Справа № 676/6150/24
Номер провадження 2-п/676/35/25
18 листопада 2025 року м. Кам'янець - Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Бондара О.О.
з участю секретаря судового засідання Коротун В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюка І.В. про перегляд заочного рішення, -
Представник ОСОБА_1 - адвокат Антонюк І.В. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 18 березня 2025 року по справі №676/6150/25.
Подану заяву обґрунтовує тими обставинами, що рішення постановлено без врахування усіх обставин справи, що мають значення для її розгляду, а прийняти участь у справі ОСОБА_1 не мала змоги, оскільки не була повідомленою. Просить скасувати заочне рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 18 березня 2025 року по справі №676/6150/25 і призначити справу до розгляду.
В судове засідання сторони не з'явились. Про день слухання справи повідомлені своєчасно. До початку судового розгляду представник позивача подав заяву про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху. Подану заяву обгрунтовує тими обставинами, що представником відповідача не надано доказів поважності пропуску строку на подачу заяви про перегляд судового рішення, крім того судом було вирішено питання про призначення справи про перегляд заочного рішення без вирішення питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюка Ігоря Володимировича про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без руху.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року при розгляді справи № 756/11081/20 , провадження № 14-25цс24 вказала, що відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).
Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.
Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.
За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.
Так, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви (частина перша статті 286 ЦПК України). У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд згідно із частиною третьою статті 287 ЦПК України може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з'явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв'язку із чим і було ухвалене заочне рішення.
Це означає, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.
Очевидно, що передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не мають відношення до вирішення питання щодо наслідків пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
На користь такого висновку свідчить і те, що як вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення (стаття 285 ЦПК України), так і строк звернення до суду з такою заявою (стаття 284 ЦПК України) наведені законодавцем перед врегулюванням ним дій суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення, які визначені у статті 286 ЦПК України та наступних статтях.
Тобто суд зобов'язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.
Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.
Подаючи заяву про перегляд заочного рішення представник заявниці ОСОБА_1 - адвоката Антонюка І.В. вказав, що заявниця пропустила строк на подачу заяви з поважних причин через те, що перебувала за кордоном , 31 серпня 2024 року відповідачка приїхала в Україну і виїхала за кордон.
Однак в матеріалах справи є розписка і підпис адвоката Антонюка І.В. представника відповідача ОСОБА_1 на обкладинці першого тому справи про те, що 22 жовтня 2024 року ОСОБА_2 отримав копію рішення та копію ухвали про витравлення описки.
Також на обкладинці міститься розписка ОСОБА_1 про отримання нею 04 липня 2025 року копії рішення від 18 березня 2025 року , копії ухвали від 04 квітня 2025 року про виправлення описки та копії ухвали від 24 червня 2025 року про скасування забезпечення позову.
Враховуючи, що відповідно до висновку , який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 , що суд зобов'язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.
Враховуючи, що судом не було вирішено питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, що відповідачка отримала копію заочного рішення 04 липня 2025 року а її представник - Антонюк І.В. 22 жовтня 2024 року отримав копію рішення та копію ухвали про витравлення описки і не вказали підстав поважності пропуску 30 денного строку з дня отримання копій заочного рішення , що суд не має можливості перейти до розгляду заяви про перегляд заочного рішення без вирішення питання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення , заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Керуючись ст. 258 - 259 , ч. 9 ст. 10, 126 , ч. 11 ст. 187 ЦПК України , суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Антонюка І.В. про перегляд заочного рішення залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 та адвокату Антонюку І.В. строк до 09 грудня 2025 року для подання обгрунтувань з посиланням на докази поважності причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Роз'яснити ОСОБА_1 та адвокату Антонюку І.В., що відповідно до вимог ст. 127 ЦПК України, якщо ними не буде подано обгрунтування з посиланням на докази поважності причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення заява про перегляд заочного рішення може бути залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Бондар О.О.