Справа № 120/3892/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
03 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року позов задоволено частково
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 з 05.01.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на ЧАЕС, призначену як потерпілому від Чорнобильської катастрофи категорії 1 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796) у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Позивач 16.02.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою щодо перерахунку пенсії з більшого заробітку відповідно до довідки ГУ ДСНС у Вінницькій області №02-10/17-ОП від 15.02.2023 виходячи із заробітної плати нарахованої за період перебування по ліквідації аварії на ЧАЕС, виплаченої у червні місяці 1986 року.
За принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 23.02.2023 № 905290165802 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю законних підстав. Зазначено, що перерахунок буде доцільним з врахуванням заробітної плати за довідкою №02-10/17-ОП від 15.02.2023, виданою ГУ ДСНС України у Вінницькій області, та може бути застосованою при перерахунку пенсії за наявності акту перевірки зазначеної довідки.
Листом від 12.09.2023 №020-0306-8/90131 на звернення позивача щодо його пенсійного забезпечення повідомлено, що зарахувати заробітну плату за довідкою №02-10/17-ОП від 15.02.2023 немає законних підстав, оскільки довідка оформлена неналежним чином.
В подальшому, 12.09.2023 головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надіслано запит до ГУ ДСНС у Вінницькій області про надання нової довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження з 01.06.1986 по 06.06.1986 ОСОБА_1 без врахування доплати за перебування у бойовому резерві, оскільки вона не передбачена законодавством, та розрахунок (додаток) заробітної плати за період виконання обов'язків по ліквідації аварії на ЧАЕС з зазначенням інформації про первинні документи (розрахунок має надаватися бухгалтером підприємства, як додаток до виданої довідки), оскільки в довідці №02-1077/17-ОП від 15.02.2023 включена вищевказана доплата та відсутній додаток про розрахунок заробітної плати в зоні відчуження.
Головним управлінням ДСНС у Вінницькій області виготовлено та направлено до ГУ ПФУ у Вінницькій області оновлену довідку від 27.09.2023 №4701-5427-01/47-17.
За результатами опрацювання такої довідки, з листопада 2023 року позивача здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки від 27.09.2023 №4701-5427-01/47-17.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За змістом частин 1-2 ст. 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в розмірах відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Згідно ст. 62 №796-XII роз'яснення порядку застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами, центральними та місцевими органами державної виконавчої влади.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (далі Порядок №1210), якою затверджено порядок обчислення пенсій за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 7 Порядку №1210 передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.
Як уже встановлено з матеріалів справи, 16.02.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії із заробітку за роботу у зоні відчуження на підставі довідки від 15.02.2023, виданої ГУ ДСНС України у Вінницькій області.
Заяву позивача опрацьовано за принципом екстериторіальності та Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.02.2023 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії згідно з заявою. У вказаному рішенні вказано, що довідка може бути застосованою при перерахунку пенсії за наявності акту перевірки зазначеної довідки.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Вирішуючи щодо наявності у відповідача-2 підстав для прийняття рішення про відмову у перерахунку пенсії, суд виходить з такого.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Перелік документів, необхідних для призначення (перерахунку), переведення з одного виду пенсії на інший, визначений розділом ІІ Порядку №22-1.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку №22-1).
Згідно з абзацами другим-четвертим пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
За змістом пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що своє право на призначення (перерахунок), переведення з одного виду пенсії на інший особа реалізує шляхом звернення до пенсійного органу з відповідною заявою, зразок якої наведений у додатку 1 до Порядку № 22-1. До такої заяви особа подає документи, передбачені Порядком № 22-1. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. За результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після надходження заяви, приймається відповідне рішення про призначення (перерахунок) чи переведення з одного виду пенсії на інший або ж про відмову у такому призначенні (перерахунку) чи переведенні із зазначенням мотивів, що слугували підставою для його прийняття.
Суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Втім, наведеним Порядком №22-1, який регламентує порядок проведення перерахунку пенсії, Законом №1058-IV чи Законом №796-ХІІ не передбачено можливості відтермінування розгляду заяви про перерахунок пенсії до отримання акту перевірки зазначеної довідки про заробітну плату.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФУ в Житомирській області відмовляючи позивачу у перерахунку з 01.02.2023 пенсії виходячи з заробітної плати нарахованої за період перебування по ліквідації аварії на ЧАЕС, виплаченої у червні 1986 року діяв цілком правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Тому, звернені позовні вимоги до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволенню не підлягають.
Водночас, як встановлено з матеріалів справи, довідку про заробітну плату позивача від 15.02.2023 перевірено ГУ ПФУ у Вінницькій та встановлено, що така довідка оформлена неналежним чином. У зв'язку із чим, ГУ ПФУ у Вінницькій області звернулося до ГУ ДСНС у Вінницькій області про надання нової довідки про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження з 01.06.1986 по 06.06.1986 ОСОБА_1 без врахування доплати за перебування у бойовому резерві, оскільки вона не передбачена законодавством, та розрахунок (додаток) заробітної плати за період виконання обов'язків по ліквідації аварії на ЧАЕС з зазначенням інформації про первинні документи (розрахунок має надаватися бухгалтером підприємства, як додаток до виданої довідки), оскільки в довідці №02-1077/17-ОП від 15.02.2023 включена вищевказана доплата та відсутній додаток про розрахунок заробітної плати в зоні відчуження.
Після отримання оновленої довідки від ГУ ДСНС у Вінницької області від 27.09.2023, головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з листопада 2023 року.
Визначаючись щодо дати з якої відповідач 1 мав здійснити перерахунок пенсії позивачу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 42 Закону України №1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як було зазначено вище, позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії 16.02.2023, а відтак, перерахунок його пенсії мав бути здійснено з 01.03.2023. В той час, Головним управління Пенсійного фонду України такий перерахунок проведено з листопада 2023 року, чим порушено права позивача на належний та справедливий соціальний захист.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
В даному ж випадку, враховуючи те, що відповідачем 1 протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача з дати надходження пенсійного органу оновлено довідки від 23.09.2023, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним для відновлення порушених прав та інтересів позивача буде зобов'язання відповідача 1 здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати нарахованої за період перебування по ліквідації на ЧАЕС, виплаченої у червні 1986 року, з 01.03.2023 та з урахуванням виплачених сум.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.