03 грудня 2025 року
м. Київ
справа №200/3173/25
адміністративне провадження № К/990/42241/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року, ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 200/3173/25 залишено без руху.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 200/3173/25, зазначених в ухвалі від 08 серпня 2025 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 200/3173/25 повернуто заявникові.
16 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій просив скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року, ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року.
Верховний Суд ухвалою від 03 листопада 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у цій справі; касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у цій справі залишив без руху, відмовивши позивачеві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, та установив йому десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду документу про сплату судового збору або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали від 03 листопада 2025 року від позивача надійшла заява, у якій він просив звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, зважаючи на його скрутний матеріальний стан (не працює з 2016 року, є пенсіонером, особою з інвалідністю III групи). На підтвердження доводів щодо підстав звільнення від сплати судового збору позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2024 року по квітень 2025 року. Також позивач долучив копію пенсійного посвідчення, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.
Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, Суд виходить із такого.
За змістом частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року № 674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Аналіз цих норм дає підстави вважати, що сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази.
Такими доказами можуть бути: довідка про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.
Позивач документальних чи інших таких доказів не пред'явив, а подав документ з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, проте такий не повністю ілюструє незадовільне (скрутне) майнове становище позивача.
Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2024 року по квітень 2025 року можна визначити, що у грудні 2024 року позивачу нараховано 44,16 грн доходу у вигляді неустойки (штрафи, пеня) та у лютому 2025 року - 154,55 грн доходу, отриманого як додаткове благо.
Проте цих документів не достатньо для висновку визначити й визнати майновий стан позивача таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. З цих відомостей також не можна визначити, що у позивача немає інших доходів.
Аналогічний висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 07 листопада 2024 року у справі 990/311/24 та від 20 лютого 2025 року у справі № 990/33/25.
Посилання позивача на те, що він є пенсіонером та особою з інвалідністю III групи, самі по собі не є безумовною підставою для звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору.
Пенсійний вік та часткова втрата працездатності можуть враховуватися судом як елемент загальної оцінки майнового стану особи, однак не звільняє позивача від обов'язку надати належні та допустимі докази, що підтверджують його фінансову неспроможність сплатити судовий збір у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та 133 КАС України звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
У цьому випадку позивач не довів наявності підстави, з якою Закон України «Про судовий збір» пов'язує право суду звільнити від його сплати судового збору.
У зв'язку з цим, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положеннями пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Наявність наведених недоліків, які заявник в установлений судом строк не усунув, унеможливлює прийняття касаційної скарги до розгляду та зумовлює повернення цієї касаційної скарги особі, яка її подала.
Суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, установленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду