Справа № 757/3267/25-к Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3439/2025 Доповідач: ОСОБА_2
02 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю: в режимі
відеоконференції заявника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення.
Прийняте рішення слідчий суддя вмотивував тим, що заяву ОСОБА_6 від 20.11.2024 листом Офісу Генерального прокурора направлено до Одеської обласної прокуратури для розгляду в межах чинного законодавства, про що повідомлено заявника.
Таким чином, скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей за його заявою про кримінальне правопорушення є безпідставною.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року і прийняти нове рішення, зареєструвати в ЄРДР його повідомлення про кримінальне правопорушення згідно ст.60, 214, 216 КПК України та ст.19 ЗУ «Про звернення громадян».
Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали. Зазначає, що з ДУ «ІСІ-№22» не міг відправити апеляційну скаргу, оскільки не мав конвертів, тому її не приймала адміністрація ДУ «ІСІ-№22».
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, ОСОБА_6 зазначає про те, що згідно положень п.3.6 наказу Генерального прокурора, організацію досудового розслідування можна розпочати тільки після внесення відомостей до ЄРДР за ч.3 ст.214 КПК України.
Так, дії уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо перенаправлення звернення/повідомлення ОСОБА_6 про кримінальні правопорушення, вчинені окремими правоохоронцями Суворовської окружної прокуратури та прокурором ОСОБА_7 , до Одеської обласної прокуратури, не відповідають вимогам ч. 1, 2, 4, 5 ст.214, ст.60, ст.216 КПК України та суперечать ст.19 ЗУ «Про звернення громадян».
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
З матеріалів справи за скаргою ОСОБА_6 вбачається, що ухвала слідчого судді постановлена без участі сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Копію зазначеної ухвали слідчого судді від 06 лютого 2025 року було направлено до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», для вручення ОСОБА_6 , що підтверджується наявним у матеріалах провадження супровідним листом (а.с.15). Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо фактичного отримання ОСОБА_6 копії ухвали слідчого судді. Так, з апеляційної скарги вбачається, що копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 отримав у той же день - 06 лютого 2025 року, перебуваючи в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор №22», однак не мав можливості своєчасно направити апеляційну скаргу у зв'язку з об'єктивними обставинами свого перебування під вартою.
Апеляційну скаргу від 24.03.2025 р. ОСОБА_6 відправив з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», де перебував під вартою. Київським апеляційним судом дану апеляційну скаргу було отримано 16.04.2025 року, що підтверджується відповідною відміткою канцелярії суду (а.с. 16).
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що пропуск ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження зумовлений об'єктивними, незалежними від нього обставинами, у зв'язку з чим причини пропуску строку слід визнати поважними.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Частиною 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Приписами ч. 2 ст. 214 КПК України зазначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Внесення відомостей до ЄРДР урегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Таким чином, внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві (повідомленні) містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Як вбачається із змісту скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, останній просить зобов'язати осіб Офісу Генерального прокурора внести до ЄРДР відомості з його заяви про злочин від 20.11.2024.
За результатами розгляду уповноваженою особою Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 вищезазначеної заяви ОСОБА_6 , листом від 03.12.2024 за вих. № 09/1/1-р-24 за підписом заступника начальника першого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах ОСОБА_9 , заявника повідомлено про те, що його звернення для розгляду направлено до Одеської обласної прокуратури (а.с. 4).
Разом з тим, листом начальника відділу Одеської обласної прокуратури, звернення ОСОБА_6 , яке зареєстроване в обласній прокуратурі 09.12.2024 за №76710-24 щодо можливих неправомірних дій працівників прокуратури, поліції та суддів направлено за належністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, про що повідомлено заявника (а.с.5).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком слідчого судді стосовно того, що дії уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо направлення звернення до Одеської обласної прокуратури відповідають вимогам чинного законодавства. Так, відповідно п. 3.8 наказу Генерального прокурора України № 125 від 03.12.2012, заяви, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що надійшли до міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокуратур, прокуратур обласного рівня, але вчинені на території іншого міста, району, району в місті, області, за дорученням керівника цих прокуратур або керівника структурного підрозділу прокуратури обласного, міського рівня з дотриманням територіального принципу направляються до відповідної прокуратури через прокуратуру вищого рівня. Таким чином, скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора щодо невнесення відомостей за його заявою про кримінальне правопорушення є безпідставною.
За наведеного, на переконання колегії суддів апеляційного суду, слідчий суддя повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для її скасування, колегією суддів не встановлено, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, вказаний строк поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4