02 грудня 2025 року
м. Київ
справа № Н/240/26731/23
адміністративне провадження № К/990/49231/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № Н/240/26731/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати з 25.07.2023 позивачці підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача з 25.07.2023 нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, встановленим на 01 січня календарного року щомісяця.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_2 з 25.07.2023 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка була чинна до 01.01.2015;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 з 25.07.2023 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, яка була чинна до 01.01.2015, що дорівнює трьом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
30.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі №240/26731/23.
Зазначена заява була вмотивована тим, що після прийняття згаданого вище рішення Житомирського окружного адміністративного суду та набрання ним законної сили були виявлені нові обставини, які, на думку заявника, свідчать про надання позивачкою недостовірних відомостей щодо місця проживання, що призвело до ухвалення 07.12.2023 незаконного рішення Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/26731/23, а саме, слідче управління територіального органу Національної поліції України листом від 10.06.2024 №12034/200/2024 повідомило відповідача про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024065400000713, що внесене 22.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами шахрайства під час отримання підвищення до пенсії, у ході якого було з'ясовано, що за адресою: АДРЕСА_1 фактично ніхто не проживає. Заявник зазначає, що вказані обставини є нововиявленими для цієї справи, оскільки вони не були відомі сторонам і суду на час розгляду справи та прийняття рішення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2025, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025, відповідачу відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
27.11.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № Н/240/26731/23.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим в постанові від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20, не вважаються нововиявленими обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правові підстави для задоволення заяви відповідача про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі №240/26731/23 відсутні, оскільки заявником не надано доказів встановлення будь-яким судовим рішенням факту підробки документів про реєстрацію місця проживання позивачки або внесення до них завідомо неправдивих відомостей.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що рішення за результатами кримінального провадження, на яке посилається відповідач, станом на момент розгляду заяви не прийняте, а сам факт здійснення досудового розслідування не може вважатися нововиявленою обставиною у розумінні статті 361 КАС України. Відповідач фактично просить здійснити переоцінку доказів, яким суд надав належну оцінку під час розгляду справи.
За таких умов суди дійшли висновку, що відповідач передчасно ініціював питання про перегляд судового рішення, оскільки жодних підтверджень скасування, зміни чи спростування обставин, покладених в основу ухвалення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі №240/26731/23, не надано, а тому відсутні передбачені законом підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів зазначає, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що обставини, на які посилається відповідач, не належать до нововиявлених у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, оскільки не спростовують встановлених судом фактичних даних, не підтверджують їх підроблення або недостовірність та не містять нових доказів, які існували на час ухвалення рішення, але не були і не могли бути відомі заявнику та які за своєю природою могли б вплинути на висновки суду при вирішенні справи.
Отже, колегія суддів констатує, що обставини, зазначені відповідачем в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не є нововиявленими в розумінні положень КАС України.
Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № Н/240/26731/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали суду направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко,
Судді Верховного Суду