Справа № 201/15327/25
Провадження № 1-кс/201/5110/2025
03 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025132580000002 від 01 січня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42025132580000002 від 01 січня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості розпорядження, користування та відчуження, а саме на:
- земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1889980844225; кадастровий номер: 4422584400:10:006:0031; площа (га): 2; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; адреса: Луганська обл., Марківський р., с/рада. Краснопільська;
- квартиру, частка власності 1/2, реєстраційний номер майна: 23758043; адреса: АДРЕСА_1 ; загальна площа (кв.м): 61,56, житлова площа (кв.м): 37,8;
- банківські рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_5 в банківській установі АТ «Ощадбанк», а саме:
- НОМЕР_1 ;
- НОМЕР_2 ;
- НОМЕР_3 та грошові кошти, які містяться на них.
В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно наприкінці грудня 2023 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 4 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України та триває на даний час, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Марківської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області та реалізуючи його, добровільно погодився на пропозицію невстановлених представників незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави - агресора російської федерації на зайняття керівної посади у незаконно створеному органі влади, у тому числі окупаційної адміністрації в селищі Марківка Старобільського району Луганської області, а саме посади так званого «заступника начальника відділу житлово-комунального господарства, архітектури, містобудівництва адміністрації муніципального округу муніципального утворення Марківський муніципальний округ луганської народної республіки», яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Частинами третьою та четвертою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5 передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном.
Відповідно до п. 5 ст. 23 так званого «статуту муніципального утворення Марківський муніципальний округ луганської народної республіки», посадовими особами органів місцевого самоврядування округа є особи, які уклали контракт (трудовий договір) та наділені виконавчо-розпорядчими повноваженнями по вирішенню питань місцевого значення та організації діяльності органу місцевого самоврядування.
Згідно п. 5.2. так званого «положення», начальник відділу у своїй діяльності безпосередньо підпорядковується голові муніципального округу муніципального утворення Марківський муніципальний округ луганської народної республіки.
Згідно п. 5.3. так званого «положення», на період тимчасової відсутності начальника відділу, його обов'язки покладаються на працівника відділу.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, приблизно наприкінці грудня 2023 року, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погодившись на пропозицію невстановлених представників незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», умисно, добровільно зайняв посаду так званого «заступника начальника відділу житлово-комунального господарства, архітектури, містобудівництва адміністрації муніципального округу муніципального утворення Марківський муніципальний округ луганської народної республіки», яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора російської федерації, а саме у так званій «адміністрації Марківського муніципального округу луганської народної республіки», що діє на тимчасово окупованій території Марківської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
31.10.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на вебсайті Офісу Генерального прокурора від 31.10.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» №222 (8147) від 31.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням смт Марківка Старобільського району Луганської області, та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» №217 (8142) від 24.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора від 24.10.2025 опубліковано повістку про виклик особи - ОСОБА_5 , на 28.10.2025 о 10:00 годині, на 29.10.2025 о 10:00 годині, на 30.10.2025 о 10:00 годин за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за № 42025132580000002 від 01.01.2025, та отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо.
Крім того, 31.10.2025 в газеті «Урядовий кур'єр» №222 (8147) від 31.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора в установленому законом порядку, було здійснено повторний виклик ОСОБА_5 на 04.11.2025 о 10:00 годині, на 05.11.2025 о 10:00 годині, на 06.11.2025 о 10:00 годині для участі останнього у слідчих діях.
Жодного разу у призначений час та місце підозрюваний ОСОБА_5 не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Згідно довідки з реєстрів щодо нерухомого майна від 25 листопада 2025 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві приватної власності належать наступні об'єкти нерухомого майна:
- земельна ділянка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1889980844225; кадастровий номер: 4422584400:10:006:0031; площа (га): 2; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; адреса: Луганська обл., Марківський р., с/рада. Краснопільська;
- квартира, частка власності 1/2, реєстраційний номер майна: 23758043; адреса: АДРЕСА_1 ; загальна площа (кв.м): 61,56, житлова площа (кв.м): 37,8;
Крім того, згідно відповіді на запит від АТ «Ощадбанк», на ім'я ОСОБА_5 в даній банківській установі відкрито наступні рахунки:
- НОМЕР_1 ;
- НОМЕР_2 ;
- НОМЕР_3 .
На підставі викладеного, з метою збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, а також запобігання можливості приховування чи знищення майна, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, просив в клопотанні провести розгляд без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної та її захисника.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Згідно інформаційної довідки № 453460496 від 25 листопада 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, підозрюваному ОСОБА_5 на праві приватної власності належить:
- земельна ділянка, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1889980844225; кадастровий номер: 4422584400:10:006:0031; площа (га): 2; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; адреса: Луганська обл., Марківський р., с/рада. Краснопільська;
- 1/2 частина квартири, реєстраційний номер майна: 23758043; адреса: АДРЕСА_1 ; загальна площа (кв.м): 61,56, житлова площа (кв.м): 37,8.
Також, згідно відповіді на запит від АТ «Ощадбанк», на ім'я ОСОБА_5 в даній банківській установі відкрито наступні рахунки:
- НОМЕР_1 ;
- НОМЕР_2 ;
- НОМЕР_3 .
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження доказів, забезпечення спеціальної конфіскації майна та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до вимог ч. 3, 4, 5 ст. 170 КПК України, у випадках, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, або на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 1-3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_5 , могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_5 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкція якого передбачає у тому числі конфіскацію майна.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлено, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, знаходиться у власності підозрюваного, а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на вказане майно, що належить підозрюваному та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
А тому клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого 2 відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025132580000002 від 01 січня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, ОСОБА_5 , 07 липня 1989 року, а саме на:
- земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1889980844225; кадастровий номер: 4422584400:10:006:0031; площа (га): 2; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; адреса: Луганська обл., Марківський р., с/рада. Краснопільська;
- 1/2 частину квартири, реєстраційний номер майна: 23758043; адреса: АДРЕСА_1 ; загальна площа (кв.м): 61,56, житлова площа (кв.м): 37,8;
- банківські рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_5 в банківській установі АТ «Ощадбанк», а саме:
- НОМЕР_1 ;
- НОМЕР_2 ;
- НОМЕР_3 та грошові кошти, які містяться на них.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1