Справа № 461/8058/25 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І. Р.
Провадження № 33/811/1622/25 Доповідач: Гончарук Л. Я.
28 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі представника Львівської митниці Держмитслужби України Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2025 року,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 473 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил, що становить 15 713, 19 гривень, в дохід держави.
Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 1154/UA209000/2025 від 08.08.2025 - конфісковано в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметами порушення митних правил, в сумі 29,85 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) на користь Державної судової адміністрації України 605,6 грн судового збору.
Відповідно до постанови, 08 серпня 2025 року в ході здійснення митного контролю міжнародних поштових відправлень, в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці, за результатами спрацювання СУР було проведено митний огляд МПВ за № CV906154486CA, № CV906154509CA та виявлено не задекларовані товари, які не відповідають даним, зазначеним у товаросупровідних документах митних декларацій форми CN23 № CV906154486CA, № CV906154509CA, відправником зазначених МПВ, які надійшли з Канади, виступає гр. ОСОБА_4 , місце проживання / перебування: АДРЕСА_1 (6478211708), отримувачем: - ОСОБА_5 , місце проживання / перебування: АДРЕСА_2 , (380973522684).
Згідно митних декларацій форми CN23 № CV906154486CA, № CV906154509CA відправник зазначив, що у міжнародних поштових відправленнях пересилає: used clothing (вживаний одяг), used shoes (вживане взуття).
Відповідно до частини першої статті 236 Митного кодексу України - декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником, одержувачем (відправником).
Згідно частини другої статті 236 Митного кодексу України - декларування товарів, зазначених у частині першій статті 234 цього Кодексу, здійснюється одержувачем (відправником) шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа чи іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінювати, у тому числі з використанням інформаційних технологій, або оператором поштового зв'язку чи експрес-перевізником шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень.
У відповідності до частини першої статті 257 Митного кодексу України - декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно абзацу 8 пункт 2 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 (із змінами і доповненнями) товари декларуються шляхом подання митному органу митної декларації CN22 чи CN23 за формою, встановленою актами Всесвітнього поштового союзу.
Відповідно до абзацу 6 пункт 9 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 (із змінами і доповненнями) митна декларація CN22 чи CN23 подається оператором поштового зв'язку митному органу в електронній формі з використанням інформаційних технологій або в паперовій формі.
Під час огляду міжнародних поштових відправлень - посилок CN23 №CV906154486CA, № CV906154509CA було виявлено незадекларовані товари, а саме: в МПВ за № CV906154486CA мобільний телефон з маркуванням Pixel 8, 5G Sub-6, 6.2", 128 GB, SKU: НОМЕР_1 , ІМЕІ1 НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , новий у заводській упаковці та Планшет Samsung Galaxy Tab A9+5G, 64GB, Graphite, Model SM-X218U, S/N: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 новий у заводській упаковці - 1 шт., в МПВ за № CV906154509CA мобільний телефон з маркуванням Samsung Galaxy S24, Onyx Black, 128G, model :SM- S921W, SMS921WZKA, IMEI: НОМЕР_6 , новий у заводській упаковці. Виявлений товар знаходився в поштових відправленнях без будь-якого приховування.
Загальна вартість предметів правопорушення згідно висновку № 1420003400-0723 від 01.09.2025 складеного Львівським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби становить 52 377.30 грн.
Таким чином, у діях гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), наявні ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 473 Митного кодексу України, а саме: дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів, шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. У разі необхідності призначити почеркознавчу експертизу та викликати свідків.
Зауважує, що розгляд справи відбувся без належного повідомлення його про дату судового засідання.
Стверджує, що протокол складено без його участі та без виклику, що суперечить вимогам ст. 498 МК.
Зазначає, що у протоколі про порушення митних правил зазначено свідків, суд першої інстанції не здійснив їх допиту, не перевірив достовірність наданих відомостей і не дослідив показання безпосередньо в судовому засіданні. Це суперечить вимогам ст. 495 МКУ, згідно з якою доказами є будь-які фактичні дані, зокрема пояснення свідків, і суд зобов'язаний забезпечити їх дослідження.
Вказує про те, що протокол складався за його відсутності, тому він його особисто не підписував. Усі підписи свідків, зазначені у документі, виконані однією ручкою та мають ідентичний почерк, що викликає сумнів у їх достовірності.
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) повторно не з'явився, який належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин його неявка в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі»№ 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Заслухавши представника Львівської митниці Держмитслужби України Зирянова О.Ю. на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК).
Крім того, згідно зі ст. 489 МК посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
Згідно із вимогами ст. 487 МК, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 486 МК, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Частиною 1 статті 458 МК передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 489 МК при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином виконав вказані вимоги закону, його висновки є обґрунтованими і з правильним застосуванням норм матеріального закону, з огляду на наступне.
Вина ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України, підтверджується зібраними та перевіреними у суді першої інстанції доказами, а саме: даними, що містяться в протоколі про порушення митних правил №1154/UA209000/2025 від 08.08.2025 року; митними деклараціями, описом предметів, рішенням, повідомленням, доповідною запискою державного інспектора, висновком №1420003400-0723 та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Вищенаведені докази доводять факт вчинення правопорушення, є належними та допустимими, зокрема, з них вбачається факт вчинення дій, спрямованих на пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, наявність, найменування або назва, кількість яких не відповідає даним, заявленим у митній декларації або в інших документах, що відповідно до законодавства України з питань митної справи замінюють митні декларації, товаросупровідних та/або комерційних документах.
Протокол про порушення митних правил відповідає вимогам ст. 494 МК України щодо його змісту.
Згідно з п. 2 ст. 235 Митного кодексу України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв'язку. Пунктом 2 частини 1 статті 235 Митного кодексу України встановлено, що забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, відправлених з порушенням митних правил.
Статтею 473 МК України передбачена відповідальність за пересилання через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, наявність, найменування або назва, кількість яких не відповідає даним, заявленим у митній декларації або в інших документах, що відповідно до законодавства України з питань митної справи замінюють митні декларації, товаросупровідних та/або комерційних документах.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 08 серпня 2025 року в ході здійснення митного контролю міжнародних поштових відправлень, в зоні митного контролю ММПО СП «Росан» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці, за результатами спрацювання СУР було проведено митний огляд МПВ за № CV906154486CA, № CV906154509CA та виявлено не задекларовані товари, які не відповідають даним, зазначеним у товаросупровідних документах митних декларацій форми CN23 № CV906154486CA, № CV906154509CA, відправником зазначених МПВ, які надійшли з Канади, виступає гр. ОСОБА_4 , місце проживання / перебування: АДРЕСА_1 (6478211708), отримувачем: - ОСОБА_5 , місце проживання / перебування: АДРЕСА_2 , (380973522684).
Згідно митних декларацій форми CN23 № CV906154486CA, № CV906154509CA відправник зазначив, що у міжнародних поштових відправленнях пересилає: used clothing (вживаний одяг), used shoes (вживане взуття).
Відповідно до частини першої статті 236 Митного кодексу України - декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником, одержувачем (відправником).
Згідно частини другої статті 236 Митного кодексу України - декларування товарів, зазначених у частині першій статті 234 цього Кодексу, здійснюється одержувачем (відправником) шляхом подання митної декларації за формою єдиного адміністративного документа чи іншого документа, що відповідно до законодавства може використовуватися замість митної декларації або її замінювати, у тому числі з використанням інформаційних технологій, або оператором поштового зв'язку чи експрес-перевізником шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень.
У відповідності до частини першої статті 257 Митного кодексу України - декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно абзацу 8 пункт 2 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 (із змінами і доповненнями) товари декларуються шляхом подання митному органу митної декларації CN22 чи CN23 за формою, встановленою актами Всесвітнього поштового союзу.
Відповідно до абзацу 6 пункт 9 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 (із змінами і доповненнями) митна декларація CN22 чи CN23 подається оператором поштового зв'язку митному органу в електронній формі з використанням інформаційних технологій або в паперовій формі.
Під час огляду міжнародних поштових відправлень - посилок CN23 №CV906154486CA, № CV906154509CA було виявлено незадекларовані товари, а саме: в МПВ за № CV906154486CA мобільний телефон з маркуванням Pixel 8, 5G Sub-6, 6.2", 128 GB, SKU: НОМЕР_1 , ІМЕІ1 НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , новий у заводській упаковці та Планшет Samsung Galaxy Tab A9+5G, 64GB, Graphite, Model SM-X218U, S/N: НОМЕР_4 , IMEI: НОМЕР_5 новий у заводській упаковці - 1 шт., в МПВ за № CV906154509CA мобільний телефон з маркуванням Samsung Galaxy S24, Onyx Black, 128G, model :SM- S921W, SMS921WZKA, IMEI: НОМЕР_6 , новий у заводській упаковці. Виявлений товар знаходився в поштових відправленнях без будь-якого приховування.
Загальна вартість предметів правопорушення згідно висновку № 1420003400-0723 від 01.09.2025 складеного Львівським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби становить 52 377.30 грн.
Таким чином, у діях гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), наявні ознаки порушення митних правил, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 473 Митного кодексу України, а саме: дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів, шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Відтак, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України.
Апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними, та такі докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у скоєнні митного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України, а саме останній вчинив дії направлені на переміщення через митний кордон України товарів, шляхом недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
При цьому, посилання апелянта про незаконність оскаржуваної постанови зводяться до його незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України.
Тому підстав для скасування постанови Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України суд апеляційної інстанції не вбачає.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови судді першої інстанції, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) суддя місцевого суду врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника та застосував таке згідно з вимогами ст. 33 КУпАП у межах санкції ч. 1 ст. 473 МК України, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
За таких обставин, апеляційний суд визнає подану апеляційну скаргу необґрунтованою, та не вбачає підстав для скасування постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України та закриття провадження у даній справі.
Ураховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, й підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 09 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 473 МК України - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук