Справа № 175/13930/25
Провадження № 1-кп/175/1688/25
03 грудня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , законного представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025042240000526 від 02.08.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
24.07.2025 у період часу з 20:00 год. до 20:30 год., більш точний час кримінальним провадженням не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи на спортивному майданчику, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с-ще Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 46-а, побачив поясну сумку жовтого кольору, яку визначив предметом свого злочинного посягання.
Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, розуміючи наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та в особистих інтересах, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою власного незаконного збагачення, переконавшись, що власник сумки відсутній та за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, підійшов до тренажера на спортивному майданчику, де перебувала поясна сумка жовтого кольору та шляхом вільного доступу викрав сумку жовтого кольору, всередині якої перебував мобільний телефон марки «Samsung» Galaxy A16 8/256 GB, чорного кольору, IМЕI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , отримавши таким чином можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Надалі ОСОБА_5 переніс викрадене майно за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , чим заподіяв малолітньому потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду на загальну суму 5836,25 грн.
Таким чином ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
03.12.2025 між прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до вказаної угоди сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 , останній беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та погодився на призначення йому узгодженого покарання.
В судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, обвинувачений беззастережно визнав свою вину.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією) (пункт 1 ч.4 ст.469 КПК України).
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В даному випадку наявна письмова згода законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_4 прокурору на укладення угоди про визнання винуватості, добровільність надання якої вона підтвердила в підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, віднесено до категорії тяжких злочинів.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, відповідно до ст.ст. 473, 476 КПК України, які роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_5 ..
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується з призначенням узгодженого покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Згідно матеріалів, які характеризують особу, ОСОБА_5 неодружений, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання за яким характеризується задовільно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Враховуючи, що угода про визнання винуватості була укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
За таких підстав, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчинену в умовах воєнного стану, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди покарання у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України, та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 374,468, 469, 473-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 03.12.2025 про визнання винуватості, укладену між прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №120250422400000526.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом іспитового строку - 1 (один) рік він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок спливу іспитового строку обчислювати з дати постановлення вироку - 03.12.2025.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 3565,60 грн.
Речові докази: мобільний телефон «Samsung» Galaxy A16 8/256 GB, чорного кольору, IМЕI: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ; поясну сумку тканинну жовтого кольору та дві зв'язки ключів, які передані на відповідальне зберігання батьку неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_8 залишити останньому, як власнику майна.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти діб до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Головуючий суддя ОСОБА_1