03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2735/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року
у адміністративній справі № 160/2735/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» та визнано протиправним і скасовано винесене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №2235000405 від 11.01.2024 р., а також стягнуто з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віналь» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав неправильного та неповного з'ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для належного вирішення справи, неправильного та неповного дослідження наявних у справі доказів, не відповідності висновків фактичним обставинам справи, а також порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга відповідача мотивована безпідставністю висновків суду про неналежність викладу податковим органом правових підстав для призначення перевірки, про те, що акт перевірки не містить підпису генерального директора про його ознайомлення і отримання, підпису посадової особи суб'єкта господарювання на довідки про результати проведення хронометражу, а також звертає увагу на не врахування судом того, що підстави для проведення спірної фактичної перевірки позивача чітко було визначено в наказі на проведення перевірки, а висновки суду першої інстанції про неправомірність витребування контролюючим органом документів щодо залишків тари, матеріалів для укупорки, показників лічильників води і електроенергії, та інформації залишків тари, матеріалів для укупорки, показників лічильників води і електроенергії, що не стосуються підакцизного товару є помилковими навіть з урахуванням встановленого судом у цій справі факту того, що вказана інформація та документи безпосередньо стосувалися виробництва алкогольних напоїв, і запитувана фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області у позивача під час проведення фактичної перевірки фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформація входила до предмета перевірки та відповідала визначеному в наказі предмету фактичної перевірки.
При цьому, відповідач наголошує, що після початку проведення перевірки 04.01.2024, відповідно до вимог пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.2, п. 85.4 ст.85 Податкового Кодексу України фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області представнику позивача вручалася письмова вимога про надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, і запитувана у позивача інформація та документи відповідає вимогам пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податковим кодексом України та дозволяє проведенню фактичної перевірки на виконання визначених Податковим кодексом України та законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального функцій контролюючого органу, а також стосуються предмету перевірки, оскільки саме первинні документи відносно тари та матеріалів для укупорки, які використовуються позивачем в процесі виробництва алкогольних напоїв стосуються їх обліку та відносяться до процесу виробництва підакцизної продукції. При цьому, відносно висновків суду першої інстанції про те, що запити податкового органу стосувались показників лічильників води і електроенергії, відповідач акцентує увагу на безпідставному не врахуванні судом того, що запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.01.2024 не містить вимоги про необхідність надання платником документів, що стосуються показників лічильників води і електроенергії, а на спростування висновків суду про не складення контролюючим органом акту про ненадання підприємством копій витребуваних документів, відповідач звертає увагу апеляційної інстанції на те, що запитом від 04.01.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області витребувалося у позивача оригінали документів, що пов'язані з процесом виробництва підакцизної продукції, а згідно вимог п.85.6, п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України не передбачено складання акту про відмову у наданні оригіналів документів під час перевірки, що судом не було враховано.
Необґрунтованість та незаконність висновків суду першої інстанції в частині, яка стосується встановлення повторності правопорушення за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю, відповідач мотивує неправильним застосуванням судом вимог п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України, які визначають накладення до платників податків підвищеного розміру штрафу при встановлені повторності порушення. Зокрема, відповідач вважає, що судом не враховано, що визначення повторності правопорушення залежить від встановлення повторних протиправних вчинених дій платниками щодо ненадання контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, які зафіксовані в акті перевірки, та не залежить від стану узгодженості або неузгодженості податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки. Контролюючим органом при визначенні повторюваності податкового правопорушення, як необхідної умови застосування штрафної санкції передбаченої п.121.1 ст.121 Кодексу, враховано безпосередньо факт допущення (повторюваності) ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю, вчиненим платником податків протягом 1095 днів.
Оскільки нормою п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України передбачена відповідальністю за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень, відповідач вважає, що повторність вчиненого податкового правопорушення підтверджується актами попередніх фактичних перевірок: №1059/04-36-09-02/41146771 від 16.03.2023 за результатами якого притягнено платника податків до відповідальності згідно ч.1 п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023, яким визначено суму штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн. за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України; №3900/04-36-09-01/41146771 від 04.12.2023 року за результатами якого притягнено платника податків до відповідальності згідно ч.2 п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 2135000405, яким визначено суму штрафних санкцій у сумі 2040, 00 грн. за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України; №4001/04-36-09-01/41146771 від 14.12.2023 року року за результатами якого притягнено платника податків до відповідальності згідно ч.2 п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 2235000405, яким визначено суму штрафних санкцій у сумі 2040, 00 грн. за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України; а також відомостями з даних інтегрованої картки ТОВ «ВИНАЛЬ» за платежем 21081101, якими встановлено, що платника податків було притягнено до відповідальності згідно ч. 2 п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України згідно наступних податкових повідомлень рішень: форма «ПС» №722/32-00-07-08-20 від 28.07.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; форма «ПС» №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; форма «ПС» №848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; форма «ПС» №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Дніпропетровській області підтримує доводи Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, вимоги якого просить задовольнити, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі вважає таким, що підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи відповідача безпідставними про сить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, у додатково поданих до апеляційного суду письмових поясненнях, позивач наголошує на тому, що ГУ ДПС у Дніпропетровській з 01.11.2023 року по теперішній час проводить відносно позивача «безперервну» фактичну перевірку, і всі проведені перевірки між собою є ідентичними, під час проведення яких позивачем надавалися усі документи які стосуються предмету перевірки, а ГУ ДПС у Дніпропетровській області складалися відповідні Акти про проведення фактичної перевірки в яких зазначалося, що позивач не надав частину запитуваних документів, і завжди зазначався один й той самий перелік документів, які нібито не були надані позивачем, а також виносилися податкові повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки, яким позивач притягувався до відповідальності згідно п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України до відповідальності згідно п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України. Проте усі податкові повідомлення-рішення вже оскаржені та оскаржуються позивачем в судовому порядку, і на теперішній час в адміністративних судах різної інстанції перебуває 35 судові справи по аналогічним фактичним перевіркам, в яких предмет та підстави позовів є ідентичними, змінюються лише номера/дати документів та строки проведення фактичної перевірки. Окремо позивач акцентує увагу на тому, що наразі в 19 з 35 судових справ, які були розглянуті судом першої інстанції, ухвалено рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом, і в усіх 19 з 19 розглянутих судових справ Дніпропетровським окружним адміністративним судом позови позивача задоволено у повному обсязі та визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а із поданих відповідачем апеляційних скарг Третім апеляційним адміністративним судом вже прийнято шість постанов, з яких по справам № 160/8973/23, № 160/21632/23 апеляційні скарги відповідача залишено без задоволення, по справам № 160/22612/23, № 160/4869/24 змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, але і іншому рішення залишено без змін (позов визнано обґрунтованим та задоволено), і тільки по справам № 160/3236/24 та № 160/10642/24 апеляційні скарги відповідача задоволено, рішення скасовані і у задоволенні позову відмовлено. Також позивач звертає увагу апеляційної інстанції на рішення Третього апеляційного адміністративного суду у справах № 160/6988/24, 160/14806/24 та 160/27346/23 з аналогічною до даної справи правовою позицією.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів та викладені у додаткових поясненнях обставини, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача і для скасування рішення суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі підстав, виходячи з нижченаведеного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податковим повідомленням-рішенням форми «ПС» №2235000405 від 11.01.2024 року (а.с.20) за порушення п.85.2, п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 і п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України до ТОВ «Виналь» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040,00 грн. - було винесено Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі Акту фактичної перевірки №4001/04-36-09-01/41146771 від 14.12.2023 (а.с.16-18), складеного за результатом проведеної згідно винесеного заступником начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів наказу від 01.12.2023р. №5060-п (а.с.12) фактичної перевірки ТОВ «Виналь» за адресою: Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, за період діяльності, який буде перевіряється згідно ст. 102 Податкового кодексу, термін якої визначено розпочати з 04.12.2023 тривалістю не більше 10 діб.
