Справа № 120/8290/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
03 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст.383 КАСУ про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року в задоволенні заяви про визнання протиправними дій щодо не виконання рішення суду відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
За результатом розгляду позовних вимог позивача у даній справі, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 пенсії у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII, з 24.12.2023
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсії за віком встановлених Законом України «Про Державний бюджет», провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, з 24.12.2023.
До суду першої інстанції надійшла заява позивача, подана в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій останній зазначає, що їй здійснено перерахунок пенсії на виконання судового рішення та встановлено розмір 12 842, 70 грн. При цьому, відповідач визначив розмір пенсії виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.12.2023 р. в сумі 2093 грн. Однак, з січня 2024 р. та з січня 2025 р. розмір прожиткового мінімуму збільшено , однак розмір пенсії не змінився. На думку позивачки, відповідач в даній судовій справі має щорічно здійснювати перерахунок пенсії виходячи із оновленого прожиткового мінімуму.
Тобто, не погоджуючись із діями боржника (Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області) та вважаючи, що відповідачем (боржником) безпідставно не виконується рішення суду, позивач звернувся до суду із вказаною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з частинами 1, 4, 5, 6 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, застосування судом до суб'єкта владних повноважень-відповідача у справі приписів ст. 383 КАС України можливе лише в разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Так, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
Постановою Верховного Суду від 11.03.2025 р. у даній справі зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсії за віком встановлених Законом України «Про Державний бюджет», провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум та виплачувати ОСОБА_1 основну пенсію у розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком, з 24.12.2023.
Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, позивачка не заперечує факт вірного нарахування пенсії з 23.12.2023 р. в розмірі 12 558 грн. (2093 грн. мінімальна пенсія за віком в 2023 році х 6) , однак на її думку, з січня 2024 та 2025 р. пенсійний орган має перерахувати пенсію виходячи з прожиткових мінімумів встановлених на 2024 і 2025 роки.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ані судом першої інстанції, ані судами апеляційної і касаційної інстанцій не надавалась оцінка та не зазначалось у судових рішеннях про розмір прожиткового мінімуму із якого має бути обчислена пенсія позивачки.
Окрім того, перерахунок пенсії зобов'язано здійснити саме з 23.12.2023 р. і на дату такого перерахунку розмір пенсії визначено вірно, що не заперечується позивачкою.
Відтак, судовим розглядом не підтверджено факт допущення протиправних дій при виконанні конкретного судового рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача, а відтак про відсутність правових підстав для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Враховуючи викладене вище, оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України, зазначене в свою чергу свідчить про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Залімський І. Г.