03грудня 2025 року місто Київ
справа № 756/16330/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/12693/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Поливач Л.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Белоконної І.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У грудні 2024 року директор ТОВ «Сучасний Дім І» (далі перейменовано ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт») Петренко Р.В. подав до Оболонського районного суду міста Києва позов у якому просив стягнути з останньої на свою користь заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.12.2021 по 30.11.2024 у розмірі 36 112,79 грн., інфляційні втрати у розмірі 5 234,64 грн., 3% річних у розмірі 1 493,11 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Позов мотивовано тим, що ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» створене з метою надання фізичним та юридичним особам усіх форм власності робіт та житлово-комунальних послуг, обслуговування житлового фонду. Відповідно до акту від 23 березня 2019 року приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс будинку АДРЕСА_1 комісією передано на обслуговування та експлуатацію ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт». Позивач з 01 квітня 2019 року надає власникам квартир, що розташовані в будинку, та споживачам даного будинку послуги та іншим споживачам даного будинку послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Комплексне супроводжування нарахувань за вищевказані послуги, в тому числі формування довідок (розрахунків) про їх нарахування та їх сплату споживачами здійснюється службовими особами товариства.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 30 жовтня 2006 року квартира АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_1 на праві власності. Відповідачу щомісячно шляхом вкладення до поштової скриньки направлялись та направляються рахунки на оплату послуг позивача з утримання будинку та прибудинкової території, при цьому, скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідача на адресу позивача не надходило.
Також відповідач не здійснює оплату отриманих послуг, в зв'язку з чим з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2024 року утворилась заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 36 112, 79 грн. Крім того, позивач має право на отримання 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму простроченого грошового зобов'язання.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року позов - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СУЧАСНИЙ ДІМ І» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.12.2021 по 30.11.2024 у розмірі 36 112 грн. 79 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 234 грн. 64 коп., 3% річних у розмірі 1 493 грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказувала, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що відповідно до акту від 23 березня 2019 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому відповідач ОСОБА_1 має на праві власності квартиру, знаходиться з 01 квітня 2019 року на утриманні у позивача.
Посилалася на ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 8 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках», вказувала, що даним Законом передбачено три форми управління багатоквартирним будинком, серед яких, зокрема, передбачено передачу функцій з управління будинком управителю шляхом укладання відповідного договору на підставі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Вказувала, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 затверджено Правила надання послуг з управління багатоквартирним будинком, п. 1 якого визначено, що надання послуг з управління багатоквартирним будинком здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до Законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках» та «Про житлово-комунальні послуги».
Зазначала, що збори співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , не приймали рішення про передачу функції з управління будинком ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» та з цим товариством не укладався відповідний договір. Позивач в обґрунтування наявності у нього підстав для звернення до суду посилається на акт приймання-передачі житлового комплексу від 23 березня 2019 року, згідно якого товариству було передано з балансу на баланс будинок за адресою АДРЕСА_1 для обслуговування та експлуатації цього будинку.
Звертала увагу, що норми чинного законодавства, якими врегульовано питання управління багатоквартирними будинками, не передбачають таку форму передачі в управління будинків, як підписання акту приймання-передачі будинку з балансу на баланс, як це було зроблено у випадку з ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт». Крім того, акт приймання-передачі не є зобов'язальним договором в розумінні ст. 626 ЦК України і не спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Вважала, що ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» не надало до суду належних і допустимих доказів, що воно є управителем багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , а саме договору на управління цим будинком, що у відповідності до чинного законодавства є єдиною підставою отримати повноваження управителя.
За таких обставин, ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» не є законним управителем даного багатоквартирного будинку, а відповідно права і законні інтереси цього товариства відповідачем не порушені.
Зазначала, що комунальні послуги, які вона отримувала та отримує від інших законних постачальників, з якими у неї укладені відповідні договори, нею оплачуються в строк та в повному обсязі.
Вказувала, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною та достатньою підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Вказувала, що судом першої інстанції постановлено оскаржуване рішення всупереч нормам ЦПК України та судової практики Верховного Суду, з невірним застосуванням ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», без врахування ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках» в частині того, хто може бути управителем багатоквартирного будинку та, відповідно, і мати право надавати житлово-комунальні послуги.
Від представника ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» Петренко Р.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилався на те, що 23 березня 2019 року відповідно до Акту від 23.03.2019 р., житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться з 01.04.2019 р. на обслуговуванні у позивача, для мешканців якого ним надаються житлово-комунальні послуги. Також, 01 серпня 2021 року Збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , визначили ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та передали йому функції з управління будинку. Затверджено тариф на управління. (Копія протоколу зборів від 14.07.2021 р. є в матеріалах справи).
Також, під час розгляду справ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. Матеріали справи містять письмові докази про понесення позивачем щомісячних грошових витрат на утримання будинку АДРЕСА_1 , які не спростовані відповідачем. Зустрічного розрахунку (контррозрахунку) боргу відповідач суду не надала.
Звертає увагу суду на те, що хоч у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений в ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» обов'язок споживача щомісяця оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Така правова позиція застосовується Верховним судом при розгляді аналогічних судових справ, що підтверджується, серед іншого, постановами від 26.09.2018 р. у справі № 750/12850/16-ц, від 14.11.2018 р. у справі № 461/12597/15-ц, від 25.03.2019 р.у справі № 910/8730/18, від 09.08.2019 р. у справі № 459/3958/15-ц.
Вважає, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим.
За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надавав послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_3 , а відповідач в свою чергу належним чином не виконувала обов'язку зі сплати вказаних послуг, в зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2024 року в розмірі 36 112,79 грн., крім того, на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення грошового зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2006 року (а. с. 35 т. 1).
Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 16 березня 2010 року № 150 відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про місцеві державні адміністрації», керуючись п. 9.3.3 Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587, розглянувши звернення виконавчого директора ЗАТ «Київміськбуд-1» до створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, визначено балансоутримувачем житлових будинків комплексу по АДРЕСА_4 - ТОВ «Сучасний дім І»; інвестору-забудовнику ЗАТ «Київміськбуд-1» доручено передати, а ТОВ «Сучасний дім І» прийняти на баланс житлові будинки комплексу по АДРЕСА_4 згідно додатку (а. с. 8).
Додатком до розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 16 березня 2010 року № 150 є перелік житлових будинків, що передаються інвестором-забудовником ЗАТ «Київміськбуд-1» на баланс ТОВ «Сучасний дім І», згідно якого на баланс ТОВ «Сучасний дім І» передано, в тому числі, будинок по АДРЕСА_1 (а. с. 9).
Згідно виписки з ЄДРПОУ щодо юридичної особи ТОВ «Сучасний Дім І» (код ЄДРПОУ 42386489), основним видом його економічної діяльності є комплексне обслуговування об'єктів, інші види послуг - загальне прибирання будинків, надання інших допоміжних комерційних послуг, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а. с. 39).
23 березня 2019 року складено акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, згідно якого, комісія у складі головного інженера, інженера, енергетика, головного бухгалтера, директора ТОВ «Сучасний Дім І» провела обстеження активів житлового комплексу (його частини) за адресою АДРЕСА_1 , що передається з балансу ТОВ «Сучасний Дім 1» (код ЄДРПОУ 32772220) на баланс ТОВ «Сучасний Дім І» (ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт») (код ЄДРПОУ 42386489). Акт підписано представниками та завірено печатками обох юридичних осіб (а. с. 10-13).
Надано копію Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, корпус 2 від 30 червня 2021 року. Згідно з яким ставились наступний порядок денний:
1) Обрання голови та секретаря зборів.
2) При визначення форми управління багатоквартирним житловим будинком.
3) Про визначення управителя ТОВ «Сучасний дім І» та передання йому функцій з управління багатоквартирним будинком згідно договору.
4) Про складення єдиного договору з виставлянням на обговорення власникам будинку та узгодження єдиної редакції.
5) Питання порядку денного №5: Затвердження ціни та переліку складових послуг з управління багатоквартирним будинком, яка має надаватись управителем.(а.с.14-32).
ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» в 2019 - 2022 роках укладено/переукладено договори про надання послуг з Орендним підприємством «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління-7» (надання послуг з технічного обслуговування систем протипожежної автоматики і димовидалення у житловій частині будинків, що знаходяться в експлуатаційній відповідальності замовника), ТОВ «Київський центр профілактичної дезінфекції» (дератизація, дезінсекція, дезінфекція), ТОВ «Гарант-Ліфт Плюс» (виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтового обладнання), ТОВ «ОДС-Ліфтсервіс» (організація та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання об'єднаної диспетчерської системи ТОВ «Сучасний Дім І»), ТОВ «Гарант ліфт трейд» (організація і виконання робіт по цілодобовому повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів),ФОП ОСОБА_3 (організація і виконання робіт по цілодобовому повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів в житлових будинках), ТОВ «Еко-Грінко» (послуги по збиранню, видаленню та вивезенню накопичених замовником твердих побутових відходів та/або роздільно зібраних відходів), ТОВ «Київські електричні послуги» (про подачу електричної енергії) (а.с.42-103).
На підтвердження надання послуг виконавцями зазначених послуг ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» надано помісячні акти прийняття-передачі товарної продукції, рахунки-розшифровки, акти надання послуг, акти прийомки виконаних робіт, акти здачі-приймання робіт.
Також позивачем надано розрахунок нарахувань та сплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_3 з 01 грудня 2021 року по 30 листопада 2024 року, згідно якого борг на 30 листопада 2024 року становить 36 112,79 грн., до яких входять витрати по утриманню будинку, фактичні витрати по вивезенню побутового сміття, фактичні витрати електроенергії для роботи ліфтів, фактичні витрати електроенергії для місць загального користування, фактичні витрати електроенергії для роботи насосів, фактичні витрати електроенергії для роботи ІТП, інфляційна складова 5236,64 грн., 3 % річних 1493,1 грн. (а.с.7).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Відповідно до ст. 319, 322 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир та нежитлових приміщень у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
Рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року № 11/2587 було затверджено Правила забудови м. Києва, п. 9.3.3 яких передбачено, що після отримання всіма учасниками інвестиційної діяльності в будівництві правовстановлюючих документів на право власності на об'єкт житлового призначення інвестор зобов'язаний передати об'єкт для подальшої експлуатації на баланс товариству власників квартир (якщо власники їх об'єдналися і зареєстрували в установленому порядку відповідне товариство) або іншій експлуатуючій організації, яка визначається розпорядженням районної у місті Києві державної адміністрації, а також власникам вбудовано-прибудованих приміщень і приміщень нежилих поверхів для забезпечення їх експлуатації з відповідними витратами на будівництво об'єкта (будови).
Після отримання всіма учасниками договірних інвестиційних відношень правовстановлюючих документів на право власності на об'єкт нежилого призначення інвестор зобов'язаний передати на баланс власникам об'єктів і окремих приміщень об'єкти з відповідними витратами на їх будівництво для забезпечення їх експлуатації.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року №459/3958/15-ц).
За положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У даній справі судом встановлено, що розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 16 березня 2010 року № 150 до створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, визначено балансоутримувачем житлових будинків комплексу по АДРЕСА_4 - ТОВ «Сучасний дім І»; інвестору-забудовнику ЗАТ «Київміськбуд-1» доручено передати, а ТОВ «Сучасний дім І» прийняти на баланс житлові будинки комплексу по АДРЕСА_4 згідно додатку (а. с. 10), в тому числі, будинок по АДРЕСА_1 .
В подальшому 23 березня 2019 року складено акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, згідно якого, комісія у складі головного інженера, інженера, енергетика, головного бухгалтера, директора ТОВ «Сучасний Дім 1» провела обстеження активів житлового комплексу (його частини) за адресою АДРЕСА_1 , що передається з балансу ТОВ «Сучасний Дім 1» (код ЄДРПОУ 32772220) на баланс ТОВ «Сучасний Дім І» (код ЄДРПОУ 42386489). Акт підписано представниками та завірено печатками обох юридичних осіб.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» не надало до суду належних і допустимих доказів, що воно є управителем багатоквартирним будинком в АДРЕСА_1 , а саме договору на управління цим будинком, що у відповідності до чинного законодавства є єдиною підставою отримати повноваження управителя, і що за таких обставин, ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» не є законним управителем даного багатоквартирного будинку, а відповідно права і законні інтереси цього товариства відповідачем не порушені.
Відповідно до Протоколу зборів багатоквартирного будинку у АДРЕСА_1 від 30 червня 2021 року було прийнято рішення про призначення з 01 серпня 2021 року управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» та передано йому функції з управління будинку згідно з договором (а.с.14-23).
Відповідач не оскаржувала рішення зборів таких зборів багатоквартирного будинку у м. Києві від 30 червня 2021 року і вказане не є предметом розгляду даної справи.
У даній справі предметом є стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, відповідно позивач має довести наявність заборгованості, а відповідач - відсутність такої заборгованості.
З огляду на наведене, апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги, що збори співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , не приймали рішення про передачу функції з управління будинком ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» та з цим товариством не укладався відповідний договір.
Доводи апеляційної скарги про те, що комунальні послуги, які ОСОБА_1 отримувала та отримує від інших законних постачальників, з якими у неї укладені відповідні договори, зокрема, постачання електроенергії, водопостачання та водовідведення, нею оплачуються в строк та в повному обсязі, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, вірно визначився з тим, що в даній справі зобов'язання відповідача оплатити послуги з утримання будинку та прибудинкової території виникає внаслідок фактичного отримання власником квартири наданих житлово-комунальних послуг, ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги встановлені відповідно до закону, які затверджено органом місцевого самоврядування.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем не надано доказів сплати грошей за фактично отримані житлово-комунальні послуги з утримання будинку у зазначений період на погашення заборгованості, тому суд вважає належним виконаний позивачем розрахунок заборгованості за надані комунальні послуги за вказаний період. Об'єктивних доказів ненадання та (або) надання житлово-комунальних послуг неналежної якості до суду не надано і судом не встановлено.
Судом першої інстанції надано належної правової оцінки доказам, наявним у справі, а саме, що факт надання послуг по утриманню будинку за адресою: АДРЕСА_1 та прибудинкової території ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт»» підтверджується наявними у матеріалах справи договорами про надання відповідних послуг та додатковими угодами до них, актами приймання-передачі, актами здачі-приймання робіт, укладеними між ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт», як замовником таких послуг, та виконавцями послуг, калькуляціями та рахунками-розшифровками.
Апеляційний суд звертає уваги, що відповідачем не надано доказів звернення її до ТОВ «Управляюча компанія «Затишок та Комфорт» з приводу невиконання або неналежного виконання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, не спростовано розрахунків заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, а також не надано належних та допустимих доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Таким чином, встановивши в результаті повного, всебічного та об'єктивного з'ясування доказів, наявних в матеріалах справи, що позивач надавав послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач в свою чергу належним чином не виконувала обов'язок зі сплати вказаних послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2024 року у розмірі 36 112,79 грн., заборгованість в зазначеному розмірі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, суд першої інстанції перевірив розрахунок заборгованості, наданий позивачем, та дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 5 234,64 грн. та трьох процентів річних у розмірі 1 493,11 грн. відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відтак, доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції постановлено оскаржуване рішення всупереч нормам ЦПК України та судової практики Верховного Суду, з невірним застосуванням Закону України «Про житлово-комунальні послуги», без врахування Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках» в частині того, хто може бути управителем багатоквартирного будинку та, відповідно, і мати право надавати житлово-комунальні послуги, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає,крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: