Справа № 355/1478/24
Провадження № 2/355/83/25
04 серпня 2025 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретаря Бруханського І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Баришівка цивільну справу за позовом представника позивачки ОСОБА_1 , адвоката Калініна Сергія Костянтиновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
До суду з позовною заявою звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Калінін С.К., який просить захистити права Лісовської О.О., як споживача та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 6582 від 20 січня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість в розмірі 11880,00 гривень. Стягнути з відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати, зокрема по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5000,00 гривень.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 6582 від 20 січня 2021року, про стягнення з позивачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість в розмірі 11880,00 гривень. Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 8421637 від 30 листопада 2019 року укладеним із ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», правонаступником усіх прав і обов'язків якого є ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал».
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. згідно реєстру нотаріусів не діє.
Він вважає, що виконавчий напис № 6582 від 20 січня 2021 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (надалі -Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі -«Порядок»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку. Так, згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172 (надалі - «Перелік»). Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 липня 2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 .
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.
26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Однак, не зважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені та не забезпечені іпотекою.
Отже, починаючи з 22 лютого 2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15 квітня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна позиція закріплена в постанові ВС від 15 квітня 2020 року № 158/2157/17.
Кредитний договір з ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» та сторона позивача констатує той факт, що наданий відповідачем нотаріусу примірник кредитного договору не був посвідчений нотаріально.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічна позиція закріплена в постанові Великої палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року №910/10374/17.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15ц зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й встановити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Позивач ніколи не визнавала наявність кредитних правовідносин за кредитним договором на підставі якого вчинений виконавчий напис, а тим більше наявність боргу.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Разом із тим, наданий нотаріусу примірник Кредитного договору ніби, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Арагон» та позивачем містять лише зазначення інформації про Сторони.
В той же час, подані в якості доказу копія Кредитного договору не може вважатися належним та достовірним доказом, оскільки не підтверджує факт підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора або ж за допомогою електронного цифрового підпису, який би відповідав вимогам спеціального Закону.
Таким чином, інформація про використання позивачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, ґрунтується на припущеннях та не підтверджена об'єктивними доказами.
Позивач ніколи в будь-який спосіб не отримував одноразовий ідентифікатор, яким ніби то, був підписаний Кредитний договір, об'єктивних доказів того, що позивач отримав, а тим більш використав одноразовий ідентифікатор для підписання Кредитного договору, позивачем не надано.
При цьому, інших, зокрема письмових або електронних доказів, які б відповідали вимогам процесуального законодавства щодо належності, допустимості або достатності доказів відповідачем не надано.
Інформація з сайту ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Вказаний висновок також узгоджується із висновком викладеним у постанові Великої Палат Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась була належно повідомлена про час, місце розгляду справи, свої повноваження передала адвокату Калініну С.К..
Представник позивача ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт капітал» до судового засідання не з'явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи 24 червня 2025 року о 15 годині 00 хвилин, 07 липня 2025 року о 12 годині 45 хвилин, 21 липня 2025 року о 09 годині 45 хвилин, 04 серпня 2025 року 09 годин 45 хвилин. Додатково повідомлялися шляхом розміщення оголошення на сайті Судової Влади. Відзиву з запереченнями надано не було.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук А.А. до судового засідання не з'явився був належно повідомлений про час, місце розгляду справи 24 червня 2025 року о 15 годині 00 хвилин, 07 липня 2025 року о 12 годині 45 хвилин, 21 липня 2025 року о 09 годині 45 хвилин, 04 серпня 2025 року 09 годин 45 хвилин.
Ухвалою суду від 01 серпня 2024 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Калініна С.К. про забезпечення позову виконання виконавчого напису було зупинено.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.
Дослідивши матеріли справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно копії паспорту позивачка є громадянкою України.(а.с.10-14)
З копії інформації від вищої кваліфікаційної комісії нотаріату у 2021 році було прийнято рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю 17 нотаріусів у тому числі і Горай О.С..(а.с.16-17)
З копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 травня 2021 року слід, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. розглянуто заяву про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису №6582 виданого 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 11880,00 гривень на користь ТОВ « Фінансова компанія «Профіт Капітал».(а.с.18)
З копії паспорта позики від 30 листопада 2019 року слід, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачкою ОСОБА_1 укладений договір про позики №8421637 на суму 6000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.(а.с.21)
З копії виконавчого напису від 0 січня 2021 року за номером 6582 слід, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. запропонував звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором №8421637 від 30 листопада 2019 року є ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» далі іменований як стягувач, заборгованість за кредитним договором 8421637 від 30 листопада 2019 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15 травня 2020 року по 06 січня 2021 року. Сума заборгованості складає 11880,00 гривень. Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 6000,00 гривень, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 5880,00 гривень.(а.с.22)
Відповідно до положень ч.1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України слід, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про нотаріат" слід, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до ст.18 ЦК України слід, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч.1ст.39 Закону України "Про нотаріат").
Цим актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі -Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Згідно із ч.1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» слід, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Так, згідно з ч.1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» слід, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. В пункті 1 даної Постанови визначено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) нотаріально посвідчені угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень -письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап -вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Було встановлено, що позивачем не була отримана вимоги про усунення порушень за кредитним договором і це об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
В обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Судом встановлено порушення нотаріусом процедури вчинення нотаріального напису, що дає підстави для визнання виконавчого напису зареєстрованого в реєстрі за № 6582 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
Частиною 2 статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
У пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та не чинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017.
Отже, починаючи з 22 лютого 2017 року нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.
Отже, на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом 15 липня 2021 року пункт 1 і пункт 2 змін до постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були визнані судом (справа № 826/20084/14, № К/800/6492/17, № К/800/7651/17) не чинними. Отже, нотаріус не мав законних повноважень вчинювати виконавчий напис.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-й, (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 20 січня 2021 року, про звернення стягнення на позивача стосовно укладеного між банком та позивачем кредитного договору, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
З даного приводу позивачу, що про існування заборгованість стало відомо після ознайомлення з виконавчим провадженням, а відповідач, в свою чергу, не надав нотаріусу доказів зворотного. Також позивачу не було надіслано повідомлення про вчинення виконавчого напису, тобто нотаріусом не додержано належних вимог для вчинення виконавчого напису.
Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між: ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
В обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Стороні відповідача надавалась можливість зреагувати на позовні вимоги представника позивача, надати докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги, третя сторона яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору також ні яким чином не зреагувала на позовну заяву. З наведених підстав у позовній заяві, суд виходить з наданих доказів стороною позивача і вважає, що позивачу дійсно було невідомо про складання виконавчого напису стосовно якого він міг заперечити або погодитися з викладеними вимогами. З таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно постанови Верховного суду України у складі суддів третьої судової палати касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року в рамках справи №743/1481/21 провадження №61-7362ев22 зробив висновок, що споживач, який звернувся до суду з позовом про захист своїх прав, звільняється від сплати судового збору, як за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, так і на наступних стадіях цивільного процесу у зв'язку з чим від сплати судового збору за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису звільнено.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Представником позивача адвокатом Калініним С.К. був наданий договір про надання професійної правничої (правої) допомоги б/н/24 від 17 чеврня 2024 року укладений з Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» та позивачкою ОСОБА_1 з додатком №1 до договору про надання професійної правничої допомоги 17 червня 2024 року у якому мається домовленість про гонорар який складається у розмірі 5000,00 гривень з протоколами цифрових підписів, графіком виконаних робіт, актом виконаних робіт (наданих послуг), платіжною інструкцією про оплату послуг .(а.с.25-27)
Були досліджені, а саме: надані адвокатом рекомендовані(мінімальні) ставки адвокатського гонорару(винагороди)(а.с.24), копія Акту виконанних робіт (наданих послуг) від 06 листопада 2024 року Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» вартість яких складає 5000 гривень.(а.с.28)
Додатково від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу 5000, 00 грн . на 1500, 00 грн.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу повинні бути задоволені частково.
Як слід з ч.1,п.1 ч.2 ст.141ЦПК України , що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Таким чином з відповідача підлягає стягнення судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1816, 80 грн.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,264 ЦПК України, ст.ст. 15,16,18 ЦК України
Позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 , адвоката Калініна Сергія Костянтиновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича №6582 від 20 січня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» заборгованості в розмірі 11880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ ), на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , 1500 (одна тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок судових втрат за надання професійної правничої (правової) допомоги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ ), на користь держави судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок на наступний рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ):37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) 899998
Номер рахунку : UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Заходи забезпечення позову, які встановлені ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 01 серпня 2024 року по справі № 355/1478/24 скасувати після набрання законної сили цим рішенням.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов