Провадження № 23-з/803/2207/25 Справа № 183/6881/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
03 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю секретаря судового засідання - Левковської А.В. та захисника - Бойка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника Бойка Юрія Олександровича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про відвід судді Корчистої О.І. по справі №183/6881/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) щодо ОСОБА_1 , -
В провадженні судді Дніпровського апеляційного суду Корчистої О.І. перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бойка Ю.О. на постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та провадження у справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
27 листопада 2025 року від захисника Бойка Ю.О. надійшла заява про відвід судді-доповідача Корчистої О.І. від розгляду вищезазначеної справи.
В обґрунтування своєї заяви заявник, посилаючись на правові позиції ЄСПЛ, зазначає, що відвід судді Корчистої О.І. заявляється через наявність інших обставин, які викликають сумнів у її неупередженості, які полягають в тому, що:
- суддею апеляційного суду не було забезпечено відкритість, визначеність та передбачуваність судового процесу з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , не було постановлено рішення про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, що свідчить про перешкоджання в доступі до правосуддя особі, яку притягнуто судом першої інстанції до адміністративної відповідальності та до якої застосовано санкції, які за своїм змістом і тяжкістю є кримінальним покаранням;
- суддею не було постановлено рішення про залучення до участі у справі прокурора, на чому наполягав ОСОБА_1 в суді першої інстанції;
- суддею не було постановлено будь-якого процесуального рішення щодо порядку вивчення та оцінки доказів по справі в судовому засіданні 20.11.2025 року в апеляційному суді, забезпечення повного вивчення документів доданих до протоколу, що вказує на упереджене ставлення судді Корчистої О.І. до ОСОБА_1 .
Також вказує, що сторона захисту не була почута в суді першої інстанції, а за відсутності будь-якої підготовки до розгляду справи зі сторони судді Корчистої О.І. та відсутності процесуальних рішень по справі в суді апеляційної інстанції, вбачає очевидні перешкоди бути почутими за участі головуючого судді в апеляційному суді.
Поміж іншого в якості доводів щодо заявленого відводу вказує на правову позицію судді Корчистої О.І. висвітленої нею при вирішенні питання про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Крот С.І. в межах справи 203/1584/25, за результатами розгляду якої у задоволенні заяви адвоката Бойка Ю.О. про відвід судді Крот С.І. було відмовлено.
З огляду на викладене захисник просить відвести від участі у розгляді справи №183/6881/25 на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК суддю Донецького апеляційного суду Корчисту О.І. у відрядженні, яку в результаті автоматизованого розподілу справ було визначено суддею для одноособового розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2025 року про закриття справи за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП з визначенням винуватості особи, що суперечить відповідній правовій позиції Верховного суду.
В судовому засіданні захисник Бойко Ю.О. підтримав подану заяву про відвід судді Корчистої О.І. та наполягали на її задоволенні. Додатково зазначив, що суддя Корчиста О.І. відмовляється здійснювати правосуддя належним чином та не подала свої письмові пояснення щодо підстав заявленого їй відводу.
Потерпілий ОСОБА_2 та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , до суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомили, але їх неявка не перешкоджає розгляду цього питання.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши заяву про відвід судді та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають порядок заявлення відводу головуючому судді (судді/-доповідачу).
Однак, враховуючи те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення питання вирішення відводу (самовідводу) не врегульовані, то виникає необхідність застосування чинних процесуальних норм за аналогією, а саме, найбільш близької галузі кримінального процесуального права, та при вирішенні питання відводу керуватися ст. 81 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК).
Положеннями ст. 75 КПК визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні. До таких обставин, зокрема, належить наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді або присяжного.
Статтею 80 КПК передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Положеннями статей 75, 76 КПК передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.
Пунктом 4 статті 75 КПК передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
У даному випадку оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
За приписами частини четвертої-п'ятої статті 80 КПК заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ч.1 ст.81 КПК у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Ураховуючи наведене слід акцентувати увагу, що для відведення судді з підстав упередженості необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, не може слугувати підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Згідно з Кодексом суддівської етики, затвердженого рішенням V з'їзду суддів України від 24 жовтня 2002 року (у редакції, затвердженій XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року), затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді у результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Перевіряючи заяву про відвід судді Корчистої О.І. на предмет її обґрунтованості, надаючи правову оцінку обставинам, якими захисник мотивує наявність підстав для відводу судді, приходжу до до висновку про відсутність правових підстав для задоволення цієї заяви, оскільки викладені в заяві доводи є особистими оцінками та суб'єктивними міркуваннями сторони захисту, не містять ознак упередженості, необ'єктивності чи викликають сумніви у безсторонності судді Корчистої О.І.
При цьому слід зауважити, що на відміну від приписів КПК України, чинний КУпАП не передбачає обов'язку суду та не містить порядку щодо постановлення судового рішення про відкриття апеляційного провадження, закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду, як і обов'язку суду про залучення при розгляді справи про адміністративне правопорушення прокурора.
Окремо слід зазначити, що за приписами ч.3 ст.81 КПК при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Отже, подання письмових пояснень суддею Корчистою О.І. на заяву про відвід, на чому зауважував захисник під час судового розгляду, є її правом, а не обов'язком. А тому відсутність таких пояснень судді, якій заявлено відвід, не впливає на вирішення цього питання.
Таким чином, враховуючи вищевинаведені обставини, вважаю, що доводи викладені у заяві захисника Бойка Ю.О. про відвід судді Корчистої О.І. не містять вмотивованих підстав для її відводу, не вказують на упередженість та не викликають обґрунтовані сумніви у її упередженості, а тому у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75,80,81 КПК,-
Відмовити у задоволенні заяви захисника Бойка Юрія Олександровича про відвід судді Корчистої О.І. по справі №183/6881/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО