Справа № 120/1577/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
03 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого відповідачем рішення щодо відмови у видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення борони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно додатку 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413. Зокрема, зауважує, що необхідність отримання довідки зумовлена потребою її подання для отримання статусу особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, а не отримання статусу учасника бойових дій.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у наданні ОСОБА_2 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, викладену у листі від 06.01.2025 року № 50/08/12-41.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України видати ОСОБА_2 довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно додатку 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року за № 413.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу по мобілізації на посаді старшого солдата 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .
11.10.2022 року близько 10 год. 55 хв. отримав вибухову травму внаслідок ракетного удару російськими військами по об'єкту державного значення №100 (Електростанції 750 квт.) у АДРЕСА_1 .
Комісією, призначеною наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.10.2023 року №755, проведено розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення). за результатами розслідування якого складено акт Ф.Н-1 № 72/22 від 07.11.2023 року, яким встановлено причини нещасного випадку. У висновках комісією зазначено, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
14.09.2023 року на підставі медичного огляду Медичної військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Вінницькій області" визначено, що наслідками вибухової травми стали: ЗЧМТ, струс головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому, вогнепального осколкового сліпого поранення правого передпліччя з посттравматичною нейропатією ліктьового, променевого нервів з вираженими стійкими руховими, чутливими, трофічними розладами, розгинальною контрактурою правого ліктьового суглобу зі значним порушення функції правої верхньої кінцівки, акубатотравми у вигляді двобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови AD 1,5m/AS 4,5. Свідоцтвом про хворобу №850/Д виданого позивачеві, визнано його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку.
Довідкою серії 12 ААГ № 681541 від 14.09.2023 року до акту огляду медико-соціальною експертною комісією позивачеві встановлено другу групу інвалідності строком до 01.12.2024 року.
Надалі за результатами повторного огляду позивача довідкою акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД № 182208 від 05.12.2024 року позивачеві встановлено другу групу інвалідності строком до 01.12.2026 року.
08.01.2024 року позивач звернувся із заявою до військової частини НОМЕР_1 , у якій просив видати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Листом від 10.01.2024 року військова частина повідомила про відсутність підстав для видачі довідки позивачу за період з 2022 по 2023 роки, у зв'язку з тим, що Вінницька область не входила до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Вказану відмову позивачем було оскаржено до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року у справі №120/4135/24 адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення, прийняте у формі листа від 10.01.2024 року № 50/08/22-Я-61, щодо відмови у наданні довідки ОСОБА_2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.01.2024 про видачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 2022 по 2023 роки за формою згідно додатку 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 за № 413, з урахуванням встановлених обставин, наведених у цьому рішенні суду, а також висновків, наданих судом.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та листом від 06.01.2025 року № 50/08/12-41 відмовлено у видачі довідки з аналогічних підстав.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі Закон № 3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
За приписами статті 4 Закону № 3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Пунктом 11 частини 2 статті 7 Закону № 3551-ХІІ передбачено, особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни є військовослужбовці (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 3551-ХІІ порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685 затверджено Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Порядок № 685).
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку № 685 статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, поліцейським, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, особам, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 685 (у редакції постанови КМУ № 783 від 01.07.2022) підставою для надання особам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є: -довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності; -документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.
Пунктом 7 Порядку № 685 передбачено, що рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення у місячний строк з дня подання документів.
У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі-Порядок № 413).
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1193 від 21.10.2022, Порядок № 413 доповнено додатком 6 «Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 887 внесено зміни до Порядку № 685, зокрема, Додаток 6 до Порядку, який передбачає форму довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, викладено в іншій редакції.
Так, із змісту Додатку 6 до Порядку № 413 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 887 слідує, що у довідці має бути зазначена підстава - з документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Зазначено, що ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує на те, що віднесення громадянина до особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону № 3551-ХІІ безпосередньо пов'язане з визначенням самого поняття «ветеран війни», яке міститься у статті 4 цього Закону, згідно з частиною першою якої ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Зважаючи на викладене, визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до «осіб з інвалідністю внаслідок війни», є те, що такі особи безпосередньо брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №824/32/19-а та від 18.11.2020 у справі №1140/2362/18
Пунктом 11 частини 2 статті 7 Закону № 3551-ХІІ визначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Граматичне тлумачення вказаного пункту Закону № 3551-ХІІ дозволяє стверджувати, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних за таких альтернативних умов:
1) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
2) під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
3) під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Отже, така умова як безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, не вимагає обов'язкового перебування безпосередньо в тих чи інших районах та у період здійснення зазначених заходів.
Вказаній нормі Закону кореспондує абзац 2 пункту 2 Порядку № 685, який встановлює, що статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається, зокрема, військовослужбовцям, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
При цьому в силу вимог пункту 4 Порядку № 685 підставою для надання особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку є: - довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності; - документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.
Таким чином, для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, особа, яка отримала інвалідність під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, має надати уповноваженому органу довідку медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності та довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413.
Колегія суддів зазначає, що Порядок № 413 визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб.
Отже, цей Порядок не врегульовує питання визначення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, водночас передбачена Додатком 6 Порядку довідка є підставою для надання особі як статусу учасника бойових дій, так і особи з інвалідністю внаслідок війни.
Із змісту Додатку 6 до Порядку № 413 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 887 слідує, що у довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зазначається про те, що особа дійсно у відповідний період брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у відповідній області, районі, населеному пункті, підстава - з документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Таким чином, підставою для видачі довідки за формою, встановленою Додатком 6 до Порядку № 413, є як документи, що передбачають облік участі особи у бойових діях (бойові донесення, журнали бойових дій та інш.), так і довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Суд зауважує, що перелік підстав у формі довідки, передбаченої Додатком 6 до Порядку № 413, викладений із застосуванням сполучника «або» свідчить, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є самостійною підставою для видачі відповідної довідки.
Складення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) передбачено Статутом внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, дія якого поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Статтею 260 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України передбачено, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
Судом встановлено, що отримання позивачем довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно додатку 6 постанови КМУ від 20.08.2014 за № 413, зумовлене необхідністю її подання для отримання статусу особи, яка належить до осіб з інвалідністю в наслідок війни. А не, як помилково вважав відповідач для отримання статусу учасника бойових дій та саме із вказаних обставин позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 для отримання відповідної довідки.
Матеріалами справи підтверджено, що актом № 72/22 (форми Н-1) про нещасний випадок, підтверджено, що солдат ОСОБА_2 11.10.2022 під час виконання обов'язків з охорони та оборони об'єкта державного значення у с. Гуменне Вінницького району Вінницької області, близько 10 год 55 хв. Російськими військами завдано ракетного удару по охоронюваному позивачем об'єкту державного значення, в наслідок чого відбулась пожежа на декількох ділянках об'єкту. Старший солдат ОСОБА_2 побачивши, що загорівся намет кухні польової вийшов з укриття та направився гасити пожежу. В цей час відбувся повторний ракетний удар по об'єкту державного значення, в наслідок чого старший солдат отримав вибухову травму.
Заходами спрямованими на усунення причин нещасного випадку, визначено взяти на облік нещасний випадок як такий, що стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Разом із тим, згідно свідоцтва про хворобу № 850/Д від 14.09.2023 медична (військово лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Вінницькій області», дійшла висновку про те, що наслідки вибухової травми (11.10.2022): 3ЧМІ, струсу головного мозку у вигляді цефалгічного синдрому, вогнепального осколкового сліпого поранення правого передпліччя з посттравматичною нейропатією ліктьового, променевого нервів з вираженими стійкими руховими, чутливими, трофічними розладами, розгинальною контрактурою правого ліктьового суглобу зі значним порушенням функції правої верхньої кінцівки; акубаротравми сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови AD 1,5м/AS 4,5.
Травма, поранення, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (Акт Ф.Н-1 від 07.11.2022 №72/22).
У подальшому, 01.12.2024 довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААГ за № 681541, ОСОБА_2 встановлено 2 групу інвалідністю із зазначенням причини інвалідності: травма, Так, пов'язана із захистом Батьківщини.
Таким чином зазначеними відомостями довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААГ за № 681541 та свідоцтвом про хворобу за № 850/Д від 14.09.2023 підтверджено, що травма позивача: Так, пов'язана із захистом Батьківщини.
Так, пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи», передбачено, що особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
Причинами інвалідності, зокрема, є: поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Пунктом 19-2 Положення встановлено, що причинний зв'язок інвалідності з пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, одержаними під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особам, зазначеним у пунктах 11-16 (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) та осіб, зазначених у пункті 12 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлюється на підставі:
медичних документів про звернення за медичною допомогою із зазначенням обставин одержання поранення, контузії, каліцтва, захворювання;
документів, які визначені абзацом сьомим підпункту 1, абзацом третім підпункту 2, абзацом четвертим підпункту 3, абзацом третім підпункту 4 чи абзацом третім підпункту 5 пункту 4 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685.
Отже, встановлення причинного зв'язку інвалідності належить до одних із завдань медико-соціальної експертизи і стосовно позивача причинний зв'язок травми встановлено: Так, пов'язана із захистом батьківщини.
Суд зауважує, що відповідно до п.п "а" п. 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються у формулюванні "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.
Вказана постанова МСЕК є чинною, обставини встановленій у ній сторонами не заперечуються.
Тобто матеріалами справи підтверджено отримання позивачем травми (поранення) внаслідок захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України.
Суд зауважує, що факт безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у аналізованих судом нормативно-правових актах не пов'язаний із тим, що такий може здійснюватися лише на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територіях.
Більше того, визначення поняття заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відсутнє у законодавстві України.
Натомість, відповідачем помилково ототожнено здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із заходами національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перелік яких роз'яснено окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29 та пов'язано із зоною бойових дій.
Відтак, відповідачем безпідставно відмовлено у наданні довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, передбаченої додатком 6 Порядку № 413.
Окремо суд зауважує на безпідставність доводів відповідача в частині наявності у позивача статусу особи з інвалідності. Так, суд зауважує, що відповідне посвідчення позивачеві було видано з інших підстав Закону № 3551-XII. Більше того, таке було дійсне до 01.12.2024 року.
Відтак, відмова відповідача у наданні довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відображена у листа від 06.01.2025 року № 50/08/12-41, є протиправною.
Щодо вимоги зобов'язального характеру, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно із ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Окрім того судом враховано, що позивач уже звертався до суду за захистом свого права на отримання довідки, однак відповідачем відмовлено у наданні такої із аналогічних підстав.
Відтак, виходячи з обставин цієї справи, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача видати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову у визначений судом спосіб.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.