Справа № 932/18868/25
Провадження № 1-кс/932/6762/25
27 листопада 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Опитне Ясинуватського району Донецької області, одруженого, має на утриманні малалітню дитину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, командира 2 піхотного відділення 2 піхотного взводу 1 піхотної роти механізованої роти, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Старший слідчий СВ ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровський області ОСОБА_4 подав погоджене із прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, командиром 2 піхотного відділення 2 піхотного взводу 1 піхотної роти механізованої роти, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», діючи умисно, а саме, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 21.04.2025 о 09:00 годині був відсутнім під час перевірки наявності особового складу яке відбувалося у табірному зборі військової частини НОМЕР_1 , що розташоване в АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), тобто самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , командуванню про причини залишиння частини не доповів, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявної ральної можливості для цього. 25.11.2025 ОСОБА_6 було затримано за адресою м. Дніпро, пр. Пилипа Орлика, буд. № 3, працівниками відділу поліції № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ст. 615 КПК України, після чого правопорушення було припинено.
25.11.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
26.11.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, матеріалами службового розслідування та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України, 3-х ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому просить слідчого суддю обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань установлено, що 22.03.2025 зареєстроване кримінальне провадження №62025050010011658 за ч. 5 ст. 407 КК України, у межах якого подане клопотання.
26 листопада 2025 року ОСОБА_6 під особистий розпис повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
З долучених до клопотання матеріалів та наданих судді пояснень вбачається, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, особою з інвалідністю не визнавався, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , 2021 року народження. Підозрюваний не має зареєстрованого місця проживання, та будь-яких джерел доходу.
У судовому засіданні прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 повідомив, що залишив місце розташування військової частини у 2024 році через складні сімейні обставини. Його сім'я евакуювалася з Авдіївки, дружина сама не справлялася із хворою дитиною, якій на той час треба було робити операцію. Він пішов самовільно з частини, щоб допомагати їй. Весь час перебував вдома, влаштувався неофіційно працювати, щоб утримувати сім'ю. Під час ротації з н.п. Переїздного у м.Сіверськ комбат обіцяв підписати йому відпускний рапорт, але не підписав і його у відпустку не відпустили. Він поїхав додому самостійно. Дитині не зробили операцію, оскільки вона хворіла і до одужання цього робити не можуть. Його неодноразово зупиняли працівники ТЦК, яким він повідомляв, що перебуває у СЗЧ, але його відпускали. Десь через місяць після залишення частини він повідомив капітана про своє становище, але той зазначив, що, можливо, вже не варто повертатися. Просив застосувати до нього домашній арешт, щоб надати можливість працювати та утримувати сім'ю. Проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.
Захисник, також, проти клопотання заперечила, вказавши, що ризики, вказані у клопотанні необґрунтовані, підозрюваний затриманий незаконно. Вважає, що на момент затримання підозрюваного не було підстав, передбачених ст. 208 КПК України. Підозрюваному зателефонували з поліції і він самостійно з'явився у відділок, де і був затриманий працівниками поліції. Вважає, також, складену стосовно підозрюваного підозру необґрунтованою. У підозрі слідчий зазначає датою вчинення підозрюваним кримінального правопорушення 21.05.2024, але наказ про проведення службового розслідування датований 2024 роком. Наразі підозрюваний проживає в орендованій квартирі із сім'єю, але за адресою його проживання його не перевіряли. Вважає заявлені ризики необґрунтованими і не доведеними. Просила визначити підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання в орендованій квартирі.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та копії долучених до нього матеріалів, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи клопотання, захисника і підозрюваного, які заперечили проти задоволення клопотання, слідча суддя вважає, що воно підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.
Слідча суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України підтверджується допитами свідків, матеріалами службового розслідування та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
При цьому слідча суддя враховує, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Отже, незалежно від подальшої юридичної кваліфікації дій підозрюваного, на сьогодні є достатні підстави стверджувати, що ОСОБА_6 може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 КК України.
Доводи захисника ОСОБА_5 в судовому засіданні не свідчать про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, а є підставою для вчинення процесуальними засобами дій, направлених на виправлення допущених неточностей при викладенні обставин правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_6 є військовослужбовцем, що свідчить про наявність спеціальних навичок із маскування, володіння спеціальною зброєю, в нього відсутнє постійне джерело доходів та постійне місце проживання. Але суд враховує наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, перебування на його утриманні хворої малолітньої дитини.
Слідча суддя вважає, що під час розгляду клопотання слідчим доведено, що на сьогодні існують заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_6 під вартою, оскільки поданими матеріалами підтверджується, що він може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, має навички, які можуть сприяти переховуванню від органів досудового розслідування та суду та продовжити вчиняти аналогічні правопорушення.
При цьому недоведеними у судовому засіданні є ризик впливати на свідків кримінального провадження.
Отже, враховуючи вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, ризики, доведені у судовому засіданні, слідча суддя вважає, що на цьому етапі досудового розслідування застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки він не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами. з цієї ж підстави слід відмовити у задоволенні клопотання захисника та підозрюваного про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, відповідно до вимог ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Ураховуючи викладене, вважаю, що клопотання слідчого в частині застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити, обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням розміру застави з дотриманням вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та з урахуванням причин, що спонукали підозрюваного до вчинення злочину.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 177-178, 182-184, 186, 193-194, 196-197, 309-310 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровський області ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в умовах гауптвахти.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання 25 листопада 2025 року до 23 січня 2026 року включно.
Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, з дотриманням п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити заставу у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, які необхідно внести до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з під варти звільнити.
У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не відлучатися із місця, визначеного для несення військової служби, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування;
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першою вимогою.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали до 23.01.2026 включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений о 13:00 годині 2 грудня 2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_1