Провадження № 11-кп/803/3468/25 Справа № 197/643/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засуджено за ч.ч. 1, 2 ст. 263, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі, -
Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_8 приблизно на початку березня 2025 року, перебуваючи на смітнику поблизу с. Радевичеве Криворізького району Дніпропетровської області, знайшов 11 корпусів ручних осколкових гранат РГД-5, 440 патронів калібру 7,62 мм та 1 запал до ручної гранати УЗРГМ. В цей час у останнього виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання вказаних предметів без передбаченого законом дозволу. Діючи умисно, ОСОБА_8 підняв знайдені предмети та переніс їх за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав їх незаконно зберігати.
Через деякий час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на збут знайдених ним предметів.
Так, 30.04.2025 приблизно о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_8 , знаходячись за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с-ще Широке, вул. Соборна, безоплатно збув громадянину ОСОБА_9 предмет, візуально схожий на корпус гранати без запалу, який є промислово виготовленим корпусом ручної осколкової гранати РГД-5, та не належить до категорії вибухових пристроїв (бойових припасів), а є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, і належить до категорії вибухових речовин, яку 30.04.2025 ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який на теперішній час продовжено.
ОСОБА_8 12.05.2024 в період часу з 14:00 години по 14 години 30 хвилин, перебуваючи з дозволу власника домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , побачив мийку високого тиску «Dnipro-M», моделі PW-14B (2021), та циркулярну пилу марки «STERN Austria», моделі «CS 160». В цей час у ОСОБА_8 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_8 , скориставшись відсутністю власника та ймовірних свідків - очевидців, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, всупереч інтересам власника, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, викрав мийку високого тиску марки «Dnipro-M», моделі «PW-14B» (2021), вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 27.05.2025 становить 4133,33 гривень, та циркулярну пилу марки «STERN Austria», моделі «CS 160», вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 27.05.2025 становить 1150,00 гривень. Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 5283,33 гривень.
Крім цього, 28.05.2025 в період часу з 18:31 години по 18:47 годин, під час проведення санкціонованого контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_8 , перебуваючи на відкритій місцевості, неподалік від будинку АДРЕСА_4 , незаконно збув раніше знайдені ним бойові припаси у кількості 200 набоїв, калібру 7,62 мм до автоматичної зброї та вибухові речовини у кількості 5 корпусів гранат РГД-5 за 3000 гривень.
Крім цього, приблизно на початку березня 2025 року, перебуваючи на смітнику поблизу с. Радевичеве Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_8 знайшов ніж чорного кольору, з кобурою до нього, та за відсутності передбаченого законом дозволу, маючи прямий умисел та достовірно знаючи, що його дії мають злочинний характер, незаконно носив вищевказаний ніж.
28.05.2025 під час затримання ОСОБА_8 в порядку статті 208 КПК України за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Широке, вулиця Будівельників, поблизу будинку №1, був проведений обшук особи, в ході якого у останнього ли виявлені та вилучені багнет-ніж 6х4 моделі №2 до вогнепальної зброї: автоматів системи Калашникова, який є військовою холодною зброєю колюче-ріжучої дії та корпус ручної осколкової гранати РГД-5, який є до категорії вибухових пристроїв (бойових припасів) не належить, а є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини і належить до категорії вибухових речовин, та придатний для здійснення вибуху при наявності засобу підриву (ініціювання вибуху).
Також в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 26.05.2025 за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні кухні виявлені та вилучені 240 патронів калібру 7,62 мм, 4 корпуси гранати РГД-5 та 1 запал до ручної гранати УЗРГМ.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 скоїв до ухвалення 20.05.2025 року вироку Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу, а кримінальні правопорушення за ч.ч. 1, 2 ст. 263 КК України, після його ухвалення. Вважає, що суд, призначаючи ОСОБА_8 покарання, мав призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, потім визначити покарання за правилами ч. 4 ст. 70, далі призначити покарання за ч.ч. 1, 2 ст. 263 КК України, застосувати правила ч. 1 ст. 70 КК України, а потім за правилами ч. 1 ст. 71 призначити остаточне покарання. Просив суд ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.05.2025 року, призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263 КК України у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70КК України до покарання, призначеного за цим вироком, остаточно призначити покарання у виді 5 років 8 місяців. В іншій частині вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідача, думку учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія доходить наступного.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановления вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до положень абз. 6 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.
Згідно висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 22.01.2024 року (справа № 236/4167/20) якщо після постановлення вироків буде встановлено, що засуджений винен в кримінальних правопорушеннях, частина яких вчинена до постановлення першого вироку, а інша - між першим і другим вироками, то призначення покарання має складатися з наступних етапів:
1) Призначення покарання за кримінальне правопорушення, вчинене до постановлення попереднього вироку, або, якщо вчинено кілька кримінальних правопорушень, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК України, призначення покарання за кожне кримінальне правопорушення та призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК України;
2) Призначення покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного або часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироками, або шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;
3) Якщо в діях особи має місце повторність тотожних кримінальних правопорушень, частина з яких вчинені до, а інша частина - після ухвалення попереднього вироку, то правила ч. 4 ст. 70 КК України не застосовуються і суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК України та призначає покарання, передбачене її санкцією;
4) Призначення покарання за кримінальне правопорушення, вчинене після постановлення першого вироку, або, якщо вчинено кілька кримінальних правопорушень, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК України, то призначення покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо та призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 1 ст. 70 КК України;
5) На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за кримінальне/кримінальні правопорушення, вчинене після постановлення першого вироку, необхідно повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного в порядку ч. 4 ст. 70 КК України за цим вироком;
6) Визначити остаточне покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного або часткового складання покарання, призначеного в порядку ст. 71 КК України за цим вироком, та покарання за другим вироком, або шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;
7) При призначенні покарання за ч. 4 ст. 70 КК України в строк покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.
Однак, судом першої інстанції при постановлені вироку зазначені вимоги закону не виконані.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 засуджений вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 20.05.2025 року за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України до 1 року позбавлення волі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 263 КК України, які вчинив 28.05.2025 року, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке вчинив 12.05.2024 року.
Отже, кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України вчинене ОСОБА_8 до ухвалення 20.05.2025 року вироку Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу, а кримінальні правопорушення за ч.ч. 1, 2 ст. 263 КК України після його ухвалення.
За таких обставин суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_8 остаточне покарання, мав спочатку призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, потім за правилами ч.4 ст.70 КК України, після чого призначити покарання за ч.ч. 1, 2 ст. 263 КК України та застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України, а потім за правилами ч. 1 ст. 71 призначити остаточне покарання.
При вирішенні питання про призначення покарання і його розміру обвинуваченому ОСОБА_8 колегія суддів бере до уваги конкретні обставини скоєних кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, характер та ступінь їх суспільної небезпеки, а також дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для скасування або зміни судового рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції на підставі ч.1 ст. 420 КК України підлягає скасуванню в частині призначеного ОСОБА_8 покарання з ухваленням в цій частині нового вироку судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Широківського районного суду Дніпропертровської області від 04 серпня 2025 року відносно ОСОБА_8 скасувати в частині призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та за вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.05.2025 року, призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_8 покарання:
-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 263 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 5 (п'яти) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційних скарг до Верховного суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня отримання копії вироку.
Судді