Справа № 165/3375/25
Провадження № 2-а/156/15/25
Рядок статзвіту № 140
02 грудня 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Малюшевської І.Є.
з участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в сел. Іваничі адміністративну справу № 165/3375/25
за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Данилюк Яна Петрівна
до Головного управління Національної поліції у Волинській області,
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення
учасники процесу:
позивач - не прибув,
представник позивача - не прибув,
представник відповідача Головного управління Національної поліції України у Волинській області - не прибув,
І. Зміст спору
13 жовтня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Данилюк Яна Петрівна звернулася до суду із зазначеним позовом про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Позовна заява мотивована тим, що 15.06.2025 о 00 год. 18 хв. 45 с. по вул. Нововолинській, 15, що знаходиться у містіНововолинську, поліцейським відділенням поліції №1 (м. Нововолинськ)Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Сачуком Дмитром Юрійовичемвинесено постанову серії ЕНА №4979154 про накладення адміністративно стягнення, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 4 ст. 126КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі20 400 грн.
Відповідно до вказаної постанови, позивача притягнуто до адміністративноївідповідальності за те, що чи 15.06.2025 о 00:01:56 чи 14.06.2025 о 22:25 у м.Нововолинську по вул. Шахтарській буд. 13 позивач керував т/з Рено Лагуна д.н.з НОМЕР_1 з номерним знаком, який був не достатньо освітленим у темну пору доби, прицьому був позбавлений права керування транспортним засобом, на вимогу працівників поліції не пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та діючий страховий поліс, чим порушив п. 30.2, п. 2.1 .А, п. 2.4, п. 2.1 .а. ПДР - керування транспортним засобомособою позбавленою права керування т/з.
Сторона позивача вважає, що зупинка транспортного засобу під керуванням позивача була не обґрунтована, працівники поліції не представлялись, вели себе зухвало, безпідставновимагаючи документи, вчинили адміністративне затримання, вилучили зброю в позивача,право на користування якою надано останньому у визначений законом порядок, неповідомили ВСП, всупереч повідомлення позивача, що він є діючим військовослужбовцем.
Вказані дії працівників поліції обурили позивача, він відмовлявся від спілкування з поліцейським відділенням поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Сачуком Дмитром Юрійовичем, через недовіру та зухвальну поведінку, просив, щоб з ним взаємодіяв, в тому числі, розглядав справу інший поліцейський.
При цьому, поліцейський відділення поліції №1 (м. Нововолинськ)Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Сачук Д.Ю., порушуючи вимоги ЗУ«Про національну поліцію», КУпАП та КПК України, власноруч, без наявності законнихна те підстав вчинив обшук особистих речей позивача, застосував засіб примусу у видікайданок, посилаючись на «непокору» поліцейського, хоча сам діяв всупереч закону.
Разом з тим, вже у відділенні ВП №1 (м. Нововолинськ) було доставлено, що позивачазатриманого безпідставно, поліцейський виніс постанову, при цьому, будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.
Представник позивача стверджує, що поліцейським при розгляді справи про адміністративне правопорушення порушені вимоги ст. ст. 268, 279 КпАП України. Так, при проведенні розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський не представився, не роз'яснив позивачу (особі, яка притягається до адміністративної відповідальності) його права, передбачені ст. 268 КпАП України, не заслухав його пояснень, не досліджував докази, не надав можливості заявити клопотання.Поліцейський взагалі провів розгляд справи без позивача (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), знаходячись під час розгляду то на вулиці, то переписуючись у власному телефоні.
Поліцейський Сачук Д.Ю. не дав позивачу можливостіскористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі.
Крім того, поліцейський Сачук Д.Ю. проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Проте, що розглядається справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126КУпАП поліцейський Сачук Д.Ю. позивачу не повідомляв, а лише виніс постанову ненадав жодних доказів вчинення позивачем правопорушення.
Будь-якої підготовки до розгляду справи не проводилось, не були вирішеніклопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь урозгляді справи. Такими діями поліцейський Сачук Д.Ю. порушив вимоги ст.ст. 278, 279КУпАП, а тому його дії є незаконними.
Сторона позивача вважає причину зупинки та винесену постанову незаконними танеобґрунтованими.
Крім того, про те, що позивач позбавлений права керування транспортним засобом, до цього моменту не знав. Йому було відомо, що Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська розглядає справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП, але позивачу не було відомо на той момент, що розгляд справи вже відбувався, а також, що є постанова, якою його було позбавлено права керування транспортним засобом на один рік.
Позивач військовий та не був присутній на розгляді справи, повістки не отримував. Він не знав, що відносно нього винесена постанова про позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік та тільки через це він керував транспортним засобом 14.06.2025.
Разом із тим, у постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом 15.06.2025 о 00:01:56, проте «спілкування» з поліцією відбувалось 14.06.2025.
Будь-які докази про наявність у діях позивача умислу у керуванні ним транспортним засобом при наявності позбавлення такого права, матеріали справи не містять.
Тому, представник позивача просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі ЕНА № 4979154 від 15.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. 02.12.2025 від представника позивача Данилюк Я. П. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, підтримання позовних вимог у повному обсязі та прохання такі задовольнити.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач Головне управління Національної поліції України у Волинської області явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Відзив станом на день розгляду справи до суду не надходив.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 15.10.2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Данилюк Я.П. про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом - задоволено та визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, поновлено позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адмінправопорушення. Також витребувано з Відділення № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП України у Волинській області матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП згідно з постановою серії ЕНА № 4979154 від 15.06.2025 року, винесеної поліцейським ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області сержантом поліції Сачуком Д. Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП - для огляду в судовому засіданні.
Судове засідання, призначене на 23.10.2025 року відкладено у зв'язку із неявкою всіх учасників справи та ненадходженням від відповідача витребуваних ухвалою суду від 15.10.2025 доказів.
04.11.2025 року судове засідання відкладено у зв'язку із неявкою всіх учасників справи та задоволенням клопотання представника позивача Данилюк Я. П. про відкладення розгляду справи у зв"язку з її зайнятістю.
19.11.2025 судове засідання відкладено на 02.12.2025 у зв'язку із неявкою всіх учасників справи та ненадходженням від відповідача витребуваних ухвалою суду від 15.10.2025 доказів.
У судове засідання 02.12.2025 року належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи учасники справи не прибули.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відтак, суд вважає можливим провести розгляд справи без участі відповідачів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Станом на день розгляду справи 02.12.2025 відповідачем Головним управлінням Національної поліції України у Волинській області не виконано ухвалу Іваничівського районного суду Волинської області від 15.10.2025 про витребування доказів.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 15.06.2025 року поліцейським ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП сержантом поліції Сачуком Д.Ю. винесено постанову ЕНА № 4979154 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за те, що 14.06.2025 року о 22:25 у м. Нововолинську по вул. Шахтарській буд. 13 гр. ОСОБА_1 , будучи особою, яку позбавлено права керування транспортними засобами, керував т/з Рено Лагуна, д.н.з. НОМЕР_1 з номерним знаком, який був недостатньо освітленим у темну пору доби та не пред'явив працівникам поліції свідоцтво про реєстрацію т/з, діючий страховий поліс, чим порушив п. 30.2, п. 2.1.А, п. 2.4 ПДР та вчинив правопорушення, перебачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с.22).
17.09.2025 року не погоджуючись із винесеною постановою серії ЕНА № 4979154 від 15.06.2025 року позивач звернувся до суду з цим позовом. Суд прийняв до розгляду позовну заяву, визнавши поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновивши позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
В ході розгляду справи, відповідач Головне управління Національної поліції України у Волинській області, що є суб'єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подав, будь-які докази щодо правомірності прийнятого рішення від відповідача до суду не надходили.
Інших доказів сторонами суду не надано.
V. Застосоване законодавство та висновки суду
Відповідно до положень статті 1 КУпАП України основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі ПДР) відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок Дорожнього руху на всій території України. В п.1.3., п.1.4., п.1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а саме накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху. Суб'єктом правопорушення - фізична особа, яка досягла 18-річного віку і була позбавлена права керування транспортними засобами. Із суб'єктивної сторони правопорушення характеризується прямим умислом, тобто водій усвідомлює, що його позбавили права керування, але все одно сідає за кермо. З об'єктивної сторони - діяльністю (керування транспортним засобом) під час дії рішення про позбавлення права керування.
У фабулі оскаржуваної постанови ЕНА № 4979154 від 15.06.2025 зазначено, що 14.06.2025 року о 22:25 у м. Нововолинську по вул. Шахтарській буд. 13 гр. ОСОБА_1 , будучи особою, яку позбавлано права кервання транспортними засобами, керував т/з Рено Лагуна, д.н.з. НОМЕР_1 з номерним знаком, який був недостатньо освітленим у темну пору доби та не пред'явив працівникам поліції свідоцтво про реєстрацію т/з, діючий страховий поліс, чим порушив п. 30.2, п. 2.1.А, п. 2.4 ПДР та вчинив правопорушення, перебачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Дослідивши матеріали цієї адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки, позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень. Однак, дослідивши в сукупності та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджено правомірності прийнятого рішення належними та допустимими доказами, що передбачені ст.251 КУпАП.
Згідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Так, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 т/з Рено Лагуна, д.н.з. НОМЕР_1 з номерним знаком, який був недостатньо освітленим у темну пору доби та не пред'явив працівникам поліції свідоцтво про реєстрацію на т/з, діючий страховий поліс. ТАкож відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 станом на момент вчинення інкримінованих йому правопорушень був особою, яку позбавлано права керування транспортними засобами.
Слід також зазначити, що сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем. До такого зводяться висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).
У зв'язку із недоведеністю вини позивача у порушенні вимог п. 30.2, п. 2.1.А, п. 2.4 ПДР та вчинення ним правопорушення, перебаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оцінювати доводи сторін щодо процедури розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу суд вважає недоцільним.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, беручи до уваги все вищевказане, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4979154 від 15.06.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 гривні, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.5), то з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім у даній справі.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 242, 286 КАС України, ст. 247, 276, 280, 293 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити повністю.
Постанову поліцейського відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП Головного управління у Волинській області сержанта поліції Сачука Дмитра Юрійовича по справі про адміністративне правопорушенння серії ЕНА № 4979154 від 15 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судових витрат у справі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця: АДРЕСА_1 ;
представник позивача: адвокат Данилюк Яна Петрівна, РНОКПП НОМЕР_3 , поштова адреса: 45405, Нововолинськ 5, а/с 23;
відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, код ЄДРПОУ 40108604, місцезнаходження: вул. В.Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська обл., 43000.
Суддя І. Є. Малюшевська