Справа № 560/19071/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
03 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення з 27.06.2024 та зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 27.06.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90% сум грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.09.2021 №ХС53603, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 19.08.2010 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 90% суми грошового забезпечення за вислугу 35 років служби.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 15.03.2018 №ХС53603, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , за чинною редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ у розмірі 70% суми грошового забезпечення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №560/4427/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 у розмірі 90% суми грошового забезпечення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі №560/13487/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.09.2021 №ХС53603, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказано рішення суду відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки від 02.09.2021 №ХС53603 за чинною редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ у розмірі 70% суми грошового забезпечення.
Позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку пенсії.
Листом відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення його заяви.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить із наступного.
Порядок визначення розміру пенсії та його максимальної величини у відсотковому відношенні відповідних сум грошового забезпечення визначено у статті 13 Закону №2262-ХІІ.
З моменту прийняття Закону №2262-ХІІ до статті 13 неодноразово вносились зміни, зокрема, щодо визначення максимального розміру пенсії, обчисленого відповідно до цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Саме така, змінена редакція частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, застосована відповідачем при розрахунку пенсії позивача згідно з Законом №2262-ХІІ на виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно з статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи людини і громадянина, не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999, зі змісту якого слідує, що принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відтак, з 27.06.2024 до пенсії позивача слід застосовувати належний відсоток розміру його грошового забезпечення, право на який останній отримав при розрахунку пенсії за Законом №2262-ХІІ, а саме 90%.
Крім того, відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач, отримуючи пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії.
У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".
Суд першої інстанції вірно виснував, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно визначено розмір пенсії позивача з розрахунку 70% суми грошового забезпечення, чим порушено право власності останнього, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача з 90% до 70% грошового забезпечення з 27.06.2024.
Також, судова колегія погоджується з обраним судом першої інстанції способом поновлення порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 27.06.2024 в розмірі 90% сум грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.09.2021 №ХС53603, з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.