Постанова від 27.11.2025 по справі 260/5885/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5885/24 пров. № А/857/39010/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Кухтея Р. В.

Носа С. П.

за участю секретаря судового засідання Вовка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міжнародної благодійної організації "Екологія - Право - Людина" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі № 260/5885/24 за адміністративним позовом Міжнародної благодійної організації "Екологія - Право - Людина" до Тур'я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Турянський", на стороні позивача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

місце ухвалення судового рішення м.Ужгород

розгляд справи здійснено за правиламизагального позовного провадження

суддя у І інстанціїКалинич Я.М.

дата складання повного тексту рішення21.08.2025

ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 року залучено до участі в справі 260/5885/24 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А; код ЄДРПОУ 44768034).

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина" в особі представника - Мелень-Забрамна Ольги Мар'янівни звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Турянський", в якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Тур'є-Реметівської сільської ради 23 травня 2024 року №1242 "Про затвердження детального плану території ур. "Полонина Руна".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі № 260/5885/24 у задоволенні адміністративного позову Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (79005, м. Львів, вул. Франка, буд. 9, кв. 1а, код ЄДРПОУ 20848991) до Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району (89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур'є-Ремети, вул. Народна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04351280), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний Парк Турянський» (89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур'я Пасіка, вул. Тур'янська, буд. 33, код ЄДРПОУ 45043898), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення -відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач- Міжнародна благодійна організація "Екологія - Право - Людина" та третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційних скарг вказують, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційних скарг Міжнародна благодійна організація "Екологія - Право - Людина" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 вказали:

про порушення відповідачем вимог статті 12 Закону України №3038-VI та недопустимості зворотної дії в часі закону та необхідності урахування правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.10.2024 у справі №807/1314/17;

що затверджений детальний план не відповідає чинній схемі планування території Закарпатської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2013 № 731 (далі - Схема №731) та схемі планування території Перечинського району;

що до складу територій Детального плану території ур. «Полонина Руна» ввійшли території Смарагдової мережі, загальнодержавних заказників «Соколові Скелі» та «Тур'є Полянський» та місцевого заказнику пралісів та квазі лісів, які перебувають під особливою охороною;

про невідповідність затвердженого детального плану території завданню на розроблення містобудівної документації, як щодо площі так і мети;

що внесення змін до звіту про СЕО проєкту ДПТ здійснено з порушенням норм Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та за відсутності альтернатив;

що громадські обговорення вказаної містобудівної документації проведені з порушенням процедури, встановленої статтею 21 Закону № 3038-VІ та Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555, ( а зокрема порушення строків оприлюднення оголошень про громадські слухання та спірного Детального плану, невідповідність змісту оголошень, визначеним у Законі вимогам, порушення порядку утворення погоджувальної комісії).

Третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітряний Парк Турянський" та відповідач подали відзив на апеляційні скарги, у яких заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач, відповідач та треті особи в ході розгляду апеляційної скарги також подали письмові пояснення.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору -Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» подало до суду письмові пояснення у яких вказало, що оскаржуване судове рішення не порушує його прав.

Про дату, час та місце розгляду справи учасники повідомлені під особисту розписку та через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

В ході розгляду апеляційних скарг судом проведено три судових засідання, тривалих по часу, де безпосередньо досліджувалися усі докази про які вказували учасники справи, в тому числі і ті, які були надані до суду апеляційної інстанції. В дослідженні та обговоренні вказаних доказів брали участь учасники справи, в тому числі, судом безпосередньо досліджено докази, які надійшли в період з моменту відкриття провадження по 27.11.2025 року включно.

Окрім того, в судовому засіданні представники позивача Францішкевич-Вирста Ю.М., Мелень-Забрамна О.М. та третя особа ОСОБА_1 неодноразово надавали свої пояснення, висловлювали зауваження з приводу усіх досліджуваних в судовому засіданні доказів, та підтримали доводи апеляційних скарг. Представник відповідача Ільницький М.П. та представник третьої особи Севостянов С.С. в судовому засіданні надали пояснення та заперечили проти доводів апеляційних скарг.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

- спірне рішення прийнято відповідачем в межах повноважень;

- відсутні підстави вважати, що затверджений детальний план території (надалі - ДПТ) змінює чинну містобудівну документацію, а саме функціональне зонування території;

- площа планування, яка визначена замовником орієнтовно в 18 га, не тотожна площі розроблення містобудівної документації, а стосується саме максимально можливої площі території, які замовник оскаржуваної документації був готовий відвести під будівництво та розміщення об'єктів ВЕС;

- урочище «Полонина Руна» станом на дату надання довідки не належить до територій природно-заповідного фонду та не перебуває в процедурі заповідання, відповідно, воно не підпадає під спеціальний режим охорони та використання, передбачений законодавством для об'єктів природно-заповідного фонду та екомережі. Це свідчить про відсутність будь-яких правових обмежень щодо можливості планування та реалізації на цій території проєктів, зокрема у сфері відновлюваної енергетики, що підтверджує правомірність дій відповідача та законність прийнятого рішення органу місцевого самоврядування;

- у звіті про стратегічну екологічну оцінку (надалі - СЕО) обрані та описані в тому числі з врахуванням пропозицій громадськості, у відповідності до методичних рекомендацій, затверджених Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 18.10.2023 р. № 705;

- висновок Верховного Суду, що викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року, не є подібним до спірних правовідносин у цій справі;

- замовником детального плану території був обраний коректний та відповідний ситуації в країні спосіб доведення змісту ДПТ до громадськості, який жодним чином не порушив інтереси громадян, які мали намір ознайомитися із змістом детального плану території;

- утворення погоджувальної комісії є правом, а не обов'язком розробника містобудівної документації;

- доводи позивача не свідчать про те, що допущені під час громадського обговорення проекту детального плану процедурні порушення мали наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача й унеможливлювали прийняття відповідачем спірного рішення.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №35-ОТГ від 09.12.2020; №53-ОТГ від 31.12.2020; №19-ОТГ від 21.01.2021; №36-ОТГ від 02.02.2021; №95-ОТГ від 18.02.2021; №111-ОТГ від 20.02.2021 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Тур'є-Реметівська сільська рада Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області прийняла земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, згідно з додатками до вказаних наказів, що стверджується відповідними актами приймання-передачі земельних ділянок.

На підставі зазначених наказів відповідачем було зареєстровано право власності на земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району від 25 липня 2023 року за № 929 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території ур. «Полонина Руна» надано дозвіл на розроблення детального плану території для будівництва вітрової електростанції.

27 листопада 2023 року на офіційному сайті Тур'є-Реметівської міської ради опубліковано оголошення «Про початок підготовчого етапу до розробки проекту державного планування місцевого рівня «Детальний план території ур. «Полонина Руна» (Про початок підготовчого етапу до розробки проекту державного планування місцевого рівня «Детальний план території ур. «Полонина Руна» дата публікації 27.11.2023 | Оголошення | Тур'є реметівська сільська рада) (а.с.13 та 14 т.2).

Відповідно до вказаного повідомлення Тур'є-Реметівська сільська рада повідомила про початок підготовчого етапу до розробки проекту державного планування місцевого рівня «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області», який розробляється згідно з рішенням Тур'є-Реметівської сільської ради №929 від 25 липня 2023 року.

Відповідно до вказаного оголошення термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території 10 днів: з 27 листопада по 7 грудня 2023 року. Термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки складає 10 днів з 27 листопада 2023 до 7 грудня 2023 року.

У вказаному повідомленні зазначено, що з усіма пропозиціями і зауваженнями до завдання на проектування звертатись до відділу містобудування та архітектури Тур'є-Реметівської сільської ради: с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1, тел.: +38 (03145) 5-12-60, e-mail: hromada@t-remeta.gov.ua.

З усіма пропозиціями і зауваженнями до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки переходити на ресурс Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки https://eco.gov.ua/categories/e-seo.

29 грудня 2023 року на офіційному сайті Тур'є-Реметівської міської ради опубліковано оголошення «Про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» (ОГОЛОШЕННЯ про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» | Оголошення | Тур'є Реметівська сільська рада), ( на звороті а.с. 15 та 16 том 2).

Відповідно до вказаного оголошення мета розробки детального плану - визначення параметрів забудови та функціонального призначення території орієнтовною площею 18,0 га в межах Тур'є-Реметівської сільської територіальної громади поза межами населених пунктів, з метою будівництва та обслуговування вітрової електростанції, а саме про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у розгляді проекту містобудівної документації.

У вказаному повідомленні зазначено, що з пропозиціями та зауваженнями, а також для ознайомлення з матеріалами проекту звертатись у відділ містобудування, архітектури, військового обліку та цивільного захисту Тур'є-Реметівської сільської ради: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1, тел.:+380314551260, e-mail: hromada@t-remeta.gov.ua. Також зауваження і пропозиції можна подавати в електронному вигляді через платформу ЕкоСистеми за посиланням: https://my.eco.gov.ua/workflow/2ee25230-8cfe-11ee-b61b-8f9bcc730147

Термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку становить 30 днів - з 29.12.2023 до 29.01.2024 року.

Відповідно до вказаного оголошення презентація, експонування та ознайомлення з проектом Детального плану, громадські слухання та обговорення відбудуться у приміщенні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 30 січня 2024 року о 14.00 годині к. ч.

05 січня 2024 року відповідачем на офіційному сайті опубліковано оголошення «Про внесення змін до початку розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»», яким повідомлено, що у зв'язку з технічними проблемами термін прийому зауважень, пропозицій, а також дата і час проведення громадських слухань щодо проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» буде змінено. Про нові терміни прийому зауважень та пропозицій, дату проведення громадських слухань буде повідомлено пізніше (ОГОЛОШЕННЯ про внесення змін до початку розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» | Оголошення | Тур'є Реметівська сільська рада), (на звороті а.с. 16 том 2).

Також 05 січня 2024 року відповідачем опубліковано оголошення «Про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» (Про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» | Оголошення | Тур'є Реметівська сільська рада) ( а.с. 155 та на звороті т.1)?

У вказаному оголошенні визначено, що термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку складає 30 днів - з 05.01.2024 до 05.02.2024 року.

Презентація, експонування та ознайомлення з проектом Детального плану, громадські слухання та обговорення відбудуться у приміщенні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1, 6 лютого 2024 року о 14.00 годині к. ч.

Разом із вказаним повідомленням відповідачем опубліковано на веб-сайті картографічні матеріали - схему планування території.

30 січня 2024 року на офіційному сайті відповідача опубліковано повідомлення «Про громадські слухання містобудівної документації детального плану території Ур. «Полонина Руна». (ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЕТАЛЬНОГО ПЛАНУ ТЕРИТОРІЇ УР. «ПОЛОНИНА РУНА» | Оголошення | Тур'є Реметівська сільська рада).

Відповідно до вказаного повідомлення 6 лютого 2024 року о 10:00, у приміщенні сільського Клубу с. Тур'ї Ремети, вул. Радванка, 85 відбудуться громадські слухання для врахування інтересів громадськості до проекту «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» на підставі рішення Двадцять сьомої сесії VIIІ скликання Тур'є-Реметівської сільської ради від 25 липня 2023 року № 929 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території ур. «Полонина Руна» (а.с. 156 та на звороті т.1).

У вказаному повідомленні зазначено, що ознайомитися з проектом детального плану території ур. «Полонина Руна», звітом про стратегічну екологічну оцінку можна на сайті Тур'є-Реметівської територіальної громади за адресою https://t-remeta.gov.ua, а також в приймальні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: Україна, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1, а також на сайті Тур'є-Реметівської сільської ради у пункті «Оголошення».

Повідомлено, що громадські слухання відбудуться 06 лютого 2024 року о 10:00 год. к. ч. у приміщенні сільського клубу села Тур'ї Ремети.

06 лютого 2024 року відповідачем проведено громадські слухання детального плану території ур. «Полонина Руна», про що складено протокол № 1, який опубліковано на сайті сільської ради (Громадські слухання | Громадські обговорення | Тур'є Реметівська сільська рада) (а.с. 21-23 т.1).

Як вбачається із вказаного протоколу, головуючою запропоновано створити погоджувальну комісію для розгляду питань, які залишилися не вирішеними.

27 лютого 2024 року на офіційному сайті відповідача опубліковано оголошення про «Про продовження строку громадського обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» (ОГОЛОШЕННЯ про продовження строку громадського обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» | Оголошення | Тур'є реметівська сільська рада).

Відповідно до вказаного оголошення, у зв'язку з чисельними письмовими зверненнями громадськості, які надійшли після 06.02.2024 року, громадські обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» продовжено до 07.03.2024 року, відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 6 ст. 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

З метою забезпечення додаткової можливості реалізації права громадськості на подання зауважень і пропозицій до проекту державного планування «Детального плану території ур. «Полонина Руна»», а також необхідністю встановлення додаткового строку для їх розгляду та врахування, Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району продовжено строк громадського обговорення до 7 березня 2024 року (включно).

Рішенням Виконавчого комітету Тур'є-Реметівської сільської ради від 12 березня 2024 року № 50 «Про утворення та затвердження складу погоджувальної комісії з розгляду проекту містобудівної документації» утворено погоджувальну комісію з розгляду спірних питань, що виникли у процесі громадського обговорення проекту містобудівної документації «Детальний план території ур. Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» у складі згідно з додатком до вказаного рішення (а.с. 176/177 т.1).

Відповідно до протоколу засідання погоджувальної комісії щодо розгляду спірних питань, що виникли у процесі проведення громадських обговорень проекту містобудівної документації - «Детальний план території ур. Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» від 19 березня 2024 року, у роботі погоджувальної комісії взяли участь 26 осіб із 28, з них присутні члени комісії від громадськості - 13 осіб із 15 (а.с.26 т.2).

За наслідками засідання Комісією рекомендовано замовнику містобудівної документації подати Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур?є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, з урахуванням зауважень та пропозицій від громадськості, на розгляд архітектурно-містобудівної ради Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА.

19 квітня 2024 року проект зазначеної містобудівної документації було розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА, перебіг якого зафіксовано у Протоколі №2 (а.с. 34-39 т.2).

Відповідно до вказаного протоколу зауважено, що у даному проекті, а саме в земельній частині, відсутні печатка та підпис сертифікованого інженера-землевпорядника. Радою прийнято рішення щодо необхідності врахування замовником цього зауваження, рекомендовано подати містобудівну документацію до управління містобудування та архітектури облдержадміністрації та до Держгеокадастру протягом п'яти днів після її затвердження.

23 травня 2024 року Тур'є-Реметівською сільською радою прийнято рішення № 1242 «Про затвердження детального плану території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (а.с. 203 т.3).

Відповідно до розділу ІІІ Обґрунтування проектних рішень Книги 1 «Пояснювальна записка» Детального плану території проектом передбачається акуратне імплементування вітроустановок для генерування енергії, на території урочища Полонина Руна, а саме тридцяти вітряків з висотою щогли 100 м. та діаметром ротора 151 метри, які акуратно імплементуються з територією Полонини Руни.

Окрім зазначеного судом апеляційної інстанції установлено, що за даними численних загальнопоширених відомостей, які містяться в мережі інтернет ресурсів, оскаржуване рішення № 1242 від 23 травня 2024 року, яким затверджено детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради є частково реалізованим, позаяк має місце улаштування на території ур. «Полонина Руна» доволі об'ємних фундаментних споруд під розміщення установок ВЕС.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 4 КАС України визначено терміни "нормативно-правовий акт" та "індивідуальний акт":

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (із змінами та доповненнями) на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін'юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 року № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб'єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено:

- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1).

У зв'язку із наведеним, колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення про затвердження детального плану території за межами населених пунктів є нормативно-правовими актами.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 466/1264/18, від 20.12.2019 у справі № 520/14995/16-а, від 09.04.2020 у справі № 807/150/16, від 28.09.2021 у справі № 813/4167/17, 09 лютого 2022 року у справі № 540/1378/20.

У статті 264 КАС України, у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом, передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.

Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року було відкрито провадження в цій адміністративній справі та зобов'язано Тур'є-Реметівську сільську раду Ужгородського району опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі Закарпатським окружним адміністративним судом у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання.

З інформацією по справі учасники можуть ознайомитися на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: web: adm.zk.court.gov.ua.

На виконання вказаної ухвали до матеріалів справи долучено оголошення на офіційному веб- сайті відповідача щодо дати, часу і місце судового розгляду адміністративної справи щодо оскарження рішення Тур'є-Реметівської сільської ради 23 травня 2024 року №1242 "Про затвердження детального плану території ур. "Полонина Руна" (а.с. 82 т.4).

1.Досліджуючи питання з приводу наявності у відповідача повноважень на розроблення детального плану території та його затвердження, то колегією суддів установлено таке.

Статтею 13 Закону України "Про основи містобудування" визначено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

За приписами частин першої-третьої статті 8 цього ж Закону № 3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Із пункту 29 розділу І Закону України від 28 квітня 2021 р. за № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» слідує, що до статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» внесено зміни, якими надано повноваження сільським, селищним та міським радам на затвердження детальних планів території за межами населених пунктів та внесення змін до них.

Судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області» утворено Тур'є-Реметівську сільську раду Ужгородського району до складу якої увійшли сільські ради: Тур'є-Реметівська, Вільшинківська, Порошківська, Тур'є-Бистрянська, Тур'є-Пасічанська, Тур'є-Полянська, Туричківська, Турицька.

Відповідно до листа за №290/03-31 від 19.07.2022 Ужгородською районною військовою (державною) адміністрацією Закарпатської області було запропоновано Тур'є-Реметівській сільській раді здійснити подальшу державну реєстрацію земельних ділянок права комунальної власності, у зв'язку з набранням чинності 27.05.2021 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким внесено зміни до Земельного кодексу України.

Відповідно до внесених змін, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Так, згідно із підпунктом «е» пункту 58 вищевказаного Закону земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Разом з тим, відповідно до наказів Головного управління Держегокадастру у Закарпатській області №35-ОТГ від 09.12.2020; №53-ОТГ від 31.12.2020; №19-ОТГ від 21.01.2021; №36-ОТГ від 02.02.2021; №95-ОТГ від 18.02.2021; №111-ОТГ від 20.02.2021 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Тур'є-Реметівська сільська рада Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області прийняла земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, що стверджується відповідними актами приймання-передачі земельних ділянок.

Вказані земельні ділянки, на час прийняття спірного рішення, знаходились в межах території ур. Полонина Руна Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району, що підтверджується даними Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 ЗК України суб'єктом права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до виключної компетенції міських рад відносяться регулювання земельних відносин.

Відповідно до пункту 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ухвалення рішень щодо розробки та затвердження детального плану території належить до компетенції відповідача.

2. Стосовно ж доводів апеляційних скарг про порушення відповідачем вимог статті 12 Закону України №3038-VI та недопустимості зворотної дії в часі закону та необхідності урахування актуальної судової практики, то колегією суддів ураховано таке.

Статтею 12 Закону №3038 (на час ухвалення оскаржуваного рішення) було визначено особливості розроблення та затвердження схем планування окремих частин території України, а зокрема за рішенням Кабінету Міністрів України розробляються схеми планування окремих частин території України: кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.

Схеми планування окремих частин території України затверджуються рішенням замовників таких схем.

Склад, зміст, порядок розроблення схем планування окремих частин території України визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

З огляду на вищенаведені норми (які були чинними на час ухвалення оскаржуваного рішення) ухвалення рішення про розробку схеми планування окремих територій України (в тому числі схеми планування гірських територій Карпат) вимагає наявність певних передумов пов'язаних з реалізацією дискреційних повноважень Кабінету Міністрів України, в тому числі з ініціативи майбутніх замовників такої документації (однієї чи декількох обласних рад).

Відповідно до листа Закарпатської обласної військової адміністрації від 24.04.2025 №06-16/5209, який міститься в матеріалах адміністративної справи повідомлено, що рішення Кабінету Міністрів України щодо розробки Проекту «Схема планування окремих частин території України - гірських територій Карпат» не приймалось, Закарпатська обласна рада не була замовником та не затверджувала Проект «Схема планування окремих частин території України - гірських територій Карпат».

Водночас колегією суддів ураховано, що 08.08.2025 набрав чинності Закон України від 25 березня 2025 р. за № 4321-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури», яким внесено ряд змін до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, підпунктом 2 пункту 13 вказаного Закону України внесено зміни до статті 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якого:

« 1. У разі необхідності Кабінетом Міністрів України може бути прийнято рішення про розроблення схем планування окремих частин території України: кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.

2. Замовниками схем планування окремих частин території України є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради.

3. Схеми планування окремих частин території України затверджуються рішенням замовників таких схем.

4. Склад, зміст, порядок розроблення схем планування окремих частин території України визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

5. Відсутність затверджених схем планування окремих частин території України не є перешкодою для розроблення та затвердження інших видів містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях щодо території таких частин.»

Отож розроблення схеми планування окремої території України, в тому числі гірських територій Карпат, чітко визначено як дискреційні повноваження, які реалізуються «у разі необхідності», а відсутність затверджених схем планування окремих частин території України не є перешкодою для розроблення та затвердження інших видів містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях щодо території таких частин.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України) (абзаци перший-четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отож, Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Колегією суддів ураховано, що Законом України від 25 березня 2025 р. за № 4321-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури» доповнено розділ V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» новим пунктом 6-8, згідно якого:

« 6-8. Містобудівна документація, затверджена до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури" щодо територій, стосовно яких відсутня затверджена схема планування окремих частин території України, не вважається такою, що порушує вимоги статті 12 цього Закону».

Як наслідок приведеною нормою Закону запроваджено «зворотню силу» дію вказаного нового нормативно-правового акта у часі, а зокрема на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Відтакмістобудівна документація (в тому числі і на місцевому рівні, до якої належить і спірний детальний план територій), затверджена до набрання чинності Законом України №4321-ІХ щодо територій, стосовно яких відсутня затверджена схема планування окремих частин території України, не вважається такою, що порушує вимоги статті 12 цього Закону.

Стосовно ж правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.10.2024 у справі №807/1314/17 щодо застосування статті 12 Закону №3038 (в редакції вказаного Закону станом на 2017 рік), то вказані висновки здійснені Верховним Судом без урахування змін, внесених Законом №4321-ІХ до вказаної статті 12 Закону №3038 табез урахування доповнення до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» новим пунктом 6-8, яким фактично запроваджено ретроспективну дію вказаного нового нормативно-правового акта в часі, а зокрема на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

З урахуванням правових висновків, відображених у пункті 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункті 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункті 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16), Велика Палата Верховного Суду зазначила, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Таким чином висновки Верховного Суду стосовно застосування статті 12 Закону №3038 (в редакції станом на 2017 рік), викладені у постанові від 09.10.2024 у справі №807/1314/17 стосується правовідносин, які не є подібними до спірних правовідносин, а тому не можуть слугувати прикладом неправильного застосування судом першої інстанції норм права при ухваленні судового рішення.

Як наслідок колегія суддів приходить до висновку, що твердження скаржників щодо порушення відповідачами ст. 12 Закону №3038 є таким, що не підтверджується зібраними у справі доказами, позаяк як встановлено судом відбулася зміна правового регулювання спірних правовідносин, шляхом внесення змін до вказаної статті та шляхом доповнення розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» новим пунктом 6-8, який поширив дію вказаного нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності, тобто на містобудівну документацію, затверджену раніше.

3. Стосовно доводів апеляційних про те, що затверджений детальний план не відповідає чинній схемі планування території Закарпатської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2013 № 731 (далі - Схема №731) та схемі планування території Перечинського району, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 16 Закону №3038 ( редакції чинні на дату спірних правовідносин) установлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

При цьому, ч.4 ст. 16 Закону №3038 установлено, що склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 926 від 01.09.2021р. затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації ( в подальшому по тексту іменовано - Порядок №926).

Згідно пункту 28 Порядку № 926, детальні плани території у межах території територіальної громади деталізують положення генеральний планів населених пунктів, а щодо територій, на які генеральні плани не розробляються, - комплексного плану відповідно до визначених цим Порядком складу та змісту детального плану території.

Детальні плани території не можуть змінювати правові режими режимоутворюючих об?єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.

Відповідно до пункту 31 Порядку №926 послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани територій, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури, а затверджує сільська, селищна, міська рада відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту, - відповідно до комплексного плану.

Затвердження детального плану території щодо території, розташованої за межами населених пунктів та стосовно якої не затверджено комплексний план, допускається відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. № 711-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».

Також, у відповідності до пункту 33 Порядку № 926, розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої за межами населених пунктів або в межах населеного пункту, щодо якого відповідно до комплексного плану не розробляється генеральний план населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень комплексному плану. Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої в межах населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень генеральному плану цього населеного пункту, якщо він обов'язковий до розроблення. Розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої за межами населеного пункту, розробляється відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області з урахуванням положень Закону України від 17 червня 2020 р. за № 711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».

Отож з обумовленого нормативного акту слідує, що законодавець надав вибір альтернативної поведінки при розробці детального плану території, розташованої за межами населеного пункту, а зокрема такий план могло бути розроблено відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області.

З урахуванням приведених положень законодавства розробка детального плану могла бути здійснена лише з урахуванням схеми планування території області. При цьому, як зазначено вище обумовленою нормою Закону не вимагається обов'язкової розробки детального плану в тому рахунку і з урахуванням схеми планування території району.

Як наслідок суд апеляційної інстанції відхиляє приведені скаржниками доводи, як підставу для задоволення їх вимог, з приводу невідповідності оскаржуваного Детального плану схемі планування території Перечинського району.

Відповідно до п.34 Порядку №926, рішення про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, а також оновлення і внесення змін до неї приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Частиною 2 ст. 19 Закону №3038-VI установлено, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Крім того, судом ураховано, що згідно з пп. 13 п.8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17 червня 2020 року № 711-IX розділ V "Прикінцеві положення" Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» доповнено пунктами 6-3 такого змісту:

"6-3. Встановити, що до 1 січня 2025 року функціональне призначення території може визначатися детальним планом території. Дія цього положення не поширюється на території, де затверджені комплексні плани або генеральні плани населеного пункту відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель". При визначенні функціональної зони в такому порядку не допускається зміна (уточнення) раніше визначених планом зонування, генеральним планом населеного пункту функціональних зон на території островів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, водних об'єктів, а також території, на якій розташовані ліси, сквери, парки.

Отож з приведеної норми Закону слідує, що до 1 січня 2025 року функціональне призначення території може визначатися детальним планом території. Однак дія цього положення з приводу того, що функціональне призначення території може визначатися детальним планом території не поширюється на території, де наявні комплексний план або генеральний план населеного пункту, затверджений відповідно ( тобто з урахуванням вимог) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" від 17 червня 2020 року № 711-IX.

За таких обставин у випадку наявності комплексного плану або генерального плану населеного пункту, затвердженого відповідно (тобто з урахуванням вимог) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" від 17 червня 2020 року № 711-IX функціональне призначення території не може бути визначено детальним планом території.

Крім того Закарпатською обласною військовою адміністрацією листом від 21.12.2023 №11296/06-29 повідомлено, що згідно з абзацом шостим п.3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України планування використання земель», до 1 січня 2025 року детальні плани територій щодо територій, розташованих за межами населених пунктів та стосовно яких не затверджені комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, можуть розроблятися та затверджуватися відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області. Зазначено, що доступ до оприлюднених матеріалів Схеми планування території Закарпатської області у мережі «Інтернет» на період дії воєнного стану тимчасово обмежено. Запропоновано ознайомитись зі Схемою в паперовому вигляді безпосередньо в управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації.

Пунктом 11 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації затвердженого постановою КМУ від 1 вересня 2021 року №926, крім врахування замовником містобудівної документації інтересів громадськості, встановлено серед іншого, і обов'язок визначення державних інтересів. Державні інтереси надаються у формі офіційних листів обласних держадміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з інформаційними матеріалами щодо державних інтересів, у тому числі витягів з Генеральної схеми планування території України, відповідної схеми планування території державного та/або регіонального рівня (у разі затвердження таких документів або внесення змін до них після 1 січня 2025 р.), які доповнюються інформацією з інших документів державного планування, затверджених в установленому законодавством порядку (концепцій, стратегій, цільових програм) (п. 42 Порядку №926 від 1 вересня 2021 року).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації належить до відання управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з частиною третьою статті 6 цього ж Закону до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

З матеріалів справи слідує, що 23 травня 2024 року Тур'є-Реметівською сільською радою прийнято оскаржуване рішення №1242 «Про затвердження детального плану території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (а.с. 203 т.3).

Із змісту пояснювальної записки (книга №1) Детального плану території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (а.с. 159 -202 т.3) убачається, що обумовлений детальний план розроблено на підставі рішення №929 від 25.07.2023 року з урахуванням схеми планування території Закарпатської області, затвердженої рішенням обласної ради № 731 від 17.05.2013

Детальний план території ур. «Полонина Руна» містить аналіз досліджувальної частини схеми планування території Закарпатської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2013 № 731 та схеми планування території Перечинського району, під грифом ДСК, розробленої в 1979 році, затвердженої рішенням сесії Закарпатської обласної ради, з інвентарним номером 72-ДСК від 09 квітня 2013 та регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років, затвердженої рішенням Закарпатської обласної ради №160 від 20.12.2019 року (а.с. 166 т.3).

Зі змісту висновків Детального плану території ур. «Полонина Руна» (а.с. 166 т.3) слідує, що:

«Згідно Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 року, затвердженої рішенням Закарпатської обласної ради 20.12.2019 року № 1630, зі змінами внесеними рішенням Закарпатської обласної ради від 01.10.2020 року № 1840, розміщення ВЕС не суперечить регіональній стратегії розвитку, навпаки на сторінці 109 визначено, що розвиток нової енергетики в регіоні може служити драйвером розвитку економіки в Україні»;

«згідно діючої схеми планування території Перечинського району, під грифом ДСК, розробленої в 1979 році, затвердженої рішенням сесії Закарпатської обласної ради, з інвентарним номером 72-ДСК від 09 квітня 2013 року, на проектній схемі не відзначається особливих позначок, що не суперечить розміщенню ВЕС на території Полонини Руни»;

« згідно проведеного аналізу містобудівної документації вищого рівня розміщення ВЕС на території Полонина Руни - не суперечить містобудівній документації вищого рівня.».

Листом Закарпатської обласної військової адміністрації від 28 лютого 2024 року № 2203/06-21 (копія якого міститься у матеріалах названого Детального Плану, а зокрема а.с. на звороті а.с. 193 т.3) поінформовано, що:

«щодо надання інформації, чи передбачено Схемою планування територій Закарпатської області …розміщення вітрових електростанцій у районі Полонина Руна, повідомляємо про таке.

Схемою планування територій Закарпатської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2013 № 731 (далі - Схема) щодо використання альтернативних джерел енергії згадується, що вітроенергетика має перспективу для розвитку на території області, хоча на сьогодні практичний досвід її використання відсутній. Місцевості, які придатні для розміщення потужних вітрових енергоагрегатів наявні, зокрема на таких горах: Яворник, Менчул, Гимба, де середньорічна швидкість вітру складає 5-7,5 м/с, а також в низинних районах (Ужгород, Берегове та інші), протягом року найбільше вітру з швидкістю понад 4 м/с. У районі Полонини Руна Схемою передбачено об?єкт вітроенергетики.»

На виконання протокольної ухвали суду апеляційної інстанції, листом Закарпатської обласної військової адміністрації №06-16/13865 від 11.11.2025 року надано витяг з схеми планування території Закарпатської області, затвердженої рішенням обласної ради № 731 від 17.05.2013 щодо розміщення вітрових електростанцій у районі Полонина Руна (а.с. 12 -13, том 12).

В ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів досліджено наданий належним чином засвідчений кольоровий витяг із схеми планування території Закарпатської області, затверджений рішенням сесії Закарпатської обласної ради від 17.05.2013 № 731 (копію якого долучено до матеріалів цієї справи а.с. 12 -13 т.12), на якому відображено ймовірне місцерозташування намічуваних вітрових електростанцій на г. Менчул, яка розташована у південно-західній частині масиву Полонина Руна, який за природно-географічними показниками належить до Полонинського хребта, позначкою у вигляді восьмикутної зірки на чорному трі кола. У розділі умовних позначень ця позначка ідентифікує проектні вітрові електростанції (ВЕС).

Окрім вказаного, Закарпатська обласна державна адміністрація своїм листом №06-29/14200 від 20.11.2025 ( а.с.104-105 том 12) надала роз'яснення щодо розміщення об'єктів вітроенергетики на Схемі планування території Закарпатської області затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2013 №731 наступного змісту:

«Згідно з пунктом 12 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на регіональному рівні здійснюється шляхом розроблення схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів.

Схеми планування території розробляються на підставі державних будівельних норм ДБН Б.1.1-11:2011 "Склад і зміст схем планування території Автономної Республіки Крим та областей України" затверджених наказом Міністерством регіонального розвитку та будівництва України №1 від 06.01.2011.

Розділом 5 ДБН Б.1.1-11:2011 встановлено, що у складі схеми планування території розробляють графічні матеріали, зокрема: - проектний план (основне креслення) у масштабі 1:100 000, на якому зазначається перспективне функціональне зонування території за видами переважного використання; - план сучасного використання території в масштабі 1:100 000, на якому показуються існуючі та проектовані на момент складання схеми основні об'єкти, які відповідають переліку, обсягу і деталізації об'єктів і чинників, що наносяться на проектний план; - схеми, що обґрунтовують, ілюструють чи деталізують прийняті проектні рішення: господарського розвитку, транспортних зв'язків, водопостачання, каналізування, санітарної очистки території, зрошення й обводнювання, енергопостачання, розселення, розміщення курортних та рекреаційних зон, розвитку туризму. Обсяг і масштаб схем, зазначених у цьому переліку, встановлюються у окремому завданні на проектування з урахуванням особливостей об'єкта проектування.

Рішенням Закарпатської обласної ради від 17.05.2013 №731 затверджено Схему планування території Закарпатської області (далі Схема), розробленої відповідно до встановлених вимог законодавства та державних будівельних норм. У частині графічних матеріалів складу Схеми було розроблено, зокрема проектний план (основне креслення) та схеми електропостачання у масштабі 1:100 000.

У частині графічних матеріалів складу Схеми було розроблено, зокрема, проєктний план (основне креслення) та схема електропостачання у масштабі М 1:100 000.

З огляду на необхідність роз'яснення змісту попередніх листів Закарпатської облдержадміністрації щодо розміщення об'єктів вітроенергетики на г. Менчул, що розташована у південно-західній частині масиву Полонина Руна, повідомляємо, що масив Полонина Руна за природно-географічними показниками належить до Полонинського хребта (терміни географічних назв наведено відповідно до пояснювальної записки до Схеми).

Отже, відповідно до Схеми планування території Закарпатської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2013 № 731, передбачено розміщення об'єкта вітроенергетики в районі масиву Полонина Руна на території Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району (термін географічної назви наведено відповідно до пояснювальної записки до Схеми). Ймовірне місцерозташування намічуваних вітрових електростанцій відображено на Схемі електропостачання позначкою у вигляді восьмикутної зірки на чорному тлі кола. У розділі умовних позначень ця позначка ідентифікує проєктні вітрові електростанції (ВЕС). Масштаб Схеми становить М 1:100000, що відповідає 1000 м (1 км) в 1 сантиметрі.

Оптимальний вибір майданчика розміщення ВЕС та їх конкретне розташування, кількість та потужність вітроагрегатів вирішується на подальших стадіях проєктування після розроблення спеціалізованого проєкту проєктувальниками об'єктів вітрової енергетики. Розташування та кількість таких об'єктів повинно визначатися окремим видом містобудівної документації (детальним планом території), які визначаються в окремому завданні на проектування, з урахуванням особливостей об'єкта проектування, відповідно до Розділу 5 ДБН Б.1.1-11:2011.»

З урахуванням викладеного, колегією суддів установлено, що відповідно до Схеми планування території Закарпатської області, затвердженої рішенням обласної ради від 17.05.2013 №731, передбачено розміщення об'єктів вітроенергетики в районі масиву Полонина Руна на території Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району. Ймовірне місцерозташування намічуваних вітрових електростанцій відображено на Схемі електропостачання позначкою у вигляді восьмикутної зірки на чорному трі кола. У розділі умовних позначень ця позначка ідентифікує проектні вітрові електростанції (ВЕС). Масштаб схеми становить М 1:100 000, що відповідає 1000 м (1 км) у 1 сантиметрі. Оптимальний вибір майданчика розміщення ВЕС та їх конкретне розташування, кількість та потужність вітроагрегатів вирішується на подальших стадіях проектування після розроблення спеціалізованого проекту проектувальниками об'єктів вітроенергетики. Розташування та кількість таких об'єктів повинно визначатися окремим видом містобудівної документації (детальним планом території), які визначаються у окремому завданні на проектування з урахуванням особливостей об'єкта проектування, відповідно до Розділу 5 ДБН Б.1.1- 11:2011.

Відтак зібраними у справі доказами, які надані Закарпатською обласною державною адміністрацією спростовуються твердження скаржників щодо неврахування замовником в процесі розроблення ДПТ «ур. Полонина Руна» містобудівної документації вищого рівня, зокрема Схеми планування Закарпатської області, а також те, що вказаною Схемою не передбачено розміщення на території планування об'єктів альтернативної енергетики, зокрема вітроенергетики.

Відповідно до частини 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На противагу зазначеному, скаржниками не доведено належними доказами обставин на які вони покликалися з приводу того, що оскаржуване рішення про затвердження Детального Плану не відповідає містобудівній документації вищого рівня, зокрема Схемі планування Закарпатської області.

4. Стосовно доводів апеляційних скарг з приводу того, що до складу територій Детального плану території ур. «Полонина Руна» ввійшли території Смарагдової мережі, загальнодержавних заказників «Соколові Скелі» та «Тур'є Полянський» та місцевого заказнику пралісів та квазі лісів, які перебувають під особливою охороною, то колегія суддів зазначає наступне.

За даними відомостей пояснювальної записки (книга №1) Детального плану території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (а.с. 159 -202 т.3):

- «територія полонини межує, але територія пралісів знаходиться за межами детального плану, з пралісовими пам'ятками природи місцевого значення, згідно карти-схеми пралісових пам'яток природи місцевого значення «Праліси лісництва Шипот», ДП «Перечинське лісове господарство» площа 267,7 га та «Праліси та квазіпраліси Туринського лісництва» ДП «Перечинське лісове господарство» площа 643,7 га (рис. 7), наданою ДП Перечинським лісгоспом у 2023 році» (на звороті а.с. 164 та на звороті а.с. 169 т.3);

-«до полонини прилягають орнотологічний заказник «Соколові Скелі», рис.8, загальною площею 606,0га, створеного Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 року №500 та загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Тур'є Полянський», рис.9, загальною площею 2163,0га, створеного Постановою Ради Міністрів УРСР від 26.12.1985 року №451, які відносяться до територій природно - заповідного фонду. Гідрологічна пам'ятка природи «Льодовикове озеро Велике Тростя» знаходиться за межами детального плану і на значній віддаленості від полонини, 900 метрів від межі розробленого детального плану.» (а.с. на звороті 164 та на звороті а.с. 169 т.3);

- «заказник загальнодержавного значення «Тур'є Полянський», відноситься до територій природно заповідного фонду, знаходиться за межами детального плану.»(а.с.165 т.3);

-«в минулому на вершині полонини розташовувався …об'єкт. Саме через його розміщення на вершину була прокладена дорога. Вона не є суцільною і складається з бетонних блоків. Початок дороги - за селом Липовець в сторону вершини…»(а.с. 165 т.3);

- «… на вершину була прокладена дорога. Вона не є суцільною і складається з бетонних блоків, протяжність дороги, на території полонини складає 5870 метрів, і площа покриття існуючої бетонної дороги складає орієнтовно 1,452 га, лінія відводу дороги 1,743 га. Початок дороги- за селом Липовець в сторону вершини.» (а.с. 167 т.3);

- «територія що розглядається не відноситься до смарагдової мережі, проте є в тіньовому списку (частина 3) запропонованому до внесення в смарагдову мережу, під номером UA0000610 під назвою «Полонинський хребет, загальною площею 167072 га, і вся полонина Руна складає менше 1% площі яку пропонується внести до Смарагдової Мережі, а територія яка буде задіюватись при плановій діяльності складає менше 0,001% від загальної площі запропонованої до внесення. Полонину Руну не виділяють окремо, як об'єкт пропонований до внесення, проте пропонують внести як частину Полонинського Хребта.» (а.с. 170 т.3).

Судом апеляційної інстанції ураховано, що постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 року №500 створено орнітологічний заказник «Соколові Скелі», загальною площею 606 га. Також постановою Ради Міністрів УРСР від 26.12.1985 року №451 створено загальнозоологічний заказник «Тур'є Полянський», загальною площею 2163 га.

Крім того, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 21.08.2012 року затверджено положення про орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Соколові Скелі» (а.с.181-183 т.1). Також наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №382 від 02.08.2012 року затверджено положення про загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Тур'є Полянський» (а.с.184-186 т.1).

Відповідно до п.3 розділу 3 вказаних Положень №429 та №382 на території обумовленого заказника відповідно до Закону України «Про природно - заповідний фонд України» забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданню Заказника, передбаченим цим Положенням і загрожує збереженню природного комплексу в тому числі знищення та пошкодження форм рельєфу, виїмки ґрунту, будь- яке будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язане з охороною території Заказника, знищення і пошкодження дерев, чагарників, трав'яної рослинності, проїзд усіх видів транспорту поза дорогами загального користування, за винятком технологічного та службового транспорту землекористувача, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Згідно охоронних зобов'язань Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, виданих Державному підприємству «Перечинське лісове господарство» (копії яких містяться у матеріалах справи а.с. 187-194 т.1) передано під охорону та збереження і дотримання режиму об'єкта природно- заповідного фонду з винесенням у натурі меж об'єкта та нанесення їх на планово -картографічний матеріал:

- заказника загальнодержавного значення «Соколові Скелі», загальною площею 606 га;

- заказника загальнодержавного значення «Тур'є Полянський» загальною площею 2163га;

- гідрологічної пам'ятки місцевого значення водоспаду «Шипот», загальною площею 0,7 га;

- пам'ятки природи місцевого значення «Озеро Велике Тростя» площею 1,9 га.

Згідно охоронного зобов'язання Закарпатської обласної державної адміністрації, виданого Державному підприємству «Перечинське лісове господарство» (копія якого містяться у матеріалах справи а.с. 195 т.1) передано під охорону та дотримання режиму об'єкта природно- заповідного фонду місцевого значення- пралісова пам'ятка природи «Праліси та квазіпраліси Турицького лісництва», загальною площею 643,9 га.

Згідно охоронного зобов'язання Закарпатської обласної державної адміністрації, виданого Державному підприємству «Великоберезнянське лісове господарство» (копія якого містяться у матеріалах справи а.с. 196 т.1) передано під охорону та дотримання режиму об'єкта природно- заповідного фонду місцевого значення- пралісова памятка природи «Праліс і квазіпраліси Лютянського лісництва площею 98,6 га.

Також з матеріалів справи убачається, що згідно листа Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 14.02.2023 р. № 11/11-02/509-24, наданий третій особі на стороні відповідача (інвестора проєкту будівництва ВЕС) - ТОВ «Вітряний Парк Турянський» (на звороті а.с. 195-196 т.3), Департамент зазначив, що:

«Згідно з даними обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України станом на 01.01.2023 ур. «Полонина Руна» межує або частково розташоване на територіях орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Соколові скелі» та загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Турґє-Полянський».

Для уточнення інформації Департамент просив надати картографічний матеріал з межами земельних ділянок на якому планується будівництво ВЕС.

Також інформуємо, що території Смарагдової мережі та водно -болотні угіддя міжнародного значення в межах земельної ділянки відсутні.»

Отож з урахуванням відомостей, відображених у вказаному листі Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 14.02.2023 р. територія яка увійшла до обумовленого Детального плану ур. «Полонина Руна» не належить до території Смарагдової мережі.

Окрім обумовленого судом установлено, що на час ухвалення оскаржуваного рішення, як і на час розгляду апеляційної скарги охоплена ДП територія ур. «Полонина Руна» також не затверджена в якості частини Смарагдової мережі України. Наразі об'єкт «UA0000610 - Polonynskyi ridge» відноситься до так званого «тіньового списку», який з 2020 року так і не набув офіційного статусу. Водночас законодавством України жодних обмежень стосовно здійснення господарської діяльності в межах територій «тіньового списку» Смарагдової мережі не встановлено. Протилежних доказів на спростування вказаної інформації скаржниками не надано.

Стосовно ж територій заказників загальнодержавного значення «Соколові скелі» та загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Турґє-Полянський», а також об'єкта природно- заповідного фонду місцевого значення- пам'ятки природи «Праліси та квазіпраліси Турицького лісництва», то відповідачем та третьою особою не долучено до матеріалів цієї справи доказів співставлення картографічних матеріалів з межами земельних ділянок на якому планується будівництво ВЕС з картографічними матеріалами ділянок на яких розміщені вказані об'єкти природно заповідного фонду, з яких достовірно убачалося, що до спірного Детального плану під розміщення ВЕС не увійшли територій які відносяться до вказаних об'єктів природно- заповідного фонду.

З огляду на обставини перебування загальнодержавних заказників «Соколові Скелі» та «Тур'є Полянський» та об'єкта природно- заповідного фонду місцевого значення- пралісова пам'ятка природи «Праліси та квазіпраліси Турицького лісництва», загальною площею 643,9 га під охоронним зобов'язанням Державного підприємства «Перечинське лісове господарство», яке відповідає за збереження і дотримання режиму об'єкта природно- заповідного фонду з винесенням у натурі меж об'єкта та нанесення їх на планово -картографічний матеріал та з урахуванням доводів апеляційних скарг з приводу ймовірного входження обумовлених природоохоронних об'єктів до територій на яких планується будівництво ВЕС згідно спірного Детального плану ур. «Полонина Руна», колегія суддів прийшла до висновку про те, що спір у цій справі впливає на права та зобов'язання Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» в частині забезпечення збереження і дотримання режиму обумовлених об'єктів природно- заповідного фонду.

Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що 28.09.2022 здійснено державну реєстрацію припинення Державного підприємства «Перечинське лісове господарство» в результаті реорганізації (№ запису 1003161120034000091) із зазначенням юридичної особи правонаступника ДП «Ужгородське лісове господарство».

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі» утворено державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів. Пунктом 5 вказаної постанови визначено, що державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником майна, прав та обов'язків спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, дозвільних документів на спеціальне використання лісових ресурсів та інших документів дозвільного характеру, ліцензій на провадження господарської діяльності та отриманих висновків з оцінки впливу на довкілля до закінчення строку їх дії які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються.

За даними Єдиного державний реєстр судових рішень, Господарським Судом Закарпатської області постановлено ухвалу від 30.01.2025 року у справі № 907/841/16, яка набрала законної сили та відповідно до якої судом установлено, що пунктом 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 890 від 28.02.2022 «Про припинення Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» визначено припинення Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України №147 від 17.01.2023 «Про затвердження передавального акту Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» затверджено передавальний акт Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство», яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, до якого включено усе майно, права та обов'язки Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство».

Окрім того, відповідно до п.1 наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» № 321 від 17.01.2023 закріплено за Філією «Ужгородське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» майно, права та обов'язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 17.01.2023 № 147 «Про затвердження передавального акту Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство».

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, припинено юридичну особу - Державне підприємство «Ужгородське лісове господарство», про що здійснено відповідний запис про державну реєстрацію припинення № запису: 1003241120021007269, дата запису: 16.01.2024, підстава: рішення щодо реорганізації із зазначенням юридичної особи правонаступника ДП «Ужгородське лісове господарство».

Таким чином, судом встановлено, що правонаступник ДП «Перечинське лісове господарство» - ДП «Ужгородське лісове господарство» на час розгляду даної заяви припинене в результаті реорганізації, а правонаступником вказаної юридичної особи є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

З урахуванням вказаних фактичних обставин справи ухвалою суду апеляційної інстанції залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в тому числі і для з'ясування спірних питань.

За даними долучених копій документів (серед яких картографічні матеріали та витяги з ДЗК) до письмових пояснень Державного спеціалізованого господарське підприємство «Ліси України» від 26.11.2025 року з приводу доводів апеляційних скарг щодо можливого часткового розташування на землях лісогосподарського призначення земельних ділянок комунальної форми власності, щодо яких розроблено детальний план території, затверджений рішенням Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 23.05.2024 р. №1242 «Про затвердження детального плану території ур. «Полонина Руна», ДП «Ліси України» пояснило, що згідно наявних у розпорядженні підприємства документів, ДП «Ліси України»:

«У постійному користуванні ДП «Ліси України», як правонаступника усіх прав та обов'язків ДП «Ужгородське лісове господарство», яке було правонаступником усіх прав та обов'язків ДП «Перечинське лісове господарство» та ДП «Великоберезнянське лісове господарство» перебувають землі лісогосподарського призначення на території нинішнього Ужгородського (колишніх Перечинського та Великоберезнянського районів) Закарпатської області. Окремі лісові території, які наразі перебувають у користуванні ДП «Ліси України», оголошено об'єктами природно-заповідного фонду без вилучення від постійного лісокористувача, зокрема:

1) квартали 13-16, 25, 27 лісництва Шипот площею 606 га постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.08.1978 р. №383 оголошено орнітологічним заказником загальнодержавного значення «Соколові Скелі»;

2) квартали 55-75 лісництва Шипот площею 2 163 га постановою Ради Міністрів Української РСР від 26.12.1985 р. №451 оголошено загальнозоологічним заказником загальнодержавного значення «Тур'є-Полянський»;

3) квартал 1 (виділи 1, 3, 5, 11), квартал 2 (виділи 1,2), квартал 3 (виділи 1,2 ), квартал 4 (виділи 1, 5), квартал 5 (виділи 22, 23), квартал 7 (виділ 2), квартал 9 виділ (22, 23), квартал 11 (виділи 8, 10, 13, 19), квартал 12 (виділи 3, 4, 5, 9, 14, 15, 16, 17), квартал 14 (виділи 7, 12, 16, 25, 26) Турицького лісництва площею 643,9 га рішенням другої сесії VIII скликання Закарпатської обласної ради від 20.05.2021 р. №229 оголошено пралісовою пам'яткою природи місцевого значення «Праліси та квазіпраліси Турицького лісництва»;

У відповідності до наявних на підприємстві планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, із урочищем «Полонина Руна» межують наступні ділянки лісового фонду:

1) квартали 13, 14, 15, 16, 27 лісництва «Шипот», які відносяться до орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Соколові скелі». З цих ділянок сформовано дві окремі земельні ділянки лісогосподарського призначення, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2123286200:02:026:0001 площею 171,8221 га (квартали 13 та 14 лісництва Шипот) та земельну ділянку з кадастровим номером2123286200:02:026:0012 площею 261,4412 га (квартали 15, 16 лісництва «Шипот»), а також частину земельної ділянки з кадастровим номером 2123286200:02:023:0004 площею 1 297,7629 га.,право постійного користування якими зареєстровано за ДП «Ліси України» (копія витягу з Державного земельного кадастру №НВ-7300222242023 від 19.05.2023 р., №НВ-6800384242023 від 25.05.2023 р. та №НВ-7300412572023 від 03.10.2023 р. долучена до матеріалів справи);

2) квартали 55,56,57,58,59,60 лісництва «Шипот», які відносяться до загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Тур'є-Полянський». З цих ділянок сформовано дві земельні ділянки лісогосподарського призначення, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2123286200:02:022:0002 площею 340,1552 га (квартали 55,56,57,58 лісництва «Шипот») та земельну ділянку з кадастровим номером 2123286200:02:022:0001 площею 292,7416 га (квартали 59, 60), право постійного користування якими зареєстровано за ДП «Ліси України» (копія витягу з Державного земельного кадастру №НВ-2600111672023 від 17.02.2023 р. та №НВ-5100156082023 від 09.02.2023 р. долучена до матеріалів справи);

3) квартал 9 (виділи 22,23), квартал 12 (виділи 3,4,5,9,14,15,16,17), квартал 14 (виділи 7,12,16,25,26) Турицького лісництва, які відносяться до пралісової пам'ятки природи місцевого значення «Праліси та квазіпраліси Турицького лісництва».

Ці лісові ділянки є частиною сформованої земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 2123284500:02:010:0001 площею 1 747,0318 га, право постійного користування якою зареєстровано за ДП «Ліси України» (копія витягу з Державного земельного кадастру №НВ-3200583962023 від 04.05.2023 р. долучена до матеріалів справи);

Відтак, в межах наданої компетенції та згідно наявних у ДП «Ліси України» документів, розташування та правовий статус об'єктів природно-заповідного фонду, а саме загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Тур'яПолянський», орнітологічного заказника загальнодержавного значення «Соколові скелі», пралісової пам'ятки природи місцевого значення «Праліси та квазіпраліси Турицького лісництва», жодним чином не впливають на використання території урочища «Полонина Руна», оскільки межі цих об'єктів природно-заповідного фонду територіально не збігаються та не перетинаються з межами земель Тур'єРеметівської сільської ради.

Дослідивши матеріали детального плану, в тому числі розділу Землеустрій ПЗ, можна дійти до висновку що територія проектування такого не стосується земель, які перебувають у постійному чи іншому користуванні таабо у віданні ДСГП «Ліси України». Відтак, не можна стверджувати, що детальний план території створює права, обов'язки чи обмеження по відношенню до ДСГП «Ліси України», а тим паче зачіпає інтереси останнього.»

Судом апеляційної інстанції також ураховано, що 1) з витягів з Державного земельного кадастру на перелічені об'єкти природно-заповідного фонду, які перебувають у державній власності та під охоронним зобов'язаннями як пам'ятки природи ДП «Ліси України (та які долучено ДП «Ліси України до матеріалів справи разом із письмовими поясненнями від 26.11.2025 року), 2) наказів Головного управління Держегокадастру у Закарпатській області №35-ОТГ від 09.12.2020; №53-ОТГ від 31.12.2020; №19-ОТГ від 21.01.2021; №36-ОТГ від 02.02.2021; №95-ОТГ від 18.02.2021; №111-ОТГ від 20.02.2021 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Тур'є-Реметівської сільської ради Перечинського (Ужгородського) району Закарпатської області» та 3) витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 98-148 т.3) на земельні ділянки, які перебувають у власності Тур'є-Реметівської сільської ради, які увійшли до спірного детального плану убачається, що:

- ділянки на яких розміщено об'єкти природно-заповідного фонду (про які йдеться у апеляційних скаргах) перебувають у державній власності, мають лісогосподарське призначення і перебувають під охоронними зобов'язаннями ДП «Ліси України, як об'єкти природно-заповідного фонду та містять відомості про обмеження у їх використанні;

- ділянки, які перебувають у власності Тур'є-Реметівської сільської ради (які увійшли до спірного детального плану) не відносяться до об'єктів лісогосподарського призначення, по відношенню до вказаних ділянок відсутні жодні відомості про будь-які обтяження у їх використанні, в тому рахунку і як об'єктів природно заповідного фонду;

- ділянки на яких розміщено об'єкти природно-заповідного фонду (про які йдеться у апеляційних скаргах) місять зовсім інші кадастрові номери ніж ділянки, які перебувають у власності Тур'є-Реметівської сільської ради та які увійшли до спірного детального плану.

Отож, земельні ділянки лісогосподарського призначення на яких розташовані об'єкти ПЗФ не відносяться до земель комунальної власності та знаходяться за межами затвердженого детального плану території.

Щодо наданого третьою особою - 2 EMERALD DATA FORM (за посиланням Emerald UA0000610 dataforms) вбачається, що об'єкт UA0000610 Polonynskyi ridge перебуває у статусі - пропонований з 29.11.2024 року, тобто вже після затвердження детального плану. При цьому, на час судового розгляду справи не є затвердженим.

Щодо посилань третьої особи -2 на лист Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття від 18 листопада 2024 року № 11/11-02/4247-24, як на підтвердження охоронного статусу вказаної території, то суд зазначає, що в такому йдеться про те, що територія Смарагдової мережі UA0000051 Verkhniosulskyi є зареєстрованою. В той же час, вказаний лист не містить відомостей щодо ур. Полонина Руна відноситься до вказаної території.

При цьому, відповідно до листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 14 лютого 2024 року № 11/11-02/509-24 (а.с.118 на звороті том 1 та а.с.196 том 3) за результатами розгляду проекту будівництва вітряної електростанції на території ур. «Полонина Руна» повідомлено, що території Смарагдової мережі та водно-болотні угіддя міжнародного значення в межах названих земельних ділянок ур. «Полонина Руна» відсутні.

Крім того, відповідно до листа-довідки Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА №237/02-01 від 07.02.2024 (Том 1, а.с.119) до Переліку територій та об'єктів екологічної мережі Закарпатської області входять території та об'єкти природно-заповідного фонду. Також в Департаменті відсутня інформація щодо територій зарезервованих з метою наступного заповідання; клопотання стосовно включення об'єктів, розташованих на території ур. «Полонина Руна» до переліку об'єктів екомережі не надходили.

Таким чином суд приходить до висновку, що територія земельних ділянок, яка охоплена спірним ДПТ в межах ур. «Полонина Руна», що перебувають у власності Тур'є-Реметівської сільської ради не відноситься до земель природно заповідного фонду, як загальнодержавного так і місцевого значення, в тому числі до території віднесених до Смарагдової мережі.

Як наслідок, зібраними у справі доказами не підтверджуються доводи апеляційних скарг з приводу того, що до складу територій спірного Детального плану території ур. «Полонина Руна» ввійшли території загальнодержавних заказників «Соколові Скелі» та «Тур'є Полянський» та об'єкта природно- заповідного фонду місцевого значення- пралісова пам'ятка природи «Праліси та квазіпраліси Турицького лісництва» та що вказані території включеної в установленому порядку до територій Смарагдової мережі.

Крім того листом Міністерства екології та природних ресурсів№5/4.1-8/11147-18 від 17.10.2018 року (а.с. на звороті 29-30 т. 11) повідомлено, що за відомостями Бюро Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі визначення території Смарагдової мережі не суперечить розвитку вітроенергетики. Проте існують суворі зобов'язання щодо оцінки впливу будівництва і експлуатації вітрової електростанції на конкретну територію.

5. Стосовно ж доводів апеляційних скарг щодо невідповідності затвердженого детального плану території завданню на розроблення містобудівної документації, то колегія суддів зазначає таке.

Із змісту пояснювальної записки (книга №1) Детального плану території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (а.с. (а.с. на звортоті а.с. 160 т.3) убачається, що дана містобудівна документація розроблялася на підставі рішення Тур'є-Реметівської сільської ради № 929 від 25 липня 2023 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території ур. «Полонина Руна» (а.с. 14 т.1), а також на підставі завдання на проектування складеного замовником містобудівної документації (а.с. 153 т.1). Площа території на яку розробляється детальний план складає -1128 га (на звороті а.с.161 т.3).

Відповідно до завдання на розроблення детального плану підставою проектування вказано рішення Тур'є-Реметівської сільської ради № 929 від 25 липня 2023 року «Про надання дозволу на розробку детального плану території ур. «Полонина Руна».

Також колегією суддів в ході розгляду апеляційної скарги досліджено оригінал завдання на розроблення детального плану, за змістом якого виконавцем є ТОВ «Закарпатреконструкція» Код ЄДРПОУ 41748434, засвідчена копія якого долучена судом до матеріалів справи (том 12).

Форма завдання на розроблення, внесення змін до детального плану території / планувальних рішень детального плану території, викладена в додатку В (довідковий) ДБН Б.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні».

Завдання на розроблення детального плану є документом технічного та організаційно-процедурного характеру, який визначає вихідні дані для проектних робіт. Його призначення забезпечити початкову орієнтацію розробників і узгодження намірів замовника з містобудівною документацією вищого рівня. В той же час, під час розроблення проекту ДТП можуть виникати обґрунтовані відхилення від початкового завдання, обумовлені результатами інженерно-геодезичних робіт, вимогами законодавства тощо. Ці зміни узгоджуються в ході погодження проекту детального плану.

При цьому пункт 5 такої форми завдання стосується назви території та площі (га) розроблення містобудівної документації. Виходячи із наданої в додатку В (довідковий) розшифровки змісту такого розділу завдання, в ньому зазначається опис території та її площа (га) відповідно до містобудівної документації або з використанням назв ключових поіменованих об'єктів.

В пункті 5 досліджуваного завдання зазначено «Територія розташована на гірському масиві, що розташований у західній частині Полонинського хребта, між верхів'ями річок Люта, Шипіт, Туриця, Прелучний та Воєводин. Площа планування в орієнтовно складає - 18, 0 га.».

Водночас пункт 7 такої форми завдання стосується опису меж території розроблення містобудівної документації, в якому розкривається інформація щодо меж та площі території проектування, для якої розробляється детальний план території, визначає уповноважений орган містобудування та архітектури, відповідно до генерального плану населеного пункту або, якщо територія розташована за межами населеного пункту чи у населеному пункті, для якого не розроблено генеральний план населеного пункту - відповідно до комплексного плану, містобудівної документації вищого рівня.

Зі змісту пункт 7 досліджуваного завдання на проектування містобудівної документації убачається, що об'єктом проектування є: «Територія розташована на гірському масиві, що розташований у західній частині Полонинського хребта, між верхів'ями річок Люта, Шипіт, Туриця, Прелучний та Воєводин та прилеглої території навколо для розкриття повноти прийнятих містобудівних рішень».

Судом ураховано, що орієнтовна площа планування в 18 га попередньо визначена виходячи із наміру розташувати 30 установок ВЕС, з розрахунку 0,6 га території під кожною. Отже площа планування, яка визначена замовником орієнтовно в 18 га, не тотожна площі розроблення містобудівної документації, а стосується саме максимально можливої площі території, які замовник оскаржуваної документації був готовий відвести під фактичне будівництво та розміщення і обслуговування об'єктів ВЕС.

Як було зазначено судом вище листом Міністерства екології та природних ресурсів№5/4.1-8/11147-18 від 17.10.2018 року (а.с. на звороті 29-30 т. 11) повідомлено, що за відомостями Бюро Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі існують суворі зобов'язання щодо оцінки впливу будівництва і експлуатації вітрової електростанції на конкретну територію.

З урахуванням обумовленого, розробка спірного детального плану (які замовник оскаржуваної документації був готовий відвести під фактичне будівництво та розміщення об'єктів ВЕС максимальною площею 18 га) безпосередньо включає також прилеглі території, які знаходяться поза межами або між межами ділянок (планового розміщення 30 установок ВЕС), які у користування для розміщення, будівництва та обслуговування об'єктів вітроенергетики не передаються, однак урахування таких прилеглих площ є необхідним з метою визначення максимальної площі території, яка підлягає оцінці впливу на довкілля від діяльності обумовлених установок вітроенергетики.

Поряд з вказаним судом ураховано, що за змістом долучених письмових пояснень (а.с. 18 т.12) додаткових доказів та пояснень відповідача , а зокрема рішенням 51 сесії 8 скликання Тур'є Реметівської сільської ради від 10.06.2025 за № 1755 (а.с. 20 т.12) ТзОВ «Вітряний Парк Турянський» передано в орендне користування земельні ділянки для розміщення, будівництва та обслуговування 30 ВЕС сукупною площею 15,5999 га із орендною платою в розмірі 12 % від затвердженої нормативної грошової оцінки, що у свою чергу відповідає положенням сторінки 52 книги І «Пояснювальна записка» оскаржуваного детального (0,6 - 0,7 га на одну (1) споруду ВЕС) та вказівок у завданні на розроблення містобудівної документації щодо орієнтовної площі планування (18,0 га).

Стосовно ж невідповідності мети визначеної рішенням Тур'є-Реметівської сільської ради № 929 від 25 липня 2023 року, завданням про розробку детального плану, то колегія суддів зазначає таке.

Вказаним рішенням надано дозвіл на розроблення детального плану території «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради для будівництва вітрової електростанції.

Крім цього, 27.11.2023 Тур'є-Реметівською сільською радою було зареєстровано заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки в Єдиному реєстрі стратегічної екологічної оцінки з реєстраційний номером справи №27-11-3529-23. Відповідно у розділі «Основні цілі документа державного планування, його зв'язок з іншими документами державного планування» вказано: «Детальний план розробляється з метою розміщення об'єктів вітрової енергетики на території Тур'є- Реметівської територіальної громади та підлягає стратегічній екологічний оцінці». Відтак, метою розробки детального плану було саме будівництво вітрової електростанції.

Крім цього, 27.11.2023 Тур'є-Реметівською сільською радою було зареєстровано заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки в Єдиному реєстрі стратегічної екологічної оцінки з реєстраційний номером справи №27-11-3529-23. Відповідно у розділі «Основні цілі документа державного планування, його зв'язок з іншими документами державного планування» вказано: «Детальний план розробляється з метою розміщення об'єктів вітрової енергетики на території Тур'є -Реметівської територіальної громади та підлягає стратегічній екологічний оцінці».

Відтак, метою розробки детального плану було саме будівництво вітрової електростанції. В той же час, завдання на розроблення детального плану є документом технічного та організаційно-процедурного характеру, який визначає вихідні дані для проектних робіт. Його призначення забезпечити початкову орієнтацію розробників і узгодження намірів замовника з містобудівною документацією вищого рівня.

В той же час, під час розроблення проекту ДТП можуть виникати обґрунтовані відхилення від початкового завдання, обумовлені результатами інженерно-геодезичних робіт, вимогами законодавства тощо. Ці зміни узгоджуються в ході погодження проекту детального плану. Відтак, таке завдання не може самостійно визначати правомірність чи неправомірність містобудівної документації, а тому його зміст не має пріоритету над вимогами закону та містобудівної документації.

Як наслідок колегія суддів відхиляє приведені доводи апеляційних скарг, як підставу для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

6. Стосовно доводів апеляційних скарг з приводу того, що внесення змін до звіту про СЕО проєкту ДПТ здійснено з порушенням норм Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», то колегія суддів зазначає таке.

Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку», розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Постановою КМ України № 926 від 01.09.2021 затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації (далі по тексту іменовано - Порядок №926), підпунктом 17 пункту 43 якого установлено, що основний етап включає заходи щодо, в тому числі, коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні розробником за погодженням із замовником за результатами громадського обговорення та розгляду проекту містобудівної документації відповідною архітектурно-містобудівною радою;

Згідно підпункту 18 пункту 43 Порядку №92 останнім заходом основного етапу є публікація замовником після відповідного коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні, протоколів громадського обговорення, засідання відповідної архітектурномістобудівної ради, довідок щодо громадських слухань та консультацій з органами виконавчої влади на веб-сайті сільської, селищної і міської ради, веб-сайті замовника, геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні (за наявності технічної можливості).

Окрім того, відповідно до пункту 13 Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, що затверджений ПКМУ від 25.05.2011 за № 555 - затверджений замовником розроблення містобудівної документації протокол громадських слухань є підставою для коригування розробником проекту містобудівної документації на місцевому рівні виключно щодо поданих пропозицій (зауважень) громадськості в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам і будівельним нормам, при цьому розробник проекту містобудівної документації протягом одного місяця з дати проведення громадських слухань вносить відповідні коригування до проекту відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, або ж такий строк за зверненням розробника продовжується замовником, але не більше ніж на строк дії чинного договору з розробником містобудівної документації.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 за № 296 затверджено Методичні рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування (надалі по тексту іменовано - Методичні рекомендації за №296), згідно розділу «VII. Складання звіту про СЕО» вказаних Методичних рекомендацій, звіт про СЕО доцільно складати до затвердження ДДП (документу державного планування).

Окрім зазначеного судом ураховано, що Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20 березня 2018 року №2354-VIII № 2354-VII (далі по тексту -Закон № 2354-VII) регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об'єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об'єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

За змістом статей 1 та 3 цього Закону документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування. Замовниками стратегічної екологічної оцінки є, зокрема, органи місцевого самоврядування.

Частинами першою та другою статті 9 Закону № 2354-VII встановлено, що етапами здійснення стратегічної екологічної оцінки є: 1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; 2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку; 3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону; 4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій; 5) інформування про затвердження документа державного планування; 6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров'я населення.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону обов'язково враховуються в документі державного планування.

Відповідно до частини першої та частини другої статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» - замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону, а звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування, вноситься до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.

Згідно розділу «VIII. Громадське обговорення та консультації» Методичних рекомендацій за № 296:

- відповідно до вимог Закону за результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції, зазначає, яким чином у проекті ДДП (документу державного планування) і звіті про СЕО враховані зауваження і пропозиції (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього проекту ДДП у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, які розглядалися, при цьому довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.

- усі зауваження і пропозиції, отримані від уповноважених органів протягом встановленого строку, відповідно до вимог Закону замовник обов'язково розглядає та за результатами розгляду враховує отримані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє, а відповідно до вимог Закону за результатами консультацій замовник готує довідку про консультації, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у проекті ДДП та звіті про СЕО враховані зауваження і пропозиції, і, а також обґрунтовує обрання саме цього ДДП у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду.

За змістом розділу «ХІ. Заключна частина» обумовлених Методичних рекомендацій за № 296 визначено моделі інтеграції СЕО в процес планування:

(1) СЕО і розробка документа державного планування є незалежними процесами. СЕО виконується для розробленого документа, який пройшов консультації та громадське обговорення безпосередньо перед його затвердженням;

(2) часткова інтеграція СЕО і процесу планування. СЕО і планування виконуються як паралельні процеси;

(3) повна інтеграція СЕО та процесу планування.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 18.10.2023 за № 705 затверджено Методичні рекомендацій щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації (надалі іменовано - Методичні рекомендації №705).

Відповідно до пункту 3.12. розділу ІІІ «Зміст звіту про СЕО» Методичних рекомендацій №705 до прийняття рішення про затвердження МД (містобудівної документації) замовнику доцільно проводити консультації із відповідними органами виконавчої влади, оприлюднювати проєкт МД, звіт про СЕО та повідомлення про оприлюднення зазначених документів, а після отримання проекту МД та звіту про СЕО шляхом внесення їх до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки залучені до консультації органи влади надають замовнику коментарі та пропозиції до проєкту МД та звіту про СЕО протягом строку, що не перевищує 30 днів з дня внесення замовником їх до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки. Громадські слухання у процедурі СЕО рекомендується поєднувати з процедурою громадських слухань щодо проєкту МД. За результатами консультацій рекомендовано замовнику готувати довідку про консультації, а за результатами громадських обговорень - довідку про громадське обговорення, форми яких наведені у Методичних рекомендаціях із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296, із змінами від 29 грудня 2018 року № 465 та від 18 липня 2019 року № 260;

Згідно розділу IV «Врахування звіту про СЕО у документі державного планування» вказаних Методичних рекомендацій № 705 відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», СЕО - це процедура, яка, зокрема, передбачає врахування звіту про СЕО.

Контрольний список дій, які має виконати замовник для здійснення СЕО МД, згідно:

- частини третьої статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (таблиця 3.2.), у відповідності до переліку повноважень та відповідальності згідно із Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку», як додатку 3 Методичних рекомендацій за № 705 - враховувати, що у складі МД звітом про СЕО для проєктів МД є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої (2) статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;

- частини сьомої 7 статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (таблиця 3.2.), у відповідності до переліку повноважень та відповідальності згідно із Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку», як додатку 3 Методичних рекомендацій за № 705 - отримати від громадськості усі зауваження і пропозиції до проєкту МД та звіту про СЕО протягом встановленого для громадського обговорення строку, обов'язково розглянути усі зауваження і пропозиції, одержані від громадськості, врахувати одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхилити та внести їх до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки;

- частини п'ятої статті 13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (таблиця 3.2.), у відповідності до переліку повноважень та відповідальності згідно із Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку», як додатку 3 Методичних рекомендацій за № 705 - обов'язково розглянути усі зауваження і пропозиції, одержані у строк, що не перевищує 30 днів, за результатами розгляду врахувати одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхилити;

-частини другої статті 18 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (таблиця 3.2.), у відповідності до переліку повноважень та відповідальності згідно із Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку», як додатку 3 Методичних рекомендацій за № 705 - правопорушеннями у сфері СЕО є нездійснення СЕО, порушення процедури СЕО, неврахування результатів СЕО під час затвердження документів державного планування.

Підсумовуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що розділ «Охорона навколишнього природного середовища» містобудівної документації є одночасно звітом про стратегічну екологічну оцінку. За результатами громадських обговорень та консультацій, замовник готує довідку про обговорення, а також наводить яким чином у проекті містобудівної документації і звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані такі зауваження і пропозиції (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме проекту містобудівної документації, який запропонований до затвердження. Розгляд зауважень та пропозицій громадськості та уповноважених органів є обов'язковим. При цьому звіт про стратегічну екологічну оцінку складається після врахування зауважень та пропозицій, що надійшли у ході обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, однак до затвердження містобудівної документації.

Дослідивши книгу ІІ оскаржуваного Детального плану розділу Охорона навколишнього природного середовища іменовану «Звіт про стратегічну екологічну оцінку» ( починаючи з аркушу 86 том 2) судом установлено, що на сторінці 5 вказаної книги наведений вступ, в якому фактично викладені передумови здійснення стратегічної екологічної оцінки, застосована нормативна база та обрана методологія, а також викладений опис фактично виконаних етапів процедури стратегічної екологічної оцінки, згідно наведених в статті 9 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», зокрема розробник зазначив, що:

етап 1- визначення обсягу СЕО (сторінка 7 книги 2) полягав у складенні та публікації заяви про визначення обсягу СЕО, а також врахування зауважень, що пропонованої методології проведення процедури СЕО, які запропонували Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА від 28.11.2023 за № 2277/02-01 та Департамент охорони здоров'я Закарпатської ОВА від 05.12.2023 за № 274/06-3/6;

етап 2 -складення звіту про СЕО (сторінка 11 книги 2), полягає в аналітичній роботі та в складенні проекту звіту, як складової детального плану - розділу «Охорона навколишнього природного середовища»;

етап 3- проведення громадського обговорення та консультації, в якому розробник навів всю процедуру громадського обговорення містобудівної документації, виклав зауваження та пропозиції які надходили в ході таких обговорень, а також акцентував увагу на відсутність пропозицій та зауважень з боку МОЗ. Описуючи тривалість процедури обговорення, розробник наводить, що така по містобудівній документації та звіту про СЕО тривала одночасно з 05.01.2024 по 07.03.2024, що дозволяє прийти до висновку, що цей звіт розроблений та складений саме після 07.03.2024, тобто після констатації такого кінцевого терміну;

етап 4- врахування у звіті про СЕО результатів громадського обговорення та консультацій (сторінка 12 книги 2), щодо якого розробник інформує, про забезпечення врахування зауважень та пропозицій громадськості, а також результатів консультацій з органами влади, в зв'язку із чим забезпечується в звіті забезпечується врахування обґрунтованих та прийнятих зауважень та пропозицій. Розробник окремо наголосив, що цей розділ «Охорона навколишнього середовища» є одночасно звітом про стратегічну екологічну оцінку, а відтак в неї внесені уточнення, доповнення та коригування з урахуванням проведених громадських обговорень та консультацій. Отож з наведеного слідує, що фактично, складення звіту завершено на 4 етапі;

етап 5 - внесення обумовленого Звіту до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки разом із проектом містобудівної документації, що пропонується до затвердження. Інформування про затвердження документу державного планування, згідно наведених розробником даних, полягає у розміщенні на офіційному веб-сайті замовника та в Єдиному реєстрі стратегічної екологічної оцінки затвердженої містобудівної документації, рішенням яким вона затверджена, а також заходи передбачені для здійснення моніторингу наслідків її виконання, про що письмово повідомляється Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів;

етап 6- моніторинг наслідків виконання документу державного планування для довкілля, у тому числі для здоров'я населення, як наводить розробник, полягає у регулярному моніторингу та оприлюднення його результатів на веб-сайті замовника та в Єдиному реєстрі стратегічної екологічної оцінки.

З урахуванням, викладених розробником заходів по названим шести (6) етапам, беручи до уваги хронологію громадських обговорень проектів містобудівної документації та звіту про СЕО, досліджені по справі докази суд приходить до висновку, що розробником в ході організації процедури СЕО використана модель «повної інтеграції» звіту, як документу, та самої процедури СЕО, в склад процедури розроблення, обговорення та затвердження оскаржуваного детального плану.

Застосований розробником підхід «повної інтеграції» відповідає приписам частини четвертої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та частини третьої статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». При цьому, законодавство України не містить вимоги щодо необхідності окремого затвердження чи схвалення такого звіту, до моменту затвердження містобудівної документації.

Роль звіту полягає у наданні замовнику - органу уповноваженому на затвердження містобудівної документації, можливість проаналізувати існуючий (поточний) та перспективний (майбутній) стан території, через призму запланованої до здійснення по ній діяльності, а також навести обґрунтування потреби у затвердженні саме винесеної на розгляд органу редакції містобудівної документації з урахуванням пропозицій громадськості.

Отож, Методичні рекомендації за № 296 містять три альтернативні підходи щодо синхронізації процедури СЕО із процедурою розроблення містобудівної документації, кожен із яких зводиться до необхідності доопрацювання чи коригування звіту, з врахуванням пропозицій та зауважень громадськості, а також консультацій із органами влади, до моменту затвердження містобудівної документації, що зокрема випливає із ролі звіту про СЕО, як документу, що обґрунтовує необхідність затвердження детального плану саме в редакції, яка винесена на розгляд уповноваженого на це органу.

З урахуванням приведених положень законодавства та обраного розробником підходу синхронізації процедури СЕО із процедурою розроблення містобудівної документації колегія суддів погоджується з доводами відповідача з приводу допустимості проведення уточнення, доповнення та коригування розділу «Охорона навколишнього природного середовища», як звіту про СЕО в складі детального плану території, одночасно із відповідними уточненнями, доповненнями та коригуваннями власне графічних та текстових матеріалів детального плану території, як містобудівної документації.

Також судом установлено, що в процесі громадського обговорення до Звіту про стратегічну екологічну оцінку надходили зауваження в тому рахунку від органів державної влади, а зокрема від:

1) Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА (лист №146/02-01 від 25.01.2024);

2) Департаменту охорони здоров'я Закарпатської ОДА (лист № 274/06-3/2/61 від 26.01.2024);

3) Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (лист №25/5-21/2160- 24 від 16.02.2024), які детально проаналізовано за даними довідки про консультації з органами державної влади від 07.02.2024 ( а.с. 1-14 том 4).

Відповідно до відомостей, зазначених у довідці про консультації з органами державної влади від 07.02.2024, замовником враховано переважну кількість зауважень при доопрацюванні Звіту про стратегічну екологічну оцінку ДПТ ур. «Полонина Руна».

В розділі 5 Звіту СЕО наведені зобов'язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов'язані із запобіганням негативному впливу на здоров'я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов'язань під час підготовки документа державного планування, зокрема: «Зобов'язання щодо збереження біорізноманіття», «Зобов'язання у сфері охорони флори та фауни», «Зобов'язання у сфері охорони природно-заповідного фонду».

У розділі 7 вказаного Звіту про СЕО наведені заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом'якшення негативних наслідків виконання документа державного планування, зокрема «Захисні заходи щодо мінімізації впливу на орнітофауну і місця їх мешкання», «Заходи з охорони територій природно-заповідного фонду».

В ДПТ та Звіті містяться розділи про природоохоронні об'єкти в тому числі заказники загальнодержавного значення «Тур'є-Полянський» та «Соколові скелі».

При плануванні території повністю враховані межі заказників, їх охоронні зони та обмеження відповідно до законодавства. В ДПТ передбачено всі можливі під'їзні шляхи, і в тому числі через Заказник. Однак, що до права проїзду на транспортних засобах, то зазначено, що право такого проїзду буде оформлюватися надалі виключно у встановленому законом порядку.

Також у Звіті СЕО передбачено, що враховуючи близькість розташування територій ПЗФ з серпня 2023 року проводяться моніторингові дослідження території проектування фаховими спеціалістами. За результатами досліджень будуть надані рекомендації щодо зменшення антропогенного навантаження на території планової діяльності. Рекомендації будуть враховані в проектній документації та під час виконання будівельних робіт. Зазначено, що у подальших процедурах ОВД всі детальні аспекти будуть розглянуті додатково.

7.Стосовно ж доводів апеляційних скарг з приводу відсутності вибору виправданих альтернатив в процедурі СЕО, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно пункту 8 частини другої статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування, вноситься до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання має містити зокрема таку інформацію, як обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки).

Пунктом 3.8.1. розділу III Методичних рекомендацій за № 705, передбачено, що стислий опис альтернатив, що розглядалися, рекомендується представити у табличному вигляді (таблиця 9) відповідно до альтернатив, раніше зазначених у заяві про визначення обсягу СЕО. Далі в цьому підрозділі рекомендується більш детально описати альтернативи, а також представити конкретні альтернативні пропозиції щодо перегляду певних проектних рішень містобудівної документації, які доцільно врахувати.

Також у вказаних методичних рекомендаціях вказано, що громадськість може визначити альтернативні варіанти містобудівної документації, які не передбачалися розробниками. Ці варіанти можуть бути задокументовані як альтернативи обраному варіанту містобудівної документації. Можливо, одна з цих альтернатив буде вважатися найбільш прийнятною з точки зору зменшення впливу на довкілля та здоров'я населення.

Окрім цього, розділ VII. «Складання звіту про СЕО» Методичних за № 296, наводить що на етапі складання звіту про СЕО рекомендується оцінити екологічні та соціальні наслідки сценаріїв, обраних для СЕО. Обрані сценарії не обов'язково є взаємовиключними альтернативами. Вибрані сценарії часто є взаємодоповнюючими. Альтернативні сценарії можуть містити: - альтернативні пріоритети і цілі розвитку: в цьому випадку альтернативні сценарії можуть істотно відрізнятися як в частині пріоритетів і визначення мети, так і за елементами, що належать до обраних пріоритетів; - альтернативні шляхи досягнення обраних цілей і пріоритетів: у цьому випадку альтернативи можуть містити подібний блок цілей, але відрізнятися різними напрямками економічного (в тому числі промислового) і або соціального розвитку; - альтернативні шляхи просторового розвитку: в цьому випадку альтернативи можуть базуватися на єдиних напрямках розвитку / пріоритетних проектах і відрізнятися в основному просторовим розташуванням пріоритетних проектів і, відповідно, різним режимом землекористування. Натомість, у будь-якому випадку кінцевим продуктом аналізу альтернатив рекомендується формування оптимального сценарію розвитку, що поєднує переваги декількох обраних альтернатив.

З додатку 1 до Методичних рекомендацій за № 296 слідує, що характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров'я населення, доцільно представляти разом з прогнозними змінами цього стану. У СЕО аналіз існуючих трендів і прогноз на середньострокову перспективу особливо важливий. Рекомендується описати тенденції, у тому числі прогноз розвитку ситуації, якщо проект ДДП не буде затверджено, то вказане свідчитиме про так звану «нульову альтернативу».

З матеріалів справи убачається, що відображення «виправданої альтернативи» та її обґрунтування, як цього вимагає Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку», опрацьований розробником містобудівної документації за результатами громадського обговорення, що відображено в таблиці 8.1. пункту 8.1. розділу 8 звіту книги 2 «Охорона навколишнього природного середовища» оскаржуваного детального плану (аркуш 76 том 1).

Зокрема у вказаному розділі наведені три альтернативи, а саме: - нульова альтернатива (відмова від проваджуваної діяльності); - затвердження проекту ДПТ (раціональний розвиток); - територіальна альтернатива (розташування ВЕС на інших земельних ділянках).

При цьому, як слідує з пояснень учасників справи запровадження «нульової альтернативи» у вигляді збереження status quo комунальних земель урочища «Полонина Руна», є альтеративною пропозицією, внесеною в ході громадських обговорень.

Відтак в ході обраного розробником підходу «повної інтеграції» при складанні та розробці звіту про СЕО з урахуванням громадських обговорень запропоновано три альтернативи, що відповідає пункту 8 частини другої статті 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Як наслідок суд відхиляє приведені вище доводи апеляційних скарг, як підставу для скасування судового рішення та задоволення позову.

8. Стосовно доводів апеляційних скарг приводу того, що громадські обговорення вказаної містобудівної документації проведені з порушенням процедури, встановленої статтею 21 Закону № 3038-VІ та Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 21 Закону № 3038-VІ громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов'язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

До складу погоджувальної комісії входять: 1) посадові особи замовника містобудівної документації; 2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, органу охорони здоров'я, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; 3) представники професійних об'єднань та спілок, архітектори, науковці; 4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.

Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).

Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості).

Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.

У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в медіа, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації. Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.

Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації.

Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

Механізм проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (далі - комплексні плани), генеральних планів населених пунктів, а також детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів, визначає Порядок проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок № 555).

Відповідно до п. 2 Порядку №555 проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - громадські слухання) здійснюється в рамках проведення процедури громадського обговорення під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із урахуванням вимог Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Згідно з п. 5 Порядку № 555 організатором проведення громадських слухань є замовник розроблення містобудівної документації.

Під час реєстрації учасників громадських слухань та пропозицій (зауважень) громадськості організатором проведення громадських слухань забезпечується ідентифікація фізичних осіб, представників юридичних осіб.

Пропозиції (зауваження) фізичних та юридичних осіб, які не подали підтвердних документів для забезпечення їх ідентифікації, не розглядаються.

Відповідно до п. 7 Порядку № 555 громадські слухання проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Інформація про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком) оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на місцевому рівні (в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації за п'ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань.

Згідно з п. 8 Порядку № 555 інформаційне повідомлення про проведення громадських слухань повинно містити такі відомості: рішення сільської, селищної, міської ради про розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні; завдання на розроблення містобудівної документації на місцевому рівні; відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації на місцевому рівні та підстави для його розроблення; інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань та умови участі в них; інформацію про час і місце, де у вільному доступі протягом п'яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях; інформацію про посадову особу замовника розроблення містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій (зауважень), та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження); матеріали щодо проекту містобудівної документації на місцевому рівні в повному обсязі відповідно до визначеного в установленому законом порядку складу та змісту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом.

До проведення громадських слухань щодо проекту комплексного плану замовником розроблення містобудівної документації забезпечується розміщення матеріалів на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у кожному населеному пункті, що входить до складу територіальної громади (старостинського округу), відповідно до графіка, затвердженого замовником розроблення містобудівної документації та опублікованого на його офіційному веб-сайті, на строк не менше ніж три робочі дні.

Інформування жителів відповідного населеного пункту (старостинського округу) про місце та строки розміщення зазначених матеріалів здійснюється через офіційний веб-сайт замовника розроблення містобудівної документації не раніше ніж за п'ять робочих днів.

До проведення громадських слухань щодо проекту генерального плану населеного пункту - міста, що має внутрішній адміністративно-територіальний поділ на райони в місті, замовником розроблення містобудівної документації забезпечується розміщення матеріалів на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у кожному районі в місті відповідно до графіка, затвердженого замовником розроблення містобудівної документації та опублікованого на його офіційному веб-сайті, на строк не менше ніж три робочі дні.

Інформування жителів відповідного району в місті про місце та строки розміщення зазначених матеріалів здійснюється через офіційний веб-сайт замовника розроблення містобудівної документації не раніше ніж за п'ять робочих днів.

Відповідно до п. 9 Порядку №555 громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника замовника розроблення містобудівної документації, який: проводить реєстрацію учасників громадських слухань; оголошує порядок денний; інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій та/або усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх урахування; забезпечує ведення обговорення, подання пропозицій (зауважень) громадськості із дотриманням регламенту; забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію перебігу громадських слухань; готує протокол громадських слухань.

Громадські слухання розпочинаються з доповіді розробника та/або замовника розроблення містобудівної документації про розроблений проект містобудівної документації.

Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим. Файл аудіо- та/або відеофіксації перебігу громадських слухань додається до протоколу.

Замовник розроблення містобудівної документації зобов'язаний забезпечити реєстрацію пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань із дотриманням регламенту та фіксуванням у протоколі громадських слухань інформації про відсутність пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань.

Згідно з п. 10 Порядку № 555, на початку громадських слухань шляхом голосування затверджуються порядок денний та регламент проведення громадських слухань. Кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції (зауваження), поставити запитання усно чи письмово.

У разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.

Під час громадських слухань незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) громадськості голосуванням учасників громадських слухань (половина голосів зареєстрованих учасників громадських слухань із правом голосу плюс один голос) обираються представники громадськості, які увійдуть до складу погоджувальної комісії в разі її утворення за результатами громадських обговорень, про що зазначається у протоколі громадських слухань.

Відповідно до п. 11 Порядку № 555 усі пропозиції (зауваження) та запитання заносяться (додаються) до протоколу.

Протокол громадських слухань має містити: 1) дату, час і місце проведення громадських слухань; 2) предмет громадських слухань; 3) кількість учасників громадських слухань; 4) виклад перебігу громадських слухань; 5) пропозиції (зауваження), що були висловлені під час громадських слухань; 6) рішення за результатами громадських слухань, яке повинно обов'язково містити перелік уповноважених представників громадськості для участі в погоджувальній комісії.

До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції (зауваження), подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.

Протокол громадських слухань складається у двох оригінальних примірниках, один із яких передається замовникові розроблення містобудівної документації, а інший не пізніше ніж через два робочі дні після проведення громадських слухань розміщується у приміщенні сільської, селищної, міської ради на інформаційному стенді (дошці оголошень) із забезпеченням вільного доступу громадян до нього.

Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, проводиться їх веб-трансляція, відео- та/або аудіозапис.

Сканована копія протоколу, відеозапис та стенограма громадських слухань розміщуються на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації у відповідному розділі у двотижневий строк, але не пізніше ніж оприлюднення результатів розгляду пропозицій (зауважень) громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до процедури громадських обговорень.

Оригінальний примірник протоколу громадських слухань зберігається замовником розроблення містобудівної документації протягом п'яти років і має бути доступним для ознайомлення громадськості.

Згідно з п. 13 Порядку № 555 затверджений замовником розроблення містобудівної документації протокол громадських слухань є підставою для коригування розробником проекту містобудівної документації на місцевому рівні виключно щодо поданих пропозицій (зауважень) громадськості в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам і будівельним нормам.

Розробник проекту містобудівної документації протягом одного місяця з дати проведення громадських слухань вносить відповідні коригування до проекту відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

За зверненням розробника містобудівної документації замовник розроблення містобудівної документації на місцевому рівні може продовжити строк коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні, але не більше ніж на строк дії чинного договору з розробником містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до п. 14 Порядку №555 затвердження містобудівної документації на місцевому рівні без проведення громадських слухань проектів такої документації забороняється. Протокол громадських слухань проекту містобудівної документації є невід'ємною складовою зазначеної документації.

Згідно з п. 15 Порядку №555 фінансування заходів із розгляду пропозицій (зауважень) громадськості здійснюється за рахунок замовника розроблення містобудівної документації.

Відповідно до п. 17 Порядку №555 громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у разі порушень вимог цього Порядку та законодавства, зокрема через:

безпідставне повернення пропозицій (зауважень), нездійснення реєстрації, невчасну реєстрацію або неправомірну відмову в реєстрації пропозицій (зауважень);

недотримання посадовими особами встановлених строків під час організації та проведення громадських слухань;

не оприлюднення, невчасне оприлюднення чи оприлюднення не в повному обсязі документів, передбачених для оприлюднення, під час громадських слухань;

необґрунтовану відмову щодо врахування пропозицій (зауважень) у рамках громадських слухань; недотримання вимог цього Порядку щодо перевірки приналежності учасників громадських слухань до відповідної території та їх представництва;

прийняття рішення під час громадських слухань щодо визнання їх такими, що не відбулися;

інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги законодавства про проведення громадських слухань.

Рішення про визнання громадських слухань такими, що не відбулися, може бути прийняте шляхом голосування учасників громадських слухань (не менше ніж дві третини голосів учасників громадських слухань) або замовником розроблення містобудівної документації.

Громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у судовому порядку.

Проаналізувавши вказані положення чинного законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у процесі затвердження містобудівної документації, зокрема, детальних планів території, обов'язковим є забезпечення проведення громадських слухань проектів такої містобудівної документації, які відбуваються на етапі її розроблення і без проведення яких її затвердження забороняється. Також в межах проведення громадських слухань проектів містобудівної документації замовники забезпечують, серед іншого, належний розгляд і врахування пропозицій громадськості у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Повертаючись до матеріалів справи колегією суддів в ході розгляду апеляційної скарги за результатом безпосереднього дослідження електронних доказів установлено, що на офіційному веб-сайті Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району https://t-remeta.gov.ua/, Розділ ОГОЛОШЕННЯ https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia було розміщено ряд оголошень, які стосуються громадського обговорення проекту Детального плану території урочище «Полонина Руна» для будівництва вітрової електростанції, а зокрема:

1) 27.11.2023 року на офіційному сайті відповідача опубліковано оголошення «Про початок підготовчого етапу до розробки проекту державного планування місцевого рівня «Детальний план території ур. «Полонина Руна» дата публікації 27.11.2023 - сторінка 7 - публікація 7 від 27.12.2023, https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/pro-pochatok-pidgotovchogo-etapu-do-rozrobkiproektu-derzhavnogo-planuvannia-mistsevogo-rivnia-detalnii-plan-teritoriyi-ur-poloninaruna. У вказаному оголошенні йдеться про встановлення відповідачем терміну подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території в його завданні на проектування та терміну подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки - 10 днів з 27 листопада до 7 грудня 2023 року. Громадськості запропоновано звертатися з пропозиціями і зауваженнями до завдання на проектування до відділу містобудування та архітектури Тур'є-Реметівської сільської ради: с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1, тел.: +38 (03145) 5-12-60, e-mail: hromada@t-remeta.gov.ua. З усіма пропозиціями і зауваженнями до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки переходити на ресурс Єдиний реєстр стратегічної екологічної оцінки https://eko.gov.ua/categories/e-seo/ Додатком до вказаної публікаціє є заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки. Копії вказаних публікацій містяться в матеріалах справи а.с. 13-16 т.2)

2) 29.12.2023 року Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району опубліковано оголошення про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» - сторінка 7 - публікація 3 від 29.12.2023 року, https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/ogoloshennia-pro-pochatok-rozgliadu-proektuderzhavnogo-planuvannia-detalnii-plan-teritoriyi-ur-polonina-runa.

Також зауваження і пропозиції можна подавати в електронному вигляді через платформу ЕкоСистеми за посиланням https://eko.gov.ua/workflow/2ee25230-8cfe-11ee-b61b-8f9bcc730147.

Замовником було встановлено термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку 30 днів з 29.12.2023 до 29.01.2024 року.

Громадські слухання та обговорення було призначено на 30 січня 2024 року о 14:00 годині к.ч. у приміщенні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: с. Тур'ї Ремети, вул. Народна. Відповідальна особа: начальник відділу - Копанич Олександр Васильович.

Копії вказаних публікацій містяться в матеріалах справи, а зокрема на звороті а.с. 15 та 16 т.2).

3) 05.01.2024 опубліковано повідомлення про внесення змін до початку розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» (на звороті а.с. 16 та 17 т.2) -сторінка 7 - публікація 2 від 05.01.2024 року https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/ogoloshennia-pro-vnesennia-zmin-do-pochatkurozgliadu-proektu-derzhavnogo-planuvannia-detalnii-plan-teritoriyi-ur-polonina-runa.

У вказаному повідомленні Тур'є-Реметівська сільська рада повідомила, що у зв'язку з технічними проблемами термін прийому зауважень, пропозицій, а також дата і час проведення громадських слухань щодо проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» буде змінено. Про нові терміни прийому зауважень та пропозицій, дату проведення громадських слухань буде повідомлено пізніше.

Копії вказаних публікацій містяться в матеріалах справи, а зокрема на звороті а.с. 16 та 17 т.2.

4) 05.01.2024 відповідачем було повторно опубліковано оголошення про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» (а.с. 9 т.5) - сторінка 1 - публікація 2 від 05.01.2024 https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/pro-pochatok-rozgliadu-proektu-derzhavnogoplanuvannia-detalnii-plan-teritoriyi-ur-polonina-runa.

У вказаному оголошенні зазначено, що з пропозиціями та зауваженнями, а також для ознайомлення з матеріалами проекту звертатись у відділ містобудування, архітектури, військового обліку та цивільного захисту Тур'є-Реметівської сільської ради: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1, тел.:+380314551260, e-mail: hromada@t-remeta.gov.ua.

Також зауваження і пропозиції можна подавати в електронному вигляді через платформу ЕкоСистеми за посиланням: https://my.eco.gov.ua/workflow/2ee25230-8cfe-11ee-b61b-8f9bcc730147

Термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку 30 днів з 05.01.2024 до 05.02.2024 року.

Відповідно, громадські слухання та обговорення було перенесено на 06.02.2025 року о 14:00 годині у приміщенні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1. Разом із вказаним повідомленням відповідачем опубліковано на веб-сайті картографічні матеріали - схему планування території.

Копії вказаних публікацій містяться в матеріалах справи, а зокрема а.с. 9 т.5.

5) 31.01.2024 опубліковано оголошення про громадські слухання містобудівної документації детального плану території ур. «Полонина Руна», сторінка 6 публікація 13 від 30.01.2024 https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/povidomlennia-pro-gromadski-sluhanniamistobudivnoyi-dokumentatsiyi-detalnogo-planu-teritoriyi-ur-polonina-runa.

Відповідно до змісту обумовленого оголошення: « 06 лютого 2024 року о 10:00, у приміщенні сільського Клубу с. Тур'ї Ремети, вул. Радванка, 85 відбудуться громадські слухання для врахування інтересів громадськості до проекту «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» на підставі рішення Двадцять сьомої сесії VIIІ скликання Тур'є-Реметівської сільської ради від 25 липня 2023 року № 929 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території ур. «Полонина Руна».

Повідомлення оприлюднено на сайті Тур'є-Реметівської сільської ради 5 січня 2024 року https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/pro-pochatok-rozgliadu-proektu-derzhavnogo-planuvannia-detalnii-plan-teritoriyi-ur-polonina-runa

Ознайомитися з проєктом детального плану території, ур. «Полонина Руна» звітом про стратегічну екологічну оцінку можна на сайті Тур'є-Реметівської територіальної громади за адресою https://t-remeta.gov.ua, а також в приймальні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: Україна, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1, а також на сайті Тур'є-Реметівської сільської ради у пункті «Оголошення»

Громадські слухання відбудуться 06 лютого 2024 року о 10:00 год. к. ч. у приміщенні сільського клубу села Тур'ї Ремети.

Онлайн трансляція заходу буде забезпечена на офіційній сторінці Тур'є-Реметівської сільської ради у Фейсбук, за посиланням: https://www.facebook.com/HROMADA.TuryaRemeta

Адреса: Україна, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Тур'ї Ремети, вулиця Радванка, буд. 85.

Додатком до вказаного оголошення є Проєкт «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області».

Копія вказаної публікації містяться в матеріалах справи, а зокрема а.с. 156 т.1.

6) 27.02.2024 року опубліковано оголошення про продовження строку громадського обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» - сторінка 6 публікація 9 від 27.02.2024 https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/ogoloshennia-pro-prodovzhennia-strokugromadskogo-obgovorennia-proektu-derzhavnogo-planuvannia-detalnii-plan-teritoriyi-urpolonina-runa.

За змістом вказаного оголошення:

«Тур'є-Реметівська сільська рада Ужгородського району оголошує про продовження строку громадського обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»».

Громадське обговорення проекту проходило з 05.01.2024 до 06.02.2024 р. (з урахуванням проведення громадських слухань). Проте, у зв'язку з чисельними письмовими зверненнями громадськості, які надійшли після 06.02.2024 року, громадські обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» продовжено до 07.03.2024 року, відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 6 ст. 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

З метою забезпечення додаткової можливості реалізації права громадськості на подання зауважень і пропозицій до проекту державного планування «Детального плану території ур. «Полонина Руна»», а також необхідністю встановлення додаткового строку для їх розгляду та врахування, Тур'є-Реметівська сільська рада Ужгородського району продовжує строк громадського обговорення до 7 березня 2024 року (включно).

Після завершення строку для подання пропозицій та зауважень на підставі ч. 7 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для розгляду спірних питань, що виникли у процесі громадського обговорення, Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району буде утворено погоджувальну комісію, до складу якої, зокрема, увійдуть представники громадськості згідно зі списком, сформованим під час громадських слухань 06.02.2024 року.

«Детальний план території ур. «Полонина Руна»»

Мета розроблення Детального плану: будівництво та обслуговування вітрової електростанції на території ур. «Полонина Руна» в межах Тур'є-Реметівської територіальної громади за межами населених пунктів.

Замовник містобудівної документації: Тур'є-Реметівська сільська рада, Ужгородського району.

Розробник проекту містобудівної документації: ТОВ «Закарпатреконструкція».

Необхідність проведення транскордонних консультацій: відсутня.

З пропозиціями та зауваженнями, а також для ознайомлення з матеріалами проекту звертатись у відділ містобудування, архітектури, військового обліку та цивільного захисту Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1, тел.:+380314551260, e-mail: hromada@t-remeta.gov.ua.

Ознайомитись з усіма проектними матеріалами містобудівної документації та звітом про стратегічну екологічну оцінку можна в електронному вигляді через платформу ЕкоСистеми за посиланням: https://my.eco.gov.ua/workflow/2ee25230-8cfe-11ee-b61b-8f9bcc730147.

Відповіді на зауваження, виправлену містобудівну документацію та звіт про стратегічну екологічну оцінку (з урахуванням зауважень громадськості) буде опубліковано на сайті Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району 8 березня 2024 року.

Термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості до детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку - до 7 березня 2024 року (включно)».

Копія вказаної публікації містяться в матеріалах справи, а зокрема а.с. 10 т.5.

7) 14.03.2024 року опубліковано оголошення про утворення погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні - сторінка 6 публікація 7 від 14.03.2024 року https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/ogoloshennia-pro-utvorennia-pogodzhuvalnoyikomisiyi-iz-virishennia-spirnih-pitan-iaki-vinikli-pid-chas-gromadskogo-obgovorenniaproektiv-mistobudivnoyi-dokumentatsiyi-na-mistsevomu-rivni

За змістом вказаного оголошення з метою врахування пропозицій громадськості та спірних питань, що надійшли у процесі проведення громадських обговорень проекту містобудівної документації «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області», виконавчим комітетом сільської ради було затверджено склад погоджувальної комісії з розгляду спірних питань, що виникли у процесі громадського обговорення.

Засідання погоджувальної комісії відбудеться на 19 березня 2024 року о 15:00 год. в приміщенні ЦНАПу за адресою: с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1 А, Ужгородського району, Закарпатської області.

Разом з вказаним оголошенням опубліковано рішення виконавчого комітету "Про утворення та затвердження складу погоджувальної комісії з розгляду проекту містобудівної документації"№ 50 від 12.03.2024 року.

Окрім вказаного судом досліджено також публікації на офіційному веб-сайті Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району щодо громадського обговорення проекту Детального плану території урочище «Полонина Руна» для будівництва вітрової електростанції розділ Громадські обговорення https://t-remeta.gov.ua/gromadski-obgovorennia, громадські слухання https://t-remeta.gov.ua/gromadski-obgovorennia/gromadski-sluhannia, а зокрема:

1. протокол № 1 громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при обговоренні містобудівної документації "Детальний план території ур. "Полонина Руна" Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та відеозапис громадських слухань від 06.02.2024 року доступний для перегляду на Офіційній сторінці Тур'є-Реметівської сільської ради у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/HROMADA.TuryaRemeta Ютуб: www.youtube.com/@T-Remety Додаток 1. Дата публікації 12.02.2024 року

2. 08.03.2024 на веб-сайті відповідача в розділі «Новини та події» опубліковане «Повідомлення про оприлюднення оновлених матеріалів документу державного планування «Детального плану території ур. «Полонина Руна», із змісту якого вбачається, що відповідне громадське обговорення завершено 7 березня 2024 року. Додатками до такого повідомлення прикріплені основні розділи та оновлена графічна частина документу державного планування, в режимі доступності до скачування, в тому числі, «КНИГА 1 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА», «Графічна частина містобудівної документації», «КНИГА 2 ЗВІТ ПРО СТРАТЕГІЧНУ ЕКОЛОГІЧНУ ОЦІНКУ», «Лист від 002/24 від 05.03.2024 Про погодження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у містобудівній документації», «Довідка про консультації з органами виконавчої влади», «Довідка про громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки», «Пропозиції (зауваження), у врахуванні яких відмовлено» та «Протокол громадських слухань».

3. протокол засідання погоджувальної комісії щодо розгляду спірних питань, що виникли у процесі проведення громадських обговорень проєкту містобудівної документації «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» з додатками, відеозапис погоджувальної комісії дата публікації 21.03.2024 року

Відтак з наведених доказів слідує, що:

- 06 лютого 2024 року відповідачем проведено громадські слухання та обговорення детального плану території ур. «Полонина Руна», про що складено протокол № 1, який опубліковано на сайті сільської ради (а.с.21-23 т.2). Відповідно до вищевказаного Протоколу 1 на громадських слуханнях було зареєстровано 160 учасників та затверджено наступний порядок денний: 1) розгляд проекту «Детальний план ур. «Полонина Руна» Тур?є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» (доповідь представника розробника) та екологічних і гідрологічних аспектів у процесі проектування; 2) розгляд зауважень та пропозицій від громадськості; 3) виступ учасників громадських слухань. Громадські слухання відбувалися у відкритому режимі, проводилася їх веб-трансляція. Сканована копія протоколу та відеозапис громадських слухань були розміщені на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації;

- 27 лютого 2024 року на офіційному сайті відповідача опубліковано оголошення відповідно до якого з метою забезпечення додаткової можливості реалізації права громадськості на подання зауважень і пропозицій до проекту державного планування «Детального плану території ур. «Полонина Руна»», а також необхідністю встановлення додаткового строку для їх розгляду та врахування, Тур'є-Реметівська сільська рада Ужгородського району продовжила строк громадського обговорення до 7 березня 2024 року (включно).

Як наслідок у період з 06.02.2024 року по 07.03.2024 року мало місце проведення громадських слухань, обговорень, внесення пропозицій та зауважень громадськості з приводу проекту детального плану території ур. «Полонина Руна».

8.1 Стосовно доводів скаржників про те, що інформаційні повідомлення від 05.01.2024 року про громадські слухання не відповідають вимогам п.8 Порядку № 555, позаяк не містять повної інформації, переліченої у вказаному пункті, то колегія суддів зазначає, що як встановлено судом вище 29.12.2023 року Тур'є-Реметівською сільською радою Ужгородського району опубліковано оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у розгляді проекту містобудівної документації.

В оголошенні вказано, що з пропозиціями та зауваженнями, а також для ознайомлення з матеріалами проекту громадськості запропоновано звертатись у відділ містобудування, архітектури, військового обліку та цивільного захисту Тур'є-Реметівської сільської ради: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1, тел.:+380314551260, e-mail: hromada@t-remeta.gov.ua. Замовником було встановлено термін подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку 30 днів з 29.12.2023 до 29.01.2024 року.

Натомість опублікованим 05.01.2024 повідомленнями фактично внесено зміни до раніше опублікованого повідомлення з приводу початку розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» та було встановлено нові терміни подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку, а саме з 05.01.2024 до 05.02.2024 року. Відповідно, громадські слухання та обговорення було перенесено на 06.02.2025 року о 14:00 годині к.ч. у приміщенні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1.

Відповідно до правових висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 804/639/18, від 13.10.2021 у справі №640/21854/18, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 16.03.2023 у справі № 400/4409/21, від 11.05.2023 та у справі №380/23542/21, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення"; одним з критеріїв, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Саме собою порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Зважаючи на міркування розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти як вимоги не до самого акта, а до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, спричинюють настання дефектних наслідків.

Водночас не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то вони залежно від характеру можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, але в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення скаржників та їх представників, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що не зазначення в повному об'ємі усіх інформаційних даних про які вказують скаржники при публікації відповідачем повідомлення 05.01.2024 року, яким фактично внесено зміни до раніше опублікованого повідомлення (від 29.12.2023 року щодо початку процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у розгляді проекту містобудівної документації- Детального плану території ур. «Полонина Руна» до якого скаржники зауважень не висловлювали) виключно в частині перенесення термінів подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку, а саме з 05.01.2024 до 05.02.2024 року та в частині перенесення громадських слухань та обговорень з 30 січня 2024 року на 06.02.2025 року о 14:00 годин не призвела до порушення права позивача та жителів територіальної громади на участь у публічному розгляді та обговоренні проекту містобудівної документації, поданню зауважень та пропозицій, а також їх врахування чи розгляду в ході розроблення спірного детального плану, позаяк відсутність інформаційних даних про які вказують скаржники в цілому не мали впливу на суть прийнятого відповідачем рішення, оскільки зміст опублікованих повідомлень надавав позивачу та жителям територіальної громади достатню інформацію для їх участі у публічному розгляді та обговоренні, внесенні пропозицій та зауважень до спірного проекту містобудівної документації.

Отож, на переконання колегії суддів виявлені недоліки оголошення від 05.01.2024 року є такими, що не вплинули на реалізацію права громадськості на участь у обговоренні проекту Детального плану території ур. «Полонина Руна». Скасування ж оскаржуваного рішення лише з підстав виявлення недоліків у змісту оприлюднених оголошень якими фактично перенесено терміни подачі зауважень щодо врахування інтересів громадськості при розробці детального плану території та звіту про стратегічну екологічну оцінку та терміни громадських слухань та обговорень є нічим іншим, як проявом надмірного формалізму, позаяк зібраними у справі доказами підтверджуються фактичні обставин з приводу: поінформованості громадськості про розробку Детального плану території ур. «Полонина Руна»; про початок процедури громадських обговорень та необхідності внесення зауважень і пропозицій до вказаного проекту Детального плану; участі громадськості у громадських слуханнях та обговореннях з метою урахування громадських інтересів під час розроблення вказаного проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

8.2.Стосовно доводів апеляційних скарг з приводу порушення відповідачем строку проведення громадських слухань, позаяк повідомлення про проведення громадських слухань містобудівної документації ДТП «ур. Полонина Руна» було опубліковано менше ніж за 10 днів до громадських слухань, які відбулися 06.02.2024 року, то колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи (а.с. 9 т.5) та електронних доказів, які містяться на сторінці 1, публікація 2 від 05.01.2024 https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/pro-pochatok-rozgliadu-proektu-derzhavnogoplanuvannia-detalnii-plan-teritoriyi-ur-polonina-runa убачається, що 05.01.2024 відповідачем було повторно опубліковано оголошення про початок розгляду проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна».

У вказаному оголошенні відповідач поінформував громадськість проте, що громадські слухання та обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» перенесено на 06.02.2025 року на 14:00 годині у приміщенні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1.

Крім того з електронних доказів, які містяться на сторінці 6, публікація 13 від https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/povidomlennia-pro-gromadski-sluhanniamistobudivnoyi-dokumentatsiyi-detalnogo-planu-teritoriyi-ur-polonina-runa (копії яких містяться в матеріалах справи, а.с. 156 т.1) убачається, що відповідачем 31.01.2024 опубліковано оголошення про громадські слухання містобудівної документації детального плану території ур. «Полонина Руна».

Відповідно до змісту обумовленого оголошення:

« 06 лютого 2024 року о 10:00, у приміщенні сільського Клубу с. Тур'ї Ремети, вул. Радванка, 85 відбудуться громадські слухання для врахування інтересів громадськості до проекту «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» на підставі рішення Двадцять сьомої сесії VIIІ скликання Тур'є-Реметівської сільської ради від 25 липня 2023 року № 929 «Про надання дозволу на розроблення детального плану території ур. «Полонина Руна».

Онлайн трансляція заходу буде забезпечена на офіційній сторінці Тур'є-Реметівської сільської ради у Фейсбук за посиланням: https://www.facebook.com/HROMADA.TuryaRemeta.

Адреса: Україна, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Тур'ї Ремети, вулиця Радванка, буд. 85.

Відтак з огляду на зміст досліджених доказів, повідомлення про проведення 06.02.2024 року громадських слухань проекту містобудівної документації ДТП «ур. Полонина Руна» первинно було опубліковано відповідачем 05.01.2024 року, тобто більш ніж за 10 днів до запланованої дати громадських слухань. Крім того відповідач 31.01.2024 року додатково забезпечив опублікування повідомлення про проведення обумовлених громадських слухань на обумовлену дату.

8.3.Стосовно ж доводів апеляційних скарг з приводу порушення відповідачем процедури оприлюднення проєкту детального плану території, ур. «Полонина Руна» у визначені законом строки та порядку, то судом апеляційної інстанції установлено таке.

Згідно пункту 2 частини 3 ст. 21 Закону № 3038-VІ замовники містобудівної документації зобов'язані оприлюднювати проекти містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.

Згідно пункту 2 частини 3 ст. 21 Закону № 3038-VІ замовники містобудівної документації зобов'язані оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.

Відповідно до частини 7 ст. 19 Закону № 3038-VІ доступ до матеріалів детального плану території, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.

У разі наявності в детальному плані території інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файлу, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які розробили детальний план території.

Відповідно до Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 555 громадські інтереси - потреби та прагнення громадськості, пов'язані із забезпеченням благополуччя, здоров'я, стабільності, безпеки та сталого розвитку, умов для належної реалізації та захисту прав, у тому числі прав власності, та інші потреби, що виникають у зв'язку із розробленням, затвердженням і реалізацією містобудівної документації під час планування та забудови територій;

громадські слухання - обов'язковий публічний захід, що здійснюється в рамках процедури громадського обговорення проекту містобудівної документації, метою проведення якого є врахування громадських інтересів; У зазначеному Порядку термін «громадськість» використовується в значенні, наведеному в Законі України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об'єднання, організації або групи, зареєстровані на території, на яку поширюється дія документа стратегічного планування.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що містобудівна документація на місцевому рівні істотно та протягом тривалого часу впливає на життєвий простір мешканців населених пунктів, навколишнє середовище, розвиток населених пунктів (суспільні інтереси). Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів серед яких особливу увагу приділяється забезпеченню прав громадськості на участь у процесі ухвалення відповідних рішень органами місцевого самоврядування.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17 та від 4 листопада 2020 року у справі № 824/376/19-а.

Поряд із зазначеним неточності у процедурі підготовки та оприлюднення оскаржуваного рішення, слід оцінювати з урахуванням всіх обставин справи, у сукупності із суспільною важливістю оскаржуваного рішення та метою, на досягнення якої воно спрямовано, а також необхідністю досягнення балансу між інтересами позивача та публічними (суспільними) інтересами територіальної громади. Такий підхід цілком відповідає засадам адміністративного судочинства, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, завданням відповідача як територіальної громади, в першу чергу, є врахування інтересів громадськості, на правовідносини яких поширюється відповідний детальний план території.

Судом ураховано, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей строк неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України, в тому рахунку і на період 2023-2025 років.

Пунктами 2, 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Постановлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».

Визначення воєнного стану наводиться у статті 1 вищезгаданого Закону, за яким воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За правилами частин першої, другої та десятої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

У період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».

Статтю 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» доповнено частиною десятою згідно із Законом України від 12 травня 2022 року № 2259-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану». Частина десята статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» набула чинності 20 травня 2022 року.

Статтею 13 цього ж Закону встановлено, що нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які стосуються прав і свобод людини і громадянина, що обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану, тимчасово не застосовуються.

Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону (частина перша статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

У пункті 2 Указу Президента України, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан, що тривав станом на момент прийняття Міськрадою спірного рішення і наразі не закінчився, міститься імперативна вказівка глави держави, адресована, зокрема й органам місцевого самоврядування, запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Видаючи Указ про введення воєнного стану в Україні, Президент України діяв як гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина і такий статус закріплений за главою держави у нормах частини другої статті 102 Конституції України.

Отже запровадження воєнного стану як особливого правового режиму обумовлено необхідністю забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави й на практиці реалізується неухильним виконанням усіма вимог Конституції та, зокрема, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», актів Президента України, які врегульовують правовідносини у державі під час дії воєнного стану, інших релевантних такому предмету правового регулювання актів національного законодавства та міжнародного права шляхом запровадження та здійснення передбачених вищезгаданим Законом заходів та повноважень.

З вищевикладеного також констатується, що передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження здійснюються органами місцевого самоврядування з метою забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Ще одним критерієм, який висувається до рішень суб'єктів владних повноважень, є вимога про те, що вони повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Такі приписи містяться у пункті 2 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також закріплені у частині другій статті 19 Конституції України.

Відтак органи місцевого самоврядування та їх посадові особи керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що у період дії воєнного стану як особливого правового режиму органи місцевого самоврядування, які у своїй діяльності керуються, окрім іншого Конституцією та законами України, актами Президента України, зокрема Указами, зобов'язані запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження з метою забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не можуть відмовлятись від їх здійснення і відступати від вимог закону, який врегульовує правовідносини у державі під час дії правового режиму воєнного стану.

Згідно з пояснювальною запискою до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» обґрунтування необхідності його прийняття мотивовано таким:- «В умовах воєнного стану критично важливим є забезпечення належного та безперервного функціонування органів місцевого самоврядування. Особливо актуальною є потреба в оперативному прийнятті рішень, які безпосередньо впливають як на життєздатність територіальної громади (її спроможність якісно опрацьовувати виклики воєнного часу), так і обороноздатність і безпеку територіальних громаді і держави на тлі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Таким чином, існує потреба у прискоренні прийняття управлінських рішень в умовах війни, забезпечення безперервності функціонування органів публічної влади, в тому числі комунального сектору економіки на усіх рівнях».

Варто зважати й на умови та обставини, у яких відповідач приймав спірне у цій справі рішення, а саме - в умовах війни. Як засвідчують події останніх років в Україні безпекова ситуація та обстановка у регіонах та в місцевостях держави у період війни є динамічною і швидко змінюється. Саме тому важливо, щоб місцеве самоврядування, яке приймає важливі рішення на місцях і безпосередньо діє від імені відповідної територіальної громади та в її інтересах, у цих складних умовах мало можливість швидкого і ефективного реагування на загрози воєнного часу, було спроможне виконувати визначені законом заходи і повноваження для захисту населення у межах певної території в тому числі вживати заходів щодо його безпеки, які безпосередньо впливають як на життєздатність територіальної громади (її спроможність якісно опрацьовувати виклики воєнного часу), так і на обороноздатність й безпеку територіальних громад і держави на тлі повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає стаття 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», аналіз змісту якої засвідчує, що до таких актів належать: нормативні та інші акти відповідної ради у формі рішень, у тому числі ті, які відповідно до закону є регуляторними актами; рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради; розпорядження сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради.

Також суд ураховує приписи частини десятої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які не дають органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам інших варіантів поведінки, окрім як у період дії воєнного стану не поширювати на усі без виключення акти, у тому числі регуляторного характеру, вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Інших варіантів дій відповідач, який керується спеціально - дозвільним типом поведінки, у спірних правовідносинах не мав, інакше це суперечило б приписам частини другої статті 19 Конституції України, статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Врахуванню підлягає і те, що вищевказана норма Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не містить будь - яких винятків чи застережень стосовно видів актів органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, на які у період дії воєнного стану не поширюються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», не виокремлює, у якій саме частині цей Закон не застосовується у період дії воєнного стану.

Така правова конструкція та спосіб формулювання норм частини десятої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» дають суду підстави для висновку про те, що у період дії воєнного стану вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не поширюються у повному обсязі на усі без винятку акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, у тому числі щодо розроблення, розгляду, прийняття та оприлюднення проєктів таких актів у порядку, встановленому вищезгаданим Законом.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що таке правове регулювання спірних правовідносин у період дії воєнного стану жодним чином не звільняє органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб від обов'язку неухильного дотримання усіх інших вимог національного законодавства та актів міжнародного права, які ставляться до діяльності та рішень зазначених органів та осіб у цих відносинах, а лише надають їм повноваження під час дії воєнного стану приймати передбачені законом акти з урахуванням обставин, які не загрожували б інтересам національної безпеки та безпеки територіальних громад, населення і держави в цілому на тлі повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, однак прийняття таких актів повинно супроводжуватися дотриманням запроваджених гарантій на доступ громадськості до процедури ухвалення рішень, які впливають на права, інтереси та обов'язки громадськості.

Повертаючись до матеріалів цієї справи судом апеляційної інстанції установлено, що за змістом листів Закарпатської ОВА № 8021/06-11 від 17.08.2022 та Міністерства цифрової трансформації України від 09.08.2022 року № 1/06-2-6620 (копії яких долучено до матеріалів справи а.с. 79-83 том 9) рекомендовано не здійснювати публікацію під час воєнного стану схеми планування території областей, схеми планування територій районів, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, містобудівну документацію територіальних громад, їх проекти.

Згідно пояснень відповідача з урахуванням обставин повномасштабного військового вторгнення російської федерації та територію України, а також враховуючи, що цілям неодноразових ракетних атак та атак БПЛА були об'єкти критичної інфраструктури (що включає енергомережу), відповідачем за результатом консультацій, проведених з органами військового управління, в тому числі із Закарпатською ОВА ухвалено рішення з приводу можливості забезпечення прав громадськості на ознайомлення з проектом детального плану території, ур. «Полонина Руна» шляхом публікації оголошень про можливість безпосереднього ознайомлення громадськості з проектом детального плану території, ур. «Полонина Руна» у приймальні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: Україна, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1 та шляхом ознайомлення громадськості з проектом детального плану території, ур. «Полонина Руна» на офіційному сайті Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» https://my.eco.gov.ua/SEO-InfoDoc?docNumber=27-11-3529-23, доступ до якого є відкритим та здійснюється після проходження користувачами електронної ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, або інших засобів електронної ідентифікації.

За змістом досліджуваних вище оголошень відповідача, опублікованих у період з 29.12.2023 року по 31.01.2024 року слідує, що з проєктом детального плану території, ур. «Полонина Руна» громадськість могла ознайомитися в приймальні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: Україна, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1 про що неодноразово повідомлялося у оголошеннях, а починаючи з 31.01.2024 року на офіційному сайті Тур'є-Реметівської територіальної громади за адресою https://t-remeta.gov.ua. у розділі «оголошення».

Окрім вказаного судом ураховано, що згідно підпункту 162 - 1 пункту 3 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (затвердженим постановою КМ України № 614 від 25 червня 2020) Міндовкілля є держателем Єдиної екологічної платформи "ЕкоСистема".

Листом Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України №6102-06/79425-06 від 20.11.2025 стверджується, що матеріали щодо проєкту документа державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» (далі - ДДП) розміщені в Єдиному реєстрі стратегічної екологічної оцінки, який є функціональним модулем Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема», призначеним для офіційного оприлюднення документації стратегічної екологічної оцінки та інформування заінтересованих сторін про хід і результати її здійснення. Переглянути матеріали можна за посиланням https://my.eco.gov.ua/SEO-InfoDoc?docNumber=27-11-3529-23. Доступ до електронного кабінету користувача здійснюється після проходження користувачами електронної ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, або інших засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2023 № 430. Частиною третьою статті 9-1 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі - Закон) встановлено, що інформація, внесена до Реєстру, є публічною та відкритою. Вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. У Реєстрі сформована реєстраційна справа № 27-11-3529-23 щодо проєкту ДДП. Відповідно до вимог частини першої статті 13 Закону замовником 05.01.2024 було внесено до Реєстру проєкт ДДП, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення зазначених документів для проведення консультацій з органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

З наведеного слідує, що починаючи з 05.01.2024 року громадськість могла ознайомитися з проєктом детального плану території, ур. «Полонина Руна», як у приймальні Тур'є-Реметівської сільської ради за адресою: Україна, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Тур'ї Ремети, вул. Народна, 1 так і шляхом ознайомлення з вказаним проектом на офіційному сайті https://my.eco.gov.ua/SEO-InfoDoc?docNumber=27-11-3529-23 Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки, доступ до якого є публічним та відкритим та забезпечується через мережу Інтернет через проходження користувачами електронної ідентифікації та автентифікації.

З урахуванням повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України та численних повітряних атак направлених на знищення ворогом вітчизняних об'єктів критичної інфраструктури, колегія суддів приходить до висновку, що обраний відповідачем спосіб доведення до громадськості змісту проєкту детального плану території ур. «Полонина Руна» є коректним та таким, що відповідає запровадженому воєнному стану та необхідності вжиття попереджувальних заходів направлених на охорону безпеки територіальних громад, населення, об'єктів критичної інфраструктури, як існуючих так і планових на тлі повномасштабної збройної агресії російської федерації, позаяк слугує певним запобіжником для фіксування та збору агресором інформації, в тому числі про ймовірне спорудження об'єктів критичної інфраструктури на певно визначеній території та можливого обрання такої територій в подальшому, як цілей для ракетних чи інших повітряних атак.

Крім того колегією суддів ураховано, що обраний спосіб доведення до відому громадськості проекту Детального плану території ур. «Полонина Руна» не став перешкодою для проведення громадських слухань, обговорень, внесення пропозицій та зауважень від громадськості та прийняття участі громадськості в процесі ухвалення оскаржуваного рішення.

Так за змістом протоколу № 1 від 06.02.2024 року, який опубліковано на сайті сільської ради (Громадські слухання | Громадські обговорення | Тур'є Реметівська сільська рада) 06 лютого 2024 року проведено громадські слухання детального плану території ур. «Полонина Руна» (а.с. 6-11 т.3), відповідно до якого в ході громадських слухань були внесені пропозиції та зауваження від громадськості.

Відповідно Порядку 555 замовник забезпечує, серед іншого, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні шляхом надання відповідей заявникам про їх врахування або відмова з посиланням на норми законодавства та державні будівельні норми, що обґрунтовує неврахування пропозиції (зауваження).

На виконання вищезазначених вимог відповідачем, за результатами громадського обговорення детального плану території, затвердженого спірним рішенням, сформовано довідку про громадські обговорення станом на 07.03.2024, яка оприлюднена в установленому порядку (а.с. 205-243 т.3).

Вказаною довідкою стверджується, що в установлений термін (05.01.2024 по 07.03.2024 включно) до Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області надійшли пропозиції та зауваження від громадськості, а саме від:

- ОСОБА_2 від 08.01.2024 (у Єдиному реєстрі стратегічної екологічної оцінки даний лист від 14.01.2024);

- ТОВ «СТС» від 23.01.2024;

- ОСОБА_3 від 30.01.2024;

- МБО «Екологія-Право-Людина» № 021 від 05.02.2024;

- ОСОБА_4 від №16/02/2024 від 05.02.2024;

- ОСОБА_5 - член ГО «Закарпатське товариство мисливців і рибалок «Лісівник»;

- Депутати Тур є-Реметівської сільської ради Ужгородського району;

- Громадянин ОСОБА_6 від 28.02.2024;

- ОСОБА_7 - житель с. Порошково (підписи 425 осіб);

- ОСОБА_8 ;

Загальна кількість зауважень та пропозицій, наведених у зазначеній довідці складає 76, з них враховано розробником - 47; відмовлено у врахуванні, що обґрунтовує їх неврахування - 29.

Крім обумовленого судом апеляційної інстанції також установлено, що не зважаючи на введений воєнний стан та існування загроз пов'язаних з повітряними атаками на об'єкти критичної інфраструктури (вітро-електроенергетики) як існуючі так і планові, відповідач з урахуванням викликаного резонансу одночасно з публікацією 31.01.2024 року оголошення про громадські слухання опубліковав Проєкт «Детального плану території ур. «Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області».

Підтвердженням вказаних обставин є електронний доказ, який містяться на офіційній веб сторінці відповідача (сторінці 6, публікація 13 від https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/povidomlennia-pro-gromadski-sluhanniamistobudivnoyi-dokumentatsiyi-detalnogo-planu-teritoriyi-ur-polonina-runa).

Крім того, 27 лютого 2024 року на офіційному сайті відповідача опубліковано оголошення про відповідно до якого у зв'язку з чисельними письмовими зверненнями громадськості, які надійшли після 06.02.2024 року, громадські обговорення проекту державного планування «Детальний план території ур. «Полонина Руна»» продовжено до 07.03.2024 року, відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 6 ст. 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Отож, Тур'є-Реметівською сільською радою забезпечено додаткову можливість реалізації права громадськості на участь у обговоренні, поданні зауважень та пропозицій до проекту державного планування «Детального плану території ур. «Полонина Руна» шляхом встановлення додаткового строку для їх розгляду та врахування аж до 7 березня 2024 року (включно), що значно перевищує установлений законом мінімальний строк 10 днів.

Відповідно до пояснень відповідача та третьої особи на його стороні (що не спростовано скаржниками) протягом строку участі громадськості у обговоренні, поданні пропозицій та зауважень до проекту Детального плану території урочище «Полонина Руна», а саме у період з 05.01.2024 по 07.03.2024 жодних скарг від фізичних та/або юридичних осіб, громадських організацій до Тур'є-Реметівської сільської ради на предмет відмови у наданні їм матеріалів обумовленого проекту містобудівної документації для ознайомлення - не надходило.

Вказані обставини справи у своїй сукупності свідчать про те, що обраний відповідачем (в умовах воєнного стану) спосіб доступу громадськості до проекту детального плану території ур. «Полонина Руна» не позбавив її права на участь в процесі прийняття оскаржуваного рішення, позаяк з приведених вище доказів убачається, що громадськість мала реальну тривалу можливість та взяла активну участь в процесі громадських слухань, обговорень, подавала свої зауваження і пропозиції, а також увійшла до складу погоджувальної комісії.

Відповідно до протоколу засідання погоджувальної комісії (до якої увійшли представники громадськості) щодо розгляду спірних питань, які виникли у процесі проведення громадських обговорень проекту містобудівної документації - «Детальний план території ур. Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» від 19 березня 2024 року, у роботі погоджувальної комісії взяли участь 26 осіб із 28, з них присутні члени комісії від громадськості - 13 осіб із 15 (а.с.26-33 т.2).

За наслідками засідання Погоджувальною комісією вирішено:

Вважати такими, що враховані в доопрацьованому Детальному плані території ур. Полонина Руна Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області пропозиції (зауваження) згідно з додатком 1. Відхилити пропозиції (зауваження) згідно з додатком 2.

Рекомендувати замовнику містобудівної документації подати Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур?є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, з урахуванням зауважень та пропозицій від громадськості, на розгляд архітектурно-містобудівної ради Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА.

За наслідками розгляду на містобудівній раді винести Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур?є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на розгляд сесії Тур?є-Реметівської сільської ради.

8.4 Стосовно доводів апеляційних скарг з приводу порушення процедури утворення погоджувальної комісії, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно пункту 5 частини 3 ст. 21 Закону № 3038-VІ замовники містобудівної документації зобов'язані узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

Абзацом 4 пункту 10 Порядку № 555 передбачено, що під час громадських слухань незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) громадськості голосуванням учасників громадських слухань (половина голосів зареєстрованих учасників громадських слухань із правом голосу плюс один голос) обираються представники громадськості, які увійдуть до складу погоджувальної комісії в разі її утворення за результатами громадських обговорень, про що зазначається у протоколі громадських слухань.

Відповідно до частини восьмої статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її створення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення цих пропозицій (зауважень).

Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менше двох третин її членів (з них не менше половини представників громадськості).

Рішення погоджувальної комісії приймається більшістю присутніх членів та оформлюється відповідним протоколом.

Зі змісту частини восьмої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 15 Порядку № 555 вбачається, що у разі неспроможності погоджувальної комісії врегулювати спірні питання між сторонами остаточне рішення приймає відповідний орган місцевого самоврядування. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті відповідним органом місцевого самоврядування рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

З протоколу громадських слухань від 06 лютого 2024 року убачається, що головуючою запропоновано створити погоджувальну комісію для розгляду питань, які залишилися не вирішеними. В ході проведення громадських слухань ряд осіб в тому числі і від громадськості в порядку самовисування виявили бажання взяти участь в роботі погоджувальної комісії. В тому числі, бажання реалізувати таке право підтвердила 06.02.2024 свідок ОСОБА_2 . При цьому, як слідує з матеріалів відеофіксування громадських слухань від 06 лютого 2024 року, розміщених на офіційному веб-сайті Тур'є-Реметівської сільської ради, заперечень з приводу включення самовисунутих осіб до складу погоджувальної комісії не надходило.

З урахуванням переліку осіб, які виявили 06.02.2024 року бажання в порядку самовисування взяти участь у роботі погоджувальної комісії, Виконавчим комітетом Тур'є-Реметівської сільської ради ухвалено рішенням від 12 березня 2024 року № 50 «Про утворення та затвердження складу погоджувальної комісії з розгляду проекту містобудівної документації».

Обумовленим рішенням утворено погоджувальну комісію у складі 28 осіб (до обумовленого складу увійшли: 15 осіб представники громадськості мешканці територіальної громади та додатково 2 представники від громадськості: експерт -еколог ГО «Екосфера ОСОБА_2 та експерт, директор ГО «Інститут людини і глобалістики» ОСОБА_3 ) з розгляду спірних питань, що виникли у процесі громадського обговорення проекту містобудівної документації «Детальний план території ур. Полонина Руна» Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» (а.с. 24-26 т.2).

14.03.2024 року на офіційному сайті відповідача опубліковано оголошення про утворення погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні - сторінка 6 публікація 7 від 14.03.2024 року https://t-remeta.gov.ua/ogoloshennia/ogoloshennia-pro-utvorennia-pogodzhuvalnoyikomisiyi-iz-virishennia-spirnih-pitan-iaki-vinikli-pid-chas-gromadskogo-obgovorenniaproektiv-mistobudivnoyi-dokumentatsiyi-na-mistsevomu-rivni

Таким чином до відому громадськості в установленому порядку доведено персональний та кількісний склад погоджувальної комісії та дату її засідання з метою врахування пропозицій, зауважень громадськості, спірних питань, що надійшли у процесі проведення громадських обговорень проекту містобудівної документації «Детальний план території ур. «Полонина Руна».

Отож з дати утворення погоджувальної комісії така комісія повинна була розглянути всі зауваження, пропозиції, що надійшли до проекту містобудівної документації «Детальний план території ур. Полонина Руна» та вирішити питання щодо їх прийняття або відхилення. Після закінчення цього строку, якщо засідання комісії не відбулось, рішення не прийнято або її члени не змогли досягти згоди з будь-яких питань, то орган місцевого самоврядування набуває право самостійно прийняти остаточне рішення.

Відповідно до протоколу засідання погоджувальної комісії щодо розгляду спірних питань, що виникли у процесі проведення громадських обговорень проекту містобудівної документації - «Детальний план території ур. Полонина Руна» Тур'є -Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області» від 19 березня 2024 року (а.с.26-33 т.2) , у роботі погоджувальної комісії взяли участь 26 осіб із 28, з них присутні члени комісії від громадськості - 13 осіб із 15.

За наслідками засідання погоджувальної комісії ухвалено рішення вважати такими, що враховані в доопрацьованому Детальному плані території ур. Полонина Руна Тур'є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області пропозиції (зауваження) згідно з додатком 1. Відхилити пропозиції (зауваження) згідно з додатком 2. Рекомендувати замовнику містобудівної документації подати Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур??є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, з урахуванням зауважень та пропозицій від громадськості, на розгляд архітектурно-містобудівної ради Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА. За наслідками розгляду на містобудівній раді винести Детальний план території ур. «Полонина Руна» Тур?є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на розгляд сесії Тур?є-Реметівської сільської ради.

Крім цього, як слідує з матеріалів справи свідок ОСОБА_2 також підтвердила свою участі у роботі погоджувальної комісії, яке відбулося 19 березня 2024 року. ОСОБА_2 була заслухана як член погоджувальної комісії в ході засідання, що підтверджується протоколом від 19 березня 2024 року (том 3, а.с. 20).

Судом також ураховано, що на дату розгляду погоджувальною комісією спірних питань, що виникли у процесі проведення громадських обговорень пропозицій, зауважень та проекту містобудівної документації - «Детальний план території ур. Полонина Руна» та ухвалення відповідних рішень, жодних заперечень (претензій та скарг) з приводу правомочності погоджувальної комісії та її складу до погоджувальної комісії та /або відповідача не вносилось.

При цьому скаржниками не надано жодного доказу про порушення прав певно визначених осіб, які заявляли про свій намір взяти участь у роботі погоджувальної комісії з приводу їх не включення до такого складу, або включення до її складу інших осіб проти яких вони мали заперечення.

Крім того судом апеляційної інстанції установлено, що на час розгляду погоджувальною комісією спірних питань та ухвалення рішень, як і на час розгляду апеляційної скарги відсутня інформація щодо наявності у провадженні суду позову (зацікавленої особи (осіб), які не змогли реалізувати право на участь в роботі погоджувальної комісії у зв'язку з порушенням процедури її створення або включення до її складу осіб проти яких вони заперечували) про скасування рішення виконавчого комітету відповідача № 50 від 12.03.2024 року про створення погоджувальної комісії.

Також скаржниками не доведено обставин та не надано доказів того, що за наявності включення до складу погоджувальної комісії інших осіб, які виявляли бажання (та проти їх волі не були протиправно включені) або за наявності виключення з її складу певних осіб (проти яких заперечувала громадськість, якщо таке мало місце, про що мало б бути заявлено в установленому порядку) рішення погоджувальної комісії могли були іншими ніж прийняті.

З урахуванням того, що рішення виконавчого комітету відповідача № 50 від 12.03.2024 року про створення погоджувальної комісії та затверджений її складу є чинним та не скасовано судом, то таке рішення підлягало до застосуванню при розгляді спірних питань погоджувальною комісією.

Водночас колегія суддів вважає вірним застосування судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду, відображених у постанові від 03 листопада 2020 року по справі № 826/11632/16 відповідно до якої Верховний Суд зробив висновок, що обставини з приводу розгляду погоджувальною комісією спірних питань не можуть свідчити про наявність беззаперечних підстав для визнання містобудівної документації, як нормативного акту, нечинним, беручи до уваги, в тому числі, те що аналогічний акт до рішення виконавчого комітету відповідача від 12.02.2024 за № 50 було скасовано за позовом зацікавленої особи в судовому порядку.

З урахуванням обумовленого вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приведені скаржниками процедурні порушення не призвели до порушення прав скаржників та громадськості на участь у процесі ухвалення оскаржуваного рішення, а як наслідок доводи апеляційних скарг не доводять протиправності оскаржуваного адміністративного акта.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що будь- яке рішення суб'єкта владних повноважень в тому числі і суду повинно відповідати закріпленому у ст. 2 КАС України критерію пропорційності, а зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» державна політика в електроенергетиці спрямована на захист навколишнього природного середовища та сприяння виробництву електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Згідно частини другої статті 293 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифіковано із заявою Законом № 1678-VII від 16 вересня 2014 року), сторони докладають зусиль для сприяння і заохочення торгівлі та прямих іноземних інвестицій в екологічно чисті товари, послуги й технології, використання збалансованих джерел відновлюваної енергії та енергозберігаючих продуктів і послуг, а також екологічне маркування товарів, у тому числі шляхом усунення пов'язаних із цим нетарифних бар'єрів.

Статтею 338 Угоди про асоціацію також передбачено взаємне співробітництво у таких сферах, зокрема, як: розвиток та підтримка відновлювальної енергетики з урахуванням принципів економічної доцільності та охорони навколишнього середовища, а також альтернативних видів палива, зокрема стале виробництво біопалива і співробітництво у сфері нормативно-правових питань, сертифікації та стандартизації, а також технологічного і комерційного розвитку; просування Механізму спільного запровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату 1997 року з метою зменшення викидів парникових газів шляхом реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлювальної енергетики.

У статті 2 Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (United Nations Framework Convention on Climate Change) від 9 травня 1992 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 435/96-ВР від 29 жовтня 1996 року) зазначено, що кінцева мета цієї Конвенції і усіх пов'язаних з нею правових документів, які може прийняти Конференція Сторін, полягає у тому, щоб досягти у виконанні відповідних положень Конвенції стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему.

Для посилення реалізації вищезазначеної Конвенції, у тому числі її мети, спрямованої на зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату в контексті сталого розвитку та зусиль з викорінення бідності, 12 грудня 2015 року учасниками Конвенції було укладено Паризьку угоду (Paris Agreement) (Угоду ратифіковано Законом № 1469-VIII від 14 липня 2016 року), згідно зі статтею 3 якої Сторони домовилися здійснювати національно визначені внески щодо глобального реагування на зміну клімату, амбітні зусилля для досягнення мети цієї Угоди; зусилля всіх Сторін представлятимуть прогрес у часі.

Крім того, відповідно до частини першої статті 2 Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (Kyoto protocol to the United Nations Framework convention on climate change) від 11 грудня 1997 року (Кіотський протокол ратифіковано Законом № 1430-IV (1430-15) від 4 лютого 2004 року) кожна зі Сторін, зазначених у Додатку I, при виконанні своїх визначених зобов'язань щодо кількісних обмежень і скорочень викидів відповідно до статті 3, з метою сприяння сталому розвитку: здійснює та/або продовжує розробляти відповідно до своїх національних умов такі політику та заходи, як: підвищення ефективності використання енергії у відповідних секторах національної економіки; проведення досліджень, розробка, сприяння широкому використанню та впровадженню нових і відновлюваних видів енергії, технологій поглинання двоокису вуглецю та передових сучасних екологічно безпечних технологій.

Законом № 2222-VIII від 5 грудня 2017 року Україна приєдналася до Статуту Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії (IRENA) від 26 січня 2009 року, до цілей якого віднесено сприяння широко поширеному та зростаючому впровадженню, а також сталому використанню всіх видів відновлюваної енергії, беручи до уваги:

a) національні та внутрішні пріоритети й переваги, отримувані з комбінованого підходу до відновлюваної енергії та заходів з енергоефективності;

b) внесок відновлюваної енергії в збереження навколишнього середовища шляхом обмеження впливу на природні ресурси й зменшення вирубування лісів, зокрема вирубування тропічних лісів, опустелювання й скорочення біологічного різноманіття; у захист клімату; в економічне зростання та соціальну згуртованість, у тому числі в зниження рівня бідності й сталий розвиток; у доступ до енергопостачання й безпеку енергопостачання; у регіональний розвиток і взаємну відповідальність поколінь.

Також у пункті 1 Директиви 2009/28/ЄС Європейського парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел і про внесення змін до Директив 2001/77/ЄС та 2003/30/ЄС та про їх подальше скасування (Directive 2009/28/EC of the European Parliament and of the council of 23 April 2009 on the promotion of the use of energy from renewable sources and amending and subsequently repealing Directives 2001/77/EC and 2003/30/EC) зазначено, що збільшення використання енергії, видобутої з відновлюваних джерел, становлять разом з економією енергії та підвищеною енергоефективністю важливі складові комплексу заходів, що вимагаються для скорочення викидів парникових газів та для виконання Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про кліматичні зміни, а також до інших зобов'язань, взятих на рівні Співтовариства та міжнародному рівні з метою скорочення викидів парникових газів; ці фактори повинні відіграти значну роль у підвищенні надійності енергозабезпечення, сприянні технологічному розвитку та інноваціям, а також у створенні перспектив нових робочих місць та регіональному розвитку, зокрема в сільській та ізольованій місцевості.

На виконання вищезазначених міжнародних зобов'язань розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 року № 907-р схвалено Стратегію енергетичної безпеки, в якій енергетичну безпеку визначено складовою системи забезпечення національної безпеки та визначено такі стратегічні цілі забезпечення енергетичної безпеки та пріоритетні завдання для реалізації сценарію «позитивної трансформації» і стратегічного вибору, як, зокрема, забезпечення енергетичної ефективності використання енергоресурсів та енергоефективності національної економіки, екологічно прийнятного впливу енергетики на навколишнє природне середовище, інтеграції енергетичного сектору в політичний, технологічний, технічний, економічний та правовий простір ЄС.

При цьому, у згаданій Стратегії за позитивним сценарієм змін в енергетичній сфері передбачається використання нових технологій виробництва, транспортування, накопичення та споживання енергії, використання відновлюваних та місцевих джерел енергії, цифровізація енерговикористання, що дозволяє наблизити джерела виробництва енергії до споживача та збалансувати режими роботи енергетичних систем.

Крім того, суд враховує, що відповідно до статті 3 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» основними засадами державної політики у сфері альтернативних джерел енергії є, зокрема, нарощування обсягів виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, з метою економного витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту шляхом реструктуризації виробництва і раціонального споживання енергії за рахунок збільшення частки енергії, виробленої з альтернативних джерел; додержання екологічної безпеки за рахунок зменшення негативного впливу на стан довкілля при створенні та експлуатації об'єктів альтернативної енергетики, а також при передачі, транспортуванні, постачанні, зберіганні та споживанні енергії, виробленої з альтернативних джерел; залучення вітчизняних та іноземних інвестицій і підтримка підприємництва у сфері альтернативних джерел енергії, в тому числі шляхом розробки і здійснення загальнодержавних і місцевих програм розвитку альтернативної енергетики.

Підсумовуючи викладене запровадження на територіях (які не відносено до об'єктів природно-заповідного фонду, як загальнодержавного так і місцевого значення та які підпадають під найнижчі показники ушкоджень повітряними ракетними атаками та атаками БПЛА зі сторони країни агресора) розвитку альтернативних джерел енергії (до яких відносяться і вітроелектростанції), та їх інтеграція до об'єднаної енергетичної системи України, нарощування обсягів виробництва та споживання такої енергії (тим більше в умовах воєнного стану та наявності критичних пошкоджень об'єктів енергетичної інфраструктури з урахуванням фактичних обставин справи щодо часткової реалізації оскаржуваного рішення) не тільки відповідає міжнародним зобов'язанням України, але й узгоджується із стратегічними цілями та пріоритетними завданнями забезпечення енергетичної безпеки, сприяє зменшенню негативного впливу на стан довкілля та підвищенню енергетичної незалежності держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належним чином правомірність оскарженого рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міжнародної благодійної організації "Екологія - Право - Людина" залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі № 260/5885/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Р. В. Кухтей

С. П. Нос

Повне судове рішення складено 03 грудня 2025 року

Попередній документ

132299934

Наступний документ

132299936

Інформація про рішення:

№ рішення:	132299935
№ справи:	260/5885/24
Дата рішення:	27.11.2025
Дата публікації:	08.12.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (27.11.2025)
Дата надходження:	09.09.2024
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (20)

11.10.2024 09:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
31.10.2024 09:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
19.11.2024 09:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
27.11.2024 09:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
06.01.2025 10:30	Закарпатський окружний адміністративний суд
13.01.2025 11:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
18.03.2025 09:30	Восьмий апеляційний адміністративний суд
25.03.2025 09:30	Восьмий апеляційний адміністративний суд
28.04.2025 14:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
01.07.2025 10:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
23.07.2025 11:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
28.07.2025 13:15	Закарпатський окружний адміністративний суд
30.07.2025 10:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
01.08.2025 09:30	Закарпатський окружний адміністративний суд
06.08.2025 14:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
11.08.2025 15:00	Закарпатський окружний адміністративний суд
21.10.2025 09:30	Восьмий апеляційний адміністративний суд
11.11.2025 10:00	Восьмий апеляційний адміністративний суд
13.11.2025 09:30	Восьмий апеляційний адміністративний суд
27.11.2025 10:00	Восьмий апеляційний адміністративний суд