Єдиний унікальний номер 728/2507/25
Номер провадження 3/728/899/25
03 грудня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - не з'явився,
захисника - адвоката Антоненка І.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП),
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.
І. Опис фактичних обставин, встановлених судом.
1. Протоколом про адміністративне правопорушення від 13.09.2025 серії ААД № 800004 ОСОБА_1 (далі також - Водій або Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) обвинувачується у тому, що 13.09.2015 о 22 год 30 хв в с. Голінка по вул. Центральна, біля будинку 1, керував транспортним засобом марки ВАЗ, модель 21102, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі також - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 № 1306.
2. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 18.06.1997.
ІІ. Рух справи.
3. Після надходження матеріалів до Бахмацького районного суду (далі також - Суд), їх розгляд було призначено на 13.10.2025 у судовому засіданні об 11 год 30 хв.
4. У судовому засіданні 13.10.2025 Судом було оголошено перерву до 06.11.2025 на 12 год 30 хв, у зв'язку з необхідністю виклику і опитування працівника поліції, яким був складений відповідний протокол у справі про адміністративне правопорушення.
5. Судове засідання 06.11.2025 о 12 год 30 хв не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у іншому судовому засіданні з розгляду кримінального провадження. Його повторне проведення було призначене на 03.12.2025 о 12 год 00 хв.
ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
6. Під час судового розгляду захисник Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Антоненко І.Є., зазначав, що його підзахисний не визнає свою вину у інкримінованому правопорушенні у повному обсязі.
7. Вказував, що працівниками поліції належним чином не зафіксовано факт керування транспортним засобом Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки з наданого до Суду запису відеофіксації обставин правопорушення не вбачається, що автомобіль марки ВАЗ, модель 21102, державний номерний знак НОМЕР_1 , взагалі рухався, а ОСОБА_1 , відповідно, керував таким автомобілем.
8. Також наголошує, що наданий для огляду Суду запису відеофіксації обставин правопорушення не є безперервним, а отже, має ознаки недопустимості, та не повинен враховуватися Судом як доказ винуватості Водія.
ІV. Досліджені докази.
9. На підтвердження вини Водія у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:
- протокол про адміністративне правопорушення від 13.09.2025 серії ААД № 800004;
- рапорт начальника СРПП ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, капітана поліції Гусола Є.В. від 13.09.2025 щодо виявлення адміністративного правопорушення під час добового патрулювання;
- довідка від 16.09.2025 № 37699-2025, видана відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області стосовно наявності у Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 18.06.1997;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.09.2025;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.09.2025;
- диск із відеозаписом.
10. Окрім того, у судовому засіданні 03.12.2025 було опитано уповноваженого працівника поліції, яким були складені відповідні адміністративні матеріали, і за змістом пояснень якого встановлено, що під час спільного патрулювання разом з офіцером територіальної громади у с. Голінка, Ніжинського району Чернігівської області на сільській дорозі ними було виявлено два автомобілі які рухалися один за одним, і були зупинені, оскільки в одному з них не працювало світло передньої фари. В якому точно, і яке саме - не пам'ятає. Під час спілкування у Водія були помітні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак останній відмовився і намагався “вирішити це питання». Пояснював, що дійсно трохи випив, однак поїхав зустрічати дружину, яка заблукала. У зв'язку з цим стосовно Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, були складені адміністративні матеріали за статтею 130 КУпАП. Тривалість процедури складення матеріалів пояснював нестабільним інтернет зв'язком, у зв'язку з чим було важко було проводити перевірку відомостей стосовно Водія.
На запитання захисника окремо зазначив, що всі відеозаписи фіксації обставин правопорушення додані до протоколу.
V. Оцінка Суду.
11. Перш за все, Суд наголошує, що статтею 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також - Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
12. У згаданому контексті слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення» має “автономне» значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії» (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального» характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення».
13. Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.
14. Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні ЄСПЛ у справі “Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.
15. Застосовуючи згадані критерії до адміністративних правопорушень щодо порушення правил дорожнього руху, які караються штрафами, обмеженнями водійських прав, такими як зняття балів або призупинення чи скасування водійських прав (“Луц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), § 182; “Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v. Austria); “Малідж проти Франції» (Malige v. France); “Марчан проти Хорватії» (Marиan v. Croatia); “Ігор Паскарі проти Республіки Молдова» (Igor Pascari v. the Republic of Moldova), §§ 20-23) можна дійти обґрунтованого висновку, що стосовно таких правопорушень діє кримінально-процесуальний аспект статті 6 Конвенції.
16. Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред'явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії» (Kamasinski v. Austria), § 79).
17. Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину» обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер» обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії» (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії» (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).
18. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд зазначає, що підставою для притягнення будь-якої особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення.
19. Частиною першою статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
20. Суд наголошує, що з об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, зазначене у частині першій статті 130 КУпАП, може виражатися через три окремі діяння:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
21. За змістом положень статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами - огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
22. За змістом положень пунктів 6-7 Розділу І “Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі також - Інструкція), затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
23. Згідно з пунктами 8-9 Розділу ІІ “Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
24. Так, склавши протокол про адміністративне правопорушення від 13.09.2025 серії ААД № 800004, уповноважений орган висуває “обвинувачення» особі саме у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, що є порушенням вимог пункту 2.5 ПДР, і є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.
25. Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, серед іншого, у відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі також - відмова від проходження огляду на стан сп'яніння).
25. Зазначене адміністративне правопорушення є правопорушенням з формальним складом і є закінченим з моменту вираження особою, яка керувала транспортним засобом, відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
26. Відмова від проходження огляду на стан сп'яніння має бути безумовною і категоричною. Правопорушник усно або конклюдентними діями має однозначно виразити небажання проходити огляд на стан сп'яніння. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП слід “поза розумним сумнівом» і з очевидністю для стороннього спостерігача установити, що особа яка керувала транспортним засобом, безальтернативно відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння.
27. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.09.2025 та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.09.2025, які складені з дотриманням вимог Інструкції та за змістом яких Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, відмовилася проходити відповідний огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.
28. Також зі здійсненого відеозапису з нагрудної камери поліцейського (файл 00ZO000_00000220250913223023_0007.MP4, 00 хв 02 сек, що відповідає часовій позначці 2025/09/13 22:30:25) видно як останній підходить до автомобіля марки ВАЗ, модель 21102, державний номерний знак НОМЕР_1 , який хоча і не рухається, однак стоїть з увімкненим запаленням, про що свідчать індикатори на панелі приладів зазначеного автомобіля, а за його кермом знаходиться особа, у подальшому ідентифікована як ОСОБА_1 .
29. У цьому контексті Суд нагадує, що під керуванням транспортним засобом вважається момент встановлення особою контролю над таким транспортним засобом та створенням умов для його руху (розташування водія за кермом поєднане із запуском двигуна, перевіркою органів керування, увімкнення покажчиків повороту тощо), у зв'язку з чим відхиляє відповідні доводи сторони захисту, що Водій не може вважатися таким, що керував автомобілем.
30. Крім того, Суд зазначає, що згідно з дослідженим відеозаписом (файл 00ZO000_00000220250913232201_0010.MP4 00 хв 03 сек, що відповідає часовій позначці 2025/09/13 23:22:05) на відповідні запитання поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі, Водій відповідає відмовою, а під час оголошення відомостей протоколу (файл 00ZO000_00000220250913235016_0011.MP4) також не висловлює жодної незгоди із зафіксованими обставинами.
31. Суд відхиляє доводи сторони захисту стосовно того, що Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, двічі погодилася пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки поряд з цим вона постійно зверталася до працівників поліції з пропозиціями: “Давайте щось порішаємо» (файл 00ZO000_00000220250913223023_0007.MP4, 06 хв 54 сек, що відповідає часовій позначці 2025/09/13 22:37:17); “Давайте шось поїхали, ми заплатимо, ми в курсі дєла» (файл 00ZO000_00000220250913223023_0007.MP4, 10 хв 21 сек, що відповідає часовій позначці 2025/09/13 22:40:44); “Скіки, кажіть, скіки» (файл 00ZO000_00000220250913224524_0008.MP4, 05 хв 15 сек, що відповідає часовій позначці 2025/09/13 22:50:37); “Ну, давайте якось порішаєм» (файл 00ZO000_00000220250913224524_0008.MP4, 08 хв 09 сек, що відповідає часовій позначці 2025/09/13 22:53:32).
32. Відповідно, таку поведінку Водія Суд розцінює як свідомий намір ухилитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і, як наслідок, від можливого подальшого притягнення до адміністративної відповідальності.
33. При цьому Суд враховує, що у підпункті 1 пункту 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
34. Згідно з пунктом 5 розділу ІІ зазначеної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
35. У контексті інших досліджених доказів по справі такі переривання відеозапису не вказують на свідомі дії поліцейського, а отже, на переконання Суду, не роблять такий доказ недопустимим.
36. Всі обставини вчиненого правопорушення відображені в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що в силу статті 251 КУпАП та в сукупності з іншими дослідженими доказами, засвідчує факт неправомірних дій Особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
37. Таким чином, в діях Водія, наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
VІ. Накладення адміністративного стягнення.
38. Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.
39. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.
40. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.
41. Підстави для застосування іншого, більш м'якого або більш суворого стягнення, відсутні.
42. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
43. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 130, 266, 276-285, 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою
статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. Призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
4. Відповідно до статті 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення направити постанову для виконання відповідній посадовій особі органу Національної поліції, зазначеній в пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 цього Кодексу.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання становить 3 (три) місяці з моменту набрання нею законної сили.
Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, такий штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя
Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович