03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1589/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року (суддя Петренко О.С.) у справі за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України звернувся з позовом до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення - курганної групи з 4 насипів вис. 0,5-4 м (Петрівська ТГ, с. Володимирівка, 5,4 км на південь від села), охоронний №519-Кр до Державного земельного кадастру;
Зобов'язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, відповідно до вимог чинного законодавства України, вжити заходів з організації проведення робіт щодо внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення курганної групи з 4 насипів вис. 0,5-4 м (Петрівська ТГ, с. Володимирівка,5,4 км на південь від села), охоронний №519-Кр до Державного земельного кадастру.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Висновки Кіровоградського окружного адміністративного суду, зроблені в мотиваційній частині рішенні від 22 травня 2025 року у справі №340/1589/25, стосуються лише Кургану №32, а резолютивна частина рішення - усієї Курганної групи з 4 насипів вис. 0,5-4м (Петрівська селищна територіальна громада, с.Володимирівка, 5,4 км на південь від села), охоронний номер 519-Кр.
Департаментом культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації як обласним органом охорони культурної спадщини, забезпечено виконання норм Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо організації затвердження науково- проектної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки археології місцевого значення Курганної групи з 4 насипів вис. 0,5-4м (Петрівська селищна територіальна громада, с.Володимирівка, 5,4 км на південь від села), охоронний номер 519-Кр, для подальшого внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки до Державного земельного кадастру, що не було враховано судом при ухваленні оскаржуваного рішення.
Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації (Відповідач), що діє як уповноважений орган охорони культурної спадщини на території області (пп.55 пункту 2 розділу ІІІ Положення про Департамент, затверджене розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21 жовтня 2020 року №691-р) лише затверджує науково-проектну документацію з визначення меж та
режиму використання територій пам'яток археології місцевого значення і технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж території пам'ятки місцевого значення, після її замовлення та розроблення відповідними органами згідно із законодавством.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, Олександрійською окружною прокуратурою за результатами вивчення, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратур», наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони культурної спадщини виявлено факт протиправної бездіяльності Департаменту культури та туризму Кіровоградської ОВА, що полягає у не виготовленні облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини за видом «археологія місцевого значення» «Курганну групу з 4 насипів» на території Петрівської ТГ Олександрійського району Кіровоградської області.
На запит окружної прокуратури відділ культури, туризму, молоді та спорту Петрівської селищної ради надав облікову картку на курган №32. Іншої облікової документації не надано.
Відповідно до інформації Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.11.2024 за №10-11-0.223-4858/2-24, відомості про межі і режими використання земель пам'ятки археології - курганної групи з 4 насипів вис. 0,5-4 м /Петрівська ТГ, с. Володимирівка, 5,4 км на південь від села/, охоронний №519-Кр до Державного земельного кадастру не внесені.
Вважаючи протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо невжиття заходів з організації проведення робіт із внесення відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології місцевого значення курганної групи з 4 насипів вис. 0,5-4 м /Петрівська ТГ, с. Володимирівка, 5,4 км на південь від села/, охоронний №519-Кр до Державного земельного кадастру, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідач, будучи обізнаним про наявність обов'язку із забезпечення внесення відомостей про межі та режими використання території пам'ятки археології Курган №32, не здійснив юридично значимих дій для виконання наведених повноважень, для захисту інтересів держави, а отже допустив протиправну бездіяльність.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Суд вірно взяв до уваги, що підставою представництва в суді інтересів держави є бездіяльність відповідача, яка сприяє порушенню основних засад державної політики у сфері збереження об'єктів культурної спадщини.
Відповідно до частини четвертої 4 статті 23 Закону 1697-VII прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
Судом вірно встановив, що прокурор дотримався вказаних норм, попередньо повідомивши листом за вих.№55-1292вих.-25 від 28.02.2025 Міністерство культури та стратегічних комунікацій України про пред'явлення позову.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини;
об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Згідно із пунктами 1, 2 частини другої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки.
Згідно із статтею 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки:
а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;
б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини видає власнику пам'ятки або уповноваженому ним органу свідоцтво про реєстрацію об'єкта культурної спадщини як пам'ятки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини надає органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, відповідним виконавчим органам сільської, селищної, міської ради витяги з Реєстру щодо пам'яток, які розташовані на їхніх територіях.
Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Згідно із частинами першою, третьою статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні2 виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.
Відповідно до частин першої, другої статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.
Згідно підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.
Підпунктом 10 пункту «б» частини першої статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженим Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 р. №158 (зі змінами) врегульовано систему обліку культурної спадщини незалежно від їх видів та типів. Зокрема, Розділами II, III визначено порядок взяття на облік об'єкта культурної спадщини та оформлення облікової документації.
За приписами ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Судом першої інстанції вірно було встановлено, що спеціально уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини є Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації.
Відповідно до ч.4 ст. 33-4 Закону України «Про охорону культурної спадщини» замовником науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам'ятка, власник пам'ятки чи уповноважені ним особи - щодо науково-проектної документації з визначення режиму використання пам'ятки (частини пам'ятки), меж і режимів використання території пам'ятки, зон охорони пам'ятки.
Суд вірно врахував, що власником пам'ятки археології місцевого значення є держава, а спеціально уповноваженим органом з охорони культурної спадщини є Департамент культури та туризму Кіровоградської військової адміністрації, та зробив вірний висновок, що саме департамент є замовником науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення.
Об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки (ч.1 ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Відповідно до ч.1 ст. 14-1 Закону України 2Про охорону культурної спадщини» рішення про затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки приймається:
- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, - щодо територій пам'яток національного значення;
- органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо територій пам'яток місцевого значення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (в редакції від 15.06.2023) до повноважень органу охорони культурної спадщини обласних державних адміністрації відповідно до їх компетенцій належить:
- затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам'ятки місцевого значення та її зон охорони)
- забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;
Як встановлено судом, Пам'ятку археології «Курган №32» (охоронний номер №519-кр) наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 04.09.2023 №467 внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та віднесено до категорії пам'ятки археології місцевого значення (а.с.73-76).
Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до визначення у встановленому порядку відповідно до частини першої цієї статті зон охорони межі зони охорони становлять у межах населених пунктів: у межах населених пунктів - 100 метрів від межі території пам'ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території; за межами населених пунктів - 300 метрів від межі території пам'ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території.
Відповідно до частиною 2 статті 24 Закону №1805-III режими використання пам'ятки визначаються науково-проектною (науково-дослідною) документацією, що складається за результатами проведених досліджень.
Рішення про затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки приймається органом охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями - щодо пам'яток місцевого значення.
Частиною 3 статті 24 Закону №1805-III передбачено, що до визначення у встановленому порядку режиму використання пам'ятки відповідно до частини другої цієї статті режим використання пам'ятки встановлюється відповідно до режимів використання, рекомендованих в обліковій документації або в охоронному договорі.
У разі невизначення режиму використання пам'ятки в обліковій документації, охоронному договорі на пам'ятці допускаються лише консервація, реставрація, музеєфікація, ремонт, пристосування.
Відомості про режими використання пам'ятки (у тому числі режими, встановлені відповідно до абзаців першого і другого цієї частини) вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як обмеження у використанні земель.
Суд вірно зазначив, що у разі не затвердження науково-проектної документації, законодавцем передбачено встановлення межі території пам'ятки археології для курганів за межами населених пунктів на відстані 300 метрів навколо пам'ятки або орієнтовного географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначеного в обліковій документації та встановлення режиму використання - консервація, реставрація, музефікація, ремонт, пристосування.
Відсутність встановлених меж та режимів використання пам'ятки в натурі з внесенням відповідних відомостей про відповідні обмеження у використанні земель до Державного земельного кадастру фактично унеможливить збереження об'єкту культурної спадщини.
Як було встановлено судом, у листі Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.11.2024 №10-11-0.223-4858/2-24 зазначено, що відомості про межі і режими використання території пам'ятки археології Курган №32 до Державного земельного кадастру не внесені. Документація із землеустрою під вказаним об'єктом культурної спадщини в місцевому фонді документацій відсутня.
Суд вірно врахував, що положення абзацу 2 та абзацу 12 частини 4 статті 33-4 Закону №1805-III прямо визначають те, що замовником науково-проектної документації щодо меж і режимів використання території пам'ятки археології місцевого значення Поселення (V) є її власник (щодо пам'ятки археології) та землевласник (щодо земельної ділянки, на якій пам'ятка археології розташована).
Відповідно до Положення про Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21.10.2020 №691-р Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема визначає необхідність проведення охоронних заходів щодо збереження пам'яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або виконання будь-яких робіт, може виконувати функції замовника щодо укладання з цією метою контрактів про виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини (https://culture.kr-admin.gov.ua/wp-content/uploads/2021/11/polozhennya-pro-departament-kulturi.pdf) .
Суд вірно встановив, що оскільки власником пам'ятки археології місцевого значення є держава, а спеціально уповноваженим органом з охорони культурної спадщини є Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, то саме департамент має бути замовником науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 03 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш