Справа № 367/3174/24
Провадження №2/367/2499/2025
Іменем України
03.12.2025 року 03.12.2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Лещенко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
До Ірпінського міського районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 5000 долар США, що згідно курсу НБУ станом на день передачі коштів еквівалентно 182800 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач взяв у позивача у борг грошові кошти у сумі 5000 доларів США строком до 10.10.2023 року включно, про що власноручно написав розписку від 03.10.2023. Грошові кошти в сумі 5000 доларів США позивач передав відповідачу у день написання розписки, 03.10.2023. По закінченні строку позики відповідач борг не повернув, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 182800 грн та судовий збір.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони у встановлений законом строк заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін не подали та відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи за наявними в справі матеріалами.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із тим, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 03.10.2023 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти у розмірі 5000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на день передачі коштів еквівалентно 182800 грн, строком до 10.10.2023 року включно, проте вищезазначені кошти повернуті позивачу не були.
Згідно з розрахунком заборгованості загальна сума заборгованості складає 182800 грн (еквівалент 5000 дол. США за курсом НБУ на день передачі грошей).
До спірних правовідносин судом застосовані наступні норми права.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Із аналізу правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Станом на час звернення позивача до суду, а також на час розгляду справи у суді, доказів повернення відповідачем позивачеві грошових коштів суду не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу за договором позики є обґрунтованими, підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, суд вважає за необхідне у відповідності до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що був сплачений нею при зверненні до суду у розмірі 11828 грн.
Керуючись ст.4,5,12,13,76 - 82,141, 259,263 - 265,280-282ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 182800 (сто вісімдесят дві тисячі вісімсот) грн., що в грошовому еквіваленті за курсом НБУ станом на 03.10.2023 року становить 5000 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 11828 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги на до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду після набрання ним законної сили є документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу судом.
Сторонам,які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем розташування суду для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя: О.В. Лещенко