03 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 240/4797/24
адміністративне провадження № К/990/43864/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №240/4797/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, чинній з 29.01.2020) при обчисленні ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме у невизначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до вказаної постанови.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 скласти, оформити належним чином та надати до Військової частини НОМЕР_1 відомість доплати ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 (з урахуванням проведених раніше виплат) сум грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), обчисливши їх виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, чинній з 29.01.2020), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 на підставі наданої Військовою частиною НОМЕР_2 відомості доплатити ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, (щомісячних основних, додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), обчисливши їх виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, чинній з 29.01.2020), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, 24.10.2025 Військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку подала касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 27.10.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2025 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом: 1) надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням підстав для поновлення строку, підтверджених відповідними доказами; 2) надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
На виконання вимог указаної ухвали суду Військовою частиною НОМЕР_1 надіслано до суду заяви про продовження процесуального строку та про поновлення строку на касаційне оскарження.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з цією касаційною скаргою заявник посилається на те, що в період з дня прийняття ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №240/4797/24 і до фактичного звернення до суду із касаційною скаргою отримання коштів на казначейський рахунок для сплати судового збору за розгляд касаційної скарги у відповідача не відбулося. Окрім того, скаржник, покликаючись на те, що Військова частина НОМЕР_1 відноситься до окремого роду Сил територіальної оборони Збройних Сил України, виконує завдання у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях, вказує, що військовий стан об'єктивно обмежує у дотриманні відповідачем процесуальних строків касаційного оскарження. Також у заяві зазначено, що за участі Військової частини НОМЕР_1 здійснюється розгляд й інших судових справ.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Приписами статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Суд зазначає, що, дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Запровадження воєнного стану є підставою, яка, відповідно до частини першої статті 121 КАС України, має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в державі, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об'єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Суд, надаючи оцінку доводам скаржника, вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та всі подальші стосуються лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносилися.
Органи публічної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причини пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною та підтверджений відповідними доказами.
Суд не заперечує, що обставини введення в Україні воєнного стану могли утруднити дотримання строку на касаційне оскарження, однак зазначені доводи скаржника не підтверджені жодними доказами.
Указуючи про вжиття заходів Військовою частиною НОМЕР_1 для сплати судового збору, скаржник такі обставини не обґрунтував у взаємозв'язку із поважністю причин пропуску процесуального строку.
Отже, недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не зазначено.
З урахуванням викладеного, заява скаржника про продовження процесуального строку не підлягає вирішенню.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, не надано належних доказів на їхнє підтвердження, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку Військовою частиною НОМЕР_1 на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №240/4797/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №240/4797/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук А.Г. Загороднюк