Справа №522/16566/25
Провадження №2-с/522/683/25
03 грудня 2025 року суддя Приморського районного суду м.Одеси Домусчі Л.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Єлизавети Вікторівни про скасування судового наказу, виданого 28.07.2025 року Приморським районним судом м.Одеси,
Приморським районним судом м.Одеси 28.07.2025 року був виданий судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за споживання природного газу у розмірі 43 808,50 грн. та судовий збір у розмірі 302,80 грн.
01.12.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко Є.В. через систему Електронний суд надала заяву про скасування вищевказаного судового наказу від 28.07.2025 року, в якій зазначила, що ОСОБА_1 з даним наказом не згоден, нараховану стягувачем заборгованість не визнає, заперечує проти стягнення з нього такої заборгованості, послугами газопостачання не користувався,оскільки у з січня 2022 року по теперішній час проживає за кордоном, а тому вважає, що судовий наказ від 28.07.2025 року підлягає скасуванню.Вважає, що існує спір про право, яке є предметом розгляду у позовному провадженні.
У зв'язку з тим, що судовий наказ було отримано представником заявника лише 20.11.2025 року, також просила суд поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Матеріали заяви разом зі справою були передані судді 02.12.2025 року.
Відповідно до ч.1 ст.170 Цивільного процесуального кодексу України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів по-дати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
Клопотання представника боржника про поворот виконання судового наказу не надходило.
Суддя, розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Є.В. вважає за можливе поновити заявнику строк для подання заяви про скасування судового наказу, та знаходить, що підстави для повернення заяви про скасування судового наказу, наразі, відсутні, так як заявником обґрунтовано вимоги про скасування судового наказу, а тому робить висновок про необхідність скасувати даний судовий наказ.
При цьому суд роз'яснює, що заявник/стягувач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 43, 44, 83, 89, 127, 170, 171, 247, 258-261 ЦПК України, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Єлизавети Вікторівни про скасування судового наказу - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу виданого Приморським районним судом м.Одеси 28.07.2025 року по справі №522/16566/25 провадження №2-н/522/6097/25.
Скасувати судовий наказ, виданий Приморським районним судом міста Одеси 28 липня 2025 року, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за споживання природного газу у розмірі 43 808,50 грн. та судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Роз'яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.
Роз'яснити, що відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленого за подання позовної заяв.
Учасники можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Домусчі Л.В.