Зазначений наказ №5060-п від 01.12.2023р. про проведення фактичної перевірки було прийнято згідно пп.191.1.4, пп.191.1.14, пп.191.1.15, пп.191.1.16, пп.191.1.17, пп.191.1.18, пп.191.1.19, пп.191.1.20 п.191.1 ст.191, ст.20, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) Податкового кодексу України, а також вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,-коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) і інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, призначено проведення фактичної.
На підставі вказаного наказу від 01.12.2023р. №5060-п було оформлено направлення на перевірку від 01.12.2023р. №6950 №6951, та №6952, після пред'явлення яких гр. ОСОБА_1 разом із врученням останньому копії наказу від 01.12.2023р. №5060-п про проведення фактичної перевірки 04.12.2023 року о 14 год. 10 хв., що підтверджується його підписом у цих направленнях, посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 04.12.2023 року об 14 год. 10 хв. Було розпочато проведення фактичної перевірки ТОВ «Виналь» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В.
Як з'ясовано судом за змістом акту №4001/04-36-09-01/41146771 від 14.12.2023, висновки проведеної фактичної перевірки обґрунтовані тим, що відповідно до вимог пп.20.1.6 п.20.1 ст. 20, п.85.2, п.85.4 ст.85 Податкового Кодексу України перевіряючиими представнику за довіреністю ТОВ «Виналь» Грищенко М.О. 04.12.2023 було вручено письмову вимогу щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, проте, у ході проведення фактичної перевірки з 04.12.2023 по 13.12.2023 вищезазначені документи не надано, також як і не надано працівникам ГУ ДПС в ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ТОВ «Виналь» інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.
У даному спірному випадку, судом першої інстанції акцентовано увагу на відсутності підпису посадової особи платника податків в акті перевірки та на відсутності в матеріалах справи акту про відмову від підписання акту перевірки з боку посадових осіб позивача, а також на те, що звернення позивача до суду з позовом у цій справі пов'язано з незгодою позивача з податковим повідомленням-рішенням Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «ПС» від 11.01.2024р. №2235000405 з підстав на переконання позивача не встановлення контролюючим органо під час перевірки об'єктивного складу порушення, зокрема, факту вчинення противоправного діяння та його повторності, тому вирішуючи спір у цій справі по суті суд першої інстанції правильно спирався на положення: пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, пп.41.1.1. п.41.1. ст.41, п.61.1. ст.61, пп.62.1.3. п.62.1. ст.62, пп.75.1.3. п.75.1. ст.75, п.80.1. пп.80.2.5. п.80.2. ст.80 Податкового кодексу України та обґрунтовано звернув увагу на те, що у наказі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.12.2023р. №5060-п, яким було призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Виналь» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів та підставами проведення перевірки вказано підпункту 80.2.5, пункту 80.2 ст.80 Податкового Кодексу України, якою чітко визначено, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а відповідно, за висновком суду зазначеною нормою відповідачу дозволяється проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
За наведених обставин, а також виходячи з передбачених підпунктами 191.1.1., 191.1.14., 191.1.16., 191.1.17., 191.1.54. пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України функцій контролю, зокрема функції: проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків, здійснювати контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері, здійснювати заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального, а також здійснювати інші функції, визначені законом - суд обґрунтовано зазначив, що контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що висловлена у постановах від 11.05.2022 по справі 540/4141/20, від 21.07.2022 року по справі №320/1864/21, 320/8042/21, від 08.12.2022 по справі 140/2889/21, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані у спірних правовідносинах.
Отже, вказуючи на безпідставність тверджень позивача про протиправність прийнятого наказу на проведення фактичної перевірки внаслідок не зазначення в наказі чіткої підстави для проведення перевірки, суд першої інстанції визнав правомірним призначення контролюючим органом фактичної перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Окрім того, підтвердивши право посадових (службових) осіб контролюючого органу на витребування та отримання під час провення перевірки від платника податків або його законних представників копій документів, що належать до предмета перевірки, а також обов'язок платника податків після початку перевірки надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, суд першої інстанції разом з тим визнав за необхідне задовольнити вимоги позивача у цій справі з підстав порушення контролюючим органом: порядку оформлення акту перевірки, який не містить підпису посадової особи, а посадовими особами відповідача не складався акт про відмову від підпису; та встановленого нормами п.73.3 ст.73 ПК України порядку оформлення запиту письмовою вимогою, що звільняло позивача від обов'язку надавати відповідь на запит відповідача; а також з підстав передчасності застосування до позивача за абзацом 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України, тобто за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, виходячи з того, що податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023, яким було визначено суму штрафних санкцій 1020,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України було скасовано рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 року у справі №160/8973/23, яке набрало законної сили 20.12.2023 року.
За наведених вище обставин судом першої інстанції у цій справі саме і визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північно міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 11.01.2024р. №2235000405, яким до ТОВ «Виналь» застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2040,00 грн.
Не погоджуючись з наведеними вище висновками суду першої інстанції, колегія суддів під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перш за усе виходить з норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини та які стосуються саме процедури призначення і проведення фактичної перевірки та оформлення її результатів і застосування штрафних санкцій за ненадання документів контролюючому органу під час фактичної перевірки
Беззаперечно встановленим і неспростовним у цій справі є те, що відповідач маючи право на проведення фактичної перевірки позивача, як господарюючого суб'єкту, з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, провів фактичну перевірку ТОВ «ВИНАЛЬ» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул Космічна буд. 1-В на підставі належно оформленого наказу та направлень, а за результатом вказаної перевірки було складено акт від 14.12.2023 року №4001/04-36-09-01/41146771 в якому зафіксовано порушення п.85.2, п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України.
Підтвердженим у цій справі за матеріалами справи також є те, що акт спірної фактичної перевірки від 14.12.2023 року №4001/04-36-09-01/41146771 відповідно до вимог п.п. 1.6.3 п.1.6 розділу «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», затверджених наказам ДПС від 04.09.2020 №470, був надісланий Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області листом від 22.12.2023 №4991/7/04-36-09-01-08 на адресу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на обліку якого в момент проведення спірної фактичної перевірки знаходився ТОВ «ВИНАЛЬ», а у зв'язку з переходом ТОВ «ВИНАЛЬ» з 01.01.2024 на податковий облік до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків відповідно до вимог п.п. 1.6.3 п.1.6 розділу «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», затверджених наказам ДПС від 04.09.2020 №470, листом від 04.01.2024 №104/7/32-00-07-08-03 матеріали фактичних перевірок з метою прийняття податкових повідомлень-рішень було направлено на адресу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким саме на підставі акту фактичної перевірки від 14.12.2023 року №4001/04-36-09-01/41146771 і було винесено податкове повідомлення-рішення за формою «ПС» від 11.01.2024 № 2235000405 на суму штрафних (фінансових) санкцій 2040,0 грн., яке і є предметом розгляду на даний час.
Обговорюючи висновки суду першої інстанції в частині, які стосуються відсутності в акті перевірки підпису генерального директора про його ознайомлення і отримання, а також відсутності підпису посадової особи суб'єкта господарювання на довідці про результати проведення хронометражу, що на переконання суду першої інстанції є суттєвим порушенням процедури проведення перевірки та оформлення її результатів, і відтак і підставою для задоволення вимог позивача - колегія суддів акцентує увагу на те, що після відмови представника ТОВ “Виналь» Грищенко М.О. від підписання акту фактичної перевірки та отримання другого екземпляру, цей акт було направлено позивачу засобами поштового зв'язку (а.с.19), що в свою чергу свідчить про відсутність допущення з боку контролюючого органу як порушення процедури проведення фактичної перевірки і оформлення її результатів, так і порушень прав позивача, а відповідно і про відсутність підстав скасування оскаржуваного у цій справі ППР з зазначених вище підстав.
Встановленим у цій справі є також факт того, що відповідно до вимог п.п.20.1.6 п .20.1 ст.20, п.85.2, п. 85.4 ст.85 Податкового Кодексу України, представнику за довіреністю ТОВ «Виналь» Грищенко М.О. вручалася 04.12.2023 письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв. Проте, у ході проведення фактичної перевірки з 04.12.2023 по 13.12.2023 витребувані зазначені документи позивачем контролюючому органу не було надано, що саме і стало підставою для вирішення питання про притягнення позивача до відповідальності за ст.121 Податкового кодексу України, згідно якої до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції.
Оскільки підстави призначення та порядок проведення фактичної перевірки чітко визначено положеннями статті 80 ПК України, і відповідно до положень п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), а після початку перевірки у платника податків виникає обов'язок надання контролюючому органу інформації та її документального підтвердження з питань в межах предмету перевірки, при цьому ненадання або несвоєчасне подання до контролюючого органу документів при здійсненні податкового контролю має наслідком застосування до платника податків відповідальності у вигляді штрафу, колегія суддів з урахуванням висновків суду першої інстанції у цій справі звертає увагу на те, що витребування у позивача документів та матеріалів під час перевірки відповідає вимогам ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» і вимоги контролюючого органу про надання первинних документів відносно тари та матеріалів для укупорки, які використовуються в процесі виробництва алкогольних напоїв їх обліку та відносяться до процесу виробництва підакцизної продукції стосувалися саме предмету перевірки.
У свою чергу колегія суддів також звертає увагу на те, що ст.73 ПК України врегульовані питання отримання податкової інформації контролюючими органами, яка надається платниками податків періодично на запит податкового органу. Тобто, вимоги, що передбачені цією нормою, належать до предмету документальних перевірок платників податку та не можуть бути застосованими до фактичних перевірок, а тому посилання суду першої інстанції на порушення вказаної норми є безпідставним.
Помилковими колегія суддів визнає також висновки суду першої інстанції в частині визнання передчасним застосування до позивача вимог п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України, які визначають накладення до платників податків підвищеного розміру штрафу при встановлені повторності порушення, оскільки у даному випадку судом не враховано, що визначення повторності правопорушення залежить від встановлення повторних протиправних вчинених дій платниками щодо ненадання контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, які зафіксовані в акті перевірки, та не залежить від стану узгодженості або неузгодженості податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.
У даному спірному випадку контролюючим органом при визначенні повторюваності податкового правопорушення, як необхідної умови застосування штрафної санкції передбаченої п.121.1 ст.121 Кодексу, враховано безпосередньо факт допущення (повторюваності) ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю, вчиненим платником податків протягом 1095 днів, а повторність вчиненого вчиненого позивачем податкового правопорушення підтверджується актами попередніх фактичних перевірок : №1059/04-36-09-02/41146771 від 16.03.2023 за результатами якого притягнено платника податків до відповідальності згідно ч. 1 п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023, яким визначено суму штрафних санкцій 1020, 00 грн. за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України; №3900/04-36-09-01/41146771 від 04.12.2023 року за результатами якого притягнено платника податків до відповідальності згідно ч. 2 п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 2135000405, яким визначено суму штрафних санкцій 2040,00 грн. за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України; №4001/04-36-09-01/41146771 від 14.12.2023 року року за результатами якого притягнено платника податків до відповідальності згідно ч. 2 п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 2235000405, яким визначено суму штрафних санкцій 2040, 00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України; а також відомостями з даних інтегрованої картки ТОВ «ВИНАЛЬ» за платежем 21081101 якими встановлено, що платника податків було притягнено до відповідальності згідно ч. 2 п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України згідно наступних податкових повідомлень рішень: податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №722/32-00-07-08-20 від 28.07.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, судова колегія вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №2235000405 від 11.01.2024 р., яким за порушення вимог п.85.2 ПК України до позивача застосовано адміністративний штраф колегія суддів визнає таким, що прийнято правомірно та на підставі чинних норм податкового законодавства.
На підставі вказаного, судова колегія вважає, що податковий орган з дотриманням положень діючого законодавства прийняв оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення, а тому відсутні законні підстави для його скасування.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «ПС» №2235000405 від 11.01.2024 р. - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов