02 грудня 2025 року
м. Київ
справа №440/4731/24
адміністративне провадження № К/990/44242/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 в адміністративній справі №440/4731/24 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Дочірнє підприємство «Торговий дім «Маяк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00064210705 від 19.07.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 238425,90 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 по справі №440/4731/24 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00064210705 від 19.07.2023.
До Верховного Суду 28.10.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 в адміністративній справі №440/4731/24.
Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження.
На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано клопотання щодо усунення недоліків касаційної скарги, уточнено підстави касаційного оскарження, заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, про зупинення виконання судового рішення.
В обґрунтування заявленого клопотання податковим органом вказано, що вперше відповідач звернувся з касаційною скаргою в строк, передбачений нормами установленими статтею 329 КАС України, зазначено про конституційне право на касаційне оскарження судових рішень, право на повторне звернення з касаційною скаргою, зауважено про введення воєнного стану в Україні.
Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження Верховний Суд зауважує, що воно є необґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 329 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу.
Касаційну скаргу подано вдруге 28.10.2025, попередню касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 29.09.2025.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Верховний Суд зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, в тому числі щодо належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Разом з цим, Верховний Суд зауважує, що підставою для повернення попередньої касаційної скарги стало недотримання скаржником вимог статей 328, 330 КАС України щодо належного викладення підстав касаційного оскарження, тобто, саме проявлений контролюючим органом підхід до оформлення касаційної скарги став причиною для її повернення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12.11.2025 скаржником уточнено підстави касаційного оскарження, вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що висновки суду апеляційної інстанції зроблені без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 26.03.2024 по справі №420/9909/23, від 28.05.2024 по справі №280/1431/23, від 06.02.2025 по справі №120/11036/23 щодо застосування пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та не дотримання вимог статті 90 КАС України, зауважено про порушення апеляційним судом норм матеріального (ст. 20, 75, 80, 81, 82 ПК України) та процесуального (ст. 72, 90, 242 КАС України) права.
На думку контролюючого органу, суд апеляційної інстанцій, встановив обставини на підставі оцінки доказів, які надав позивач, не взявши до уваги доводи податкового органу, адже зміст наказу про проведення фактичної перевірки Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» від 12.05.2023 №1250-П є таким, що відповідає вимогам, встановленим Податкового кодексу України, прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбачених ПК України підстав для її проведення.
Крім того, контролюючим органом зазначено про факт здійснення розрахункових операцій без видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту (без зазначення реквізитів марок акцизного податку), вчинено посилання на постанови Верховного Суду від 09.09.2024 по справі №280/6832/23, від 22.02.2022 по справі №640/4426/19, зазначено про факт здійснення розрахункових операцій без видачі розрахункового документу встановленої форми та змісту (без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД), вчинено посилання на постанову Верховного Суду від 09.09.2024 по справі № 280/6832/23, від 20.11.2024 по справі №440/9859/23.
Верховний Суд зауважує, що, як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції враховуючи правову позицію викладену Верховним Судом в постановах від 28.05.2024 у справі №280/1431/23, від 24.09.2024 у справі №320/8742/22, від 25.02.2025 у справі №160/14336/23, встановлення судом апеляційної інстанції призначення фактичної перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України за відсутності в наказі від 12.05.2023 №1250-П будь-яких посилань на конкретні підстави її призначення, дійшов висновку, що наказ 12.05.2023 №1250-П видано без дотримання норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частини 1, 3 статті 341 КАС України).
Слід зауважити, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із введенням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Обґрунтованих підстав, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження Головним управлінням ДПС у Полтавській області не зазначено. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку контролюючим органом не надано.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 333, 355, 359 КАС України,
Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку касаційного оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 в адміністративній справі №440/4731/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2025 в адміністративній справі №440/4731/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк