Справа № 705/5977/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Єщенко О.І.
Іменем України
02 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі від 08.10.2024 серії АВ № № 00000989, від 11.10.2024 серії АВ 00001211, від 11.10.2024 серії АВ 00001270 винесені Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані постанови про притягнення позивача до відповідальності є неправомірними та підлягають скасуванню.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 08.10.2024 серії АВ № 00000989, 30.09.2024 о 14 год. 56 хв., за адресою М-01, км 49+495, Київська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 95.430 д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,425% (2.57 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Дата набрання постановою законної сили не вказана. Строк пред'явлення постанови до виконання не вказаний. У постанові також вказано, що правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 21, WAGA-WIM35, зав. № 6, та зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3800 мм, 2-3: 5690 мм, 3-4: 1310 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 7900 кг, 2 - 12450 кг, 3 - 8400 кг, 4 -9200 кг; 5 - 9350 кг, загальна маса - 47300 кг, висота - 3,813 м; ширина - 2,579 м; довжина -15,453 м. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - 42570 кг.
Згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 11.10.2024 серії АВ № 00001211, 04.10.2024 о 22 год. 49 хв., за адресою М-01, км 49+495, Київська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,188% (2.075 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Дата набрання постановою законної сили не вказана. Строк пред'явлення постанови до виконання не вказаний. У постанові також вказано, що правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 21, WAGA-WIM35, зав. № 6, та зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3610 мм, 2-3: 5730 мм, 3-4: 1310 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 8050 кг, 2 - 11550 кг, 3 - 8850 кг, 4 -8650 кг; 5 - 9650 кг, загальна маса - 46750 кг, висота - 3,852 м; ширина - 2,593 м; довжина -15,219 м. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - 42075 кг.
Згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 11.10.2024 серії АВ № 00001270, 07.10.2024 о 15 год. 03 хв., за адресою М-01, км 49+495, Київська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF XF 95.430 д.н.з. НОМЕР_3 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,863% (2.345 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500 грн. Дата набрання постановою законної сили не вказана. Строк пред'явлення постанови до виконання не вказаний. У постанові також вказано, що правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 21, WAGA-WIM35, зав. № 6, та зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3800 мм, 2-3: 5720 мм, 3-4: 1290 мм; 4-5: 1300 мм; навантаження на вісь 1 - 8250 кг, 2 - 12600 кг, 3 - 8750 кг, 4 -8450 кг; 5 - 9000 кг, загальна маса - 47050 кг, висота - 3,752 м; ширина - 2,706 м; довжина - 16,288 м. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - 42345 кг.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідач під час винесення оскаржуваних постанов від 08.10.2024 серії АВ № № 00000989, від 11.10.2024 серії АВ 00001211, від 11.10.2024 серії АВ 00001270 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративних стягнень у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн відповідно по кожній постанові, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність .
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту .
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною четвертою статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право без складення відповідного протоколу виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення правил дорожнього руху на місці вчинення такого правопорушення.
Правила дорожнього руху (далі - ПДР) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Як зазначалося, оскаржуваними постановами позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у зв'язку із порушенням пункту 22.5 ПДР.
Так, статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Частиною другою статті 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
- п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно;
- однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %;
- двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %;
- трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Згідно примітки до наведеної статті, підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно з пунктом 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, яка визначена для:
- вантажних автомобілів (двовісних, трьохвісних, чотирьохвісних, чотирьохвісних з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами);
- комбінованих транспортних засобів (двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра);
- автопоїздів (двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом).
Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, та чого не заперечено позивачем, спірні транспортні засоби (тягач та напівпричепи), що зафіксовані в оскаржуваних постановах, належать позивачу, а відтак він є належним суб'єктом відповідальності за правопорушення згідно частини другої статті 132-1 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови вбачається, що оскаржуваною постановою зафіксовано рух транспортного засобу, який має п'ять вісей.
Суд апеляційної інстанції у першу чергу звертає увагу на те, що ПДР не обмежують рух п'ятивісьових транспортних засобів у залежності від їх загальної маси. Таких приписів норма пункту 22.5 ПДР не містить.
Окрім того, наявність у згаданого транспортного засобу п'яти вісей не відповідає дійсності, оскільки згідно фотофіксації вказаний транспортний засіб цілком очевидно має дві вісі.
До того ж, як вбачається із матеріалів фотофіксації спірних порушень згаданий транспортний засіб рухався із напівпричепом. Позивач наполягає на тому, що вказаний напівпричіп є спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом. З урахуванням цього, згідно приписів пункту 22.5 ПДР дозволена загальна маса вказаного комбінованого транспортного засобу на автомобільних дорогах державного значення є 42 тонни, а не 40 тонн як про це вказує відповідач.
Колегія суддів наголошує на тому, що у даній справі не перевіряється правомірність реєстрації згаданого напівпричепу як контейнеровоза, а так само не вирішується питання притягнення позивача до відповідальності за використання напівпричепу не для перевезення контейнерів.
Посилання на порушення позивачем вимог щодо експлуатації та маркування контейнерів є також безпідставними, оскільки це жодним чином не впливає на спірні правовідносини, у яких не вирішується питання відповідальності позивача за таке порушення. Окрім того, суд звертає увагу, що пункт 22.5 ПДР встановлює відповідні вагові обмеження щодо контейнеровозів якими здійснюється перевезення не лише контейнерів, а й змінних кузовів.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що зважаючи на тип згаданого напівпричепу - контейнеровоз, відповідач не довів жодними достовірними доказами факту здійснення перевезення позивачем не контейнеру, а іншого вантажу. Надані матеріали відео та фотофіксації не є належними, допустимим та достовірними доказами вказаних обставин щодо виду вантажу, перевезення якого здійснювалось позивачем.
Зважаючи на це, суд наголошує на тому, що виміряні вагові параметри транспортного засобу з урахуванням похибки не перевищували мінімального порогу у 5% для цілей застосування санкції частини другої статті 132-1 КУпАП.
Таким чином, приймаючи оскаржувану постанову відповідач невірно встановив параметри транспортного засобу позивача, застосувавши до нього обмеження, які не підлягали застосуванню. У зв'язку із цим висновок відповідача про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП є неправомірним.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Згідно частин першої, шостої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанції задовольняє позов, то на користь позивача належить стягнути 4543,8 грн сплаченого ним за подання позовної заяви та апеляційної скарги судового збору.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Державної служби Українзи з безпеки на транспорті про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі від 08.10.2024 серії АВ № № 00000989, від 11.10.2024 серії АВ 00001211, від 11.10.2024 серії АВ 00001270 винесені Державною службою України з безпеки на транспорті відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рпокпп НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, Україна, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51; Код ЄДРПОУ 39816845) сплачений судовий збір у розмірі 4543 (чотири тисячі п'ятсот сорок три) грн 80 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку