Справа № 560/3546/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
03 грудня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Роїк Т. С.,
представника позивача - Вітрук Ю.В.
представника відповідача - Лавренюка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" №28982/2201-0706 від 19.11.2024,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» № 28982/2201-0706 від 19.11.2024 року у сумі 2007319,64 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом відзначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року було відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
ГУ ДПС у Хмельницькій області отримано повідомлення Національного Банку України від 19.05.2023 №25-0008/106/ДСК (лист ДПС України від 30.05.2023 №12279/7/99-00-07-0501-07), від 23.01.2024 №25-0005/5490/БТ (лист ДПС України від 12.02.2024 №3624/7/99-00-07-05-02-07), від 22.02.2024 №25-0005/14043/БТ (лист ДПС України від 12.03.2024 №6815/7/99-00-07-05-02-07) , від 24.04.2024 №25-0008/31889/БТ (лист ДПС України від 15.05.2024 №14210/7/99-00-07-05-02-07) стосовно виявленого порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII резидентом ТОВ «Т-Стиль».
З метою підтвердження повідомлень НБУ щодо порушення вимог валютного законодавства України, Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП та ГУ ДПС у Хмельницькій області надіслано ТОВ «Т-Стиль» письмові запити від 31.05.2023 №2338/6/33-00-07-05, від 15.02.2024 №641/10/22-01-07-06-09, від 14.03.2024 №1218/10/22-01-07-06-09, від 02.05.2024 №2389/10/22-01-07-06-09, від 17.05.2024 №2825/10/22-01-07-06-09 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаєморозрахунків із нерезидентами по контрактах №117012965 від 04.10.2021, №53 від 27.10.2022, №224 від 08.06.2023, №UA 11-2023-0443 від 23.06.2023, №241/2 від 15.09.2023.
Вищевказані запити підписані керівником контролюючого органу, скріплені печаткою та містять підстави для надання запиту. Всі запити було отримано ТОВ «Т-Стиль» відповідно до поштових повідомлень про вручення.
ТОВ «Т-Стиль» листами від 17.07.2023 №03/5513 (вх. №2221/6 від 24.07.2023), від 07.03.2024 №04/173 (вх. №12136/6 від 12.03.2024), від 04.04.2024 №04/238 (вх. №18813/6 від 09.04.2024), від 22.05.2024 №04/318 (вх. №23719/6 від 28.05.2024), від 04.06.2024 №04/342 (вх. №25366/6 від 07.06.2024) надано відповіді на запити та документальне підтвердження щодо взаєморозрахунків з нерезидентами по імпортних контрактах №117012965 від 04.10.2021, №53 від 27.10.2022, №224 від 08.06.2023, №UA 11-2023-0443 від 23.06.2023, №241/2 від 15.09.2023.
ГУ ДПС у Хмельницькій області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України видано наказ від 17.09.2024 №3903-П про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Т-Стиль» з питання дотримання установлених Національним банком України строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по контрактах №117012965 від 04.10.2021, №53 від 27.10.2022, №224 від 08.06.2023, №UA 11-2023-0443 від 23.06.2023, №241/2 від 15.09.2023 за період з 04.10.2021 по 14.05.2024.
Повідомлення про початок перевірки від 17.09.2024 №984 та копію наказу від 17.09.2024 №3903-П про проведення перевірки надіслано ТОВ «Т-Стиль» рекомендованим листом з повідомленням про вручення 17.09.2024. Лист було повернено Укрпоштою 03.10.2024 до ГУ ДПС у Хмельницькій області з зазначеною причиною повернення: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно п.42.5 ст.42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відтак, дотримання приписів п. 42.5 ст. 42 ПК України надало посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. (абз. 3 п. 79.2 ст. 79 ПК України).
За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.10.2024 №23925/22-01-07-06/35750435 та надіслано позивачу примірник разом із супровідним листом від 30.10.2024 №16140/6/22-0107-06-09, що підтверджується корінцем поштового відправлення. Проте, даний лист повернуто 01.11.2024 до ГУ ДПС у Хмельницькій області у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Вказаним вище Актом вставлено порушення ТОВ «Т-Стиль» норм чинного законодавства, а саме:
- ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII , п. 21 розділу II «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (за період до 05.04.2022 року); п.142 розділу II «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», затвердженого Постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 (за період з 05.04.2022 року), з урахуванням ч. 4 ст. 13 Закону №2473 щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту від 04.10.2021 №117012965 з нерезидентом Thies AG (Швейцарія) в сумі 595000,00 Євро на 25 днів, в сумі 256300,00 Євро на 2 дні, в сумі 128150,00 Євро на 5 днів, в сумі 12 000,00 Євро на 2 дні; - ч. 3 ст. 13 Закону №2473, з урахуванням п.142 розділу II Постанови НБУ №18, щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по договору купівлі-продажу від 23.06.2023 №UA 11-2023-0443 з нерезидентом SCANIA CV AB (Швеція) в сумі 18680,00 Євро на 21 день; - ч. 3 ст. 13 Закону №2473, з урахуванням п.142 розділу II Постанови НБУ №18, щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по договору від 15.09.2023 №241/2 з нерезидентом DONGGUAN MOSUEN LIGHTING TECHNOLOGY CO., LTD. (Китай) в сумі 40258,50 дол.США на 7 днів.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове-повідомлення рішення форми «С» № 28982/2201-0706 від 19.11.2024 року, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 2007319,64 грн.
Позивач не погоджуючись з винесеним рішенням відповідача, звернувся до ДПС України зі скаргою, однак рішенням від 13.02.2025 року за №4246/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги Державна податкова служба України вирішила залишити без змін податкове-повідомлення рішення від 19.11.2024 року №28982/2201-0706, а скаргу позивача без задоволення.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції не віднайшов підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі в редакції на час досліджуваних податковим органом господарських операцій).
Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пункт 75.1 статті 75 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності однієї з підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1, п.78.1 ст.78 ПК України).
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом №2473-VIII, який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
Стаття 13 Закону №2473-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша статті 13 Закону №2473-VIII).
Згідно із вимогами частини другої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п'ята статті 13 Закону №2473-VIII).
Частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Законодавцем передбачено випадок не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання контрагентом договору.
Встановлення наявності/відсутності обставин для зупинення перебігу строку розрахунків та відповідно зупинення нарахування пені у період дії форс-мажорних обставин є функціональними обов'язками контролюючих органів у відповідності до приписів п.п.19-1.1.34 ст. 19-1 ПК України, які повинні визначати суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у разі встановлення порушення платником податків валютного законодавства.
Згідно п.п.54.3.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Наявність/відсутність підстав для нарахування грошового зобов'язання встановлюється під час здійснення заходів податкового контролю шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 ПК України).
Відповідно, у разі проведення перевірки контролюючим органом, платник податків має право надати контролюючому органу документи на підтвердження, у даному випадку наявності форс-мажорних обставин, та їх впливу на неможливість виконання договірних зобов'язань контрагентом.
Жодним нормативно-правовим актом не обмежено платника податків у надані контролюючому органу будь-яких документів та письмових пояснень на його розсуд, які повинні бути прийняті та ретельно перевірені.
Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону № 2473-VIII постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Також, відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).
Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 року Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).
Таким чином, за загальним правилом експорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач відзначає про протиправність нарахування відповідачем пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). На переконання апелянта, судом першої інстанції не з'ясовано питання, чи розповсюджується заборона нарахувати пеню, передбачена абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПКУ, на правовідносини щодо нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків згідно статті 13 Закону №2473.
Надаючи оцінку вказаному питанню, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року (справа №240/25642/22) сформулював висновок, відповідно до якого, з 01.01.2021 пеня, нарахування якої встановлено частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Окрім того, судова палата у зазначеній справі дійшла висновку відносно застосування приписів підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 ПК України (яким встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадках, передбачених цим Кодексом) на правовідносини з нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті, зазначивши, що пеня, як міра відповідальності, яка нараховується за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, врегульована спеціальним Законом, відповідно на таку (пеню) не розповсюджуються положення підпункту 129.9.7 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України, за аналогією з положеннями абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Верховним Судом здійснено відступ від висновку, викладеного в постановах від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23, від 28 березня 2024 року у справі №380/17879/22, від 13 травня 2024 року у справі №420/11208/23 про неможливість нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, правові підстави застосовувати норми ПК України абз. 11 п.521 підрозділу ХХ «Перехідні положення» в частині не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за експортними, імпортними операціями, відсутні.
Стосовно доводів апелянта про факт настання форс-мажорних обставин з 24.02.2022 р., що згідно з п.п. 112.8.9 ПК України є підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Посилаючись на роз'яснення в категорії 132.01 ЗІР та офіційний лист ТППУ від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1, позивачем відзначено, що починаючи з 24.02.2022 року та протягом дії форс-мажорних обставин, платники звільняються від відповідальності в разі несвоєчасного виконання податкових зобов'язань у зв'язку із запровадженням воєнного стану. Таке відтермінування поширюється на всіх без винятку платників податків незалежно від їх територіального розташування та стану воєнних дій на певній території.
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія враховує наступне.
Листом Торгово - промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 підтверджено факт настання форс-мажорних обставин в Україні внаслідок військової агресії російської федерації та введення воєнного стану.
Форс-мажорною обставиною, за висновками ТПП, є військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану (обмеження, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, заборон, ведені Правлінням Національного Банку України).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває до теперішнього часу.
Згідно ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.
Згідно з Регламентом ТІІ України, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою.
У постанові від 23.07.2024 (справа № 240/25642/22) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду виснував, що саме по собі введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.
Цей висновок обґрунтований тим, що позивач у справі не надав доказів, які б підтвердили настання обставин непереборної сили, які зумовили неможливість виконання нерезидентом своїх обов'язків за контрактом.
Також, після відкриття касаційного провадження у справі, яка розглядається, Верховним Судом у постанові від 12.12.2024 (справа № 380/839/24) від 14.01.2025 (справа № 440/17191/23) з посиланням на постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22 зазначено, що усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Також зауважено, що Верховний Суд неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
У розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у зазначених справах, суд дійшов висновку, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Про обґрунтованість такого висновку свідчить і аналіз частини шостої статті 13 Закону України №2473, яка передбачає можливість зупинення перебігу строків розрахунків та нарахування пені за їх порушення лише у разі зупинення виконання договору, яке відбувається у зв'язку із виникненням форс-мажорних обставин. Іншими словами, неможливість виконання договору, а відповідно, і звільнення від нарахування пені, має місце у разі впливу форс-мажорних обставин на таку можливість.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16.
Саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, а у разі необхідності - іншими належними доказами, що можуть підтвердити вплив цих обставин на здатність певною стороною виконати своє зобов'язання.
Відтак, враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції вірно виснував, що позивачем не надано довідки (сертифікату) ТПП України про наявність форс - мажорних обставин та доказів наявності обставин непереборної сили, їх надзвичайний характер, неможливість попередити за даних умов завдання шкоди, а також причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.
Крім того, як встановлено в ході розгляду справи, позивачем у період воєнного стану укладались контракти та здійснювалась поставка товару; жодних обставин причинно-наслідкового зв'язку невиконання нерезидентами обов'язків своєчасного розрахунку позивачем не наведено та судом не встановлено; довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту (…) або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов'язків за контрактом (…) компанією матеріали справи не містять.
Протилежного апелянтом не доведено.
Стаття 112 ПК України встановлює загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 112.8 вказаної статті передбачено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (п.п 112.8.9.).
З огляду на те, що питання зупинення нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин врегульовано спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», суд першої інстанції обгрунтовано відзначив, що на ці правовідносини не розповсюджуються положення підпункту 112.8.9 п.112 ст. 112 ПК України, за аналогією з положеннями абз. 11 пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Щодо недотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту від 04.10.2021 №117012965 з нерезидентом ThiesAG (Швейцарія), судова колегія зазначає наступне.
Так, предмет вказаного імпортного контракту від 04.10.2021 №117012965 з Thies AG (Швейцарія) є купівля-продаж обладнання для текстильної промисловості згідно Додатків до контракту.
Ціни та загальна вартість контракту: загальна вартість контракту складає 595000,00 Євро. Умови поставки товару СІР Рівне («Інкотермс 2020»). Умови оплати - 30% передплата на протязі 15 днів після підписання контракту, 60% на протязі 10 днів після повідомлення продавця про готовність товару до відправки, 10% оплата на протязі 30 днів після введення обладнання в експлуатацію. Всі банківські відрахування, збори, платежі в країні продавця оплачує продавець, інші видатки несе покупець. Всі суперечки підпадають під дію швейцарського законодавства. Місцезнаходження арбітражного суду - за місцем здійснення діяльності продавця, мова арбітражу - німецька. Термін дії контракту - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додаткова угода №1 від 18.04.2022: оплата по контракту здійснюється в Євро наступним чином: 30% передплата на протязі 15 днів після підписання контракту, 70% передплата на протязі 10 днів після повідомлення продавця про готовність товару до відправки. Додаткова угода №3 від 12.04.2023: у зв'язку з продовженням воєнного стану в країні покупця та неможливістю дотримання умов поставки - поставка обладнання буде здійснена протягом 24 місяців з дати останньої оплати. Додаткова угода №5 від 10.05.2023: загальна вартість контракту складає 583000,00 Євро.
На виконання умов контракту від 04.10.2021 №117012965 ТОВ «Т-Стиль» здійснено оплату на користь нерезидента - Thies AG (Швейцарія) на загальну суму 595000,00 Євро /18795922,60 грн. згідно платіжних доручень в іноземній валюті ПАТ АБ «Південний».
До перевірки ТОВ «Т-Стиль» надало Висновок Мінекономіки України, щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком від 26.07.2022 №443209/52500-07 (наказ від 12.07.2022 №2061), яким у відповідності до ч. 4 ст. 13 Закону № 2473 продовжено строки розрахунків по контракту від 04.10.2021 №117012965 з нерезидентом Thies AG (Швейцарія): - на суму 178500,00 Євро, з 04.10.2022 року до 19.04.2023 року; - на суму 209500,00 Євро, з 16.10.2022 року до 19.04.2023 року; - на суму 107000,00 Євро, з 08.02.2023 року до 19.04.2023 року; - на суму 100000,00 Євро, з 22.02.2023 року до 19.04.2023 року.
Згідно наданих до перевірки товаросупровідних документів до вказаної митної декларації, а саме міжнародних автомобільних накладних (CMR) №117012965 від 10.05.2023 та invoice від 10.05.2023 №1170112965/1, №1170112965/2, товар на суму 338700,00 Євро перетнув митний кордон України 14.05.2023, що підтверджується відтиском штампу «під митним контролем» Львівської митниці ДФС №349.
При виконанні умов імпортного контракту від 04.10.2021 №117012965 з нерезидентом Thies AG (Швейцарія), перевіркою встановлено порушення ТОВ «Т-Стиль» ч. 3 ст. 13 Закону № 2473, п. 21 Постанови НБУ №5 (за період до 05.04.2022 року); п. 142 Постанови НБУ №18 (за період з 05.04.2022 року), з урахуванням ч. 4 ст. 13 Закону № 2473 щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків в сумі: - 595000,00 Євро на 25 днів (з 20.04.2023 по 14.05.2023); - 256300,00 Євро на 2 дні (з 15.05.2023 по 16.05.2023); - 128150,00 Євро на 5 днів (з 17.05.2023 по 21.05.2023); - 12 000,00 Євро на 2 дні (з 22.05.2023 по 23.05.2023). Нарахована сума пені за порушення граничних строків розрахунків по імпортному контракту від 04.10.2021 №117012965 становить 1 924 726,53 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, до перевірки ТОВ «Т-Стиль» не надавалися інші документи по контракту від 04.10.2021 №117012965 (довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни відповідно до умов контракту щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин по вказаному контракту; документи щодо звернення до суду, міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку передбаченого зовнішньоекономічним контрактом, або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку).
Щодо недотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по договору купівлі-продажу від 23.06.2023 №UA 11-2023-0443 з нерезидентом SCANIA CV AB (Швеція), судова колегія зазначає наступне.
Так, предметом вказаного імпортного договору купівлі-продажу від 23.06.2023 №UA 11-2023-0443 з SCANIA CV AB, Швеція є купівля - продаж товарів: вантажний автомобіль-контейнеровоз Scania S 460B6x2*4NB - 125500,00 Євро, причіп PC WECON - 19500,00 Євро, змінний контейнер BDF FerroFoam van тип WSK 782 - 20900,00 Євро. Загальна вартість товару - 186800,00 Євро. Умови платежу - передоплата 10% від загальної вартості договору не пізніше 10.07.2023 року, попередня оплата 90% від загальної вартості договору не пізніше ніж за 2 тижні до початку поставки. Умови поставки: СІР Strumsen, Польща (Інкотермс - 2010). Всі спори вирішуються Арбітражним судом при Торгово промисловій палаті в м. Стокгольм, Швеція відповідно до регламенту останнього. Термін дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання умов договору купівлі-продажу від 23.06.2023 №UA 11-2023-0443 ТОВ «Т-Стиль» здійснено оплату на користь нерезидента - SCANIA CV AB (Швеція) на загальну суму 205480,00 Євро / 8317089,17 грн. згідно платіжних доручень в іноземній валюті АТ «Райффайзен Банк».
Імпортний товар - вантажний автомобіль SCANIA Chassisмодель S 460 B6x2*4NB with Wesob body (код згідно з УКТЗЕД 8704239100), спеціалізований центральноосьовий причіп контейнеровоз PC марки WECON (код згідно з УКТЗЕД 8716395090), змінний металевий контейнер BDF FerroFoam Тип WSK 782 (код згідно з УКТЗЕД 8609009000), по договору купівлі-продажу від 23.06.2023 №UA 11-2023-0443 від нерезидента - SCANIA CV AB (Швеція), надійшов на користь ТОВ «Т-Стиль» згідно митної декларації типу ІМ 40 ДЕ (копія додається): - №24UA204020008321U7 від 27.03.2024 на загальну суму 186800,00 Євро/ 7974697,48 грн.
Нерезидентом SCANIA CV AB (Швеція) здійснено часткове повернення коштів по договору купівлі-продажу від 23.06.2023 №UA 11-2023-0443 на користь ТОВ «Т-Стиль» на загальну суму 18680,00 Євро/ 762898,67 грн., що підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк» від 22.01.2024.
Як було встановлено судом першої інстанції, при виконанні умов імпортного договору купівлі-продажу від 23.06.2023 №UA 112023-0443 з нерезидентом SCANIA CV AB (Швеція) перевіркою встановлено порушення ТОВ «Т-Стиль» ч. 3 ст. 13 Закону №2473, з урахуванням п.142 розділу II Постанови НБУ №18, щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків в сумі: - 18680,00 Євро на 21 день (з 02.01.2024 по 22.01.2024).
Нарахована сума пені за порушення граничних строків розрахунків по імпортному договору купівлі-продажу від 23.06.2023 №UA 11-2023-0443 становить 49 434,22 грн.
При цьому, до перевірки ТОВ «Т-Стиль» не надавалися інші документи по договору купівлі-продажу від 23.06.2023 №UA 11-2023-0443 з нерезидентом SCANIA CV AB, Швеція (висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком; довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни відповідно до умов контракту щодо виникнення та закінчення дії форс мажорних обставин по вказаному контракту; документи щодо звернення до суду, міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку передбаченого зовнішньоекономічним контрактом, або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку).
Щодо недотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по договору від 15.09.2023 №241/2 з нерезидентом DONGGUAN MOSUEN LIGHTING TECHNOLOGY CO., LTD. (Китай), судова колегія зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи встановлено, що предмет імпортного договору від 15.09.2023 №241/2 з DONGGUAN MOSUEN LIGHTING TECHNOLOGY CO., LTD. (Китай): купівля - продаж товарів згідно додатку. Загальна вартість договору складає 500000,00 доларів США, валюта договору - долар США. Умови поставки - FOB Shenzhen, якщо інше не зазначено в інвойсі. Умови оплати: 50% передоплата шляхом банківського переказу протягом 10 днів після підписання договору, 50% доплата після отримання копії коносаменту. Усі банківські витрати в країні продавця оплачує продавець, всі інші банківські витрати несе покупець. Всі суперечки розглядаються по місцю знаходження відповідача. Термін дії договору до повного виконання його сторонами.
На виконання умов договору від 15.09.2023 №241/2 ТОВ «Т-Стиль» здійснено оплату на користь нерезидента DONGGUAN MOSUEN LIGHTING TECHNOLOGY CO., LTD. (Китай) на загальну суму 127960,50 дол.США / 4845168,88 грн. згідно наступних платіжних доручень в іноземній валюті АТ «Райффайзен Банк» (копії додаються): - від 02.10.2023 на суму 42653,50 дол.США/ 1559778,78 грн. (граничний строк надходження імпорту - 29.03.2024 (180 календарних днів згідно з п. 142 Постанови НБУ №18); - від 10.01.2024 на суму 42653,50 дол.США/ 1630442,83 грн. (граничний строк надходження імпорту - 07.07.2024 (180 календарних днів згідно з п. 142 Постанови НБУ №18); - від 18.03.2024 на суму 42653,50 дол.США/ 1654947,27 грн. (граничний строк надходження імпорту - 13.09.2024 (180 календарних днів згідно з п. 142 Постанови НБУ №18).
Імпортний товар COB чіп, частини електричних освітлювальних приладів 50 Вт, LED трековий світильникчорний, світодіодний трековий прожектор надійшов від нерезидента на користь ТОВ «Т-Стиль» згідно митних декларацій типу ІМ 40 ДЕ (копії додаються): - №23UA100290811896U7 від 30.10.2023 на загальну суму 2395,00 дол.США/ 87229,73 грн. - №24UA204020010281U0 від 18.04.2024 на загальну суму 82912,00 дол.США/ 3278763,33 грн.
Кошти по договору від 15.09.2023 №241/2 було частково повернуто на користь ТОВ «Т-Стиль» на загальну суму 42653,50 дол.США/ 1664343,84 грн. (в т.ч. 13,00 дол.США - комісія банку), що підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк» від 05.04.2024.
Згідно матеріалів перевірки відповідачем встановлено, що при виконанні умов імпортного договору від 15.09.2023 №241/2 з нерезидентом DONGGUAN MOSUEN LIGHTING TECHNOLOGY CO., LTD. (Китай) вчинено порушення ТОВ «Т-Стиль» ч. 3 ст. 13 Закону №2473, з урахуванням п. 142 розділу II Постанови НБУ №18, щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків в сумі: 40258,50 дол.США на 7 днів (з 30.03.2024 по 05.04.2024). Нарахована сума пені за порушення граничних строків розрахунків по імпортному договору від 15.09.2023 №241/2 становить 33158,89 грн.
При цьому, ТОВ «Т-Стиль» не надавалися до перевірки інші документи по договору від 15.09.2023 №241/2 з DONGGUAN MOSUEN LIGHTING TECHNOLOGY CO., LTD., Китай (висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком; довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни відповідно до умов контракту щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин по вказаному контракту; документи щодо звернення до суду, міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку передбаченого зовнішньоекономічним контрактом, або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку).
Аналіз встановлених в ході розгляду справи обставин та норм чинного законодавства дозволяє стверджувати про надання судом належної оцінки наведеним аргументам сторін, а тому суд погоджується з доводами відповідача, що станом на дату складання акту перевірки в діях платника податків були наявні порушення валютного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ГУ ДПС у Хмельницькій області правомірно винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» № 28982/2201-0706 від 19.11.2024 року на суму 2 007 319,64 грн. на підставі ч. 5 ст. 13 Закону № 2473 за порушення ч. 3 ст. 13 Закону № 2473, яке було надіслано ТОВ «Т-Стиль» супровідним листом №16787/6/2-01-07-06-09 від 19.11.2024, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.11.2024.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Стиль" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.