02.12.2025 Справа №607/20201/25 Провадження №3/607/7466/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович розглянув матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464271 від 25 вересня 2025 року вказано, що 25 вересня 2025 року о 00 год. 21 хв. за адресою: вул. Микулинецька, 90, м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (далі - ТЗ) ЗАЗ ТF698К д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці) від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Алкотест драгер 7510 OIML ARMF-0310, повірка дійсна до 14 листопада 2025 року, та проведення такого огляду у КНП ТОМЦСНЗ ТОР категорично відмовився, чим порушив п.2.5.ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судовому засіданні 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 зазначив, що вину визнає та вказав, що у зв'язку з негативними життєвими обставинами вжив незначну кількість алкоголю й після чого поїхав автомобілем, після зупинки ТЗ працівниками поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому та просив суворо не карати.
Суд, у зв'язку з необхідністю витребування належно завіреної копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464271 від 25 вересня 2025 року у Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, відклав розгляд справи та призначив судове засідання на 02 грудня 2025 року.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується письмовою розпискою особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, у судове засідання 02 грудня 2025 року не з'явився, не повідомивши причин своєї неявки, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).
Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2018 року (справа № 761/41616/16-ц) вказав: рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 , достеменно знаючи про дату, час та місце розгляду своєї справи, у судове засідання не з'явився, про причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, суд, беручи до уваги релевантну практику Європейського суду з прав людини, правові позиції Верховного Суду, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
При вирішенні питання про розгляд цієї справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення статті 268 КУпАП, якими не встановлено імперативної законодавчої вимоги щодо присутності при розгляді справи за статтею 130 КУпАП особи, яку притягують до відповідальності.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доведена наступними матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464271 від 25 вересня 2025 року (а.с. 1);
- відеоматеріалами з нагрудних камер №473044, № 477878, відео з автореєстратора службового ТЗ д.н.з. НОМЕР_4 : «part_00000_export-wu1zs», «part_00001_export-wu1zs», «part_00002_export-wu1zs», «video_2025-09-26_14-14-25» (а.с. 2);
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки
№ П 51 QM 1940 103 24 від 14 листопада 2024 року газоаналізатора «Alcotest 7510 OIML» номер «ARMF-0310», чинне до 14 листопада 2025 року (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 25 вересня 2025 року о 00 год. 21 хв. (а.с. 4);
- розпискою ОСОБА_2 від 25 вересня 2025 року, в якому вказано, що останній забирає ТЗ за місцем його постійної стоянки (а.с. 5);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ № 218251 від 25 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121, частиною другою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 6);
- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції В. Тернового Білінського від 25 вересня 2025 року (а.с. 7);
- довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 25 вересня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 видано посвідчення водія серії НОМЕР_5 (а.с. 8).
За частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони цей адміністративний проступок може бути вчинено шляхом:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП може наставати за три різні за своїм зовнішнім проявом діяння: безпосереднє керування ТЗ в стані відповідного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування ТЗ особі, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом певних лікарських засобів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на відповідні стани. При цьому, суд звертає увагу, що останні два діяння, матимуть наслідком відповідальність безвідносно до того чи перебувала винна особа у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чи ні або чи встановлено такий стан. Зокрема, в аспекті останнього способу вчинення цього адміністративного проступку важливим є належна фіксація відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. При цьому суд констатує, що відмова від проходження огляду може бути як пряма (безпосередня), виражена у вербальні формі, так і опосередкована, коли особа, якій інкриміновано вчинення правопорушення, формально не відхиляє пропозицію працівників поліції (інших уповноважених осіб) у частині проходження огляду на стан сп'яніння, проте сукупність вчинених нею дій, їх характер, створення реальних перешкод для виконання повноважень відповідними посадовими особами, свідчить про намір уникнути процедури огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина перша); протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга); у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання (частина третя); при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (частина четверта).
Згідно вимог статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина друга). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (частина третя).
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
У пункті 2 розділу І Інструкції № 1452/735 зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння у національному законодавстві закріплений у КУпАП, розділі ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395), розділах І-ІІІ Інструкції № 1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок).
Пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно розділу ІІІ Інструкції № 1452/735: перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1); огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (пункт 3); метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи (пункт 4); проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове (пункт 7).
Як вбачається з відеоматеріалів, файл «part_00000_export-wu1zs» (час відео 02:15 - 02:45), поліцейські після зупинки ТЗ під керуванням ОСОБА_1 вказали ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували водію пройти відповідний огляд, ОСОБА_1 зазначив, що вживав алкоголь перед тим як сів за кермо свого ТЗ «part_00000_export-wu1zs» (час відео 04:05 - 04:10), на неодноразову пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння працівники поліції отримали відмову «part_00000_export-wu1zs» (04:15 - 04:20; 04:25 - 04:30; 07:30 - 07:40), «part_00001_export-wu1zs» (час відео: 08:15 - 08:25; 1:28:20 - 1:28:55). Свою відмову ОСОБА_1 , з-поміж іншого, мотивував тим, що оскільки він випив пляшку пива, результат огляду буде заздалегідь відомий.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 402535 від 25 липня 2025 року складений уповноваженою на те особою працівником поліції із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених статтею 256 КУпАП. У протоколі, відповідно до пункту 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376, викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у частині першій статті 130 КУпАП, за якою складено протокол. Протокол складений у присутності ОСОБА_1 , який не висловлював заперечень щодо суті та процедури складення щодо нього адміністративних матеріалів («part_00001_export-wu1zs» (час відео: 1:27:00 - 1:30:00).
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
З огляду на наведене вище суд вважає, що працівниками патрульної поліції було дотримано усіх приписів нормативних актів щодо проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства»/«O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» (заяви № № 15809/02 та 25624/02) зазначив: «хоча і примус, і порушення, які лежали в основі, були «кримінальними» за своєю природою, примус був викликаний тим фактом, як його виразив ОСОБА_3 у рішенні Таємної ради у справі Brown v. Stott (див. вище § 31), що «[у]сі, хто володіють чи керують автомобілем, знають, що таким чином вони піддають себе режиму регулювання. Цей режим застосовується не тому, що володіння або керування автомобілями є привілеєм чи дозволом, який надається державою, але тому що володіння та керування авто (як, наприклад, зброєю ...) визнаються такими, що можуть потенційно завдати серйозної шкоди». Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки як частину режиму регулювання, що застосовується до автомобільного транспорту…» (див. § 57).
Власне таким особливим режимом регулювання, що включає певну відповідальність та обов'язки й застосовується до автомобільного транспорту, з огляду на значну суспільну потребу в забезпеченні безпеки учасників дорожнього руху в Україні, є сама конструкція диспозиції статті 130 КУпАП у сукупності з приписами підзаконних нормативних актів, які регламентують проходження процедури огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, презюмуючи сумлінне виконання встановлених обов'язків суб'єктами такої процедури.
За вказаних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, що знайшло свій прояв у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до статей 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності. Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу у межах санкції частини першої статті 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті особою, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 величини прожиткового мінімуму, що становить 605,60 гривень.
Керуючись статтями 7, 9, 33, 34, 35, 40-1, 130, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає
17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
2. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави.
3. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
4. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
5. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
6. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
7. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
8. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
9. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
10. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець