Справа № 204/12207/24
Провадження № 2/204/1019/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
(повний текст)
06 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Гейко Валерій Іванович (адреса місця знаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Робача, 23-В) до ОСОБА_2 (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ) про відшкодування збитків,-
Позивач звернулася до суду з позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з ОСОБА_2 збитки у вигляді ринкової вартості квартири у розмірі 1 510 629,00 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.07.2021 між відповідачем ОСОБА_2 , як продавцем, та позивачкою ОСОБА_3 , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровськогоміського нотаріального округу Буцьких О.О. Позивач вказує, що в жовтні 2022 ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 ,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватнийнотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава І. О., ОСОБА_2 ,приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар М. О.,приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О. О. провитребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 в позові зазначав, що він є власником 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право власності від 13.08.1998. Інші 2/3 частки зазначеної вказаної квартири належали батьку ОСОБА_4 - ОСОБА_5 . Після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 прийняв спадщину у встановлений законом строк відповідно до ст.1268 ЦК України. Проте, у зв'язку з відсутністю коштів на час смерті батька, не зареєстрував право власності на 2/3 частини нерухомого майна. У жовтні 2022 ОСОБА_4 стало відомо, що квартира вибула з його володіння поза його волею. Так, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58219496, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар М. О. на підставі договору купівлі-продажу,серія та номер: 196, виданого 19.05.2021, зареєстрував право власності на спірну квартиру на невідому особу - ОСОБА_2 . Після цього, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О. О. на підставі договору купівлі-продажу квартиривід 02.07.2021, зареєструвала право власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 . ОСОБА_4 посилався на те, що між ним та ОСОБА_3 не було укладено жодного правочину з приводу відчуження спірного майна, а квартира підлягає поверненню йому, як дійсному власнику, на підставі статті 388 ЦК України. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпра від 01.02.2024 витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_3 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою Верховного Суду від 23.05.2024 касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2024 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24.04.2024 залишено без змін. Позивачка вважає себе добросовісним покупцем вказаної квартири, тому наявні підстави передбачені ст. 661 ЦК України, для відшкодування відповідачем, як продавцем квартири, позивачці ОСОБА_3 збитків, оскільки остання, як покупець квартири, не знала та не могла знати про наявність підстав вилучення у неї за рішенням суду житла на користь третьої особи ОСОБА_4 на підставах, що виникли до продажу квартири. Позивачка вважає, що у неї наявні всі підстави для відшкодування ОСОБА_2 збитків у вигляді вартості придбаного нею нерухомого майна, яке в подальшому вибуло з її власності не з її вини. Відповідно до Звіту про оцінку нерухомого майна ринкова вартість об'єкта оцінки без врахування ПДВ становить 1 510 629,00 грн, без ПДВ, у зв'язку з чим позивачка звернулася до суду з відповідною позовною заявою.
Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито провадження та призначено цивільну справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 28.04.2028 провадження по вказаній цивільній справі за позовом ОСОБА_3 в частині вимог до ОСОБА_4 про відшкодування витрат понесених на ремонт квартири та у вигляді сплачених коштів в рахунок погашення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 366206 закрито.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпро від 29.05.2025 скасовано заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська по справі 204/11906/24 (провадження 2-з/ 204/99/24) від 06.12.2024 щодо заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка зареєстрована за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2362213412101.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, адвокат ГейкоВ.І. надав суду заяву якою просив розглядати справу за його відсутності, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений у встановленому законом порядку, а саме направленням на адресу проживання судових повісток, які поштовою кореспонденцією повернулися із відмітками «за закінченням терміну зберігання». Будь яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
У відповідності до частини 4 статті 82 ЦПК України, - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, то набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13.08.1998, виданого ВАТДМ3, кв. АДРЕСА_3 , належала на праві приватної часткової власності ОСОБА_4 - 1/3 частина квартири, його померлому батьку ОСОБА_5 - 1/3 частина та померлій матері ОСОБА_6 - 1/3 частина квартири. Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 спадщину у вигляді 1/3 частини вищезазначеної квартири отримав її чоловік ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина на належні йому 2/3 частини квартира АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_5 , відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
У жовтні 2022 ОСОБА_4 дізнався з Державного реєстру речових прав на негухоме майно, що власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі договору купівлі продажу від 02.07.2021, реєстраційний номер 1132, є ОСОБА_3 ..
Вказаний договір купівлі-продажу укладено між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьким О.О., реєстраційний номер 1132 від 02.07.2021 року. На підставі вказаного договору до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено запис №59061258про реєстрацію права власності на квартиру за КаленчукС.Ю. Як зазначено у п. 1.3 даного договору, квартира за адресою: АДРЕСА_4 , належить продавцю ОСОБА_7 на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 19.05.2021 приватним нотаріального Дніпровського міського нотаріального округу Бондарем М.О., за реєстровим номером 196 та зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.052021, номер запису про право власності42021208. Продаж нерухомого майна за домовленістю сторін вчинявся за 417 000,00 грн.
Попереднім складом суду також було встановлено, що, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар М.О. 19.05.2021 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно до тексту даного договору продавець ОСОБА_8 зобов?язується передати квартиру у власність покупцю, а покупець ОСОБА_9 зобов?язується прийняти квартиру за адресою: АДРЕСА_4 і сплатити за неї обговорену грошову суму у розмірі 536 800 грн.
Згідно з п. 1.3 цього Договору, квартира, що відчужується, належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 23.06.2010 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М.
Також, в матеріали нотаріальної справи нотаріусом ОСОБА_10 було долучено договір купівлі-продажу спірної квартири від 23.06.2010, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М. за реєстрованим номером 1372, відповідно до якого продавці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов?язуються передати квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , у власність покупцю, а покупець ОСОБА_11 зобов?язується прийняти і сплатити за неї обговорену грошову суму у розмірі 85 095 грн. 65 коп. Проте, даний договір не має штампу реєстрації в КП ДМБТІ, а також до нього не було долучено витягу КП ДМБТІ про реєстрацію права власності за цим договором, у встановленому законом порядку, який діяв на час оформлення даного договору.
На підставі чого, ОСОБА_4 звернувся до суду за захистом своїх прав на спірну квартиру.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпра від 01.02.2024 у цивільній справі № 204/8935/222 витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_3 . Визнано за ОСОБА_4 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою Верховного Суду від 23.05.2024 касаційну скаргу ОСОБА_12 залишено без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2024 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24.04.2024 залишено без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для звернення ОСОБА_4 до суду з позовом про захист його права на спірну квартиру стала перереєстрація на користь третіх права власності, як належної ОСОБА_4 у порядку приватизації державного житлового фонду, так належної на праві власностіу порядку спадкування після смерті свого батька частки у квартирі. Так, з витребуваних судом документів вбачається, що підставою для перереєстрації права власності на спірну квартиру стали три договори купівлі-продажу: від 23.06.2010- укладені між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 (реєстровий№ 1372, від 19.05.2021 - укладені між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 (реєстровий № 196), від 02.07.2021- укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (реєстровий № 1132).
Судами об'єктивно встановлено, що договір купівлі-продажу від 23 червня 2010, який нібито укладений між ОСОБА_13 , ОСОБА_5 та ОСОБА_11 і посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М. (реєстровий № 1372), не був зареєстрований у Реєстрі дляреєстрації нотаріальних дій, його примірник відсутній у Державному нотаріальномуархіві в Дніпропетровській області, де зберігаються нотаріальні документиприватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округуКолодій Л. М. Більш того, в указаний день приватним нотаріусом вчинялисьнотаріальні дії з № 946 по № 960, а за реєстровим № 1372 міститься запис від 02.08.2010 щодо іншої нотаріальної дії від іншої особи.
Встановивши, що спірна квартира була незаконно відчужена після смерті ОСОБА_5 на користь інших осіб, з урахуванням того, що позивач був власником 1/3частини та після смерті її іншого власника - ОСОБА_5 , прийняв спадщину увигляді іншої 2/3 частин квартири, суди попередніх інстанцій дійшли висновків про наявність правових підстав для її витребування на ОСОБА_14 від кінцевого набувача.
З урахуванням встановлених обставин та беручи до уваги те, що ОСОБА_3 набула право власності на спірну квартиру на підставі оплатного цивільно-правового договору, витребування зазначеної квартири на користь позивача, як його законного власника, сприятиме забезпеченню «справедливого балансу» між інтересами сторінспору та не свідчить про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з правлюдини та основоположних свобод, позивач не позбавлена можливостівідновити своє право, пред'явивши вимогу до особи, у якої вона придбала цемайно, про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України, або довласника - щодо відшкодування витрат на поліпшення й утримання майнана підставі статті 390 ЦК України.
Частиною 1 статті 661 ЦК України встановлено, що у разі вилучення за рішеннямсуду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажутовару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупецьне знав або не міг знати про наявність цих підстав.
Позивачка вважає, що за вищевказаних обставин наявні передбачені законом, а самест. 661 Цивільного кодексу України підстави, для відшкодування відповідачем, як продавцем квартири позивачці збитків, оскільки ОСОБА_3 , як покупець квартири, не знала та не могла знати про наявність підстав вилучення у неї за рішенням суду квартири на користь третьої особи ОСОБА_4 на підставах, що виникли до продажу квартири.
Проявом розумної обачності ОСОБА_3 , як покупця квартири, під час укладення 02.07.2021 договору купівлі-продажу з ОСОБА_2 , є перевірка нею наявності зареєстрованого права продавця на квартиру, а саме через відповідні реєстри прав та обтяжень, а також перевірка наявності або відсутності реєстрації в спірній квартирі фізичних осіб.
Право власності на квартиру за продавцем ОСОБА_2 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.05.2021 державним реєстратором приватним нотаріусом ДМНО Бондарем М.О., рішення про державнуреєстрацію прав - індексний номер 58219496 від 19.05.2021.
Тобто, на момент укладення описаного вище договору купівлі-продажу від 02.07.2021 у покупця ОСОБА_3 не було обґрунтованих та об'єктивних підстав знати чи допускати ймовірності того, що у відповідача ОСОБА_2 відсутні права на відчуження придбаного нею майна.
В той же час, ОСОБА_2 не проявив розумної обачності,як покупець квартири, під час укладення 19.05.2021 договору купівлі-продажу квартири з продавцем ОСОБА_11 .
Також, ОСОБА_2 не перевірив наявності зареєстрованого в Державному реєстріречових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права продавця ОСОБА_11 на квартиру на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.06.2010, укладеного ним з продавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_5 , що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРП № 405960127 від 29.11.2024
Із наданих документів вбачається, що вилучення майна за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2024 по справі № 204/8935/22 у ОСОБА_3 відбулося з підстав, які виникли до укладення між сторонами договору купівлі-продажу, а саме щодо правомірності розпорядження продавцем ОСОБА_2 даним нерухомим майном.
У зв'язку з чим, у позивачки виникло право вимоги до відповідача про відшкодування збитків у вигляді вартості придбаного нею нерухомого майна, а саме квартири, яке в подальшому вибуло з її власності не з її вини, і відповідач ОСОБА_2 , як продавець цього нерухомого майна, зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_15 , як покупцю, завдані збитки відповідно до вимог ст. 661 Цивільногокодексу України.
Позивачка вважає, що вирішуючи питання про грошове стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь, суд має виходити з дійсної вартості квартири на часрозгляду спору.
В цивільному праві позбавлення покупця володіння купленою річчю за судовимрішенням на підставі речового позову власника чи уповноваженої ним особиназивається евікція (лат. evictio, від evincere - витребувати, перебороти, подолати,перемогти).
За змістом статті 661 Цивільного кодексу України у разі евікції продавець повинен відшкодувати покупцю завдані збитки, якими відповідно до статті 22 Цивільногокодексу України є те, що він втратив у зв'язку з вилученням в нього товару.
Тобто йдеться про стягнення ринкової вартості товару на день ухвалення судом відповідного рішення, а не про ціну, сплачену покупцем продавцю за договором.
Відповідно до Звіту про оцінку нерухомого майна, ринкова вартість об'єкта оцінки квартири АДРЕСА_3 , без врахування ПДВ становить 1 510 629,00 грн, без ПДВ.
А тому вважаю обґрунтованою вимогу позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_2 , як продавця, на її користь, як покупця, на підставі ст. 661 Цивільного кодексу України саме дійсної вартості квартири, вилученої у позивачки зарішенням суду на користь третьої особи, з підстав, що виникли до її продажу, а саме ринкову вартість нерухомого майна у розмірі 1 510 629,00, згідно зі звітом про оцінку нерухомого майна, складеним суб'єктом оціночної діяльності, а не суму, сплачену покупцем згідно з договором купівлі-продажу.
Аналогічними з цього питання є висновки Верховного Суду, які зробила об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.07.2023 у справі № 369/6092/20.
У статті 661 ЦК України законодавець закріпив право покупця вимагати від продавця відшкодування збитків, завданих продавцю евікцією товару. Водночас спеціальних правил щодо визначення складу та розміру таких збитків стаття 661 ЦК України не містить, фактично відсилаючи до загальних положень статей 22 і 623 ЦК України.
Розмір збитків у разі вилучення товару за рішенням суду визначається судом за правилами частини 3 статті 623 ЦК України: якщо вимога кредитора не була задоволена боржником добровільно, то збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували в місці, де зобов'язання має бути виконане, на день подання позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення, керуючись при цьому загальнимипринципами повного відшкодування збитків, справедливості,добросовісності тарозумності.
Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд звертає увагу, що окрім ринкової вартості нерухомого майна до збитків позивачки ОСОБА_3 , як покупця вилученої у неї судом квартири, серед іншого відносяться понесені нею судові витрати передбачені ст. 133 ЦПК України, а саме: за послуги експерта у розмірі 10 037,16 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 15.11.2023, витрати у вигляді судового збору, сплаченого ОСОБА_4 за подання позову, який рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2024 по справі № 204/8935/22 стягнуто з ОСОБА_3 у розмірі 7 581,92 грн; витрати у вигляді судового збору, сплаченого ОСОБА_3 за подання скарги до Дніпровського апеляційного суду апеляційної на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2024 по справі № 204/8935/22 у розмірі 9 098,31 грн., що підтверджується копією квитанції № 8239-5270-2397-6981 від 11.03.2023; витрати у вигляді судового збору, сплаченого ОСОБА_3 за подання до Верховного Суду касаційної скарги на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2024 та Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24.04.2024 по справі № 204/8935/22 у розмірі 12 131,08 грн., що підтверджується копією квитанції № 7107-9082-4656-8756 від 17.05.2024, витрати, понесені ОСОБА_3 у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4 170,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією від 02.07.2021 та витрати у вигляді витрат на вчинення нотаріальних дій - 4 500,00 грн., що підтверджується довідкою про сплату коштів, виданої приватним нотаріусом О.Буцульських від 02.07.2021, а усього 1 558 147,47 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч сто сорок сім) гривень 47 копійок.
Керуючись ст.ст.10,12,13, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ринкову вартість квартири АДРЕСА_3 на день ухвалення судом рішення у розмірі 1 510 629,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 судові витрати понесені ОСОБА_3 у звязку із розглядом цивільної справи № 204/8935/22 , а саме:
- за проведення будівельно-технічної експертизи №1161/11-23 від 17.11.2023 у розмірі 10 037,16грн.,
- витрати у вигляді судового збору, сплаченого ОСОБА_4 за подання позову, який стягнуто з ОСОБА_3 у розмірі 7 581,92 грн;
- витрати у вигляді судового збору, сплаченого ОСОБА_3 за подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги у розмірі 9 098,31 грн;
- витрати у вигляді судового збору, сплаченого ОСОБА_3 за подання до Верховного Суду касаційної скарги у розмірі 12 131,08 грн.,
-витрати, понесені ОСОБА_16 у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4 170,00грн. та витрати у вигляді витрат на вчинення нотаріальних дій - 4 500,00 грн., а усього 1 558 147,47 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч сто сороксім) гривень 47 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ; (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );
Представник позивача - адвокат Гейко Валерій Іванович (адреса місця знаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Робача, 23-В);
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , (адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 ).
Суддя: С.В.Чудопалова