Провадження № 22-ц/803/1313/25 Справа № 197/1522/23 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
02 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 197/1522/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Денис Миколайович, на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року, яке ухвалено суддею Мазуренком В. В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 30 вересня 2024 року,
В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція зповернення боргів», ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 14 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду № С-001-046538-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Відповідно до Угоди банк відкриває поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні, операціями за якими можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде випущена в рамках цієї Угоди та випускає клієнту платіжну картку MasterCard. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн, ліміт доступний на момент укладення угоди - 49 900 грн та може бути змінений в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії за ініціативою Банку, про що буде повідомлено Клієнта додатково. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% грн річних.
Також цього ж дня відповідачем підписана заява на приєднання до Договору добровільного страхування життя, Анкета-опитувальник клієнта, довідка про тарифи та обслуговування кредитних карток, згода із заявою на відкриття поточного рахунку та приєднання до публічної пропозиції - ДКБО, заява на виготовлення платіжної картки.
Із виписки за договором за період з 14 лютого 2019 року по 07 липня 2023 року видно операції по наданню траншу на підставі Договору, оплата за придбання товарів, зарахування коштів.
27 вересня 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду № С-001-071166-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Відповідно до Угоди банк відкриває поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні, операціями за якими можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде випущена в рамках цієї Угоди та випускає клієнту платіжну картку MasterCard. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн, ліміт доступний на момент укладення угоди - 5000 грн та може бути змінений в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії за ініціативою Банку, про що буде повідомлено Клієнта додатково. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00% грн річних.
В договорі зазначено, що клієнт підтверджує, що перед укладенням Угоди ознайомлений з інформацією необхідною для укладення договору, викладеною в Паспорті споживчого кредиту із порівнянням різних пропозиції банку, ознайомлений з умовами угоди, ДКБО і Тарифами.
Договір підписано особисто відповідачем.
Із виписки за договором за період з 27 вересня 2019 року по 07 липня 2023 року видно операції по наданню траншу на підставі Договору, зарахування коштів.
07 липня 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 07072023, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до боржників, у тому числі грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № С-001-046538-19-980 від 14 лютого 2019 року на загальну суму заборгованості 102 248,24 грн, та за договором № С-001-071166-19-980 від 27 вересня 2019 року на загальну суму заборгованості - 8 815,47 грн, що підтверджується вказаним договором та витягами з реєстру боржників. Розмір заборгованості станом на 07 липня 2023 року підтверджується довідками АТ «Ідея Банк».
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № С-001-046538-19-980 від 14 лютого 2019 року, за період з 07 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року за відповідачем значиться заборгованість від розмірі 102 248,24 грн, з яких: 46 206,91 грн - заборгованість за основним боргом; 56 041,33 грн - заборгованість за відсотками. Нарахувань будь-яких санкцій позивач не здійснював.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № С-001-071166-19-980 від 27 вересня 2019 року, за період з 07 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 8 815,47 грн, з яких: 4 675,39 грн - заборгованість за основним боргом; 4 140,08 грн - заборгованість за відсотками. Нарахувань будь-яких санкцій позивач не здійснював.
15 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 3348469, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 10 000 грн на строк 30 днів, знижена процентна ставка - 0,38% в день, стандартна процентна ставка - 1,90% в день, орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою - 11 140 грн, за стандартною ставкою- 15 700 грн. Кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, надані споживачем з метою укладення цього договору.
Договір укладено до допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
ОСОБА_1 також підписано електронним підписом паспорт споживчого кредиту та графік платежів до даного договору із якого видно, що дата повернення кредиту - 14 січня 2021 року, сума нарахований процентів - 1 140 грн.
30 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 30112021, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до боржників, у тому числі грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3348469 в розмірі 23 616 грн, з яких: 7 200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 415 грн - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується вказаним договором, актом прийому-передачі та витягом з реєстру боржників.
Із картки обліку договору (розрахунку за договором), видно, що за період з 15 грудня 2020 року по 29 листопада 2021 року відповідачем здійснено оплату основного боргу в сумі 2 800 грн, відсотків в сумі 22 176,80 грн.
Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором № 3348469 від 15 грудня 2020 року не погашена та станом на 30 листопада 2023 року складає 23 616 грн. Нарахувань будь-яких санкцій позивач не здійснював.
28 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 18917-04/2021, відповідно до якого відповідач отримав фінансовий кредит у розмірі 3 000 грн на строк 30 днів, до 27 травня 2021 року. За користування кредитом передбачена сплата відсотків в розрахунку - 2,20% на добу. В договорі зазначено, що його підписанням клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.
Договір, графік розрахунків та орієнтовна вартість кредиту, підписані відповідачем електронним підписом. Згідно з графіком платежів та паспорту кредиту, загальні витрати за кредитом складають 1 520,10 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 4 520,10 грн.
27 травня 2021 року відповідачем подано заявку на відстрочення виконання зобов'язання за Договором, а саме на 30 днів, до 25 червня 2021 року.
18 січня 2022 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» укладено договір факторингу № 18012022, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 8012022 в розмірі 10 920 грн, що підтверджується вказаним договором, актом прийому-передачі та витягом з реєстру боржників.
Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем за договором № 18012022 від 28 квітня 2021 року заборгованість відповідача не погашена та станом на 30 листопада 2023 року складає 10 920 грн, з яких: з яких 3 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 7 920 грн - заборгованість за відсотками. Нарахувань будь-яких санкцій позивач не здійснював.
У зв'язку з викладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № С-001-046538-19-980 від 14 лютого 2018 року у розмірі 102 248,24 грн та № С-001-071166-19-980 від 27 вересня 2019 року у розмірі 8 815,47 грн, які були укладені між відповідачем і АТ «Ідея Банк»; за кредитним договором № 3348469 в розмірі 23 616 грн, який був укладений між відповідачем і ТОВ «Авентус Україна»; кредитним договором № 18917-04/2021 в розмірі 10 920 грн, який був укладений між відповідачем і ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ».
Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним №С-001-046538-19-980 від 14 лютого 2019 року у розмірі 102 248 грн 24 коп, з яких: 46 206,91 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 56 041,33 -заборгованість за відсотками; за Кредитним № С-001-071166-19-980 від 27 вересня 2019 року у розмірі 8 815 грн 47 коп, з яких: 4 675,39 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 4 140,08 - заборгованість за відсотками; за Кредитним договором № 3348469 від 15 грудня 2020 року у розмірі 23 616 грн, з яких: 7 200 - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 416 - сума заборгованості за відсотками; за Кредитним договором № 18917-04/2021 від 28 квітня 2021 року у розмірі 10 920 грн, з яких: 3 000, грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 920 - сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судовий збір у розмірі 2 684 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Д.М., посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача посилається на те, що суд не надав належної правової оцінки тому, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б свідчили про підписання кредитних договорів відповідачем ОСОБА_1 . Сама по собі описана позивачем процедура укладання договору в електронному вигляді не підтверджує конкретного факту укладання і підписання договору ОСОБА_1 , як і цитування судом норм Закону України «Про електронну комерцію». Наведене свідчить про порушення судом норм процесуального права.
Апелянт наполягає на тому, що кредитні договори з АТ «Ідея Банк», ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «ФК «Інвеструм» в електронному вигляді відповідач не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував. Позивачем не надано доказів, які свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредитів, ознайомлення з усіма істотними умовами договору та перерахування позивачу коштів за договорами
Матеріали справи містять копії договорів про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, графік платежів, який є додатком до вказаного договору, і паспорт споживчого кредиту, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду першої інснації залишити без змін, як законне та обґрунтоване, на переконання представника позивача, апеляційну скаргу представника відповідача - залишити без задоволення.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов'язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 14 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду № С-001-046538-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Відповідно до Угоди банк відкриває поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні, операціями за якими можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде випущена в рамках цієї Угоди та випускає клієнту платіжну картку MasterCard. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн, ліміт доступний на момент укладення угоди - 49 900 грн та може бути змінений в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії за ініціативою Банку, про що буде повідомлено Клієнта додатково. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% грн річних.
В договорі зазначено, що клієнт ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, реальною річної процентною ставкою та загальною вартістю кредит, а саме: реальна річна процента ставка - 103,44%. Загальна вартість кредитної лінії 697,89 грн за кожні 1 000 грн з 10 000 грн. Договір підписано особисто відповідачем.
Також цього ж дня відповідачем підписана заява на приєднання до Договору добровільного страхування життя, Анкета-опитувальник клієнта, довідка про тарифи та обслуговування кредитних карток, згода із заявою на відкриття поточного рахунку та приєднання до публічної пропозиції - ДКБО, заява на виготовлення платіжної картки.
Із виписки за договором за період з 14 лютого 2019 року по 07 липня 2023 року видно операції по наданню траншу на підставі Договору, оплата за придбання товарів, зарахування коштів.
27 вересня 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду № С-001-071166-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Відповідно до Угоди банк відкриває поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні, операціями за якими можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде випущена в рамках цієї Угоди та випускає клієнту платіжну картку MasterCard. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн, ліміт доступний на момент укладення угоди - 5000 грн та може бути змінений в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії за ініціативою Банку, про що буде повідомлено Клієнта додатково. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00% грн річних.
В договорі зазначено, що клієнт підтверджує, що перед укладенням Угоди ознайомлений з інформацією необхідною для укладення договору, викладеною в Паспорті споживчого кредиту із порівнянням різних пропозиції банку, ознайомлений з умовами угоди, ДКБО і Тарифами. Договір підписано особисто відповідачем.
Із виписки за договором за період з 27 вересня 2019 року по 07 липня 2023 року видно операції по наданню траншу на підставі Договору, зарахування коштів.
07 липня 2023 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 07072023, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до боржників, у тому числі грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № С-001-046538-19-980 від 14 лютого 2019 року на загальну суму заборгованості 102 248,24 грн, та за договором № С-001-071166-19-980 від 27 вересня 2019 року на загальну суму заборгованості - 8 815,47 грн, що підтверджується вказаним договором та витягами з реєстру боржників. Розмір заборгованості станом на 07 липня 2023 року підтверджується довідками АТ «Ідея Банк».
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № С-001-046538-19-980 від 14 лютого 2019 року, за період з 07 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року за відповідачем значиться заборгованість від розмірі 102 248,24 грн, з яких: 46 206,91 грн - заборгованість за основним боргом; 56 041,33 грн - заборгованість за відсотками. Нарахувань будь-яких санкцій позивач не здійснював.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № С-001-071166-19-980 від 27 вересня 2019 року, за період з 07 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 8 815,47 грн, з яких: 4 675,39 грн - заборгованість за основним боргом; 4 140,08 грн - заборгованість за відсотками. Нарахувань будь-яких санкцій позивач не здійснював.
15 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 3348469, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 10 000 грн на строк 30 днів, знижена процентна ставка - 0,38% в день, стандартна процентна ставка - 1,90% в день, орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою - 11 140 грн, за стандартною ставкою- 15 700 грн. Кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, надані споживачем з метою укладення цього договору.
Договір укладено до допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
ОСОБА_1 також підписано електронним підписом паспорт споживчого кредиту та графік платежів до даного договору із якого видно, що дата повернення кредиту - 14 січня 2021 року, сума нарахований процентів - 1 140 грн.
30 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 30112021, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до боржників, у тому числі грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3348469 в розмірі 23 616 грн, з яких: 7 200 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16 415 грн - сума заборгованості за відсотками, що підтверджується вказаним договором, актом прийому-передачі та витягом з реєстру боржників.
Із картки обліку договору (розрахунку за договором), видно, що за період з 15 грудня 2020 року по 29 листопада 2021 року відповідачем здійснено оплату основного боргу в сумі 2 800 грн, відсотків в сумі 22 176,80 грн.
Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором № 3348469 від 15 грудня 2020 року не погашена та станом на 30 листопада 2023 року складає 23 616 грн. Нарахувань будь-яких санкцій позивач не здійснював.
28 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 18917-04/2021, відповідно до якого відповідач отримав фінансовий кредит у розмірі 3 000 грн на строк 30 днів, до 27 травня 2021 року. За користування кредитом передбачена сплата відсотків в розрахунку - 2,20% на добу. В договорі зазначено, що його підписанням клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.
Договір, графік розрахунків та орієнтовна вартість кредиту, підписані відповідачем електронним підписом. Згідно з графіком платежів та паспорту кредиту, загальні витрати за кредитом складають 1 520,10 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 4 520,10 грн.
27 травня 2021 року відповідачем подано заявку на відстрочення виконання зобов'язання за Договором, а саме на 30 днів, до 25 червня 2021 року.
18 січня 2022 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» укладено договір факторингу № 18012022, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 8012022 в розмірі 10 920 грн, що підтверджується вказаним договором, актом прийому-передачі та витягом з реєстру боржників.
Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем за договором № 18012022 від 28 квітня 2021 року заборгованість відповідача не погашена та станом на 30 листопада 2023 року складає 10 920 грн, з яких: з яких 3 000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 7 920 грн - заборгованість за відсотками. Нарахувань будь-яких санкцій позивач не здійснював.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції виходив з факту отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів та неналежного виконання зобов'язання за укладеними кредитними договорами позичальником в частині повернення кредиту та сплати відсотків за їх користування й права позивача, у зв'язку з цим, вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Матеріалами справи встановлено що кредитні договори № 3348469 та № 18917-04/2021 укладені в електронній формі та підписані відповідачем ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 зазначив, що якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, кредитні договори між кредиторами і відповідачем не були б укладені.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20 (провадження № 61-2904св21).
Кредитні договори укладені між АТ «Ідея Банк» і ОСОБА_1 підписані відповідачем особисто та містять визначені істотні умови, в тому числі ліміт кредитної лінії, розмір відсотків за користування кредитом. Виписками із рахунків відповідача № 26208001718573 та № 26207002718573, відкритих на підставі Угод про відкриття кредитної лінії, підтверджується користування кредитними коштами.
Вказаним спростовуються викладені у апеляційній скарзі обставини щодо електронної форми договорів, укладених між відповідачем і АТ «Ідея Банк», та відсутності доказів на підтвердження отримання кредитних коштів.
На підставі наведеного вище колегія суддів критично ставиться до посилань представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не доведено факт підписання відповідачем кредитних договорів, та, як наслідок, не отримання відповідачем кредитних коштів.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
На підставі укладених договорів факторингу № 07072023 від 07 липня 2023 року, № 30112021 від 30 листопада 2021 року, № 18012022 від 18 січня 2022 року позивач набув права вимоги до відповідача за відповідними вищевказаними договорами кредиту
Жодних штрафних санкцій позивачем за вказаними кредитами не нараховано.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23 лютого 2022 року у справі № 761/1543/20, від 23 лютого 2022 року, у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 639/86/17, у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 554/8549/15-ц.
Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи те, що за умовами кредитних договорів відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.
Як встановлено судом, нарахування відсотків за наведеним вище договором здійснено в межах строку, узгодженого сторонами, й в апеляційній скарзі відповідач не посилається на нарахування відсотків поза строками кредитування, як і не надає власного розрахунку заборгованості за кредитом, зокрема, за відсокотми за користування кредитними коштами.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Денис Миколайович, залишити без задоволення.
Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 02 грудня 2025 року.
Головуючий:
Судді: