П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/6508/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук'янчук О.В., суддів Бітова А. І., Ступакової І. Г., розглянувши питання про повернення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
На зазначене судове рішення Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду.
На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
В обґрунтування клопотання апелянт вказує, що у зв'язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат військової частини на оплату судового збору, військова частина НОМЕР_1 вимушена кожного разу звертатись до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо фінансування витрат з оплати судового збору або безпосереднього здійснення оплати судового збору за розгляд поданої військовою частиною позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги. Виходячи з наявної практики вирішення вищезазначеного питання, процедура виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору займає велику кількість часу та фактично не може бути здійснена у короткі строки.
Вивчивши доводи клопотання, колегія суддів приходить до наступного.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів означеного скаржником до суду надано не було.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин, апелянтом надано копію рапорта від 10.11.2025 року, заявку на бюджетні асигнування до кінця 2025 року за КПКВ2101020 за загальним фондом станом на 2025 рік, лист Департаменту соціального забезпечення Міноборони України від 04.11.2024 року.
Дослідивши надані апелянтом докази, колегія суддів зазначає, що вони не підтверджують належним чином відсутність коштів на реєстраційному рахунку скаржника за період з моменту подання апеляційної скарги до моменту подачі клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2020 року по справі № 806/2321/16.
Так, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
Так, за правилами ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються правила ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви). Згідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, оскільки станом на теперішній час судовий збір не сплачено, а положення КАС України передбачають повернення апеляційної скарги у разі неусунення недоліків, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.
Керуючись ч.4 ст. 169, ст. 296, ч.2 ст. 298 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків- відмовити.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - повернути апелянту, а матеріали справи повернути до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції відповідно до чинного законодавства.
Суддя-доповідач О.В. Лук'янчук
Судді А.І. Бітов І.Г. Ступакова