справа № 208/8773/25
провадження № 2-а/208/125/25
Іменем України
19 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області у складі головуючого судді Похваліти С.М., секретаря судового засідання Шабельника Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
02.07.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Кам'янського з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 1889 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23 червня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 25.06.2025 р. йому було видано копію постанови № 1889 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23 червня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на підставі якої на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
З зазначеною постановою ОСОБА_1 не погоджується, вважає її протиправною і необґрунтованою повністю, а також такою, що містить неправдиві, недостовірні дані. Позивач зазначає, що він не є військовозобов'язаним, призовником або резервістом, оскільки 16.07.2019 р. був виключений з військового обліку за станом здоров'я, що підтверджується записом у його військовому квитку. У зв'язку з цим у нього відсутні обов'язки щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення (уточнення) військово-облікових даних, проходження військово-лікарської комісії, оновлювлення даних у мобільному застосунку «Резерв+» або Центрах надання адміністративних послуг. Також зазначає, що на його адресу не надходила та йому не вручалась повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також позивач зазначив, що незважаючи на відсутність обов'язків щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення (уточнення) військово-облікових даних, проходження ВЛК, оновлення даних у мобільному застосунку «Резерв+» або ЦНАП, він уточнив свої персональні дані та у травні - червні 2024 року пройшов ВЛК.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що з позовною заявою не погоджується, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зазначає, що згідно даних автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Оберіг» та облікової картки військовозобов'язаного ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 17.06.1991 р. по теперішній час. ВЛК проходив 13.06.2001 р. Крім цього, 28.05.2025 р. позивач отримав направлення на ВЛК, однак до кінця її не пройшов. Запис у військовому квитку позивача про його виключення з військового обліку 16.07.2019 р. за станом здоров'я відповідач вважає помилковим.
Позивач ОСОБА_1 , надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що заперечення, пояснення, міркування та аргументи відповідача вважає неправомірними і необґрунтованими. Вказав, що він не є військовозобов'язаним, призовником або резервістом, оскільки 16.07.2019 р. був виключений з військового обліку за станом здоров'я, що достовірно підтверджується записом у його військовому квитку (п. 33). Тому у нього відсутні обов'язки щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення (уточнення) військово-облікових даних, проходження ВЛК, оновлювати дані у мобільному застосунку «Резерв+» або Центрах надання адміністративних послуг. Припущення відповідача про недостовірність та помилковість зазначеного запису є безпідставним і неправомірним, не підтвердженим жодним належним, достовірним та допустимим доказом. Запис у п. 33 його військового квитка про виключення позивача з військового обліку 16.07.2019 р. за станом здоров'я здійснено уповноваженою особою - чинним станом на той час керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та засвідчено гербовою печаткою відповідача.
Також позивач зазначив, що на його адресу не надходила та йому не вручалась повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам'янського від 03.07.2025 р. відкрито провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заявупро розгляд справи за його відсутності, позовну заяву підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та з урахуванням відзиву.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час. У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Указом ПрезидентаУкраїни від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені їє парва, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Так, спірні правовідносини у даній справі склалися з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Суд звертає увагу, що відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі й тих, які додані ІНФОРМАЦІЯ_3 до свого відзиву, повістка про виклик до відповідача ОСОБА_1 , не направлялась та не вручалась. Таким чином, у позивача був відсутній обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за його викликом відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487, Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560, оскільки він до відповідача не викликався.
Згідно з абзацем 4 пункту 1 частини 2 розділу ІІ Закону України від 11.04.2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Зазначений закон набрав чинності 18.05.2024 р. Таким чином, кінцевим строком уточнення персональних даних було 16.07.2024 р
У п. 33 військового квитка ОСОБА_1 , зроблено запис про виключення позивача з військового обліку 16.07.2019 р. за станом здоров'я, який засвідчений підписом колишнього керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та гербовою мастиковою печаткою відповідача. А у наданій відповідачем копії облікової картки до військового квитка ОСОБА_1 ,. поставлено відмітку «непридатний».
Згідно з п. 4 Положення про військовий квиток офіцера запасу, затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 р. № 582/2016, у редакції, яка діяла станом на 16.07.2019 р., записи та відмітки у військовому квитку роблять посадові особи районних (міських) комісаріатів (відповідних органів Служби безпеки України, підрозділів Служби зовнішньої розвідки України), які відповідають за його видачу й заповнення. Записи у військовому квитку засвідчуються мастиковою печаткою.
Виходячи з викладеного, у суду відсутні підстави вважати запис, зроблений у військовому квитку позивача відповідачем і засвідчений підписом його колишнього керівника та гербовою мастиковою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 , помилковим.
Суд критично оцінює документи, додані до відзиву відповідача, оскільки вони не завірені належним чином та подані з порушенням вимог ст.ст. 79, 94 КАС України.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров'я та 16.07.2019 р. виключений з військового обліку на зазначеній підставі.
Отже, з 16.07.2019 р. позивач не є військовозобов'язаним, не перебуває на військовому обліку, і у нього був відсутній обов'язок уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, яка діяла станом на 16.07.2019 р., виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягали громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у поточній редакції взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.
Позивач не підпадає під жодну категорію зазначених осіб, які підлягають взяттю на військовий облік.
Таким чином, якщо згідно з нормами законодавства, які діяли станом на 16.07.2019 р. позивач підлягав виключенню з військового обліку та був виключений з нього, він не може бути знову взятий на військовий облік без його згоди та дотримання певної процедури, встановленої чинним законодавством.
Виходячи з викладеного, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить також до висновку, що станом на час винесення постанови № 1889 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 23 червня 2025 року минув строк притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог Закону України від 11.04.2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» щодо уточнення персональних даних громадянами України, які перебувають на військовому обліку.
Згідно з абзацем 4 пункту 1 частини 2 розділу ІІ Закону України від 11.04.2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Зазначений закон набрав чинності 18.05.2024 р. Отже, кінцевим строком уточнення персональних даних було 16.07.2024 р.
Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Згідно з п. 2 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Таким чином, про порушення будь-яким військовозобов'язаним вимог зазначеного Закону щодо уточнення персональних даних ІНФОРМАЦІЯ_2 мало інформацію вже наступного дня після закінчення встановленого Законом строку - 17.07.2024 р. Тому, виходячи з положень ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення щодо неуточнення персональних даних до 17.07.2024 р. могло бути накладено протягом трьох місяців після зазначеної дати.
З зазначеної дати до часу винесення постанови, яка оскаржується, минуло більше 11 місяців.
Таким чином, виходячи з положень п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення у даному випадку не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю.
Аналізуючі усі наявні в справі докази вбачається, що посадовою особою, якою була прийнята постанова про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП не було в повній мірі з'ясовані всі обставини справи, не надано їм належної оцінки, що в свою чергу привело до прийняття необґрунтованого рішення.
Суд звертає увагу на те, що згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідач здійснив розгляд справи не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та виніс Постанову № 1889 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 23 червня 2025 року необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення по справі, що є підставою для її скасування.
Верховний Суд в постанові від 08.07.2020 року по справі № 463/1352/16-а зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративне правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені події та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року зазначено про те, що обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція. Таким чином, наявність усіх юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, з урахуванням того, що відповідач не довів правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Враховуючи, що відповідачем не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 247, 287 - 289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 20, 72 -77, 79, 139, 242 - 246, 255, 262, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасуваня постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Постанову № 1889 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23 червня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн. - скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень) грн., 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Похваліта С. М.