01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Пересунько Я.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.
03 грудня 2025 року Справа № 712/7516/25
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Мельничука В.П., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до
ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про адміністративне правопорушення
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач) в якому просив скасувати постанову від 18.03.2025 року № 1170/М/2024 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 статті 210-1 КУпАП, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що постанова від 18 березня 2025 року не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Крім того, зазначив, що Відповідачем не надано жодного доказу про те, що Позивач отримав повістку до 18 січня 2025 року.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що повернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 без вручення конверту з повісткою № 1765555 про виклик ОСОБА_1 , направленого на повідомлену ним адресу при уточненні своїх персональних даних, свідчить про належне вручення такої повістки.
Надавши оцінку усім доказам у справі, суд прийшов до висновку, що при прийнятті постанови № 1170/ М/2024 від 18 березня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 діяв у межах своїх повноважень та з урахуванням чинного законодавства.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі, зазначаючи доводи, аналогічні тим, що були викладені у позовній заяві.
При цьому, Апелянт стверджує про відсутність посилання у спірній постанові на докази, на підставі яких можна було б встановити наявність складу адміністративного правопорушення.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025, 06.08.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 у Відповідача було витребувано копію поштового відправлення 0610220871684, а саме конверту та його вмісту, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідки за формою ф.20 про причини повернення/ досилання/ зберігання.
У строк, встановлений судом, ухвала суду ІНФОРМАЦІЯ_3 не виконана. Поважності причин невиконання ухвали суду також не повідомлено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Також колегія суддів приймає до уваги клопотання Апелянта проводити судовий розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, засобами поштового зв'язку, а саме рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, ІНФОРМАЦІЯ_4 направив ОСОБА_1 повістку № 1765555, сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про виклик до ТЦК на СП на 18 січня 2025 року. Указаний конверт із повісткою було повернуто поштою з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи.
13 березня 2025 року оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_3 складено протокол № 1170/М/2025 про адміністративне правопорушення, згідно з яким 13 березня 2025 року 0 19 год 30 хв громадянин ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході перевірки облікових даних було з'ясовано, що стосовно громадянина ОСОБА_1 було направлено електронне звернення до Черкаського районного управління поліції згідно статті 259 КУпАП щодо доставлення особи для складання протоколу про адміністративне правопорушення 210-1, так як громадянин ОСОБА_1 не з'явився за повісткою № 1765555 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 18 січня 2025 року.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 18 березня 2025 року № 1170/ М/2025 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Указаною постановою встановлено, що 13 березня 2025 року відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1170/ М/2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з неприбуттям за повісткою 18 січня 2025 року.
У судовому засіданні представник позивача не заперечував тієї обставини, що оновлюючи свої дані для ТЦК та СП, ОСОБА_1 зазначив адресу місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Повістку № 1765555 ІНФОРМАЦІЯ_2 на імя ОСОБА_1 було направлено за адресою: АДРЕСА_1 і повернуто без вручення у зв'язку з відсутністю адресата.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560).
Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідно Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024№ 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Згідно з абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону №3543-XII передбачено обов'язок громадян з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Як встановлено судом першої інстанції повісткою ОСОБА_1 було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 18.01.2025 о 14:00, яку було направлено Апелянту 10.01.2025 рекомендованим поштовим підправленням.
Згідно із п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення із повісткою про виклик, після невдалої спроби вручення, повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, згідно роздруківки трекінгу поштового відправлення, 18.01.2025 наявна відмітка про повернення конверту відправнику у зв'язку з тим, що «одержувач відсутній за вказаною адресою». Втім, копія конверту з довідкою за формою ф.20 про причини повернення ані до суду першої, ані апеляційної інстанції до суду не надана.
Разом з тим, з метою встановити належне оповіщення Позивача про його виклик, судом апеляційної інстанції витребовувалася у Відповідача копія поштового відправлення 0610220871684, а саме конверту та його вмісту, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідки за формою ф.20 про причини повернення/ досилання/ зберігання.
Втім, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 про витребування доказів Відповідачем не виконана.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ.
Принагідно, колегія суддів відзначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, факт та дата проставлення на поштовому відправленні 0610220871684 відмітки саме про відсутність ОСОБА_1 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання Відповідачем не підтверджено. Докази вручення ОСОБА_1 повістки ані до суду першої, ані апеляційної інстанції Відповідачем не надано.
Вказане дозволяє колегії суддів прийти до висновку про відсутність у бездіяльності ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності та наявність правових підстав для скасування постанови від 18.03.2025 року № 1170/М/2024.
Аналізуючи всі доводи сторін, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Підсумовуючи усе викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення адміністративного позову у цій справі в повному обсязі.
Водночас, для повного захисту прав та інтересів Позивача, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2025 року - скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2025 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.03.2025 року № 1170/М/2024.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судове рішення виготовлено 03 грудня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: В.П. Мельничук
Є.І. Мєзєнцев