03 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 340/1220/25
адміністративне провадження № К/990/48162/25
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Васильєва І. А., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі №340/1220/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергодарбудмеханізація» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 р. у справі №340/1220/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергодарбудмеханізація» задоволено.
Відповідач Головне управління ДПС в м. Києві, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 21.07.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху для надання документа про сплату судового збору.
Заявнику апеляційної скарги запропоновано протягом десятиденного строку усунути недоліки, який обчислюється з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали доставлено до електронного кабінету апелянта 30 липня 2025 року.
Від апелянта на адресу суду на виконання вимог ухвали надійшло клопотання щодо продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, аргументоване відсутністю коштів на сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 р. у справі №340/1220/25 - повернуто скаржнику.
Відповідач Головне управління ДПС в м. Києві, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 30.09.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» повторно подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху для надання:
- заяви про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, підтверджені належними доказами;
- документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Заявнику апеляційної скарги запропоновано усунути її недоліки протягом десятиденного строку, який обліковується з дати отримання копії ухвали.
На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшло клопотання, в якому скаржник просить поновити строк апеляційного оскарження та продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Заяву обґрунтовано неможливістю своєчасної сплати судового збору через відсутність бюджетних асигнувань та добросовісну поведінку апелянта в частині вчинення послідовних дій, спрямованих на реалізацію права апеляційного оскарження судового рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Головним управлінням ДПС у м. Києві. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2025 року відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 р. у справі №340/1220/25.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений ст. 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
Апеляційний суд зауважив, що наведені скаржником доводи щодо неможливості сплати судового збору не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Обставини, пов'язані з неналежним фінансуванням державного органу, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а п. 1 ч. 5 ст. 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України).
Крім того, згідно ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває ст. 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційного оскарження неповажними.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі №340/1220/25.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. А. Васильєва
О. О. Шишов