Справа №295/16776/25
1-кс/295/6241/25
02.12.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від 29.11.2025 у справі №295/16776/25 за скаргою ОСОБА_3 на постанову прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 21.11.2025 року про відмову у задоволенні клопотання, -
На адресу слідчого судді ОСОБА_1 в порядку ст. 35, 81 КПК України надійшла вказана заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від 29.11.2025 у справі №295/16776/25 за скаргою ОСОБА_3 на постанову прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 21.11.2025 року про відмову у задоволенні клопотання. Як слідує зі змісту заяви, підставами для відводу слідчого судді ОСОБА_4 є зазначення останньою в ухвалі про відкриття провадження у справі №295/16776/25 «постановив, а не ухвалив», прийняття ухвали по справі № 295/4703/25 про відмову у відкритті провадження, а також постановлення слідчим суддею у справі №295/6998/24 ухвали про відмову ОСОБА_3 у задоволенні його скарги на бездіяльність уповноважених осіб Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Заявник вважає слідчого суддю упередженою та зацікавленою в розгляді справи №295/16776/25.
ОСОБА_3 та прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду заяви про відвід повідомлялися відповідно до положень КПК України.
Вивчивши й дослідивши заяву про відвід, окремі матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частиною п'ятою статті 80 КПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, що передбачено ч. 1 ст. 81 КПК України.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості доцільно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплене право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі Веттштайн (Wettstein v. Switzerland)).
З огляду на зміст заяви про відвід, положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя ОСОБА_1 дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід у зв'язку із не встановленням обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_4 , і можуть бути підставою для її відводу в розумінні чинних положень КПК України. Фактично, наведені заявником підстави для відводу зводяться до його незгоди із процесуальними рішеннями, ухваленими слідчим суддею ОСОБА_4 в інших справах. Матеріали клопотання не містять доказів того, що у кримінальному провадженні №12024065400000874 слідчому судді повідомлено про підозру. До того, процесуальний закон передбачає саме постановлення ухвал, а не їх ухвалення.
На переконання слідчого судді, заявлений ОСОБА_3 відвід не містить жодних об'єктивних даних, які свідчили би про наявність передбачених нормами кримінального процесуального закону підстав для відводу та вмотивованих доводів про упередженість судді ОСОБА_4 по відношенню до заявника.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від 29.11.2025 у справі №295/16776/25 за скаргою ОСОБА_3 на постанову прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 21.11.2025 року про відмову у задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя