Єдиний унікальний номер 944/4416/25
Провадження № 3/448/1071/25
02.12.2025 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., з участю секретаря судового засідання Романченко І.А., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Яворівського районного суду Львівської області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10, 63 Конституції України особі роз'яснено,
На адресу Мостиського районного суду Львівської області з Яворівського районного суду Львівської області 10.10.2025 року надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420642 від 12.08.2025р., складеного інспектором 2 взводу 1 роти 3 батальйону УПП у Львівській області лейтенантом поліції Смаль-Стоцьким Р.Я. та матеріалів даної справи, слідує те, що ОСОБА_1 12.08.2025 року о 11:40 год., а/д «Львів-Шегині», 48км, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Fiat Doblo», реєстр. номер НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулиці 1-го Листопада на вулицю Станційна, що у м.Судова Вишня Яворівського району, не надав переваги в русі транспортному засобу марки «Peugeot», реєстр. номер НОМЕР_2 під керуванням водійки ОСОБА_2 , котра рухалась по головній дорозі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3 «б» та п.16.11 Правил дорожнього руху України.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , в судовому засіданні провину визнав, підтвердивши обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. У вчиненому щиро розкаявся.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно п.3 ч.2 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З диспозиції ст.124 КУпАП відомо, що відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що відносно водія ОСОБА_1 12.08.2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420642 за ст.124 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складено за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце того ж таки дня, - 12.08.2025 року.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами у справі:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420642 від 12.08.2025 року;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.08.2025 року;
- письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - учасників дорожньо-транспорної пригоди, котра мала місце 12.08.2025 року о 11:40 год., м.Судова Вишня, перехрестя вулиць 1-го Листопада та Станційної, Яворівського району Львівської області;
- іншими матеріалами справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об'єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.
ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього.
При цьому судом враховується також те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції, в тому числі на час складання протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 дії працівників поліції не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього,- суду не скеровував.
Дослідивши зібрані у справі докази та з'ясувавши усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
У п.7 ст.247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Так, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи) (пункт 2.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 «У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП».
Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення складається з різних стадій, які відрізняються одна від одної колом учасників провадження, характером проваджуваних дій та їх юридичною роллю, зокрема це: стадія порушення адміністративного провадження та адміністративне розслідування; розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення в ній постанови; перегляд справи у зв'язку із оскарженням постанови по справі; виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Закріплення строків давності слугує кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень (пункт 137 Рішення Європейського Суду з прав людини від 09 січня 2013 року у справі «Волков проти України», Заява № 21722/11).
Таким чином, в даному випадку застосування строку накладення адміністративного стягнення є важливим аспектом права на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, при цьому роль такого строку має велике значення під час інтерпретації в світлі преамбули Конвенції, відповідна частина якої, проголошує верховенство закону, що є обов'язковим для країни, які підписали Конвенцію.
Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Вказівка законодавця у п.7 ст.247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст.38 КУпАП. Разом з тим сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст.38 КУпАП, а передбачений ст.277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного правопорушення і лише після цього закриває провадження у справі.
Аналіз положень ст.38 та п.7 ст.247 КУпАП дає підстави стверджувати те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення. При цьому, суд звертає увагу і на те, що закриття справи із підстав, передбачених п.7 ст.247 КУпАП не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була би відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_1 мала місце 12.08.2025 року. Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420642 відносно ОСОБА_1 складено того ж таки дня, - 12.08.2025 року.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, надійшли на адресу суду із Яворівського районного суду Львівської області лише 10.10.2025р.
Дану справу призначено до розгляду у строки, передбачені ст.277 КУпАП, однак на час розгляду справи у суді, - закінчились передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, а тому адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не може бути накладено.
Згідно з ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: - про накладення адміністративного стягнення; - про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; - про закриття справи.
З огляду на вищенаведене, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП, - у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 38, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Кічак