Справа № 120/17315/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
03 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Вінницьким окружним адміністративним судом 16 жовтня 2025 року ухвалено додаткове рішення.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок його грошового забезпечення з 21.01.2020 по 20.07.2020, а також нарахованих в цей період щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 27.04.2021 по 19.05.2023, а також нарахованих в цей період щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 21.01.2020 по 20.07.2020, а також нарахованих в цей період щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити позивачу перерахунок його грошового забезпечення з 27.04.2021 по 19.05.2023, а також нарахованих в цей період щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". В задоволенні решти вимог відмовлено.
08.10.2025 представником позивача подано заяву про виправлення допущених судом описок в резолютивній частині судового рішення.
Ухвалою від 16.10.2025 заяву представника позивача про виправлення описок в резолютивній частині рішення суду задоволено частково, а саме викладено абзац третій резолютивної частини в наступній редакції:
"Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити позивачу перерахунок його грошового забезпечення з 27.04.2021 по 19.05.2023, а також нарахованих в цей період щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.".
При цьому, під час розгляду поданої представником позивача заяви від 08.10.2025 судом першої інстанції встановлено, що в резолютивній частині рішення не було вирішено частина заявлених позивачем позовних вимог.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, як уже було зазначено судом вище, рішенням суду від 22.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зокрема, в мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку, що дії Військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення та виплати позивачеві в заниженому розмірі грошового забезпечення в періоди з 21.01.2020 по 20.07.2020 та в період з 27.04.2021 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", є протиправними.
Також, суд виснував, що відновлення порушених вищенаведеними діями відповідачів прав позивача слід здійснити шляхом зобов'язання:
- Військової частини НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок його грошового забезпечення з 21.01.2020 по 20.07.2020, а також нарахованих в цей період щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
- Військової частини НОМЕР_2 здійснити позивачу перерахунок його грошового забезпечення з 27.04.2021 по 19.05.2023, а також нарахованих в цей період щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премії, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Втім, в резолютивній частині рішення суд не в повній мірі відобразив встановлений в мотивувальній частині рішення суду спосіб захисту порушених прав позивача.
Особливості ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відтак однією із підстав для ухвалення додаткового судового рішення є невирішення судом однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Таким чином, оскільки у рішенні суду від 22.05.2025 щодо декількох позовних вимог, з приводу яких досліджувалися докази та аналізувалися норми законодавства в контексті спірних правовідносин не було ухвалене рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність прийняття додаткового судового рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.