29 жовтня 2025 року
справа № 760/20979/21
провадження № 22-ц/824/10997/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 )
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) - ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 січня 2023 року, постановлене під головуванням судді Українця В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
03 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11 січня 2023 року позов про стягнення аліментів задоволено.
Стягуно з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 6000 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03 серпня 2021 року.
Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривень.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) - ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що відповідно до Довідки ОК-5 з Пенсійного Фонду України вбачається, що відповідач мала і має малі доходи, тобто має скрутне матеріальне становище, а тому немає можливості сплачувати аліменти саме в розмірі 6 000,00 грн щомісяця. Зазначає, що позивач є матеріально забезпеченим громадянином, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що факт відсутності у відповідача офіційних доходів в Україні, враховуючи не співмірність такої обставини із витратами, які несе відповідач із її рівнем життя, свідчить не про неможливість сплати аліментів у розмірі, визначеному рішенням суду, а про наявність інших, нетрудових доходів відповідача, не пов'язаних із отриманням офіційного оподаткованого доходу на території України. Також зазначає, що відповідачка є директором ГО «Тихий ліс та 15 серпня 2023 року зареєструвалася як фізична особа-підприємець на території України.
В судовому засіданні позивач та представник позивача проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення ним повноліття, створювати необхідні умови для його розвитку та життя нарівні з позивачем, тобто витрати на утримання дитини мають нести спільно обоє батьків.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 листопада 2011 року.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року шлюб між сторонами розірвано.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 вересня 2016 року затверджено мирову угоду, відповідно до якої місце проживання дитини ОСОБА_5 визначено з ОСОБА_1 .
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) є працездатного віку, відомостей про незадовільний стан її здоров'я суду не надано та під час судового розгляду не спростовано. У матеріалах справи відсутня інформація, що у відповідача є інші неповнолітні діти, а також не наведено доказів на підтвердження того, що на її утриманні перебувають непрацездатні батьки.
Аргументи апелянтки щодо відсутності у неї на даний час матеріальної можливості утримувати спільну дитину суд не бере до уваги, оскільки така обставина не є підставою для відмови у задоволенні позову.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованими, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) - ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді