03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/2245/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року (суддя Сацький Р.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 та періоду навчання з 01.09.1980 по 29.03.1986.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , із зарахуванням до загального трудового стажу періоду роботи в колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 та періоду навчання з 01.09.1980 по 29.03.1986, починаючи з 23.12.2024.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції не взяв до уваги, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.1980 по 31.08.1980, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи та період роботи з 15.05.1986 по 21.03.1988, оскільки запис про прийняття на роботу (номер та дата наказу) зроблено іншими чорнилами, що суперечить вимогам Інструкції про порядок внесення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 за № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110. Позивачу відмовлено у зарахуванні періоду навчання відповідно диплому НОМЕР_1 з 01.09.1980 по 29.03.1986 до страхового стажу, оскільки до страхового стажу враховано період проходження військової служби з 06.12.1983 по 12.12.1985.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач з 23.12.2024 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Станом на дату призначення пенсії (23.12.2024) загальний стаж роботи становив 34 року 06 місяців 0 днів, розмір призначеної пенсії становив 13 880,83 грн.
30.01.2025 позивач через електронний кабінет на сайті Пенсійного фонду України (Портал електронних послуг) подав заяву про до призначення пенсії у зв'язку з наданими додатковими документами.
На підставі заяви позивача від 30.01.2025 відповідач перерахував розмір пенси позивача починаючи з дати призначення, тобто з 23.12.2024, загальний стаж роботи склав 36 років 06 місяців 07 днів, розмір призначеної пенсії склав 14 764,11 грн.
У лютому 2025 позивач звернувся до відповідача з заявою від 11.02.2025, в якій просив здійснити перерахунок пенсії та зарахувати до страхового стажу роботи період роботи в колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 згідно з трудовою книжкою серія НОМЕР_2 , а також період навчання в Ногайському совхоз-технікумі з 01.09.1980 по 29.03.1986 згідно диплому серія НОМЕР_1 .
Листом від 20.02.2025 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.1980 по 31.08.1980, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи, з 15.05.1986 по 21.03.1988, оскільки запис про прийняття на роботу (номер та дата наказу) зроблено іншими чорнилами, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Крім того, зазначено, що до страхового стажу зараховано проходження військової служби з 06.12.1983 по 12.12.1985, а в дипломі від 29.03.1986 зазначено період навчання з 01.09.1980 по 29.03.1986, в зв'язку з чим період навчання згідно диплому врахувати не вбачається за можливе.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи на підставі документів та в порядку, визначеному персоніфікованого обліку законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд вірно взяв до уваги, що Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності з 01.01.2004. До вказаної дати порядок обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення». Періоди трудової та іншої діяльності, що проходили до 01.01.2004 підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до статей 56-63 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2.3 розділу 11 Порядку подання та оформлення документів для (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про призначення загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Згідно підпунктів 2, 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пунктів 1-3 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків..
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за № 310.
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу. закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Як всиновив суд першої інстанції, період роботи позивача у Колгоспі з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988 підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_2 .
Період роботи Позивача в Совхозі « 40 лет Октября» підтверджується також Відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, який веде Пенсійний фонд України і де наявна вся необхідна інформація щодо роботи позивача (посилання на накази про прийняття та звільнення, а також дати та номера у цих наказів).
Суд вірно врахував, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Стаття 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року обчислюється за фактичною тривалістю роботи тільки тоді, коли член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин. Тобто, для неврахування до трудового стажу при його обчисленні часу роботи в колгоспі, або певного його періоду, необхідно встановити невиконання членом колгоспу встановленого у господарстві мінімуму трудової участі, а також те, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі відбулось з вини члена колгоспу за відсутності поважних причин.
Як було встановлено судом першої інстанції, у трудовій книжці колгоспника та архівних довідках відсутні відомості про невиконання позивачем під час роботи в Колгоспі встановленого мінімуму трудової участі в тому числі без поважних причин, а відтак трудова книжка позивача є належним та достатнім доказом для підтвердження роботи позивача у спірних періодах.
Доказів протилежного відповідачем не надано.
Також судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувані дії щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу та зарахуванні до стажу роботи періоду з 01.07.1980 по 31.08.1980, з 15.05.1986 по 21.03.1988, є протиправними.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби,
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Частиною першою статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як було встановлено судом, відповідно до диплому серія НОМЕР_1 позивач навчався в Ногайському совхоз-технікумі на спеціальності «Агрономія» з 01.09.1980 по 29.03.1986, а відтак час навчання позивача в Ногайському совхоз-технікумі на спеціальності «Агрономія» з 01.09.1980 по 29.03.1986 має бути зарахований до стажу роботи позивача.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 03 грудня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш