Справа № 580/12266/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.
03 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткового грошового забезпечення за лютий 2023 року збільшеного до 100 тис грн, за липень 2023 року - 30 тис грн та за серпень 2023 року - 30 тис грн, яке передбачено постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткове грошове забезпечення за лютий 2023 року збільшене до 100 тис грн, за липень 2023 року - 30 тис грн та за серпень 2023 року - 30 тис грн, яке передбачено постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.11.2023 позивач отримав з військової частини НОМЕР_1 довідку про доходи. З наданої довідки вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 не нараховане та не виплачене додаткове грошове забезпечення за лютий 2023 року збільшене до 100 тис грн (проходження лікування після отриманої мінно-вибухової травми), за липень та серпень 2023 року збільшене до 30 тис грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що відповідачем усі належні виплати позивачу було проведено, що підтверджується наданими до апеляційної скарги документами.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 30.05.2023 № 7522 встановлено, що ОСОБА_1 01.02.2023 одержав мінно-вибухову травму: вогнепальне осколкове поранення лобної ділянки з переломом зовнішньої стінки правої фронтальної пазухи. Контузія, гемофтальм правого ока. Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин правої стопи. За обставин безпосередньої участі військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , не в стані алкогольного сп'яніння, поблизу АДРЕСА_1 .
Після отриманої мінно-вибухової травми позивач був госпіталізований та проходив лікування в період часу з 02.02.2023 до 06.02.2023, з 07.02.2023 до 01.03.2023 та з 31.03.2023 до 18.04.2023, що підтверджується медичними виписками.
22.11.2023 позивач ОСОБА_1 отримав з військової частини НОМЕР_1 довідку про доходи. З наданої довідки вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 не нараховано та не виплачено додаткове грошове забезпечення за лютий 2023 року збільшене до 100 тис грн (проходження лікування після отриманої мінно-вибухової травми), за липень та серпень 2023 року збільшене до 30 тис грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Дії відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі за липень та серпень 2023 року, а також у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, перебування у відпустці за станом здоров'я на підставі постанови (висновку) ВЛК, внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за лютий 2023 року позивач вважає протиправними, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що додаткова винагорода виплачена позивачу у неналежному розмірі.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
В подальшому строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2 розділу ХХХIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30000 гривень.
Відповідно до п. п. 4, 5, 8, 9 розділу ХХХIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Аналіз вказаних приписів постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 вказує на право військовослужбовців Збройних Сил України на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць.
Разом з тим, приписи Порядку № 260 пов'язують виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн до обставин виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
Апелянтом до матеріалів справи було надано уточнену довідку розрахунок від 16.04.2024 №1836, в якій зазначено виплачену позивачу додаткову винагороду за липень та серпень 2023 року (додаткова винагорода - липень 20 100,00 грн, додаткова винагорода - серпень 20 100,00 грн).
Згідно довідки про доходи від 22.11.2023 № 6711, дана виплата була проведена 28.10.2023 за червень, липень, серпень, вересень 2023 року.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 16.04.2024 №3900 позивач брав участь з 31.01.2023 по 01.02.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.12.2022 № 342 позивач з 15 грудня 2022 року зарахований до списків особового складу військової частини та призначено на посаду.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.02.2023 № 57 позивач з 22 лютого 2023 року увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.09.2023 № 269 позивача з 18 вересня 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , як колишнього стрільця-санітара ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 січня 2023 року Кабінетом Міністрів України внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», а саме:
1. У пункті 1:
1) у першому реченні абзацу першого: слова «військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора», «співробітникам Служби судової охорони,» виключити; після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнити словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави агресора»;
2) доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.». У зв'язку з цим абзаци другий - сьомий вважати відповідно абзацами третім - восьмим;
3) абзац шостий після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнити словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора».
2. Абзац шостий пункту 2 після слів «перебуваючи безпосередньо в районах» доповнити словами «їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,».
3. Пункт 2-1 викласти в такій редакції: « 2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.».
25 січня 2023 року Міністерством оборони України внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджені Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 лютого 2023 року.
Пунктом 2 Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, Порядок доповнено новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 2 розділом XXXIV:
2. На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Разом із тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач у липні та серпні 2023 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління).
26 вересня 2023 року Міністерством оборони України внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджені Наказом Міністерства оборони України від 26.09.2023 № 566, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім абзаців тридцятого-тридцять четвертого пункту 13 Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджених цим наказом, які застосовуються з 01 червня 2023 року.
Абзацом 29 пункту 2 розділу XXXIV визначено, що військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою в повному обсязі.
Після перебування в розпорядженні понад два місяці і до дня закінчення перебування в розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20 100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
Відповідно до довідки ВЛК від 26.06.2023 №5289 позивач є обмежено придатним до військової служби.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивач перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , визнаний обмежено придатним до військової служби та після внесення змін до Порядку №260 позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода в розмірі 20 100 грн, відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача виплатити додаткову винагороду за липень 2023 року в розмірі 30 000 грн та за серпень 2023 року в розмірі 30 000 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату позивачу за лютий 2023 року додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та перебування у відпустці за станом здоров'я, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно абз. 5 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода, збільшена до 100000 гривень виплачується також військовослужбовцям Збройних Сил, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З матеріалів справи вбачається, що після отриманої мінно-вибухової травми позивач був госпіталізований та проходив лікування в період часу з 02.02.2023 до 06.02.2023, з 07.02.2023 до 01.03.2023 та з 31.03.2023 до 18.04.2023, що підтверджується медичними виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 30.05.2023 № 7522 встановлено, що ОСОБА_1 01.02.2023 одержав мінно-вибухову травму: вогнепальне осколкове поранення лобної ділянки з переломом зовнішньої стінки правої фронтальної пазухи. Контузія, гемофтальм правого ока. Вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин правої стопи. За обставин безпосередньої участі військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , не в стані алкогольного сп'яніння, поблизу н.п. Парасковіївка, Бахмутського району, Донецької області.
Таким чином, перебування позивача на стаціонарному лікуванні, а також у відпустці за станом здоров'я у лютому 2023 року, зумовлене отриманими ним численними пораненнями, пов'язаними із захистом Батьківщини, у зв'язку із чим за вказаний період позивач має право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн.
Суд першої інстанції виходи з того, що згідно з наданою відповідачем довідкою про доходи від 22.11.2023 № 6711 вбачається, що військовою частиною НОМЕР_1 не нараховане та не виплачене додаткове грошове забезпечення за лютий 2023 року збільшене до 100 тис грн (проходження лікування після отриманої мінно-вибухової травми), а здійснено виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн.
Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту довідки від 22.11.2023 № 6711 вбачається, що додаткова винагорода позивачу була виплачена за лютий 2023 року в повному обсязі про, що свідчить примітка, в якій зазначено дату проведення виплат 26.03.23 (96 037,50 грн), тобто в поточному місяці за минулий.
Крім того, апелянтом було надано для правильного дослідження обставин щодо періодів та сум виплати додаткової винагороди уточнену довідку розрахунок від 16.04.2024 №1836, в якій зазначено виплачену позивачу додаткову винагороду за лютий 2023 року (додаткова винагорода - 1 071,43 грн, додаткова винагорода лікування по пораненню - 96 428,57 грн).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання відповідача виплатити додаткову винагороду за лютий 2023 року в розмірі 100000 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168.
Позивач звертає увагу, що апелянтом до апеляційної скаргу було долучено докази, які не подавалися до суду першої інстанції.
При цьому, відповідно до ч.8 ст.79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що надані апелянтом докази були податні саме з метою уточнення певних обставин у справі (щодо дати та розмірів виплаченої винагороди), тому наявні підстави для їх врахування з метою повного та належного встановлення обставин у справі.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 03.12.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна