Справа № 129/857/25
Провадження по справі № 2/129/860/2025
"18" листопада 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Дєдова С.М.,
заочно розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
12.03.2025 р. представник позивача подав до суду позов, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відшкодування заподіяних позивачеві витрат в сумі 148819 грн. 87 коп.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОТП Лізинг ТОВ було укладено Генеральний договір страхування наземного транспорту № 1362/19-Т/ДГО/НС/Ц2 від 01.10.2019 р. та Сертифікату щодо страхування відповідного переліку ТЗ № 1380/21-Т/ОЛ5/4941 від 01.07.2021 р., згідно якого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «FIAT Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
13.05.2022 р. на автодорозі М-05, сполученням Київ - Одеса, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «FIAT Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водія автомобіля «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується: довідкою НПУ, постановою Біляївського районного суду Одеської області № 496/1755/22 від 13.06.2022 р.
У зв'язку з названою подією, згідно рахунку на оплату № 0000002969 від 31.05.2022 наданого ТОВ «Форвард-авто», вартість відновлювального ремонту автомобіля «FIAT Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 278279,18 грн.
Розмір страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», на підставі умов договору страхування наземного транспорту, склав 278279,18 грн.
ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», надано платіжне доручення № 18041 від 04.07.2022 р. на 278279,18 грн., в якості підтвердження оплати за ремонт ДТП, яке було сплачено ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" (потерпілою стороною) на рахунок ТОВ «Форвард-авто».
ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» сплатило страхове відшкодування (276219,87 грн. з урахуванням умов договору та безумовної франшизи 2059,31 грн.) на рахунок, ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" (потерпілій стороні), у зв'язку з чим набуло право вимоги на загальну суму сплаченого страхового відшкодування, з урахування ПДВ.
З огляду на викладене і відповідно до умов договору страхування позивач поніс збитки в розмірі - 276219,87 грн.
На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ «СК «Євроінс Україна» (Поліс № АР-2056357), ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства, а тому ПАТ «СК «Євроінс Україна» здійснили перерахунок страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», в розмірі 127 400, 00 грн., відповідно до ліміту передбаченого полісом та за вирахуванням ОСОБА_3 в розмірі 2 600,00 грн., тобто, невиплаченою залишається сума в розмірі 148819,87 грн. (276219,87 грн. - 127400,00 грн. = 148819,87 грн.).
07.12.2022 р., позивачем було направлено відповідачу ОСОБА_1 , досудову претензію з додатками.
Проте, дана досудова претензія була проігнорована відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується конвертом з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві просив справу розглянути у його відсутність, у разі неявки відповідача постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявив, відзиву не надавав відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Оскільки належним чином у розумінні ст. 128 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового засідання у цій справі відповідач жодного разу у призначені у справі судові засідання не з'являвся, крім того відповідач повідомлений про дату, час і місце судового засідання оголошеннями про виклик до суду через веб-сайт Гайсинського районного суду Вінницької області, в числі інших не з'явився - 14.05.2025 р., 22.07.2025 р., 18.11.2025 р., про причини неявки не повідомив, відзив не подав, а позивачі не заперечували проти заочного вирішення справи, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважав необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення у порядку загального позовного провадження, про що 18.11.2025 р. постановив ухвалу.
З урахуванням позиції представника позивача, досліджених матеріалів цивільної справи та вимог закону суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити, з таких міркувань та підстав.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, встановив, що ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОТП Лізинг ТОВ було укладено Генеральний договір страхування наземного транспорту № 1362/19-Т/ДГО/НС/Ц2 від 01.10.2019 р. та Сертифікату щодо страхування відповідного переліку ТЗ № 1380/21-Т/ОЛ5/4941 від 01.07.2021 р. згідно якого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «FIAT Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
13.05.2022 р. на автодорозі М-05, сполученням Київ - Одеса, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «FIAT Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем марки «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху водія автомобіля «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується: довідкою НПУ, постановою Біляївського районного суду Одеської області № 496/1755/22 від 13.06.2022 р.
У зв'язку з названою подією, згідно рахунку на оплату № 0000002969 від 31.05.2022 наданого ТОВ «Форвард-авто», вартість відновлювального ремонту автомобіля «FIAT Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 278279,18 грн.
Розмір страхового відшкодування, виплаченого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», на підставі умов договору страхування наземного транспорту, склав 278279,18 грн.
ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», надано платіжне доручення № 18041 від 04.07.2022 р. на 278279,18 грн., в якості підтвердження оплати за ремонт ДТП, яке було сплачено ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" (потерпілою стороною) на рахунок ТОВ «Форвард-авто».
ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», сплатило страхове відшкодування (276219,87 грн. з урахуванням умов договору та безумовної франшизи 2059,31 грн.) на рахунок, ТОВ "ОТП ЛІЗИНГ" (потерпілій стороні), у зв'язку з чим набуло право вимоги на загальну суму сплаченого страхового відшкодування, з урахування ПДВ.
З огляду на викладене і відповідно до умов договору страхування позивач поніс збитки в розмірі - 276219,87 грн.
На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «КІА SPORTAGE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ «СК «Євроінс Україна» (Поліс № АР-2056357), ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства,, а тому ПАТ «СК «Євроінс Україна» здійснили перерахунок страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», в розмірі 127 400, 00 грн., відповідно до ліміту передбаченого полісом та за вирахуванням ОСОБА_3 в розмірі 2 600,00 грн., тобто, невиплаченою залишається сума в розмірі 148819,87 грн. (276219,87 грн. - 127400,00 грн. = 148819,87 грн.).
07.12.2022 р., позивачем було направлено відповідачу ОСОБА_1 , досудову претензію з додатками.
Проте, дана досудова претензія була проігнорована відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується конвертом з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання.
Висновки суду та встановлені у справі обставини підтверджуються такими доказами: копією Генерального договору страхування наземного транспорту № 1362/19-Т/ДГО/НС/Ц2 від 01.10.2019 року, копією Сертифікату щодо страхування відповідного переліку ТЗ 1380/21-T/QJI5/4941, копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ та посвідчення водія, копією повідомлення про настання страхового випадку, копією довідки НПУ, копією постанови Біляївського районного суду Одеської області по справі № 496/1755/22 від 13.06.2022р., копія Рахунку на оплату № 0000002969 від 31.05.2022 наданого ТОВ «Форвард-авто», копією Акту виконаних робіт № 99039 від 07.10.2022 року наданого ТОВ «Форвард-авто», копією протоколу огляду пошкодженого ТЗ та фото пошкодженого ТЗ, копією страхового акту - копією розрахунку страхового відшкодування, копією платіжної інструкції про оплату страхового відшкодування, копією платіжного доручення М 18041 від 04.07.2022р., копією витягу полісу з бази МТСБУ, копією досудової претензії відповідачу, копією конверту з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання (вищезазначені докази зберігаються в матеріалах справи №129/857/25, провадження по справі 2/129/860/2025).
Спірні правовідносини регулюються такими нормами права.
Відповідно до статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частин першої та третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі (деліктне зобов'язання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).
Відповідно до статті 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 108 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого, а тому в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.
У пункту 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, у зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди, в порядку суброгації.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.03.2020 у справі № 331/6395/18, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При цьому вина у завданні шкоди, згідно з положеннями п. 1) ч. 1 ст. 1188 ЦК України, є обов'язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.04.2021 року по справі №759/7787/18, в якій зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія (роботодавця) різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Таким чином, з урахуванням встановлених під час судового розгляду на підставі наявних доказів обставин у справі та правовідносин сторін, які випливають із вказаних встановлених обставин, суд дійшов висновку, що до цих правовідносин підлягають застосуванню зазначені вище в рішенні норми права, позивачем доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, з урахуванням встановленого факту виплати страхового відшкодування Позивачем та вину Відповідача у ДТП, що згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування» є підставою для переходу права вимоги (суброгації) до страховика, а тому з метою захисту законних прав позивача, суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити, та стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відшкодування заподіяних позивачеві витрат в сумі 148819 грн. 87 коп.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,
Ухвалив:
Позовні вимоги задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відшкодування заподіяних позивачеві витрат в сумі 148819 грн. 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ЄДРПОУ 33908322, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, засоби зв'язку: тел. 0445003760, 0445026737.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Суддя: