Справа № 947/39617/25
Провадження № 1-кс/947/17670/25
21.11.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , під час розгляду клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025160000000168 від 19.08.2025,-
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управління ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025160000000168 від 19.08.2025 за ч. 2 ст. 366 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Одеської обласної прокуратури.
Згідно матеріалів досудового розслідування, вбачається, що посадові особи Одеської обласної ради, управління Одеської обласної ради з майнових відносин, зловживаючи службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою із посадовими особами ТОВ «Менеджмент Інвестментс», ТОВ «СТІКОН», іншими невстановленими особами, розробили та реалізували злочинний план щодо самовільного зайняття та забудови земельної ділянки рекреаційного призначення з кадастровим номером 5110137500:47:002:0006, яка перебуває у комунальній власності із цільовим призначенням відповідної ділянки: для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури та спорту.
Так, згідно державного акту № 206320 на підставі рішення Одеської міської ради № 1691-VI від 23.12.2011 земельна ділянка з кадастровим номером 5110137500:47:002:0006, площею 2,8658 га передана у постійне користування КУ «Спортивно-концертний комплекс «Одеський Палац спорту» для експлуатації та обслуговування спортивно-концертного комплексу й благоустрою території та затверджено проект землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.
Згідно з рішенням Одеської міської ради № 1316-VII від 19.10.2016 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) м. Одеси», відповідна земельна ділянка, згідно зонінгу, відноситься до Зони Г4 - земель фізкультури та спорту.
В період 2015-2025 р.р. група осіб реалізували злочинний план щодо самовільного зайняття та забудови земельної ділянки, заволодінням правами на вказану земельну ділянку та нерухоме комунальне майно (паркувальні місця паркінгу).
Першим етапом реалізації злочинного плану став викуп 31.07.2015 за заниженою вартістю об'єкту незакінченого будівництва, який розташований за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 31. Об'єкт складався із залізобетонних колон, рік будівництва - 2015 року, площа забудови - 1802,1 кв. м. ступінь готовності 15 %.
Викуп здійснено ТОВ «Менеджмент Інвестментс» за 1 610 000 грн з ПДВ.
Надалі, зазначений об'єкт незакінченого будівництва повністю знесений та на його місці під виглядом реконструкції побудовано 33 поверховий житловий будинок - ЖК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ», реалізацію квартир під виглядом апартаментів здійснено та здійснюється забудовником ТОВ «СТІКОН».
Забудова земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:47:002:0006 здійснювалась без оформлення будь-яких документів щодо землекористування під виглядом реконструкції знесеної будівлі.
З метою штучного створення законності забудови земельної ділянки 15.05.2017 Управлінням архітектури та містобудування ОМР видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою м.Одеса, проспект Шевченко, 31, об'єкт незавершений будівництва (літ. Б) на реконструкцію вищезазначеного об'єкту під спортивно-оздоровче приміщення та апартаменти.
Замовниками будівництва є КУ «Спортивно-концертний комплекс «Одеський палац спорту» та ТОВ «Менеджмент Інвестментс».
Надалі замовником ТОВ «Менеджмент Інвестментс» в ДАБІ України отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 11516336267 та повідомлення ДАБІ про зміну даних № ІУ 125170542053, № ІУ 123172861311.
В результаті на вказаній земельній ділянці збудовано 33 поверхову будівлю, приблизна площа по фундаменту - 1550 кв.м., а площа території біля будинку, що огороджена парканом, становить приблизно 2000 кв.м.
Після чого, посадові особи Одеської обласної ради, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами приступили до другого етапу злочинного плану щодо самовільного зайняття та забудови земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:47:002:0006.
Так, посадові особи Одеської обласної ради виступили із ініціюванням укладання з інвестором ТОВ «СТІКОН» інвестиційного договору про будівництво5 поверхового паркінгу нібито для забезпечення потреб КУ «Спортивно-концертний комплекс «Одеський палац спорту» місцями для паркування.
Фактично ініціатива мала на меті сприяти забудовнику ТОВ «СТІКОН»
у захопленні та забудови комунальної земельної ділянки паркінгом для подальшого продажу парко місць мешканцям ЖК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ» та отримання прибутку ТОВ «СТІКОН».
Рішенням на 26-й сесії обласної ради 04.09.2019 оголошено інвестиційний конкурс на пошук інвестора для будівництва паркінгу з метою задоволення потреб відвідувачів концертів та спортивних заходів, що проводяться на базі комунального підприємства Спортивно-концертний комплекс Одеський Палац спорту».
Створена конкурсна комісія на чолі з головою постійної комісії обласної ради з питань управління майном спільної власності територіальних громад області ОСОБА_4 .
06.12.2019 між Одеською обласною радою та ТОВ «СТІКОН» укладено інвестиційний договір на будівництво 5 поверхового паркінгу за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 31, всього на 165 місць для паркування (33 місця на поверсі).
В результаті будівництва відповідно до розпорядженням голови Одеської обласної ради ОСОБА_5 № 449/2024-ОР від 23.07.2024 20 паркомісць (№ 122- 134, 143-150) та вся будівля паркінгу загальною площею 8983,95 кв.м. за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 31-Б передані як комунальна власність Одеської обласної ради на баланс КУ «Спортивно-концертний комплекс Одеський Палац спорту».
Таким чином, укладання інвестиційного договору з умовами отримання в комунальну власності лише 20 парко місць (при забудові одного поверху 33 паркомісцями) із 165 паркомісць прямо суперечило економічній доцільності та інтересам територіальної, право комунальної власності на паркомісця Одеської обласної ради у відповідності до діючого законодавства на конкурентній основа а ні ТОВ «СТІКОН», а ні інвесторам не відчужувалось.
Таким чином Одеська обласна рада отримала обов'язок на повне технічне та матеріальне утримання будівлю паркінгу площею 8983,95 кв.м., а ТОВ «СТІКОН» право продажу 145 місць для паркування із надприбутком.
У подальшому на підставі рішень Одеської обласної ради здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:47:002:0006 площею 2, 8654 га на окремі земельні ділянки із кадастровими номерами 5110137500:47:002:0012, 5110137500:47:002:0013, 5110137500:47:002:0014, 5110137500:47:002:0015 з метою їх незаконного подальшого відчуження третім особам та зміни цільового призначення з урахування незаконної забудови.
Містобудівні умови та обмеження щодо зазначених об'єктів будівництва затверджено та видано Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради, який наразі реформовано в Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради.
14.11.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду
м.Одеси від 21.10.2025 проведено обшук в приміщеннях Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 10.
В ході обшуку відшукано та вилучено наступне:
1)оригінал акту від 04.02.2016 № 1 «Про невиправні пошкодження справ» на 16 арк.;
2)оригінал акту від 01.03.2016 на 1 арк.;
3)копію акту обстеження від 01.02.2016 на 1 арк.;
4)копію акту обстеження від 01.02.2016 на 1 арк.;
5)копію листа № 01-12/12 від 19.02.2016 на 1 арк.;
6)копію доповідної записки щодо затоплення приміщення архіву на 1 арк.
7)копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 537 від 12.12.2012 на 3 арк.;
8)копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 91 від 15.05.2017 на 10 арк.;
9)копію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 36/1 від 03.04.2020 на 12 арк.;
10)копію ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2020 справа № 522/20973/15 у кримінальному провадженні № 12015160000000635 про проведення обшуку про відшукання та вилучення документації щодо земельної ділянки за адресою: м. Одеса, проспет Шевченка, 31 на 2 арк.
11)копію протоколу обшуку від 05.08.2020 у кримінальному провадженні № 12015160000000635 за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 10 на 6 арк.
12)оригінали документів із зразками підписів ОСОБА_6 на 24 арк.
13)оригінали документів із зразками підписів ОСОБА_7 на 2 арк.
14)мобільний телефон директора Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради ОСОБА_8 марка IPhone 16 Pro IMEI НОМЕР_1 з сім карткою.
Постановою прокурора від 14.11.2025 вилучене визнано речовим доказами у кримінальному провадженні у відповідності до ст. 98 КПК України.
Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів, оскільки вищевказані речі та документи мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані, як доказ фактів та обставин, які встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Прокурор надав заяву в якій клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених письмово та розглянути у його відсутності.
Представник директора департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 надав заяву про розгляд клопотання у відсутності ОСОБА_8 та її представника, в якій просив відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на вилучений мобільний телефон.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Як вбачається з клопотання та доданих матеріалів, останнє не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке: прокурором в клопотанні не було наведено відповідного обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучений мобільний телефон, що належить директору департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради ОСОБА_8 , посилання його причетності до кримінального провадження №42025160000000168 від 19.08.2025 та, як наслідок, його відповідності критеріям, передбачених ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.
Крім того, на думку слідчого судді визначення майна речовими доказами у кримінальному провадженні за відсутності передбачених законом критеріїв не тягне безумовного обов'язку слідчого судді у накладенні арешту.
За змісту протоколу обшуку вбачається, що ОСОБА_8 не перешкоджала огляду мобільного телефону, натомість на момент розгляду клопотання слідчим суддею матеріали справи не містять відомостей з приводу того, чи містить вилучене майно інформацію, яка має значення для зазначеного провадження.
Загальні посилання заявника стосовно того, що вилучений мобільний телефон містить відомості, які є важливими для зазначеного кримінального провадження не є достатніми для накладення арешту з огляду на відсутність відповідних доказів.
Слідчий суддя враховує ту обставину, що триває досудове розслідування, проводиться ряд слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення, однак зауважує, що наявні у матеріалах справи докази у поєднанні із загальними доводами клопотання та відсутністю у ОСОБА_8 будь-якого процесуального статусу у зазначеному кримінальному провадженні не можуть бути безумовними підставами для накладення арешту на її майно.
Крім того, до клопотання не долучено документів щодо здійснення огляду вилученого мобільного телефону.
За таких підстав, у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання прокурор не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК України, з урахуванням відсутності в клопотанні належного обґрунтування підстав та мети для накладення арешту.
На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.
При цьому, слідчий суддя на підставі аналізу наданих матеріалів не виключає відношення вилученого майна до предмету доказування, однак, у зв'язку із зазначеними вище обставинами вважає за необхідне повернути клопотання прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025160000000168 від 19.08.2025 - повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1