Р І Ш Е Н Н Я№ 127/15184/25
02 грудня 2025 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
провівши відкрите судове засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якому просив суд зменшити розмір аліментів, стягнутих судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2023 №127/12634/23 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з частки від всіх видів заробітку (доходу) позивача до 1/6 частки.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.05.2023 Вінницьким міським судом Вінницької видано судовий наказ №127/12634/23, яким стягнуто з позивача на користь відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку.
Необхідність зменшення розміру аліментів позивач мотивує тим, що на його утриманні перебуває ще одна дитина, народжена в другому шлюбі - ОСОБА_4 . Також на утриманні позивача перебуває син дружини від попереднього шлюбу - ОСОБА_5 . Вказане свідчить про зміну його сімейного стану. Крім цього, позивач хворіє на цукровий діабет І типу, середньої важкості, що призводить до значних витрат на лікування та обмежує його працездатність.
Зазначене стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання. (а.с. 30)
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шидловська Т.А. подала відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, відповідач від народження дитини ОСОБА_3 з дитиною не бачився, батьківських обов'язків не виконував, утриманням дитини займалася виключно мати. Аліменти з відповідача стягуються з травня 2023 року в примусовому порядку. Обставини, на які посилається відповідач - наявність у нього на утриманні дитини дружини від попереднього шлюбу та його захворювання на цукровий діабет не є підставою для зменшення розміру аліментів. Так, на цукровий діабет позивач хворіє ще з 2014 року, тобто це не є зміною його стану здоров'я після видачі судового наказу про стягнення аліментів. Позивачем не доведено наявності у нього обов'язку утримувати пасинка. Наявність у позивача дитини від іншого шлюбу сама по собі не може бути підставою для зміни розміру аліментів без зміни матеріального стану, а матеріальний стан у позивача не погіршився з часу видачі судового каказу. Просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, докази понесення яких будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. (а.с.40-43)
Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якій заперечує проти тверджень позивача, викладених у відзиві, та наводить аргументи, що за своїм змістом є тотожними аргументам, викладеним в позовній заяві. Наполягає на тому, що відповідач має високий дохід в порівнянні з його доходом, а тому має змогу належним чином забезпечувати дитину. (а.с.72-76)
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шидловська Т.А. подала заперечення на відповідь на відзив, в якому виклала аргументи, аналогічні тим, що наведені у відзиві. (а.с.80-82)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області частково задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шидловської Т.А. про витребування доказів та витребувано у Головного управління ДПС України у Вінницькій області належним чином завірені документи, які містять інформацію про РНОКПП ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відомості про її доходи за період з травня 2023 року по травень 2025 року включно. (а.с.108)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду. (а.с.138)
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Слуцька Т.В. в судове засідання не з'явилась, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позов підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шидловської Т.А. в судове засідання не з'явилася, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутність. Заперечує проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що судовим наказом, виданим 17.05.2023 Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/12634/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 02.05.2023 і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.10)
Постановою старшого державного виконавця Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.05.2023 відкрито виконавче провадження №71876521 з виконання вказаного вище виконавчого листа. (а.с.19-20)
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14.10.2017 Виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, 14.10.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 . (а.с.18)
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07.03.2018 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.11)
Відповідно до акту обстеження фактичного місця проживання від 03.04.2025, затвердженого Стрижавським селищним головою Михайлом Демченком, за адресою: АДРЕСА_1 , проживають без реєстрації: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 (а.с.12)
Згідно з витягом із медичної картки стаціонарного хворого №1773 від 12.07.2014, ОСОБА_1 хворіє на цукровий діабет. (а.с. 13-14) Факт захворювання ОСОБА_1 на цукровий діабет І типу також підтверджується консультативним висновком ендокринолога від 19.06.2024 (а.с.15), лікарськими рекомендаціями Центру психологічного здоров'я «Євромед» (а.с.16), консультаційним висновком спеціаліста від 04.12.2024 (а.с.17), консультаційним висновком спеціаліста від 26.08.2025 (а.с.111). Крім цього, вказана обставина не оспорюється відповідачем.
Позивачем придбавалися ліки та медичне приладдя, що підтверджується відповідними квитанціями та товарними чеками. (а.с.112-114, 135-136) При цьому, з копій квитанцій на а.с.136 чітко вбачається, що більшу частину вартості ліків компенсовано за програмою «Доступні ліки».
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.07.2024 у справі №127/16903/23 позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.46-48)
З копії довідки №24 від 19.06.2025, виданою Вінницькою державною регіональною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ОСОБА_2 працює у даній установі на посаді провідного бухгалтера. Середній заробіток за період з червня 2024 року по травень 2025 року включно - 20 757,24 грн. Водночас, суд звертає увагу, що вказаний середній заробіток вказано до відрахування ПДФО та військового збору. Після відрахування вказаних сум середній заробіток відповідача за вказаний період становить 16 288,74 грн. (а.с.51)
З копії довідки про доходи №189590-2025, виданої ГУНП у Вінницькій області вбачається, що ОСОБА_1 працює у вказаній установі та отримує дохід, з якого стягуються аліменти по виконавчому провадженню №71876521. Загальна сума доходу позивача за період з травня 2023 року по серпень 2025 року становить 1 196 882,17 грн. З вказаної довідки вбачається, що податок на доходи фізичних осіб позивача компенсується в повному обсязі, таким чином з доходів позивача відраховується лише військовий збір. Таким чином, середній заробіток позивача за місяць (після відрахування військового збору та до відрахування аліментів) становить 41 610,59 грн. в місяць. (а.с.116-117) Тобто навіть після відрахування аліментів щомісячний дохід позивача майже вдвічі перевищує середній дохід відповідача.
Відповідно до відповіді ГУ ДПС у Вінницькій області щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого податку та військового збору за період з травня 2023 року по травень 2025 року, ОСОБА_6 працює в центрі пробації та отримує дохід. Середньомісячний розмір її доходу (після відрахування ПДФО та військового збору) з травня 2023 року по травень 2025 року становить 17 922,94 грн. (а.с.122-123)
З витягу з Єдиного державного реєстру декларацій від 10.03.2025 вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 1 000 кв.м. Хмельницькій обл., Хмельницькому р-ні, с. Грузвевиця. Крім цього, з даної декларації вбачається, що ОСОБА_6 задекларувала автомобіль Nissan Juke. 2014 року випуску, дата набуття права власності - 15.11.2023. Таким чином, автомобіль було придбано після укладення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , а тому відповідно до положень чинного законодавства, він вважається спільною власністю подружжя. Доказів зворотного матеріали справи не містять. (а.с.129-133)
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7 та 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ(78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
За приписами пункту четвертого частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
За змістом частин сьомої, восьмої статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів , а також судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Згідно з ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року N 3 відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Наведене вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, а й низка інших норм, які стосуються обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 СК «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року №6-143цс13.
За змістом ст.182 ЦПК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що в нього змінився сімейний стан, а саме на його утриманні з'явилась ще одна неповнолітня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте, на думку суду, позивачем не доведено належними засобами доказування обставини щодо неможливості здійснення виплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у раніше визначеному судом розмірі, з огляду на наступне.
Згідно висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими.
В цьому контексті суд констатує, що зміна сімейного стану позивача, а саме наявність на утриманні ще однієї неповнолітньої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 17.09.2024 у справі № №133/548/24 вказує на те, що окрім факту народження нової дитини, платник аліментів повинен також довести суду і надати відповідні докази на підтвердження того, що тепер його матеріальний стан погіршився.
Так, з наявних у справі матеріалах вбачається, що позивач є працездатною особою, він офіційно працевлаштований та отримує дохід.
Судом встановлено, що середній дохід позивача не зменшився у порівнянні з доходом, який він отримував на час видання наказу Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/12634/23 про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини.
При цьому, матеріальний стан позивача не погіршився. Крім цього, середньомісячний дохід позивача (після усіх відрахувань) майже вдвічі перевищує середній дохід відповідача. Посилання позивача на те, що на його утриманні перебуває син дружини від першого шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як на підставу для зменшення розміру аліментів, суд сприймає критично, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.268 СК України, мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Виходячи із вказаного припису Закону, вітчим має обов'язок утримувати своїх падчерку та пасинка, прямо передбачений законом, лише за сукупності наступних обставин: - такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; - вітчим може надавати матеріальну допомогу.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_5 не має батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати йому належного утримання.
Крім цього, мати ОСОБА_5 та дружина позивача - ОСОБА_6 офіційно працює та отримує дохід, а тому може надавати належне утримання даній дитині.
Таким чином, вказана обставина не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів.
Так само критично суд оцінює твердження позивача про погіршення його стану здоров'я, як підставу для зменшення розміру аліментів.
Так, хоча позивач і довів наявність у нього захворювання - цукрового діабету І типу, проте з матеріалів справи вбачається, що вказане захворювання наявне у нього ще з 2014 року, тобто станом на 17.05.2023 - дату видачі судового наказу про стягнення з позивача аліментів - вказана обставина вже була наявна, і доказів погіршення стану здоров'я з 17.05.2023 настільки, що потребує значних витрат на лікування, суду не надано.
Суд також звертає увагу на те, що хоча внаслідок захворювання на цукровий діабет І типу позивач, безсумнівно, має необхідність регулярного придбавати ліки та медичне приладдя, вказана вартість в значній мірі компенсується програмою «Доступні ліки».
Також, позивачем не доведено належними та достатніми доказами ту обставину, що витрати на ліки, які не компенсується вказаною вище програмою, є надто обтяжливими для позивача та можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Крім цього, позивачем не доведено, що внаслідок вказаної хвороби у нього зменшилась працездатнійсть.
Отже, позивачем не доведено, що сплата аліментів у визначеному судовим наказом розмірі ставить його у складне матеріальне становище, а його дохід після сплати аліментів є недостатнім для власного утримання, та утримання його сім'ї.
Суд також враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим, певним чином, з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір.
Суд вважає, що виходячи з закріплених частиною 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, аліменти у розмірі 1/4 частки від доходу визначений судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2023 в справі №127/12634/23 сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою, незавищеною в сьогоднішніх умовах з урахуванням віку та потреб дитини, на користь якої вони стягуються, а також не будуть створювати відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру та не позбавлять позивача, його дружину та дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , належного матеріального забезпечення.
З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позову було відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 141, 180-184, 192 СК України, ст. ст.76-81, 89, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя