П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26070/25
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
01 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення розміру пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022, 2023, 2024 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 14.05.2025 здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022, 2023, 2024 роки.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 12.01.2011 він, як працівник освіти отримував пенсію за вислугу років. 14.05.2025 він у зв'язку з досягненням пенсійного віку, позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з питанням про призначення пенсії за віком згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Того ж дня позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рік. Позивач вважає, що оскільки вперше пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому призначена у 2025 році, то до його пенсії має бути застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарних роки, з яких сплачено страхові внески, що передують року звернення, тобто за 2022-2024 роки, а не попередній показник за 2014-2016 роки.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, шо пенсія позивачу обчислена з урахуванням норм пенсійного законодавства та у випадку позивача має місце переведення з одного виду пенсії на інший, а відтак застосуванню до даних правовідносин підлягає ч. 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду від пенсіонера. При цьому враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в абзаці 1 частини 1 статті 40 Закону №1058, та застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що в даному випадку відбулось переведення з одного виду пенсії на інший, а тому відсутні законні підстави для застосування нового показника середньої заробітної плати, який застосовується при першому призначенні пенсії.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції- без змін, у зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 19.01.2011 отримував пенсію за вислугу років як працівник освіти, відповідно до Закону № 1788 (п.16 Прикінцевих положень Закону № 1058 в редакції, чинній на дату призначення пенсії).
14 травня 2025 року, у зв'язку з досягненням пенсійного віку, ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про призначення йому згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нового іншого виду пенсії - пенсії за віком (перехід на новий вид пенсії), перерахунку її з застосуванням при нарахуванні показнику середньої заробітної плати за 2022-2024 роки (середня заробітна плата (дохід) в Україні, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у відповідності до приписів статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області № 951260124122 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 з 14.05.2025 року.
Згідно листа ГУ ПФУ в Одеській області від 12.06.2025 № 16303-15854/Ж-02/8-1500/25, оскільки з 19.01.2011 позивач отримував пенсію за вислугою років, то при розрахунку пенсії за віком врахована заробітна плата за 2014-2016 роки, а не за 2022-2024 роки. Зазначено, що відповідачем правомірно застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, оскільки відповідно ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник середньої заробітної плати під час переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
На переконання позивача, при обрахунку пенсії за віком відповідно до вимог ст.40 Закону № 1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку, а не за 2014-2016 рр., у зв'язку із чим ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Преамбулою Закону №1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені вище норми законодавства дають підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
У справі, яка розглядається, позивачу з 2011 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше у 2025 році.
Верховний Суд України вже аналізував подібні правовідносини і у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Отже за обставинами справи має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22, від 25 березня 2025 року у справі № 380/3740/24, від 30 вересня 2025 року по справі № 460/26237/23.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки.
Доводи апеляційної скарги пенсійного органу суперечать приписам чинного судочинства та сталій та актуальній і послідовній правовій позиції Верховного Суду.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 05 серпня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченк о