03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/6397/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення позову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року (суддя Момонт Г.М., повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року) в справі № 340/6397/25 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради (далі - КНП «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про:
визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у врученні повістки на відправку;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 утриматися від вчинення дій, спрямованих на призов ОСОБА_1 відповідно до повістки на відправку на 05 вересня 2025 року;
визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у невидачі ОСОБА_1 належного військово-облікового документу встановленого зразка;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та видати ОСОБА_1 військово-обліковий документ встановленого зразка;
визнання бездіяльністю дій «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради щодо відмови у оформленні відповідних документів по бронюванню ОСОБА_1 на період воєнного стану;
зобов'язання «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради вчинити дії по оформленню відповідних документів по бронюванню ОСОБА_1 на період воєнного стану.
Позивачем до відкриття провадження у справі подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить:
визнати протиправною бездіяльність керівництва КНП «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», яка полягає у невжитті необхідних заходів для своєчасного та належного оформлення бронювання позивача, як лікаря невідкладних станів;
зобов'язати КНП «ЦЕМД та МК у Кіровоградській област» подати до ІНФОРМАЦІЯ_3 повний і належним чином оформлений пакет документів для бронювання позивача, як лікаря невідкладних станів відповідно до вимог чинного законодавства;
визнати протиправними дії кадрової служби КНП «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», які полягали у поданні неповного пакета документів (заява №20250721-1213715) до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що спричинило незаконну відмову у бронюванні позивача;
визнати протиправною безпідставну відмову ІНФОРМАЦІЯ_3 у видачі позивачу паперового військово-облікового документа, поданого ним для бронювання;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести в офіційні військово-облікові документи позивача правильні відомості про його вищу медичну освіту та присвоїти військово-облікову спеціальність відповідно до фаху "лікар";
визнати неправомірними дії кадрової служби щодо формулювання, що подання позивачем документів на бронювання нібито перешкоджає діяльності Збройних Сил України, як порушення ст.114-1 ККУ;
визнати, що неявка позивача за повісткою 11.09.2025 р. обґрунтована медичними причинами та не свідчить про ухилення від мобілізації;
зобов'язання відповідачів тимчасово призупинити будь-які дії щодо мобілізації позивача до повного розгляду та оформлення його бронювання, як медичного працівника.
Позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 утриматися від вчинення дій, спрямованих на призов ОСОБА_1 відповідно до повістки на відправку на 05 вересня 2025 року.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що ним оскаржуються дії та бездіяльність відповідачів щодо не оформлення документів по його бронюванню та зобов'язанню останніх вчинити такі дії. У зв'язку з тим, що розгляд позову буде займати тривалий час, позивач звертається з заявою про забезпечення адміністративного позову.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу, ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Доводи апелянта наступні:
1) наявність реальної загрози порушення прав позивача, адже вручення позивачу повістки на відправку створює безпосередню загрозу призову до моменту розгляду справи по суті, що робить неможливим реалізацію права на захист;
2) невжиття заходів забезпечення позову унеможливлює виконання рішення суду, адже відсутність забезпечення позову може призвести до фактичної нереалізації судового рішення, навіть у разі позитивного його вирішення по суті;
3) позивач є лікарем КНП «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», установи критично важливої для функціонування держави під час воєнного стану, що є обов'язковим при оцінці необхідності забезпечення позову відповідно до ст. 150 КАС України;
4) запропоновані заходи забезпечення є тимчасовими, не порушують державних інтересів і спрямовані на збереження існуючого стану до вирішення спору по суті;
5) призов позивача без вирішення питання бронювання створює незворотні наслідки, що унеможливлюють відновлення порушеного права.
У відзиві відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 просить залишити ухвалу без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведені у заяві доводи про необхідність забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки не свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, як це передбачено пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України.
Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, огляду на наступне.
Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є дії та бездіяльність КНП «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо бронювання та мобілізації позивача.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Видами забезпечення позову за приписами частини першої статті 151 КАС України є: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову застосовується, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з наведених позивачем у заяві обставин не вбачається підстав для забезпечення позову, з огляду на таке.
Як вже було зазначено, в обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що ним подано позов щодо оскарження дій та бездіяльності відповідачів, який може зайняти тривалий час.
Тобто позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено жодних підстав, з якою стаття 150 КАС України пов'язує можливість забезпечення позову.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наведені у заяві доводи про необхідність забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки не свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача, як це передбачено пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України.
Надаючи оцінку доводам, зазначеним позивачем в апеляційній скарзі, суд насамперед зазначає, що наведені апелянтом доводи та підстави для вжиття заходів забезпечення позову на вказувались позивачем у заяві про забезпечення позову, судом першої інстанції не надавалась оцінка таким обставинам.
Крім того, суд зазначає, що наведені в апеляційній скарзі доводи є лише припущеннями та не підтверджуються жодними доказами.
З цього приводу слід зазначити, що суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або унеможливить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення позову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року в справі № 340/6397/25 залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року в справі № 340/6397/25 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» Кіровоградської обласної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 03 грудня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов