Справа № 560/10566/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
03 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі №560/10566/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (від 27.03.2023 №ХС38756), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2019, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (від 27.03.2023 №ХС38756), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 16.06.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі №560/10566/23 у тридцятиденний строк після отримання цієї ухвали.
До суду надійшов звіт, в якому зазначено, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду Головним управлінням 11.09.2023 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% суми грошового забезпечення (17191,25 грн) згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.03.2023 №ХС38756.
В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії склав: з 01.04.2019 - 12033,88 грн, з 01.03.2022 13718,62 грн, з 01.03.2023 15218,62 грн.
Пенсією в розмірі, визначеному на виконання судового рішення, ОСОБА_1 забезпечено з жовтня 2023 року. За період з 01.04.2019 по 30.09.2023 нарахована сума доплати в розмірі 293764,15 грн.
У 20232024 роках у бюджеті Пенсійного фонду України у структурі коштів Державного бюджету України було виокремлено кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Планом доходів і видатків головного управління визначені такі видатки у 2023 році 11,42 млн грн, у 2024 році 5,57 млн грн. З урахуванням виділених коштів головним управлінням проведена виплата заборгованості з пенсійних виплат згідно з рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.11.2020.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який станом на дату подання звіту не затверджений. Виплата згідно судових рішень здійснюється в порядку календарної черговості дати набрання законної сили судових рішень.
Отже, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі №560/10566/23 в сумі 293764,15 грн, буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості дати набрання рішенням законної сили.
Представник позивача подав клопотання про не прийняття звіту та встановлення додаткового строку для надання звіту про виконання рішення суду.
Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання судового рішення, Хмельницький окружний адміністративний суд, ухвалою від 23 липня 2025 року прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі №560/10566/23. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнив.
Звільнив ОСОБА_2 від сплати штрафу за не повне виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі №560/10566/23.
Змінив спосіб і порядок виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі №560/10566/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованих коштів в сумі 293764,15 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Отже, зважаючи на часткове виконання судового рішення та наведення відповідачем обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання судового рішення потрібно прийняти.
Від відповідача надійшло клопотання, в якому просить суд звільнити Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від накладення штрафу за невиконання рішення суду в частині виплати доплати у розмірі 293764,15 грн, на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення.
Частиною 5 ст. 382-3 КАС України встановлено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Враховуючи виконання відповідачем рішення суду щодо перерахунку пенсії позивача, а також звернення до Пенсійного фонду України щодо виплати згідно з рішенням суду від 27.06.2025 №2200-0405-5/49319, суд першої інстанції обгрунтовано, за наявності достатніх підстав, звільнив керівника відповідача від сплати штрафу за не повне виконання судового рішення.
Водночас, положеннями ч. 1 ст. 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Абзацем 2 ч. 3 ст. 378 КАС України передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Варто зазначити, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції та просить врахувати, що відповідачем лише 27.06.2025 направлено запит № 2200-0405-5/49319 до Пенсійного фонду України щодо виділення додаткових коштів для проведення виплати згідно з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2023 у справі № 560/10566/23. Тобто лише у червні 2025 року відповідачем були вчинені дії щодо виділення коштів на виконання рішення суду по справі №560/10566/23 та більше трьох років не було вчинено будь яких дій для повного ви конання рішення суду.
Позивач вважає, що суд дійшов правильного висновку про застосування абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, яким передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Варто зазначити, що принципи обов'язковості судових рішень передбачені статтею 124 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Стаття 129-1 Конституції України гарантує, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Відповідно, обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення повинно бути виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та в повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення). Виконання судового рішення у визначеному законом порядку забезпечує держава; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Принцип обов'язковості судового рішення також закріплений у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового розгляду у контексті ст.6 Конвенції.
Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження.
«Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 заява №18357/91, п. 40).
Неналежне виконання судових рішень в Україні призвело до ухвалення ЄСПЛ 2 3 пілотних рішень щодо України: Іванов проти України, заява від 15.10.2009 №40450/04, та Бурмич проти України, заява від 12.10.2017 № 46852/13. У цих рішеннях ЄСПЛ констатував систематичне невиконання в Україні рішень національних судів, а також вказав на відсутність у національному законодавстві України ефективних засобів юридичного захисту від такого невиконання. Одним із способів вирішення наявної проблеми невиконання судових рішень в Україні стало закріплення в національному законодавстві такого інституту, як судовий контроль за виконанням рішення суду в адміністративних справах, що є своєрідною гарантією виконання рішення.
Враховуючи те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.07.2023 по справі №560/10566/23 не виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вже більше як два місяці, суд вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з відповідача відповідних виплат.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.