Провадження № 23-з/803/2201/25 Справа № 932/4363/25 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
03 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника Філіповського Віктора Валентиновича, що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про відвід судді Мазниці А.А. по справі №932/4363/25 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) щодо ОСОБА_1 , -
В провадженні судді Дніпровського апеляційного суду Мазниці А.А. перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Філіповського Віктора Валентиновича на постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
26 листопада 2025 року від захисника Філіповського В.В. надійшла заява про відвід судді-доповідачу Мазниці А.А. від розгляду вищезазначеної справи.
В обґрунтування своєї заяви захисник зазначає, що 20.11.2025 до суду ним було подано клопотання про витребування доказів, в якому він з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи просив витребувати у КНП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради докази та інформацію, а саме: висновок щодо результатів медичного огляду від 17.02.2025; акт медичного огляду складеного відносно ОСОБА_1 ; інформацію про те, що було предметом дослідження біологічного середовища взятого у ОСОБА_1 ; сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу на вимірювальну техніку, яка застосовувалася під час дослідження біологічного середовища взятого у ОСОБА_1 ; інформацію про те, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження у ОСОБА_1 бралися у дві ємкості; інформацію чи зберігаються зразки біологічного середовища взятих у ОСОБА_1 для лабораторного дослідження у другій ємності протягом 90 днів; копію запису про реєстрацію в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 ; інформацію чи проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 у присутності поліцейських чи ні.
26 листопада 2025 року суддя Мазниця А.А. у задоволенні вказаного клопотання відмовив, що, на думку сторони захисту, є підставою для висновку, що суддя Мазниця А.А. не зацікавлений всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини та належність означених доказів, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема, стосовно часу, місця, способу та інших обставин вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться ОСОБА_1 у провину складеним відносно нього протоколом.
З огляду на викладене захисник заявив відвід та недовіру судді Дніпровського апеляційного суду Мазниці А.А. під час розгляду апеляційної скарги по справі №932/4363/25 про притягнення ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник Філіповський В.В. не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомили, але їх неявка не перешкоджає розгляду цього питання.
Дослідивши заяву захисника про відвід судді та перевіривши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають порядок заявлення відводу головуючому судді (судді/-доповідачу).
Однак, враховуючи те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення питання вирішення відводу (самовідводу) не врегульовані, то виникає необхідність застосування чинних процесуальних норм за аналогією, а саме, найбільш близької галузі кримінального процесуального права, та при вирішенні питання відводу керуватися ст. 81 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК).
Положеннями ст. 75 КПК визначено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного у кримінальному провадженні. До таких обставин, зокрема, належить наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді, судді або присяжного.
Статтею 80 КПК передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Положеннями статей 75, 76 КПК передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження.
Пунктом 4 статті 75 КПК передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
У даному випадку оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
За приписами частини четвертої-п'ятої статті 80 КПК заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ч.1 ст.81 КПК у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Ураховуючи наведене слід акцентувати увагу, що для відведення судді з підстав упередженості необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, не може слугувати підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зі змісту заяви захисника про відвід судді Мазниці А.А. вбачається, що підставою для недовіри стало те, що суддя в судовому засіданні 26 листопада 2025 року відмовив у задоволенні клопотання захисника Філіповського В.В. про витребування у КНП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради доказів та інформації щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Перевіряючи заяву про відвід судді Мазниці А.А. на предмет її обґрунтованості, надаючи правову оцінку обставинам, якими захисник мотивує наявність підстав для відводу судді, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення цієї заяви, оскільки захисником не наведено аргументів, які б свідчили про те, що поведінка судді Мазниці А.А. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення містила ознаки упередженості, необ'єктивності чи є такою, що викликає сумніви у безсторонності судді чи його зацікавленості у результатах розгляду цієї справи.
Доводи, на які посилається захисник Філіповський В.В., як на підставу для відводу судді Мазниці А.А. з підстав відсутності об'єктивності у судді під час розгляду справи, зумовленої відмовою у задоволенні клопотання захисника про витребування у КНП "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" Дніпропетровської обласної ради доказів та інформації щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, слід відхилити як необґрунтовані, безпідставні і такі, що ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях адвоката, а сама по собі незгода учасника справи з процесуальним рішенням судді, не може бути підставою для відводу судді.
Окремо слід зазначити, що в контексті положень ст. 75 КПК відвід або самовідвід судді, якого автоматизованою системою документообігу визначено для розгляду заяви про відвід судді, що розглядає справу по суті, та про що йдеться у запереченнях захисника Філіповського В.В., процесуальним законодавством не передбачені та вирішення питання про відвід судді не впливає на результати розгляду справи по суті.
Таким чином, враховуючи вищевинаведені обставини, вважаю, що доводи викладені у заяві захисника Філіповського В.В. про відвід судді Мазниці А.А. не містять вмотивованих підстав для його відводу, не вказують на упередженість та не викликають обґрунтовані сумніви у його упередженості, а тому у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75,80,81 КПК,-
Відмовити у задоволенні заяви захисника Філіповського Віктора Валентиновича, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про відвід судді Мазниці А.А. по справі №932/4363/25 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО