02 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 640/16344/20
адміністративне провадження № К/990/48932/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №640/16344/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк-Інвест" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілк-Інвест" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 повернуто апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 26.11.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
28.11.2025 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява представника Головного управління ДПС у м. Києві - Захарченко Анастасії Максимівни, в якій скаржник просить вважати касаційну скаргу помилково поданою.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій Захарченко Анастасія Максимівна наділена повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи, а саме Головного управління ДПС у м. Києві. В той же час повноваження Захарченко Анастасії Максимівни відповідно до вказаного витягу є обмеженими в частині права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг.
З урахуванням зазначених обмежень, Суд звертає увагу на те, що Захарченко Анастасія Максимівна не наділена повноваженнями для подання заяви про відкликання касаційної скарги, на підставі чого Суд дійшов висновку про повернення заяви, в якій скаржник просить вважати касаційну скаргу помилково поданою, без розгляду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк-Інвест" задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з відсутністю документу про сплато судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії судового рішення для надання документа про сплату судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 апелянтом подано клопотання, в якому він просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 повернуто апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.
Повертаючи апеляційну скаргу суд зазначив, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Крім того, суд зазначив, що апелянт, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене його фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.10.2025 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги щодо сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан податкового органу перешкоджає сплаті ним судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 про повернення апеляційної скарги, оскільки податковий орган не виконав свій обов'язок зі сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -
Заяву Головного управління ДПС у м. Києві, в якій скаржник просить вважати касаційну скаргу помилково поданою, повернути без розгляду.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №640/16344/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк-Інвест" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова