Справа № 127/36130/24
Провадження №11-кп/801/1130/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
27 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді : ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці в режимі відеоконференції у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) апеляційні скарги прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2025 року у кримінальному провадженні, відомості по якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024020000000204 по обвинуваченню
ОСОБА_8 , 1960 року народження, 22 дня, 08 місяця, уродженця міста Алагір Північно-Осетинської АРСР (РФ), громадянина Російської Федерації, Глави Республіки Північна Осетія - Аланія (РФ), останнє відоме місце перебування: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 110-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора : ОСОБА_6
захисника : ОСОБА_7
Прокурор Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2025 відносно ОСОБА_9 змінити в частині вирішення питання щодо процесуальних витрат через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч. 3 ст. 110-2 КК України до покарання у виді восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів строком на три роки з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
Доповнити резолютивну частину вироку вказівкою про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави Україна процесуальних витрат в сумі 3786 грн. 40 копійок у відшкодування вартості проведення судової експертизи в кримінальному провадженні.
В решті вирок залишити без змін.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 110-2 КК України скасувати на підставі на підставі ч. 1 ст. 407, ч. 1, ч. 2 ст. 409, 411-414 КПК України через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у суді першої інстанції.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2025 року визнано ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 110-2 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів строком на три роки з конфіскацією належного йому на праві власності майна.
Початок строку відбування основного покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_8 на виконання вироку.
Початок строку відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування будь-яких рівнів рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Початок строку відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна рахувати з дня набрання вироком суду законної сили.
Згідно вироку суду обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Громадянин Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_8 , перебуваючи на території РФ, будучи Главою Республіки Північна Осетія - Аланія, перебуваючи на зазначеній посаді з 19.09.2021 та виконуючи при цьому адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, маючи в своєму підпорядкуванні значне коло осіб з числа державних службовців органів Республіки Північна Осетія - Аланія РФ, маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної діяльності у РФ, діючи за попередньою змовою із невстановленими особами серед яких, зокрема посадові особи органів державної влади Республіки Північна Осетія - Аланія, з моменту оголошення початку так званої «спеціальної військової операції», тобто з 24.02.2022 й по теперішній час, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання спільного кримінально протиправного умислу, спрямованого на матеріальне забезпечення та фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи своє становище Глави Республіки Північна Осетія - Аланія та адміністративний вплив, як особисто, так і через надання відповідних доручень, вчиняв дії, спрямовані на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних цінностей у вигляді військової техніки, обладнання, амуніції, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших ресурсів представникам військових формувань РФ, які, у свою чергу, використовували їх з метою захоплення території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни РФ проти України.
При цьому, ОСОБА_8 та інші підпорядковані йому невстановлені службові особи органів державної влади Республіки Північна Осетія - Аланія, що діяли за його дорученням та за попередньою змовою із останнім, реалізуючи спільний кримінально-протиправний умисел, спрямований на надання матеріальних цінностей для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань РФ, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм доведення інформації до необмеженого кола осіб, розміщували у відповідних текстових, фото- та відео- публікаціях на веб-ресурсах російських засобів масової інформації відомості у вигляді звітів перед жителями РФ та Республіки Північна ОСОБА_10 про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави - агресора.
ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Владикавказ Республіки Північна Осетія - Аланія РФ, будучи Главою Республіки Північна Осетія - Аланія, діючи за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально-протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у РФ, з моменту оголошення початку так званої «спеціальної військової операції», тобто з 24.02.2022 й по теперішній час, на постійній основі проводив діяльність зі створення, комплектування, грошового та матеріального забезпечення «добровольчих батальйонів» під назвами «Аланія» та «Осетія», які беруть безпосередню участь у складі військових формувань РФ у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.
Зазначені дії ОСОБА_8 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації від 29.08.2022, розміщеній у телеграм-каналі месенджеру «Телеграм» під назвою « ОСОБА_11 » (ID 1001758320195), яка містить висловлювання ОСОБА_8 , зміст яких вказує на здійснення ним фінансування (матеріальної підтримки) дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Надалі, ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем виконання своїх службових обов'язків як глави Республіки Північна Осетія - Аланія у Будинку Уряду за адресою: РФ, Республіка Північна Осетія - Аланія, м. Владикавказ, площа Свободи, 1, продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи єдиний спільний кримінально-протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у РФ, у невстановлений час, але не пізніше 04.09.2023, надав доручення підпорядкованим йому службовим особам органів державної влади Республіки Північна Осетія - Аланія, забезпечити збір та доставку на тимчасово окуповану державою-агресором територію України так званий вантаж із засобами матеріально-технічного забезпечення, що складався з десятків дронів-камікадзе, новітніх квадрокоптерів під назвою «Узурпатор» з максимальною дальністю дистанційного керування, технологією чотирьохпозиційного способу обходу перешкод та оптичною системою, а також комплекти керування вказаними дронами та квадрокоптерами, необхідні для потреб представників військових формувань РФ, що беруть безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.
Зазначені дії ОСОБА_8 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації, розміщеній в соцмережі «Одноклассники» від 04.09.2023 на сторінці російського регіонального засобу масової інформації Республіки Північна Осетія - Аланія « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ОСОБА_11 передали бойцам осетинских подразделений в зону СВО дроны и квадракоптеры», зміст яких вказує на здійснення ним фінансування (матеріальної підтримки) дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Крім цього, ОСОБА_8 , продовжуючи діяти за попередньою змовою групою осіб, підтримуючи російську агресію проти України та наративи російської пропаганди, реалізовуючи спільний кримінально-протиправний умисел, спрямований на матеріальне забезпечення представників військових формувань РФ, що задіяні у так званій «зоні проведення спеціальної військової операції», маючи корисливі мотиви щодо збереження власних активів та можливості здійснення власної політичної та іншої діяльності у РФ, у невстановлений час, але не пізніше 09.05.2023, надав доручення підпорядкованим йому службовим особам органів державної влади Республіки Північна Осетія - Аланія, забезпечити збір та доставку на тимчасово окуповану державою-агресором територію України 15 посилених автомобілів марки УАЗ в модифікації «пікап» та вантажних автомобілів марки КАМАз для потреб добровольчих підрозділів «Аланія» та «Шторм Осетія» в складі військових формувань РФ, 50 одиниць тепловізійних приладів та 20 одиниць приладів нічного бачення для потреб 19-ї мотострілкової дивізії Збройних Сил РФ, а також 2000 бронежилетів та шоломів, більше 500 пічок різних типів, 3000 спальних мішків, більше 2000 пар гумових чобіт, 700 тон бутильованої води та 1000 тон іншої гуманітарної допомоги, необхідної для потреб представників військових формувань РФ, що складаються з мобілізованих та добровольців з числа мешканців Республіки Північна ОСОБА_10 , які беруть безпосередню участь у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.
Також, ОСОБА_8 , будучи Главою Республіки Північна Осетія - Аланія, організував та забезпечив виділення грошових коштів у розмірі 30 млн. російських рублів для допомоги учасникам так званої «спеціальної військової операції», що були спрямовані на забезпечення одноразової грошової допомоги родинам загиблих військовослужбовців Збройних Сил РФ та добровольців з інших військових формувань РФ, а також лікування військовослужбовців Збройних Сил РФ, що отримали поранення під час безпосередньої участі у бойових діях проти Сил оборони України на тимчасово окупованих територіях України.
Зазначені дії ОСОБА_8 , які вчинялися спільно з іншими невстановленими особами, зокрема, знайшли своє відображення у публікації, розміщеній на Інтернет-ресурсі засобу масової інформації РФ «ТАСС» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зміст яких вказує на здійснення ним фінансування (матеріальної підтримки) дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
У наведених вище публікаціях, в яких зафіксовані дії та виступи глави Республіки Північна Осетія - Аланія ОСОБА_8 , містяться висловлювання останнього, зміст яких вказує на здійснення ним фінансування (матеріальної підтримки) дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що при ухваленні вироку судом в резолютивній частині рішення про відшкодування процесуальних витрат, які згідно із висновком експерта № 1914/24-21 Вінницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 01.08.2024 складають 3786 гривень 40 копійок, не прийнято, хоча відповідно до ст. 124, ст. 126 КПК України з ОСОБА_8 на користь держави необхідно стягнути процесуальні витрати за проведення судової експертизи проведення якої було зумовлено розслідуванням вчиненого останнім кримінального правопорушення.
Таким чином, Вінницьким міським судом допущено порушення вимог ст. 124 КПК України, яке перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409, ст. 412 КПК України підставою для зміни судового рішення в апеляційному порядку.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що суд першої інстанції при ухвалені вироку відносно ОСОБА_8 не урахував правові позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Колоцца проти Італії» (Colozza v. Italy), рішення від 12 лютого 1985 року; справа «Шомоді проти Італії» (Somogyi v Italy), рішення від 18 травня 2004 року та інші), за якими суд під час розгляду справи в провадження зобов'язаний обґрунтувати, чи були вжиті всі можливі, порядку спеціального судового передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 94, 370 КПК України не в повній мірі дослідив всі обставини кримінального провадження, не взяв до уваги обставини справи, які могли істотно вплинути на його висновки, внаслідок невірної оцінки доказів зробив неправильні висновки щодо обставин справи, шо призвело до неправильного вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого, на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та на визначення міри покарання.
Суб'єктивна сторона злочину за ч.3 ст. 110-2 КК України характеризується виною у формі прямого умислу.
Для частини першої, третьої та четвертої ст. 110-2 КК України злочину характерною є також наявність спеціальної мети - намір змінити межі території (державного кордону) України.
Однак, стороною обвинувачення не доведено в суді наявність у ОСОБА_9 прямого умислу та спеціальної мети на зміну межі території (державного кордону) України.
Крім того, вирішуючи питання про кваліфікацію дій ОСОБА_8 суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що в діях обвинуваченого наявний корисливий мотив, не вмотивувавши таке рішення дослідженими під час судового розгляду доказами.
Судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано, що ОСОБА_8 раніше не судимий, є особою пенсійного віку, одружений, має двох синів.
За таких обставин, судом першої інстанції всупереч вимог ст.7, ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_8 не враховано в достатній мірі дані про особу обвинуваченого та призначено йому максимальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст. 110-2 КК України.
Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 суд апеляційної інстанції здійснює в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з дотриманням вимог КПК України про належне повідомлення його про час та місце судового розгляду шляхом опублікування повідомлення про виклик у газеті «Урядовий кур'єр» від 13.11.2025 року.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу прокурора, відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника, вирок суду залишити без змін, захисника ОСОБА_7 , який просив задоволити апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні апеляційної скарги захисника слід відмовити, апеляційну скаргу прокурора слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як убачається з вироку, судом дотримані зазначені положення закону.
Судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції щодо ОСОБА_8 проведено у відсутності обвинуваченого, оскільки провадження за його обвинуваченням здійснено в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з дотриманням вимог КПК України про належне повідомлення його про час та місце судового розгляду шляхом опублікування в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в газеті «Урядовий кур'єр», на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора.
Інститут спеціального кримінального провадження повністю узгоджується з нормами міжнародного права та практикою Європейського суду з прав людини.
Зокрема, серед положень Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ратифіковану Україною 26.09.2002, питанню виконання вироків, винесених у відсутність обвинуваченого присвячений окремий розділ.
Так, ч.1 ст. 21 Розділу 3 Частини II цієї Конвенції встановлено, що якщо Конвенція не передбачає іншого, виконання вироків, винесених у відсутність обвинуваченого, та постанов у кримінальних справах здійснюється за тими самими правилами, що й інших вироків.
До цього ж, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75)11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trial in absentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного.
3 цього приводу Комітетом Міністрів Ради Європи також надано Рекомендації № R (87) 18 від 17.09.1987 «Про спрощення кримінального судочинства», згідно ч. 3 п. б розділу III яких держави-члени повинні розглянути питання про надання своїм судам можливості, хоча б у випадках нетяжких злочинів та з урахуванням можливої міри покарання, слухати справи та виносити за ними рішення за відсутності обвинуваченого за умови, що його було належним чином поінформовано про дату слухань та про його право мати адвоката чи іншу особу, яка представляє його інтереси.
Сформована практика Європейського суду з прав людини з даного питання вказує: «Той факт, що судове засідання проводиться за відсутності підсудного не є саме по собі порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому відмова в доступі до правосуддя має місце, коли особа, засуджена заочно, не має можливості в подальшому досягти нового судового рішення стосовно обґрунтованості обвинувачення за фактичними та юридичними підставами після того, як воно було заслухано, якщо не встановлено, що вказана особа відмовилась від права на захист та на явку в суд, чи мав місце намір ухилитись від правосуддя». Відповідні позиції Суду викладені, зокрема, у справах «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» (№ 50049/99, п. 54), «Меденіца проти Швейцарії» (№ 20491/92, п. 54-55) «Кромбах проти Франції» (№ 29773/96), «Колоцца проти Італії» (№ 9024/80 п. 30).
При цьому, інститут спеціального кримінального провадження, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, передбачає можливість подання обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, апеляційної скарги поза межами загальних процесуальних строків, за умови надання обвинуваченим підтвердження поважності причин неприбуття на виклик, передбачених ст. 138 цього Кодексу (ч. 3 ст. 400 КПК України).
Враховуючи викладене, доводи сторони захисту щодо недотримання гарантованих Конвенцією основоположних прав у зв'язку із проведенням судового розгляду без участі обвинуваченого, колегія суддів вважає необґрунтованими, беручи до уваги наявність ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 17.10.2024 щодо здійснення кримінального провадження за відсутності ОСОБА_8 в порядку спеціального судового провадження, що передбачено ч. 3 ст. 323 КПК України.
Повідомлення обвинуваченого ОСОБА_8 про судовий розгляд здійснено через друковані засоби масової інформації та на офіційних веб-сайтах Судової влади, що відповідає положенням ч. 3 ст. 323 КПК України та свідчить про належне повідомлення останнього про час та місце судового розгляду даного провадження.
Отже, зважаючи на специфіку судового провадження (in absentia), колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були вжиті прямо передбачені кримінальним процесуальним законом заходи щодо інформування обвинуваченої особи про здійснення кримінального провадження шляхом публікації відповідної інформації в ЗМІ та мережі Інтернет, однак забезпечити явку обвинуваченого до суду вжитими заходами не вдалося. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений ОСОБА_8 вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Відтак, судом дотримано права на захист та доступ до правосуддя обвинуваченого ОСОБА_8 з урахуванням проведення щодо спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia).
В апеляційній скарзі захисник ставить питання про відсутність в діях ОСОБА_8 прямого умислу та спеціальної мети на зміну межі території (державного кордону) України, що є обов'язковими для кваліфікації дій за ч.3 ст. 110-2 КК України.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 110-2 КК України, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог ст. 94 КПК України.
Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, аналізуючи допустимість досліджених доказів, зробив правильний висновок про їх достеменність, законність їх зібрання та обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку.
В оскаржуваному вироку суд першої інстанції навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених в судовому засіданні доказів.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними.
Частиною 3 ст. 110-2 КК України передбачена відповідальність за фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України вчинені повторно або з корисливих мотивів, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди.
Так, виходячи з положень ч. 3 ст. 110-2 КК України суб'єктивна сторона злочину, передбаченого цими нормами кримінального закону, характеризується наявністю прямого умислу у винної особи, тобто суб'єкт має чітко усвідомлювати й достовірно знати, що його дії направлено на зміну меж території або державного кордону України всупереч порядку, визначеному Конституцією України.
При прийнятті рішення судом перевірено та проаналізовано докази в сукупності, а саме: протокол огляду від 08.05.2024, відповідно до якого оглянуті публікації користувача соціальної мережі «Telegram» - « ОСОБА_11 » (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), сторінку з веб-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » із розміщеною публікацією під назвою « ОСОБА_11 : Война идет не с Украиной и не с украинцами, а с возродившимся нацизмом» від ІНФОРМАЦІЯ_6 , веб-ресурс « ІНФОРМАЦІЯ_7 » із розміщеним відеозаписом під назвою « ОСОБА_11 », сторінку веб-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - публікацію у соцмережі «Одноклассники» від ІНФОРМАЦІЯ_1 », сторінку веб-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_8 », сторінку веб-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », сторінку веб-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_9 » з відеозаписом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 »: осетинский отряд «Алания» на Украине» від 2022. Зафіксовані публікації, розміщені на сторінках, зроблена відповідна архівація;
-висновок експерта №1914/24-21 від 01.08.2024, згідно з яким надані на дослідження письмовомовленнєві та усномовленнєві матеріали (публікації, відеофайли, посилання, статті тощо), в яких відображені виступи та статті стосовно діяльності Голови Республіки Північна Осетія - Аланія ОСОБА_9 , зафіксовані у протоколі огляду від 08 травня 2024 року на 33 аркушах і на оптичному диску DVD-R, містять: 1) висловлення Голови Республіки Північна Осетія - Аланія ОСОБА_9 , зміст яких вказує на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України за попередньою змовою групою осіб, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України (публікація від 29.08.2023 користувача соціальної мережі «Telegram» - « ОСОБА_11 » (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )); фрагмент у публікації за посиланням на сторінку веб-ресурсу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » із назвою « ОСОБА_11 : Война идет не с Украиной и не с украинцами, а с возродившимся нацизмом» від ІНФОРМАЦІЯ_6 , де розміщено текстове інтерв?ю громадянина РФ ОСОБА_9 ; відеозапис «Сегодня мы все здесь русские»: осетинский отряд «Алания» на Украине» за адресою ( ІНФОРМАЦІЯ_9 від 2022 російського відеохостингу «Кгегиу»; 2) висловлення Голови Республіки Північна Осетія - Аланія ОСОБА_9 , зміст яких вказує на здійснення ним фінансування дій - матеріальної підтримки, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України (публікація від 29.08.2023 користувача соціальної мережі «Telegram» - « ОСОБА_11 » (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )); публікація за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 в соцмережі «Однокласники» від 04.09.2023 російського регіонального медіавидання Республіки Північна Осетія - « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; публікація за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 в соцмережі «Однокласники» від 04.09.2023 російського регіонального медіавидання Республіки Північна Осетія - « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; 3) висловлення Голови Республіки Північна Осетія - Аланія ОСОБА_9 , зміст яких вказує на здійснення ним фінансування дій - грошового забезпечення, вчинених із метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України (публікація за адресою ресурсу ( ІНФОРМАЦІЯ_3 із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 09.05.2023 російського регіонального медіавидання - «ТАСС»);
-протокол огляду від 30.10.2024, відповідно до якого оглянуто публікації офіційного веб-ресурсу «Республики Северная Асетия - Алания», сторінки інформаційного видання «ТАСС», описаний їх зміст, зроблена відповідна архівація;
-протокол огляду від 30.10.2024, згідно з яким оглянуто веб-ресурс «Декларатор» з відомостями щодо офіційних доходів та задекларованого майна Глави Республики Північна Осетія - Аланія ОСОБА_8 за 2021 рік», зроблена відповідна архівація.
Вирішуючи питання правової кваліфікації дій ОСОБА_8 суд першої інстанції з урахуванням диспозиції ч.3 ст. 110-2 КК України виклав доводи щодо обставин, які мають значення для кваліфікації дій за вказаний склад кримінального правопорушення.
З урахуванням правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 року справа №710/439/17, від 14.05.2020 року справа №405/2648/18, від 10.12.2020 року справа №464/710/18 суд перевірив доведеність вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, встановив, що ОСОБА_8 діяв спільно з іншими невстановленими особами, які спряли виконанню його доручень, реалізуючи спільний кримінально протиправний умисел.
При цьому суд першої інстанції вірно виклав доводи, що не потребують доказування в межах даного кримінального провадження фактів того, що ОСОБА_8 , будучи Главою Республіки Північна Осетія - Аланія, використовуючи своє становище та адміністративний вплив, як особисто, так і через надання відповідних доручень, вчиняв дії, спрямовані на матеріальне забезпечення шляхом придбання та подальшої передачі матеріальних цінностей у вигляді військової техніки, обладнання, амуніції, медичних препаратів, продуктів харчування, будівельних матеріалів та інших ресурсів представникам військових формувань РФ, які, у свою чергу, використовували їх з метою захоплення території України, тобто зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни РФ проти України, а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
Докази у даному провадженні вказують на доведеність умисних дій ОСОБА_8 та інших підпорядкованих йому невстановлених службових осіб органів державної влади Республіки Північна Осетія - Аланія, що діяли за його дорученням та за попередньою змовою із останнім, реалізуючи спільний кримінально-протиправний умисел, спрямований на надання матеріальних цінностей для здійснення фінансування дій, вчинених представниками військових формувань РФ, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, використовуючи механізм доведення інформації до необмеженого кола осіб, розміщували у відповідних текстових, фото- та відео- публікаціях на веб-ресурсах російських засобів масової інформації відомості у вигляді звітів перед жителями РФ та Республіки Північна ОСОБА_10 про перелік придбаних та поставлених матеріальних цінностей підрозділам військових формувань держави - агресора, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни РФ проти України
Перевірені та досліджені під час судового розгляду докази вказують, що обвинувачений ОСОБА_8 діяв умисно, усвідомлюючи, що за попередньою змовою з іншими особами, здійснює фінансування (матеріальну підтримку) дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочин, що належить до злочинів проти основ національної безпеки України. Злочини проти основ національної безпеки України є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад. Без належної кримінально-правової охорони цих соціальних цінностей неможливе нормальне функціонування держави та відповідних її інститутів.
Родовим об'єктом злочинів, передбачених у розділі 1 Особливої частини Кримінального кодексу України, є суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України: її конституційного ладу, суверенітету, територіальної недоторканності, обороноздатності. Іншими словами, родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави (ст. 1 Конституції України).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підтвердженням дій ОСОБА_8 вчинених з метою змін меж території України, порушення порядку встановленого Конституцією України є висновок судово лінгвістичної (семантико-текстуальна) експертизи №1914/24-21 від 01.08.2024 публікацій від 29.08.2022, розміщених у телеграм-каналі месенджеру «Телеграм» під назвою « ОСОБА_11 », публікації, розміщеної в соцмережі «Одноклассники» від ІНФОРМАЦІЯ_11 на сторінці російського регіонального засобу масової інформації Республіки Північна Осетія - Аланія « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » з таким текстом (мовою оригіналу - російською), публікації, розміщеній на Інтернет-ресурсі засобу масової інформації РФ «ТАСС» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », згідно якої «…ВЛАДИКАВКАЗ, 9 марта. /ТАСС/. Формирование новых добровольческих осетинских отрядов не планируется в зоне специальной военной операции (СВО), так как в этом нет уже необходимости. Такое мнение в интервью ТАСС высказал глава ОСОБА_12 . В СВО участвуют два сформированных весной прошлого года добровольческих осетинских батальона - "Алания" и "Шторм. Осетия", до 70% состава которых - уроженцы Осетии. Также создан батальон, который полностью сформирован из мобилизованных из республики…
По его словам, ОСОБА_13 направит в зону спецоперации для осетинских добровольческих отрядов 15 усиленных УАЗ Пикапов и Камазы. «В крайний раз мы привезли 50 тепловизоров и 20 ночников (приборы ночного видения - прим. ТАСС), передали их в 19-ю [мотострелковую] дивизию. До этого в одной из таких поездок на передовую командиру полка машину передали. Сейчас ждем прибытия 15 усиленных новых пикапов. На подходе еще "Камазы" и оборудование разное", - сказал Меняйло.
… Помощь от республики. Как ранее сообщал ТАСС Меняйло, с лета прошлого года для осетинских мобилизованных и добровольцев направлено более 700 тонн бутилированной воды, а также свыше 1 тыс. тонн другой гуманитарной помощи. Для добровольцев и мобилизованных из Северной Осетии за время СВО доставлено около 2 тыс. бронежилетов и шлемов, более 500 печей разного типа, свыше 3 тыс. спальных мешков, а также свыше 2 тыс. пар резиновых сапог.
Ранее власти Северной Осетии выделили 30 млн рублей для помощи участникам СВО. Средства предусмотрены на обеспечение единовременной материальной помощи семьям погибших военнослужащих и добровольцев, а также военнослужащим, получившим ранение в ходе СВО».
Відповідно до висновку судово-лінгвістичної (семантико-текстуальна) експертизи (№1914/24-21 від 01.08.2024) у наведених публікаціях зафіксовані дії та виступи глави ОСОБА_8 , містяться висловлювання останнього, зміст яких вказує на здійснення ним фінансування (матеріальної підтримки) дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Зазначене є беззаперечним свідченням невимушеності поведінки ОСОБА_8 , відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності його дій.
ОСОБА_8 не тільки усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом
Суд першої інстанції, під час ухвалення вироку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Зазначені вимоги суд першої інстанції також виконав у повному обсязі.
Отже, на переконання апеляційного суду, встановлені під час судового розгляду фактичні об'єктивні обставини та наведені у вироку висновки місцевого суду підтверджують умисел обвинуваченого ОСОБА_8 на вчинення умисних дій передбачених ст. 110-2 КК України, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни РФ проти України.
Колегія суддів враховує, що усталена практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (Рішення ЄСПЛ від 10.07.2001 року у справі «Авшар проти Туреччини» - п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЕСПЛ від 14.08.2008 року у справі «Кобець проти України» - п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» - п. 86, «Яллох проти Німеччини»). У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 p., «Бочаров проти України» Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Суд першої інстанції проаналізував доводи сторони захисту, дав належну оцінку твердженням захисника щодо недоведення наявності в діях ОСОБА_8 умислу, обгрунтувавши свої висновки сукупністю досліджених доказів, дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_8 .
З висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 110-2 КК України фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення кримінального правопорушення з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб погоджується суд апеляційної інстанції.
Рішення суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 110-2 КК України, на думку апеляційного суду, в дотримання вимог ст. 370 КПК України є законним, належним чином вмотивованим та обгрунтованим.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Підстави для призначення нового судового розгляду відсутні.
Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
За змістом ст. 50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства.
Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Проаналізувавши обставини, які мають значення при призначенні покарання, перевіривши дотримання судом першої інстанції вимог ст. 50, ст. 65 КК України, суд апеляційної інстанції вважає, що визначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_8 , за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Разом з тим наявні підстави для зміни судового рішення відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 409 КПК України.
Згідно ч.1 ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції при ухваленні вироку від 23.09.2025 року в порушення вимог ст. 126 КПК України не прийняв рішення про стягнення процесуальних витрат за проведення експертизи № 1914/24-21 Вінницьким відділенням КНДІСЕ Міністерства юстиції України від 01.08.2024, які складають 3786 гривень 40 копійок.
Недотримання судом норм ст. 126 КПК України є істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили суду прийняти законне, обгрунтоване рішення в частині відшкодування процесуальних витрат.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора є обгрунтованими, підлягають задоволенню, вирок суду першої інстанції підлягає зміні.
За таких обставин, в резолютивній частині вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2025 року слід вказати про стягнення з з ОСОБА_8 на користь держави Україна процесуальних витрат в сумі 3786 грн. 40 копійок у відшкодування вартості проведення судової експертизи в кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 405,407,409, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції ,
постановив :
Апеляційну скаргу прокурора задоволити.
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2025 року щодо ОСОБА_8 за ч.3 ст.110-2 КК України змінити в частині вирішення питання щодо процесуальних витрат.
Доповнити резолютивну частину вироку вказівкою про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави Україна процесуальних витрат в сумі 3786 грн. 40 копійок у відшкодування вартості проведення судової експертизи в кримінальному провадженні.
В решті вирок залишити без змін.
Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду.
Відповідно до ч. 4ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4