справа №372/6243/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/7964/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
03 грудня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання представника заявника -адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного у рамках кримінального провадження №12024111230001817 від 13 вересня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року у задоволенні клопотання представника заявника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна- відмовлено.
Не погоджуючись з указаною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу , якою задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та повернути ОСОБА_4 , належний її автомобіль «Ford Fusion», червоного кольору, 2014 року випуску, д.р.н. НОМЕР_1 , а також свідоцтво про реєстрацію на цей автомобіль та ключі від автомобілю.
21 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду з Обухівського районного суду Київської області надійшли матеріали судового провадження за клопотанням представника заявника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного у рамках кримінального провадження №12024111230001817 від 13 вересня 2024 року.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження суд уважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень частини четвертої статті 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Відповідно до частини третьої статті 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Згідно частини третьої статті 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, поданого у порядку частини першої статті 174 КПК України.
Вказане узгоджується і з правовою позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/18, у постанові від 20 травня 2024 року у справі №712/191/23.
Частина четверта статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
У даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у скасуванні арешту майна, постановленої у порядку частини першої статті 174 КПК України, суддя вважає, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 відсутні.
Керуючись статтями 309, 376, 392, 399 КПК України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 30 вересня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання представника заявника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного у рамках кримінального провадження №12024111230001817 від 13 вересня 2024 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2